Рішення

від 05.04.2024 по справі 520/31792/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 р. № 520/31792/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горшкової Ольги,

за участю секретаря судового засідання - Кандиби Ю.,

представника позивача - Бабки С.

представника відповідача - Зонова С.,

представника третьої особи - Гетти Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 17.10.2023 № 709/4-2040.

В обґрунтування позову зазначив, що рішення від 17.10.2023 № 709/4-2040 прийнято відповідачем всупереч приписам вимог чинного законодавства, зазначив, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі державних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Лише якщо всі перелічені вище заходи не дали результати застосуванню підлягає стаття 96 Податкового кодексу України. Крім того, вказав, що не погоджується із сумою податкового боргу, вказав, що вона сформована податковим органом без врахування уточнюючих розрахунків, також наголосив, що відповідачем не було направлено платникові податків відповідної податквової вимоги з розрахунком.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що ДП «Завод ім. В.О. Малишева» має податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов`язань у сумі 22913862,00 гривень за період 2022-2023 роки. Вказує, що обов`язковою умовою для стягнення коштів в порядку пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України є наявність у платника податків заборгованості по самостійно нарахованим зобов`язанням. Таким чином, дана норма прямо встановлює право керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише в сукупності перелічених вище умов, у тому числі й у разі відсутності зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Наполягає на тому, що примірна форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не передбачає зазначення інформації про розмір податкового боргу платника податків, що підлягає стягненню та період його стягнення.

Третя особа надала письмові пояснення до суду в яких, зокрема, зазначила, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 порушено провадження у справі № 5023/10655/11 за заявою ДП «Львівський бронетанковий завод» про визнання банкрутом ДП «Завод ім. В.О. Малишева», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2012 у справі № 5023/10655/11 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого, а ухвалою від 27.01.2021 по справі № 5023/10655/11 заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, до яких відноситься відповідач, без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на рахунках позивача.

Вказує, що з системного аналізу п.95.5 ст.95 ПК України слідує, що погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу здійснюється шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках за сукупністю обставин, визначених абз. 2 вказаної норми, котрі владним суб`єктом при прийнятті спірних рішень дотримано не було.

Крім того, звертає увагу на те, що оскаржене рішення відповідача не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню, та періоду його виникнення, що свідчить про необгрунтованість прийнятого рішення.

Ухвалою суду від 13.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.04.2024 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання сторони прибули, підтримали свої правові позиції.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" зареєстроване у встановленому законом порядку в якості юридичної особи та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків, в тому числі податку на додану вартість.

Відповідно до статуту Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" останнє є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Регулювання, контроль та координація діяльності Підприємства здійснюються Акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість» (далі - AT «УОП») як уповноваженим суб`єктом управління об`єктами державної власності. Відповідно до п. 1.4., у своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, наказами та розпорядженнями AT «УОП», а також цим Статутом.

ДП «Завод ім. В.О. Малишева» має податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов`язань у сумі 22913862,00 гривень за період 2022-2023 роки.

Як вбачається з матеріалів справи СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога № 27 від 19.11.2011, яка вручена позивачеві 26.04.2011, згідно поштового повідомлення про вручення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11[1], залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021[2]2, задоволено частково заяву ДП «Завод імені В.О. Малишева» заяву розпорядника майна про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника (вх. № 24753 від 26.10.2020), зокрема, заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС у Харківській області без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", відкритих у:

- Державному казначействі України № UА758201720355339117000701957;

-АБ Укргазбанк»: № UА583204780000000026000031854; № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 .

- АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; № НОМЕР_9 ; 3 НОМЕР_10 ; № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 .

- АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_14 ;

- ПАТ «Діамантбанк» №_26004300002393; _2600031907399;

- АТ «Полтавабанк» №_260088950.

Крім цього, ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11 від 17.01.2023[3], заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС в Харківській області, без погодження з розпорядником майна та без відповідної на те ухвали господарського суду Харківської області в межах провадження у справі про банкрутство № 5023/10655/11 звертати стягнення на кошти, що містяться на банківському рахунку ДП «Завод імені В.О. Малишева», відкритому у Державномуказначействі України № UА418201720343260001000017841.

17.10.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу № 709/4-2040, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах по платнику податків.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, суд зазначає наступне.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Суд зазначає, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств, встановлені вищенаведеною статтею 96 ПК України, не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі державних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

При цьому, суд зауважує, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень і несплачується грошове зобов`язання протягом 90 календарних днів, наступних за останнім граничного строку сплати зобов`язання.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, стаття 96 ПК України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Наведений висновок відповідає правовій позиції наведеній в постанові Верховного Суду України від 07.04.2015 у справі № 21-104а15 та в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № К/9901/5069/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд зазначає, що застосування пункту 96.1 статті 96 ПК України до спірних правовідносин є передчасним.

За змістом пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Отже, з аналізу наведеної норми випливає, що погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу здійснюється шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.

Разом із тим, спірним рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу ДП "Завод імені В.О. Малишева" шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Тобто, крім стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу ДП "Завод імені В.О. Малишева" також шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Проте, суд зауважує, що приписами пункту 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття спірного рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

При цьому, суд зазначає, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, з урахуванням такого.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Статтею 6 цього Закону визначено, що банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Статтею 338 Господарського кодексу України визначено, що кооперативний банк - це банк, створений суб`єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об`єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

Отже, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не належать до установ банку.

Як було встановлено судом, ухвалами Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 та від 17.01.2023 у справі №5023/10655/11, зокрема, заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС в Харківській області, без погодження з розпорядником майна та без відповідної на те ухвали господарського суду Харківської області в межах провадження у справі про банкрутство № 5023/10655/11, звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", відкритих у: Державному казначействі України, АБ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Ощадбанк», ПАТ «Діамантбанк», АТ «Полтавабанк».

За приписами ч. 4 ст. 78 КАСУ, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАСУ, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, відповідач, всупереч вимог ухвал суду у господарській справі, прийняв рішення від 17.10.2023 № 709/4-2040 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу без відповідної ухвали Господарського суду Харківської області по справі №5023/10655/11 та без погодження з розпорядником майна.

Також, суд зазначає, що рішення від 17.10.2023 № 709/4-2040 не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню та періоду його виникнення, що свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення.

Посилання відповідача на дотримання ним примірної форми рішення, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 20.02.2017 № 107, суд вважає безпідставними, оскільки такий наказ в Міністерстві юстиції України не зареєстрований, а тому є внутрішнім документом рекомендаційного характеру.

При цьому, стосовно посилань позивача щодо ненаправлення йому податкової вимоги та розрахунку, відповідно до норм Податкового кодексу України, суд наголошує, що за приписами п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, як було вже встановлено судом, податкова вимога № 27 від 19.11.2011, була вручена позивачеві 26.04.2011, матеріали справи не містять доказів переривання податкового боргу Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з 2011 року, у зв`язку з чим вказані аргументи позивача є безпідставними.

Стосовно нарахування суми податкового боргу ДП "Завод імені В.О.Малишева", суд зазначає наступне.

До складу податкового боргу ДП "Завод імені В.О.Малишева", відповідно до розрахунку до спірного рішення, входять такі нарахування:

- розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9433945331 від 20.07.2022, терм. спл. 20.07.2022, нараховано 10449615,00 гривень, до сплати 10 449 615,00 гривень;

- розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9103960403 від 08.05.2023 терм. спл. 22.05.2023 нараховано 12464247,00 гривень, до сплати 12464247,00 гривень.

Згідно з Постановою КМУ № 933 від 26,10.2016 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за відповідний період Державним концерном "Укроборонпром", його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, виробництві та ремонті озброєння, військової і спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення у зазначений період, визначається у розмірі 30 відсотків.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків, обсяг чистого прибутку (доходу) за 1 квартал 2021 року склав 3954108 грн, відповідно, розмір нарахованого ЧЧП за 1 квартал 2021 року - 1186232 грн, що

підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2021 від 31.03.2021.

За перший квартал 2021 року позивачем подано розрахунок від 07.05.2021, яким визначено частину чистого прибутку, що підлягає сплаті у сумі 1186232 грн.

За 1 півріччя 2021 року обсяг чистого прибутку (доходу) склав 34832 049 грн, розмір нарахованого ЧЧП за 1 півріччя 2021 року - 10449615 грн, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2021 від 30.06.2021.

За перше півріччя 2021 року позивачем подано розрахунок від 03.08.2021, яким визначено частину чистого прибутку, що підлягає сплаті у сумі 9263383 грн, враховуючи розрахунок за І квартал 2021 року, яким ЧЧП визначено в сумі 1186232, розмір чистого прибутку станом на 03.08.2021 складав 10449615 грн.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Як зазначає ДП "Завод імені В.О.Малишева", за 9 місяців 2021 року позивач отримав збиток у розмірі 1186912 грн, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2021 року від 30.09.2021.

Згідно з звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021 рік, у позивача прибутку не було, а збиток збільшився порівняно з попередніми 9 місяцями 2021 року.

Відповідно до абзацу 5 ст.46.2 ПКУ для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2. Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до Постанови КМУ №138 від 23.02.2011 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств,

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем, враховуючи отримані ним збитки та наявне право, було відкориговано суму ЧЧП у розмірі 10449615 грн, нарахованого за результатами попередніх періодів, що відображено в розрахунку № 9329074724 від 03.11.2021 за 9 місяців 2021, яким зменшено частину чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що підлягають сплаті.

Вказані обставини додатково підтверджуються наявним в матеріалах справи звітом про фінансові результати (звіт про сукупний доход) за 2021 рік за формою №2 (а.с.24).

Також, в подальшому, подаючи річну звітність за 2021 рік, позивачем помилково повторно, не враховуючи наданий раніше розрахунок № 9329074724 від 03.11.2021 за 9 місяців 2021, зменшено розмір ЧЧП на суму 10449615 грн (розрахунок № 9433450877 від 03.06.2022). (а.с.29-30).

Відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Самостійне виправлення помилок здійснюється шляхом уточнення показників у складі розрахунку за поточний звітний (податковий) період (звітний або звітний новий) з поданням додатка ВП або шляхом подання уточнюючого розрахунку.

При цьому у полі 1 заголовної частини розрахунку проставляється відповідна відмітка. У разі подання уточнюючого розрахунку заповнюється також поле 4 його заголовної частини, в якому проставляється відмітка відповідного податкового (звітного) періоду, що уточнюється («І квартал», «Півріччя», «Три квартали», «Рік») та зазначається відповідний рік.

Так, ДП "Завод імені В.О.Малишева" було подано розрахунок № 9433945331 від 20.07.2022, яким виправлено помилку в повторно зменшеному розмірі ЧЧП у сумі 10449615 грн. (а.с.32-33) для виправлення зазначеної помилки.

Однак, вказаний розрахунок № 9433945331 від 20.07.2022 було прийнято податковим органом без врахування, що він є коригуючим та, зазначений в ньому розмір ЧЧП не підлягає сплаті до бюджету.

Крім того, згідно до наявної в матеріалах справи квитанції №4798 від 19.05.2023 (а.с.38), ДП "Завод імені В.О.Малишева" було в повному обсязі перераховано до бюджету зазначену суму частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9103960403 від 08.05.2023 у розмірі 12464247,00 гривень.

Таким чином, при розрахунку загальної суми податкових зобов`язань за рішенням від 17.10.2023 № 709/4-2040, податковим органом не було належним чином обраховано дійсну суму податкового боргу ДП "Завод імені В.О.Малишева", що свідчить про необґрунтованість спірного рішення.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірне рішення на відповідність критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що останнє прийнято незаконно, а відтак, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495), третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 37854297) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 17.10.2023 № 709/4-2040.

Стягнути на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 14315629) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) сплачений судовий збір в розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.04.2024.

Суддя Ольга ГОРШКОВА