Рішення

від 10.04.2024 по справі 580/2986/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року справа № 580/2986/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку загального позовного письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Смілянського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

26.03.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Смілянського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул.Житомирська, буд.6; код ЄДРПОУ 36091349) (далі відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця Смілянського ДВС у Черкаській області ГТУЮ Валової І.В. від 20.02.2024 №71162729 про накладення на неї штрафу в сумі 1700,00грн.

Зазначила, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2016 у справі №703/4811/15ц її зобов`язано не чинити ОСОБА_2 перешкод у вихованні їх спільного сина також визначений порядок зустрічей із ним. На виконання зазначеного судового рішення 12.01.2016 виданий виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження. 20.02.2024 за невиконання рішення суду державний виконавець винесла оскаржувану постанову щодо позивачки. Вважає, що вона не відповідає чинному законодавству.

Ухвалою від 01 квітня 2024 року суд задовольнив клопотання вх. від 26.03.2024 позивачки, визнав поважними причини пропуску та поновив цей строк, прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження, призначив підготовче засідання на 08 квітня 2024 року о 14 год. 00 хв. Вказану ухвалу сторони отримали 04.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в їх електронні кабінети. Відповідач у призначене підготовче засідання не прибув.

Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.

Усною ухвалою від 08.04.2024 суд відклав розгляд адміністративної справи та призначив чергове підготовче засідання на 10 квітня 2024 року о 10:00 год. Сторони у призначене підготовче засідання не прибули, про причини суд не повідомили.

Ухвалою від 10 квітня 2024 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті у письмовому провадженні.

Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2016 у справі №703/4811/15-ц:

зобов`язано позивачку не чинити перешкод ОСОБА_3 в участі у вихованні їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визначено такий порядок зустрічей ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

до досягнення дитиною віку 3 років з 15 до 18 години в присутності позивачки кожну непарну (першу, третю, п`яту за наявності такої у відповідному місяці) суботу за місцем проживання позивачки по АДРЕСА_2 , а кожну парну суботу за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 , в цьому місті;

після досягнення дитиною трирічного віку щосуботи з 10 до 16 години за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 або у громадських місцях (парках, скверах, місцях відпочинку) без присутності позивачки.

Ці зустрічі, як зазначено в рішенні суду, належить проводити з урахуванням стану здоров`я ОСОБА_5

12.01.2016 Соснівський міськрайонний суд Черкаської області для виконання вказаного рішення видав виконавчий лист.

На виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №71162729 з примусового виконання виконавчого листа від 18.08.2016 №03/4811/15-ц про зобов`язання позивачки не чинити перешкод після досягнення дитиною трирічного віку щосуботи з 10 до 16 години за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 або у громадських місцях (парках, скверах, місцях відпочинку) без присутності позивачки.

17.02.2024 державний виконавець ОСОБА_6 склала акт про те, що побачення стягувача з дитиною не відбулося, рішення суду не виконано.

20.02.2024 відповідач виніс постанову ВП №71162729 про накладення на позивачку штрафу у сумі 1700 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду (далі Спірне рішення).

Позивачка, не погодившись із Спірним рішенням, звернулася з вищевказаною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Абзацом другим ст.19 Конституції України встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти в межах, порядку та спосіб, які визначені законом.

Відповідно до ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження згідно зі ст.2 вказаного Закону здійснюється з дотриманням таких засад:1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 ЗУ №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.1 ст.18 ЗУ №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регулюється статтею 641 ЗУ №1404.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 641 ЗУ №1404 виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 ЗУ №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та встановлює новий строк виконання.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 та відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Актом державного виконавця від 17.02.2024 підтверджується, що побачення стягувача з дитиною не відбулось. Водночас не зазначено, з якої причини воно не відбулось та, які дії вчиняла позивачка з метою перешкоджання зустрічі дитини з батьком, які дії вчинив відповідач для з`ясування причин тому. Докази таких обставин відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів факт перешкоджання позивачкою зустрічі ОСОБА_3 з сином ОСОБА_5 на виконання вказаного вище судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЗУ №1404 виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

У вказаному вище акті державний виконавець не зазначив, що позивачка не забезпечила побачень ОСОБА_3 з сином ОСОБА_5 . Отже, вина позивачки не доведена. За вказаних обставин підстави для застосування штрафу відсутні. Тому оскаржувана постанова від 20.02.2024 ВП №71162729 про накладення на позивачку штрафу в сумі 1700,00грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 28.02.2024 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю.

З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 28.02.2024 позивачка уклала з адвокатом Примаком В.А. договір №28/02-24а про надання правничої допомоги, предметом якого є зобов`язання адвоката надати допомогу з представництва інтересів в суді в обсязі та умовах, передбачених договором (підп.1.1. Договору). Згідно з підп.4.1. Договору передоплата послуг адвоката буде встановлена додатково.

01.03.2024 позивачка та зазначений адвокат уклали додаткову угоду до Договору, згідно з п.1. якої послуги адвоката складають 3000,00грн.

Відповідно до акту виконаних робіт від 01.03.2024 до Договору зазначений адвокат надав такі послуги:

ознайомлення з матеріалами справи;

аналіз судової практики ВС України у справах про оскарження дій державного виконавця;

підготовка позовної заяви;

представництво інтересів позивачки при розгляді справи в Черкаському окружному адміністративному суді.

Вартість наданих послуг складає 3000,00грн.

Позивачка оплатила адвокату за надані юридичні послуги в Черкаському окружному адміністративному суді 3000,00грн, що підтверджується квитанцією від 01.03.2024 №01/03-24.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував, що відповідач не подав клопотання щодо зменшення витрат на правничу допомогу адвоката.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Позовна заява у цій справі підписана позивачкою. Документи додані до позовної заяви завірені вказаним вище адвокатом Примаком В.А. Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, у підготовчому засіданні 08.04.2024 інтереси позивачки представляв вказаний вище адвокат.

Взявши до уваги обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00грн. Тому, зважаючи на результат вирішеного спору, стягненню підлягає на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вся сума - 3000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Смілянського Відділу державної виконавчої служби в Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Валової І.В. від 20.02.2024 №71162729 про накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу в сумі 1700,00грн.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Смілянського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул.Житомирська, буд.6; код ЄДРПОУ 36091349) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою в розмірі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та судові витрати, пов`язані з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 3000,00грн (три тисячі гривень нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 10.04.2024.