Рішення

від 10.04.2024 по справі 734/5640/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м.ЧернігівСправа № 734/5640/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до генерального директора комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради Кондратьєвої Інни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до генерального директора комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради ОСОБА_2 та просить наступне.

1. Визнати протиправною бездіяльність Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3 стосовно перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.11.2023 № 910.

2. Зобов`язати Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Інну Кондратьеву повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 09.11.2023 № 910 відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням висновки викладених у мотивувальній частині рішення цього суду.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , на підставі договору про медичне обслуговування населення у формі укладеної та підписаної Декларації від 26.06.2018 № 0000-838Н-А7МЕ про вибір лікаря який надає первинну медичну допомогу, мав право отримати медичне обслуговування та лікування COVID-19 в сімейного лікаря ОСОБА_4 комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги Козелецької селищної ради Чернігівської області».

20, 23, 25, 27, 28 жовтня 2021 року, у пік пандемії, він п`ять разів намагався отримати проведення діагностики та лікування інфекційної хвороби COV1D-19 у сімейного лікаря ОСОБА_5 . Лікар вважаючи, що це хвороба ГРВІ та систематично не призначав ПЛР-тесту на COVID-19. Надалі здоров`я різко погіршилося: гарячка 39,2 С, сильний нежить, утруднене дихання, головний біль та кашель, біль у горлі, нудота та блювання, втрата нюху і смаку.

27 жовтня, за вимогою позивача, лікарем було призначено ПЛР-тестувапня. 28 жовтня відібрані зразки матеріалу. 29 жовтня результатом аналізу № 088325С лабораторно підтверджено COVID-19.

З дня виявлення COVID-19 29.10.2021, лікар ОСОБА_6 не повідомив хворого про виявлений COVID-19, недооцінив і не врахував групу ризику, в якій перебував пацієнт, його вік 59 років, ні консультації ні симптоматичного лікування із засуванням жарознижуючих засобів, ні призначення противірусних препаратів не провів, що сприяло скорішому негативному розвитку захворювання та призвело до настання хворого тяжких наслідків.

Ухвалою судді від 31.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

З поданих суду доказів убачається, що, метою оцінки правильності дій сімейного лікаря ОСОБА_7 , з дотриманням/не дотриманням стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)" затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.03.2020 № 722, перевірки стану надання/ненадання спеціалізованої медичної допомоги, 30.06.2023 за № 50 позивачем до Генерального директора комунального не комерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі Центр) ОСОБА_3 було подане звернення з питані, не надання сімейним лікарем ОСОБА_8 медичної допомоги пацієнту при діагностуванні та лікуванні коронавірусної хвороби відповідно до вимог Стандартів медичної допомоги.

19.07.2023 за № 205, за підписом в.о. Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-сані гарної допомоги» Козелецької селищної ради ОСОБА_9 була надана відповідь про припинення розгляду звернення, у якій зазначено, що порушені позивачем питання розглядалися Центром та Клініко-експертною комісією Управління охорони здоров`я.

20.07.2023 дії Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_9 було оскаржено позивачем за підлеглістю, до Козелецького селищного голови ОСОБА_10 . 27.07.2023.

Листом №1818/03-12. ОСОБА_11 переадресував скаргу Генеральному директору комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги».

08.08.2023 за № 228, цю скарга на бездіяльність в.о. Генеральної о директора ОСОБА_9 була розглянута медичним директором ОСОБА_12 , який встановив, що в.о. Генерального директора ОСОБА_9 бездіяльності не допустила.

10.08.2023 за № 108 позивачем було оскаржено бездіяльність медичного директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_13 до Козелецького селищного голови ОСОБА_10 .

19.09.2023 листом № 2330/03-12 ОСОБА_11 порекомендував позивачу звернутися до поліції.

09.10.2023 за № 910, позивачем до Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_14 , було оскаржено рішення/відповідь медичного директора ОСОБА_13 від 06.10.2023 №288.

Були висунуті вимоги:

надати вмотивовані та обґрунтовані відповіді на первинне звернення від 30.06.2023 № 50;

оцінити правильність дій сімейного лікаря ОСОБА_7 на підсівні Стандартів медичної допомоги;

окремо були поставлені п`ять питань: чи виконав сімейний лікар ОСОБА_15 вимоги Стандартів медичної допомои «Коронавірусна хвороба COVID-19:

1.щодо пошуку Covid-19;

2.щодо інформування пацієнта та реєстрації Covid-19;

3.щодо встановлення «легкого перебігу» хвороби;

4.щодо Інформованої згоди на медичну допомогу та "Індивідуальної реєстраційної картки пацієнта, який отримував медичну допомогу;

5.щодо не проведення лікарем ОСОБА_7 лікування від COVID-19.

зробити висновок щодо порушенні сімейним лікарем ОСОБА_7 допущених при діагностуванні та лікуванні COVID-19 у позивача та його дружини.

видати наказ про порушення дисциплінарного провадження відносно медичного директора ОСОБА_13 .

06.11.2023, на адресу позивача було направлено відповідь на його звернення від 09.10.2023 за вих. № 341.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги позивача про проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності медичного директора ОСОБА_13 .

Медичний директор ОСОБА_12 неодноразово надавав Позивачу обґрунтовані та вичерпні відповіді на всі питання звернення від 30 червня 2023 року № 50.

Так, зокрема, листом від 08 серпня 2023 року № 228 та листом від 06 жовтня 2023 року № 288 ОСОБА_12 у повній мірі надав оцінку питанням, зазначеним Позивачем у зверненні від 30 червня 2023 року № 50.

Регулювання питань, пов`язаних із застосуванням дисциплінарних стягнень до медичного директора комунального медичного закладу забезпечується нормами Кодексу законів про працю України (далі -КЗПП України).

Так, відповідно до положень ст. 147 КЗПП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана і звільнення.

З цього випливає, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є саме правом роботодавця, а не його обов`язком.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 727/386/17 (провадження № 61- 35881св18) дійшов до висновків, що неналежне виконання обов`язків повинно існувати на момент проведення службового розслідування і підтверджуватись належними доказами. Якщо таких обставин не існує, а службове розслідування ініціюється для їхньої перевірки, розпорядження роботодавця суперечить пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок).

У приписах п. 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, що не існувало будь-яких об`єктивних підстав для проведення службового розслідування щодо медичного директора ОСОБА_13 , він взагалі не є особою на яку поширюється дія положень Закону України «Про запобіганя корупції», а тому щодо нього жодним чином не може бути застосований вище згаданий Порядок.

Це ж саме стосується і відносно сімейного лікаря ОСОБА_7 .

Призначати службові розслідування відносно працівників комунального медичного закладу, його керівник не має відповідних повноважень, тому такі рішення вважатимуться грубим порушенням трудових прав таких працівників збоку керівника медичного закладу.

У положеннях п. 2 Порядку передбачено перелік випадків у яких може бути проведено службове розслідування. Разом з тим Порядок не містить вказівки існування саме імперативного та безальтернативного обов`язку уповноваженої особи щодо призначення службового розслідування за наявності певних обставин.

Від так, посилання Позивача на обов`язок Відповідача провести службове розслідування на підставі його звернення є безпідставним.

24 березня 2023 року, на підставі наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 20 березня 2023 року № 74 було проведено засідання комісії з клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги хворому ОСОБА_1 , за результатами якого були сформульовані висновки, згідно яких медична допомога надавалась згідно протоколів лікування.

Зазначені обставини додатково свідчать про відсутність будь-яких підстав для проведення службового розслідування щодо медичного директора ОСОБА_16 та сімейного лікаря ОСОБА_7 .

Щодо службового розслідування відносно сімейного лікаря ОСОБА_7 .

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05 лютого 2016 року № 69 було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (далі - Положення).

Пунктом 2 розділу II Положення передбачено, що клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05 лютого 2016 року № 69 також було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 2 розділу І Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій передбачено, що підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у 303 та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров`я).

Згідно пункту 4 розділу II Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій передбачено, що за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі - висновок КЕО).

Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання не проводиться (пункт 5 розділу II Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій).

Отже, встановлення провини лікаря у неналежному наданні медичної допомоги, а також оцінка якості надання медичної допомоги пацієнту здійснюється саме відповідною Клініко-експертною комісією, яка має скласти відповідний висновок.

Як зазначалось вище, 24 березня 2023 року, на підставі наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 20 березня 2023 року № 74, було проведено засідання комісії з клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги хворому ОСОБА_1 , за результатами якого були сформульовані висновки, згідно яких медична допомога надавалась згідно протоколів лікування.

Правова оцінка висновку комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2023 року та Експертного висновку від 20 березня 2023 року вже була надана Чернігівським окружним адміністративним судом у рішенні від 26 жовтня 2023 року по справі № 620/12613/23.

Так, суд дійшов висновку, що ОСОБА_17 не навів жодних порушень, які б вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність оскаржуваних висновків.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 1 лютого 2024 року у справі № 620/12613/23 погодилася з висновком суду першої інстанції, що з матеріалів справи не встановлено порушень процедури прийняті експертного висновку від 20 березня 2023 року та висновку комісії по клінічній експертній оцінці якості надання медичної допомоги від 24 березня 2023 на підставі приписів Наказу № 69, затвердженого ним Положення про КЕК та Порядку № 752.

Управлінська діяльність з приводу розгляду звернень громадян стосовно якості надання медичних послуг, за своєю правовою суттю, специфічним проявом вирішення цих звернень, у формі здійснення аналізу та надання висновків за результатами проведення експертної оцінки документації.

З огляду на зазначене у відповідача були відсутні підстави та повноваження для проведення повторної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_1 , а також для притягнення лікаря ОСОБА_7 до відповідальності.

У постанові від 7 липня 2021 року у справі № 9901/345/20 Велика Палата Верховного Суду здійснювала аналіз ознак протиправної бездіяльності.

Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на те, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу / його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій.

Для з`ясування протиправності бездіяльності необхідно врахувати: конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків; юридичний зміст, значущість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення; шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Оскільки відповідачем фактично було здійснено всі об`єктивно необхідні та реально можливі дії, з урахуванням фактичних обставин та висновку комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2023 року та Експертного висновку від 20 березня 2023 року, то будь-які ознаки протиправної бездіяльності у поведінці Відповідача, у даному випадку, судом не встановлено.

Щодо дотримання відповідачем положень Закону України «Про звернення громадян».

З наведеного вбачається, що відповідачем було об`єктивно, всебічно і вчасно перевірено звернення позивача від 09.10.2023 за вих. № 341 та надано відповідь у межах визначеної компетенції з дотриманням строків надання такої відповіді, визначених у положеннях Закону України «Про звернення громадян».

Особиста думка позивача щодо мотивувальної частини та викладених фактичних обставин відповіді ОСОБА_2 на звернення є елементом особистого сприйняття та особистої оцінки ОСОБА_1 за результатами ознайомлення із змістом наданої відповіді і не означають відсутності мотивованих та обґрунтованих відповідей на всі поставлені запитання.

За таких підстав, суд дійшов переконання, що Генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Інною Кондратьєвою при проведенні перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.11.2023 № 910 протиправної бездіяльності не бопущено.

Від так у суду відсутні правові підстави для зобов`язання Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Інни Кондратьевої повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 09.11.2023 № 910 відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до генерального директора комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради Кондратьєвої Інни Миколаївни (вул. Соборності, буд. 24, смт Козелець, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 17000) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ