Постанова

від 11.09.2024 по справі 734/5640/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 734/5640/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради ОСОБА_12 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні ді,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_12 стосовно перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.11.2023 № 910;

2. Зобов`язати Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Інну Кондратьєву повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 09.11.2023 № 910 відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині рішення цього суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що Генеральний директор Комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради ОСОБА_2 надала формальну відповідь від 06.11.2023 за № 341 без проведення об`єктивної перевірки скарги, без здійснення аналізу порушень «Стандартів медичної допомоги» вчинених сімейним лікарем ОСОБА_3 . Також Генеральний директор ОСОБА_2 не склала висновок про належне/неналежне виконання посадових обов`язків лікарем, не дослідила чому лікар не провів діагностику дружині ОСОБА_4 , не роз`яснила порядок його оскарження, чим допустила протиправну бездіяльність та порушила вимоги Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР.

На переконання апелянта, відповідач на підставі положень Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони Здоров`я України від 28.09.2012 № 752, зобов`язаний був здійснити внутрішній контроль якості надання медичної допомоги медичною радою закладу охорони здоров`я, про що скласти висновок, натомість, суд першої інстанції безпідставно підтримав висновок відповідача про відсутність підстав та повноважень для проведення повторної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_1 , а також для притягнення лікаря ОСОБА_3 до відповідальності.

Апелянт стверджує, що медичний директор Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_5 неналежно виконував свої службові обов`язки, адже упереджено надавав неправдиву інформацію на звернення позивача, тому відповідач безпідставно відмовив у проведення службового розслідування відносно дій ОСОБА_6 .

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, з метою з`ясування всіх обставин у справі, не розглянув клопотання позивача про витребування у відповідача Статут підприємства та посадової інструкції/контракту медичного директора ОСОБА_6 та безпідставно зазначив, що медичний директор ОСОБА_5 не є особою на яку поширюється дія положень Закону України «Про запобігання корупції».

Наприкінці, апелянт наголошує про недотримання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки при розгляді звернення апелянта відповідач не надав відповіді на звернення особи у чіткій послідовності, а саме: не здійснив аналіз порушень Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», вчинених лікарем ОСОБА_3 ; не дослідив чому лікар не провів діагностику дружини ОСОБА_4 . Окрім того, відповідач прийняв рішення без відібрання пояснень та доводів пацієнта, а також у відповіді на звернення не відповідач не роз`яснив порядок оскарження прийнятого рішення.

Також апелянт заявив клопотання про витребування у Комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради Статуту підприємства та посадової інструкції/контракту медичного директора ОСОБА_6 .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради ОСОБА_12 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що у відповідача були відсутні підстави та повноваження для проведення повторної оцінки якості надання медичної допомоги ОСОБА_1 , а також для притягнення лікаря ОСОБА_3 до відповідальності.

Також відповідач наголошує, що посилання позивача на обов`язок відповідача провести службове розслідування є безпідставним, оскільки призначення службового розслідування є правом керівника установи за наявності певних обставин.

Відповідач стверджує, що жодних клопотань до позовної заяви позивачем не долучено, тому посилання позивача на той факт, що суд не витребував Статут підприємства та посадову інструкцію/контракт медичного директора ОСОБА_6 є безпідставним.

Наприкінці, відповідач наголошує, що відповідачем об`єктивно, всебічно і вчасно перевірено звернення позивача та надано відповідь у межах визначеної компетенції з дотриманням строків надання такої відповіді, визначених у положеннях Закону України «Про звернення громадян».

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Щодо клопотання позивача про витребування у Комунального некомерційного підприємства "Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Козелецької селищної ради Статуту підприємства та посадової інструкції/контракту медичного директора ОСОБА_6 , то колегія суддів вважає, що таке задоволенню не підлягає, оскільки позивач не обґрунтовує, яким чином такі докази, у сукупності з іншими доказами у справі, дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з метою оцінки правильності дій сімейного лікаря ОСОБА_3 , з дотриманням/не дотриманням стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)", затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.03.2020 № 722, перевірки стану надання/ненадання спеціалізованої медичної допомоги, 30.06.2023 за № 50 позивачем до Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі Центр) ОСОБА_12 подане звернення з питань ненадання сімейним лікарем ОСОБА_7 медичної допомоги пацієнту при діагностуванні та лікуванні коронавірусної хвороби відповідно до вимог Стандартів медичної допомоги.

19.07.2023 за № 205, за підписом в.о. Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради ОСОБА_8 , надана відповідь про припинення розгляду звернення, у якій зазначено, що порушені позивачем питання розглядалися Центром та Клініко-експертною комісією Управління охорони здоров`я.

20.07.2023 дії Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_8 оскаржено позивачем за підлеглістю до Козелецького селищного голови ОСОБА_9 , як до вищого органу.

27.07.2023 Листом №1818/03-12 ОСОБА_10 переадресував скаргу Генеральному директору Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги».

08.08.2023 за № 228 скарга на бездіяльність в.о. Генерального директора ОСОБА_8 розглянута медичним директором ОСОБА_5 , який встановив, що в.о. Генерального директора ОСОБА_8 бездіяльності не допустила.

10.08.2023 за № 108 позивачем оскаржено бездіяльність медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_6 до Козелецького селищного голови ОСОБА_9 .

19.09.2023 листом № 2330/03-12 ОСОБА_10 порекомендував позивачу звернутися до поліції.

06.10.2023 за № 288 медичним директором Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради ОСОБА_11 повторно розглянуто звернення позивача від 30.06.2023 за № 50 та надана відповідь на поставлені позивачем питання.

09.10.2023 за № 910 позивачем до Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_12 оскаржено рішення/відповідь медичного директора ОСОБА_6 від 06.10.2023 №288.

Позивачем у зверненні висунуті такі вимоги:

- надати вмотивовані та обґрунтовані відповіді на первинне звернення від 30.06.2023 № 50;

- оцінити правильність дій сімейного лікаря ОСОБА_3 на підставі Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», а саме: щодо:

пошуку Covid-19;

інформування пацієнта та реєстрації Covid-19;

встановлення «легкого перебігу» хвороби;

інформованої згоди на медичну допомогу та "Індивідуальної реєстраційної картки пацієнта, який отримував медичну допомогу;

не проведення лікарем ОСОБА_3 лікування від COVID-19;

- зробити висновок щодо порушень сімейним лікарем ОСОБА_3 , допущених при діагностуванні та лікуванні COVID-19 у позивача та його дружини;

- видати наказ про порушення дисциплінарного провадження відносно медичного директора ОСОБА_6 .

06.11.2023 на адресу позивача направлено відповідь на його звернення від 09.10.2023 за вих. № 341.

Не погодившись з відповіддю, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що відповідачем об`єктивно, всебічно і вчасно перевірено звернення позивача від 09.10.2023 та надано відповідь у межах визначеної компетенції з дотриманням строків надання такої відповіді, визначених у положеннях Закону України «Про звернення громадян», тому при проведенні перевірки та розгляду звернення позивача протиправної бездіяльності відповідачем не допущено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша статті 1 Закону № 393/96-ВР).

Статтею 3 Закону № 393/96-ВР установлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Предметом позовних вимог у цій справі є бездіяльність Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_13 щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.10.2023 № 910.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, дійшов висновку, що звернення позивача розглянуто відповідачем відповідно до вимог Закону№393/96-ВР та в межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів погоджується із цим висновком, з огляду на наступне.

Насамперед, колегія суддів зазначає, що помилкове зазначення позивачем у прохальній частині адміністративного позову дати звернення 09.11.2023 замість 09.10.2023 не впливає на розгляд справи по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2023 за № 50 позивачем до Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі Центр) ОСОБА_12 подане звернення з питань ненадання сімейним лікарем ОСОБА_7 медичної допомоги пацієнту при діагностуванні та лікуванні коронавірусної хвороби відповідно до вимог Стандартів медичної допомоги.

06.10.2023 за № 288 медичним директором Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради ОСОБА_11 повторно розглянуто звернення позивача від 30.06.2023 за № 50 та надана відповідь на поставлені позивачем питання.

09.10.2023 за № 910 позивачем до Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_12 подана скарга на рішення за результатами розгляду звернення від 30.06.2023 № 50 прийняте медичним директором ОСОБА_11 від 06.10.2023 №288.

Позивачем у зверненні висунуті такі вимоги:

- надати вмотивовані та обґрунтовані відповіді на первинне звернення від 30.06.2023 № 50;

- оцінити правильність дій сімейного лікаря ОСОБА_3 на підставі Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», а саме: щодо:

пошуку Covid-19;

інформування пацієнта та реєстрації Covid-19;

встановлення «легкого перебігу» хвороби;

інформованої згоди на медичну допомогу та "Індивідуальної реєстраційної картки пацієнта, який отримував медичну допомогу;

не проведення лікарем ОСОБА_3 лікування від COVID-19;

- зробити висновок щодо порушень сімейним лікарем ОСОБА_3 , допущених при діагностуванні та лікуванні COVID-19 у позивача та його дружини;

- видати наказ про порушення дисциплінарного провадження відносно медичного директора ОСОБА_6 .

06.11.2023 за № 341 Генеральним директором Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_12 позивачу надана відповідь на його звернення від 09.10.2023 за № 910.

Щодо вимоги позивача, викладеної у зверненні від 09.10.2023 № 910, про надання вмотивованої та обґрунтованої відповіді на звернення від 30.06.2023 № 50, то відповідач у листі від 06.11.2023 № 341 надав відповіді на всі питання, що викладені у зверненні від 30.06.2023 № 50. На подібні питання ОСОБА_5 також надавав позивачу відповідь у листі від 06.10.2023 № 288 на звернення позивача від 30.06.2023 № 50.

Що стосується двох вимог позивача, викладених у зверненні від 09.10.2023 № 910, про надання оцінки правильності дій сімейного лікаря ОСОБА_3 відповідно до норм Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» та про формування висновку щодо порушень, допущених лікарем ОСОБА_3 при діагностуванні та лікуванні COVID-19 у позивача та його дружини, то колегія суддів вважає, що відповідач надав позивачу вичерпну та правильну відповідь щодо вказаних вимог.

Так, відповідач зазначив, що наказом Міністерства охорони здоров`я від 28 вересня 2012 року № 752 затверджений Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - Порядок № 752).

Пунктом 8 Порядку № 752 передбачено, що контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05 лютого 2016 року № 69 затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (далі - Положення).

Пунктом 2 розділу II Положення передбачено, що клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05 лютого 2016 року № 69 також затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 2 розділу І Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій передбачено, що підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у 303 та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров`я).

Згідно з пунктом 4 розділу II Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій передбачено, що за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі - висновок КЕО).

Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання не проводиться (пункт 5 розділу II Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій).

Отже, встановлення провини лікаря у неналежному наданні медичної допомоги, а також оцінка якості надання медичної допомоги пацієнту здійснюється саме відповідною Клініко-експертною комісією, яка має скласти відповідний висновок.

24 березня 2023 року на підставі наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 20 березня 2023 року № 74 проведено засідання комісії з клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги хворому ОСОБА_1 , за результатами якого сформульовані висновки, згідно з якими медична допомога надавалась відповідно до протоколів лікування.

З огляду на зазначене, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав та повноважень для проведення повторної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_1 , а також для притягнення лікаря ОСОБА_3 до відповідальності.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідач не здійснив внутрішній контроль якості надання медичної допомоги на підставі положень Порядку № 752, то колегія суддів зазначає, що згідно з п. 8 Порядку № 752 контроль якості наданої медичної допомоги проводиться шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я від 05 лютого 2016 року № 69.

Як вказано вище, Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації 24 березня 2023 року проведено засідання комісії з клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги хворому ОСОБА_1 , за результатами якого не встановлено обставин надання ОСОБА_1 неякісної медичної допомоги. Отже, вказані доводи апелянта є необґрунтованими.

Щодо вимоги позивача, викладеної у зверненні від 09.10.2023 № 910, про видання наказу щодо порушення дисциплінарного провадження відносно медичного директора ОСОБА_6 , відповідач у відповіді на звернення позивача зазначив, зокрема, що оскільки медичний директор ОСОБА_5 неодноразово надавав позивачу обґрунтовані та вичерпні відповіді на питання, які поставлені позивачем у зверненні від 30 червня 2023 року № 50, а саме: у листах від 08 серпня 2023 року № 228 та від 06 жовтня 2023 року № 288, то порушень у діях ОСОБА_6 не вбачається.

Колегія суддів наголошує, що регулювання питань, пов`язаних із застосуванням дисциплінарних стягнень до медичного директора комунального медичного закладу забезпечується нормами Кодексу законів про працю України (далі -КЗПП України).

Так, відповідно до положень ст. 147 КЗПП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана і звільнення.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є саме правом роботодавця, а не його обов`язком.

Окрім того, на переконання колегії суддів, вирішення питання щодо порушення дисциплінарного провадження може здійснюватися з ініціативи, зокрема, керівника комунального медичного закладу, а не за зверненням заявника, хоча доводи у зверненні можуть стати підставою для проведення службового розслідування.

Отже, посилання позивача на обов`язок відповідача провести службове розслідування на підставі його звернення є безпідставним.

Посилання апелянта на те, що медичний директор ОСОБА_5 неналежно виконував службові обов`язки, адже упереджено надавав неправдиву інформацію на звернення позивача, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний був призначити службове розслідування відносно дій ОСОБА_6 , не заслуговує на увагу, оскільки такі доводи не підтверджуються жодними доказами.

У постанові від 7 липня 2021 року у справі № 9901/345/20 Велика Палата Верховного Суду здійснювала аналіз ознак протиправної бездіяльності.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу / його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій.

Для з`ясування протиправності бездіяльності необхідно врахувати: конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків; юридичний зміст, значущість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення; шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем здійснено об`єктивно необхідні дії, з урахуванням фактичних обставин та висновку комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2023 року, то будь-які ознаки протиправної бездіяльності у поведінці відповідача у цьому випадку відсутні.

Що стосується доводів апелянта про недотримання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо відібрання пояснень у заявника у зв`язку з прийняттям негативного рішення за наслідками розгляду звернення, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, адже положеннями вказаного Закону не передбачено порядок відібрання пояснень у заявника, який звернувся із скаргою про порушення своїх особистих прав і законних інтересів.

Також колегія суддів зазначає, що не роз`яснення відповідачем порядку оскарження прийнятого рішення за результатами розгляду звернення, на що звертає увагу позивач у апеляційній скарзі, є формальним порушенням та не може слугувати самостійною підставою для висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення. Формальні неточності у процедурі підготовки рішення оцінюються з урахуванням всіх обставин справи.

З наведеного вбачається, що відповідачем об`єктивно, всебічно і вчасно перевірено звернення позивача від 09.10.2023 за вих. № 910 та надано відповідь у межах визначеної компетенції з дотриманням строків надання такої відповіді, визначених у положеннях Закону України «Про звернення громадян».

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що власна думка позивача щодо мотивувальної частини та викладених фактичних обставин відповіді відповідача на звернення є елементом особистого сприйняття та особистої оцінки ОСОБА_1 за результатами ознайомлення із змістом наданої відповіді і не означають відсутності мотивованих та обґрунтованих відповідей на всі поставлені запитання.

Отже, Генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_12 при проведенні перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.10.2023 № 910 протиправної бездіяльності не допущено.

Що стосується доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання позивача про витребування у відповідача Статуту підприємства та посадової інструкції/контракту медичного директора ОСОБА_6 , то колегія суддів зазначає, що таке порушення не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, які (підстави) передбачені ч. 3 ст. 317 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна