Постанова

від 23.12.2024 по справі 520/31792/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. Справа № 520/31792/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, по справі № 520/31792/23

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

до Головного управління ДПС у Харківській області третя особа Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 17.10.2023 № 709/4-2040.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 року по справі №520/31792/23 адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495), третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 37854297) про скасування рішення - задоволено

Визнано протиправним та скасовано рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 17.10.2023 № 709/4-2040.

Стягнуто на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 14315629) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) сплачений судовий збір в розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Головне управління ДПС у Харківський області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 року по справі №520/31792/23 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за належне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" зареєстроване у встановленому законом порядку в якості юридичної особи та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків, в тому числі податку на додану вартість.

Відповідно до статуту Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" останнє є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Регулювання, контроль та координація діяльності Підприємства здійснюються Акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість» (далі - AT «УОП») як уповноваженим суб`єктом управління об`єктами державної власності. Відповідно до п. 1.4., у своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, наказами та розпорядженнями AT «УОП», а також цим Статутом.

ДП «Завод ім. В.О. Малишева» має податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов`язань у сумі 22913862,00 гривень за період 2022-2023 роки.

Як вбачається з матеріалів справи СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога № 27 від 19.11.2011, яка вручена позивачеві 26.04.2011, згідно поштового повідомлення про вручення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11[1], залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021[2]2, задоволено частково заяву ДП «Завод імені В.О. Малишева» заяву розпорядника майна про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника (вх. № 24753 від 26.10.2020), зокрема, заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС у Харківській області без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", відкритих у:

- Державному казначействі України № UА758201720355339117000701957;

-АБ Укргазбанк»: №UА583204780000000026000031854; №UА723204780000026008924436646; №UА273204780000026002924858446; №UА683204780000026000924869028; №UА033204780000026109000000107; №UА02320478000002222000000688.

-АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 ; №UА923223130000026008000034473; №UА033223130000026044000007691; №UА823223130000026045000007690; №UА123223130000026045000007689; №UА863223130000025236000000010; №UА133223130000026007000034474; №UА313223130000026006000034475.

- АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ;

- ПАТ «Діамантбанк» №_26004300002393; №_2600031907399;

- АТ «Полтавабанк» №_260088950.

Крім цього, ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11 від 17.01.2023, заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС в Харківській області, без погодження з розпорядником майна та без відповідної на те ухвали господарського суду Харківської області в межах провадження у справі про банкрутство № 5023/10655/11 звертати стягнення на кошти, що містяться на банківському рахунку ДП «Завод імені В.О. Малишева», відкритому у Державномуказначействі України № UА418201720343260001000017841.

17.10.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу № 709/4-2040, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах по платнику податків.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення від 17.10.2023 № 709/4-2040.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання

Приписами п.95.1, п.95.2 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно до п. 95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, у разі виникнення у платника податків боргу, контролюючий орган формує вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 липня 2022 року по справі №820/6139/17.

У відповідності з нормами абзаців 2, 3 пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави суду дійти висновку про те, що пункт 95.1 статті 95 ПК України встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

З матеріалів справи встановлено, що 17.10.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу № 709/4-2040, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах по платнику податків.

Із змісту такого рішення вбачається, що податковий орган спірним рішенням вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу підприємства позивача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Однак, колегія суддів зауважує, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №5023/10655/11 заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС у Харківській області без погодження з розпорядником майна звертати стягнення на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», відкритих у:

- Державному казначействі України № НОМЕР_3 ;

- АБ «Укргазбанк» : № UA 583204780000000026000031854;

№ UA 723204780000026008924436646;

№ НОМЕР_4 ;

№ НОМЕР_5 ;

№ НОМЕР_6 ;

№ НОМЕР_7 .

- АТ «Укрексімбанк» : UA 133223130000026006000033829;

№ НОМЕР_8 ;

№ НОМЕР_9 ;

№ НОМЕР_10 ;

№ НОМЕР_11 ;

№ НОМЕР_12 ;

№ НОМЕР_13 ;

№ НОМЕР_14 .

- АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_15

- ПАТ «Діамантбанк»: № _26004300002393; № _2600031907399.

- АТ «Полтавабанк» № _ 260088950.

Також, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 у справі №5023/10655/11 заборонено будь-яким особам та контролюючим органам, у тому числі Головному управлінню ДПС в Харківській області, без погодження з розпорядником майна та без відповідної на те ухвали господарського суду Харківської області в межах провадження у справі про банкрутство № 5023/10655/11 звертати стягнення на кошти, що містяться на банківському рахунку державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", відкритому у Державному казначействі України №UA418201720343260001000017841.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується, що відповідач, всупереч вимог ухвал суду у господарській справі, прийняв рішення від 17.10.2023 № 709/4-2040 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу без відповідної ухвали Господарського суду Харківської області по справі №5023/10655/11 та без погодження з розпорядником майна.

Крім того, рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 17.10.2023 № 709/4-2040 не містить розміру податкового боргу, що підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішення контролюючого органу є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

При цьому, доводи відповідача, що спірне рішення складено за формою, встановленою наказом ДПС України від 06.12.2019 № 199, яка не передбачає визначення конкретної суми податкового боргу, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки зазначений наказ не є нормативно-правовим актом, а затвердження ним примірної форми не спростовує необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення джерела, за рахунок коштів якого буде здійснено погашення податкового боргу, а також конкретної суми, яка підлягає стягненню та підстави виникнення цього податкового боргу.

Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, сплив 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.

Аналогічні підходи до правозастосування пункту 95.5 статті 95 ПК України знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №805/1427/17, від 17 червня 2021 року у справі № 440/4736/19.

У цій постанові Верховний Суд також зазначав, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт.

Вирішуючи спір про правомірність рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє це рішення на відповідність критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. У разі якщо рішенням порушені права, свободи або законні інтереси особи, яка оскаржила до суду це рішення, суд визнає протиправним та скасовує індивідуальний акт чи окремі його положення, як це передбачено пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України. Суд не наділений повноваженнями вносити зміни до рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема визначити, яка сума податкового боргу підлягає стягненню, якщо сума податкового боргу в рішенні не вказана.

Колегія суддів також враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року у справі № 440/4736/19.

Колегія суддів зазначає, що згідно розрахунку, заборгованість позивача яка підлягає примусовому стягненню складається з:

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9433945331 від 20.07.2022, терм. спл. 20.07.2022, нараховано 10 449 615,00 гривень, до сплати 10 449 615,00 гривень;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9103960403 від 08.05.2023 терм. спл. 22.05.2023 нараховано 12 464 247,00гривень, до сплати 12 464 247,00 гривень.

Загалом до сплати 12 464 247,00 гривень.

Натомість, у самому рішенні не зазначено конкретної суми боргу, яка має бути стягнута в примусовому порядку.

Отже, рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.10.2023 №709/4-2040, в якому зазначено про погашення усієї суми податкового боргу, не дає можливості встановити конкретний розмір податкового боргу, щодо погашення якого його прийнято.

Відсутність у рішенні Головного управління ДПС у Харківській області від 17.10.2023 №709/4-2040 вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі, тому суд доходить до висновку про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України, що тягне за собою правові наслідки у вигляді протиправності такого рішення.

Крім того, в матеріалах справи міститься квитанція №4798 від 19.05.2023 (а.с.38), згідно до якої ДП "Завод імені В.О.Малишева" 19.05.2023 в повному обсязі перераховало до бюджету зазначену суму частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9103960403 від 08.05.2023 у розмірі 12 464 247,00 гривень.

Враховуючи вказане, контролюючим органом, при розрахунку загальної суми податкових зобов`язань за рішенням від 17.10.2023 № 709/4-2040, не було належним чином обраховано дійсну суму податкового боргу ДП "Завод імені В.О.Малишева", що свідчить про протиправність спірного рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.10.2023 №709/4-2040 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі № 520/31792/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій