Постанова

від 11.04.2024 по справі 360/2884/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року справа №360/2884/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Никифорової І.М.,

представника позивача Межерицького А.А.,

представника відповідача Свердловської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року по справі №360/2884/21 (суддя І інстанції Пляшкова К.О. повний текст рішення складено 31 січня 2024 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області , в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню в сумі 157400,44 грн, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Луганській області на користь ТОВ «УТЕК-Мод» у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню в сумі 157 400,44 грн за період з 24.07.2019 по 20.05.2020 нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень 2015 - липень 2015 року, вересень 2015 - грудень 2015 року.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №360/2884/21 залишено без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №360/2884/21 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 12 жовтня 2023 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №360/2884/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені.

Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» пропущений строк на звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені.

Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року пеню за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 157400,44 грн (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста гривень 44 коп.).

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головним управління ДПС у Луганській області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду про поновлення строку звернення до суду, рішення суду першої інстанції та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач зазначає, що позивачем було порушено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, а тому позов слід залишити без розгляду. Судом першої інстанції не були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 січня 2023 року в справі №140/1770/19 , від 16 лютого 2023 року в справі № 803/1149/18, та висновки Верховного суду.

Щодо вирішення справи по суті, судом не враховано, що з 01 січня 2017 року запроваджено два різних самостійних реєстри, а саме Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України та Тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету. Законодавством України унормовано процедуру бюджетного відшкодування податку на додану вартість за заявами платників податків, поданим до 1 лютого 2016 року, шляхом внесення відповідних заяв до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Для виконання покладених обов`язків, листом від 21 серпня 2018 року №3282/8/12- 32-12-02-07 Головне управління ДФС у Луганській області направило до ДФС України інформацію про перелік заяв та обсяги залишків у розрізі кожної заяви платників, які повинні бути відображені у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету, у тому числі заяв ТОВ «УТЕК-МОД» за вказаний період. Отже, узгоджені ТОВ «УТЕК-МОД» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період внесені до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року. Вказані обставини підтверджуються рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 360/3419/19. Отже відповідачем не допущено у відношенні позивача протиправної бездіяльності.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року разом з додатками, зокрема із заявами про бюджетне відшкодування на загальну суму 2023777,00 грн, а саме:

20 лютого 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 109371,00 грн;

07 травня 2015 року уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якому заявлено до бюджетного відшкодування 19803,00 грн;

15 травня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 152758,00 грн;

12 червня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 134763,00 грн;

17 липня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 152786,00 грн;

19 серпня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 388870,00 грн;

12 жовтня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 144242,00 грн;

19 листопада 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 99958,00 грн;

21 грудня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 306660,00 грн;

19 січня 2016 року податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 514566,00 грн..

Контролюючим органом проведено перевірки даних, заявлених у поданих податкових деклараціях, про що складено відповідні довідки та висновки, а саме:

- довідка ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 29 квітня 2015 року № 793/12-14-15-03/14-38338502 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УТЕК-МОД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19 травня 2015 року № 1000/12-14-15-03/25-38338502 за лютий 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 09 червня 2015 року № 1109/12-14-15-03/25-38338502 за квітень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 17 липня 2015 року № 1434/12-14-15-03/25-38338502 за травень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19 серпня 2015 року № 162/12-14-15-01/25-38338502 за червень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 18 вересня 2015 року № 415/12-14-15-01/25-38338502 за липень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 20 листопада 2015 року № 1050/12-14-15-01/25-38338502 за вересень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 18 грудня 2015 року № 1267/12-14-15-01/25-38338502 за жовтень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 20 січня 2016 року № 47/12-14-15-01/25-38338502 за листопад 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19 лютого 2016 року № 299/12-14-15-01/25-38338502 за грудень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень-лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Луганській області щодо не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідь на заяву позивача від 21 вересня 2018 року № 124. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Утек - Мод», у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню у сумі 1115947,33 грн нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень-лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/3419/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, адміністративний позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 16011,92 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4052/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, адміністративний позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 2899,15 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4053/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 22363,78 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4054/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 19729,31 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4055/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 22367,87 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4057/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 56930,58 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4056/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 21117,03 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4060/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 14633,85 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4059/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 44895,03 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4058/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДФС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2015 року задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 75332,47 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 360/2081/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, адміністративний позов ТОВ «УТЕК-МОД» до ГУ ДПС у Луганській області, ГУ ДКСУ у Луганській області про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі; стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Луганській області на користь ТОВ «УТЕК-МОД» у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню в сумі 271163,95 грн за період з 24 липня 2019 року по 20 травня 2020 року, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.

За платіжним дорученням від 12 березня 2021 року № 1922 позивачеві відшкодовано бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 109371,00 грн..

Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом (02 червня 2021 року) та на час розгляду справи бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року позивачу не відшкодована.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій справі, Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2023 р. дійшов до висновку, що судом першої інстанції не було перевірено строк звернення до суду з цим позовом, а судом апеляційної інстанції вказаного процесуального порушення суду першої інстанції не виправлено, що свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при розгляді справи, тому рішення судів підлягають скасуванню, а справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 5 статті 353 КАС України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Вирішуючи заявлені сторонами клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом та про залишення позову без розгляду, враховуючи обов`язкові для суду першої інстанції при новому розгляді висновки і мотиви Верховного Суду, з яких скасовані рішення суду у цій справі, суд першої інстанції ухвалою від 21 грудня 2023 р. задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновив пропущений строк на звернення до суду з позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким судовим рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Процесуальним наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду стаття 123 КАС України передбачає повернення позову чи залишення його без розгляду (залежно від стадії виявлення судом факту пропуску).

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Для цілей розгляду судом термінових спорів у статті 270 КАС визначено, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта цієї статті).

Колегія суддів враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування в певних випадках та захисту прав учасників податкових відносин є Податковий кодекс України, який в тому числі регулює і питання порядку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Законом №1797-VІІІ у підпункті 14.1.18 слова і цифру "у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу" було виключено.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній до 1 січня 2017 року) визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми. Отже, у даній справі після спливу останнього дня, встановленого законодавством для зарахування на рахунок позивача узгодженої суми відшкодування ПДВ, останній мав дізнатися про порушення свої прав та виникнення підстав для вжиття заходів по їх захисту із обранням відповідного способу.

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду суд враховує практику Верховного Суду з цього питання, який тривалий час виходив з того, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення заборгованості з бюджету та пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла аналогічного правового висновку та у постанові від 14 березня 2019 року (справа №822/553/17) вказала, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Відтак, і вимоги щодо стягнення заборгованості з бюджету, і вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб`єктом владних повноважень встановленого законом обов`язку можуть бути пред`явлені у межах 1095-денного строку, після спливу якого правовідносини стають стабільними.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України).

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року (справа №826/7380/15) дійшла правового висновку, що за відсутності належного правого механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного прав є стягнення з Державного бюджету України через відповідне ГУ ДКС України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Водночас, на переконання колегії суддів, праву платника податків на отримання відповідних сум бюджетного відшкодування та пені кореспондує обов`язок останнього із своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у разі їх порушення контролюючим органом та наміру їх захистити. Право на звернення до суду не може бути реалізованим у будь-який невизначений час після його виникнення.

Законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов`язання як не сплаченої, так і надміру сплаченої чи такої, що підлягає відшкодуванню, у податковому правовідношенні припиняються. Аналогічний підхід до застосування положень статті 102 ПК України в частині встановлення темпоральних меж права платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування викладено і в постанові Верховного Суду від 3 грудня 2020 року (справа №1340/4394/18).

Зміна правового регулювання механізму бюджетного відшкодування ПДВ шляхом запровадження ведення Реєстру та Тимчасового реєстру, на переконання колегії суддів, не може вважатись ні підставою для зупинення перебігу строків давності для вимоги про стягнення, ні початком для відліку строку, встановленого статтею 102 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 січня 2023 року в справі № 140/1770/19 визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав позивача та про відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (починаючи з пункту 81 постанови), а також дійшла висновку про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 102).

Окремо в пункті 106 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі.

Аналогічний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року в справі № 803/1149/18, а також у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі 360/4040/21.

Як вже встановлено вище, в межах цієї справи, узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось за результатами проведення контролюючим органом перевірок, якими суми бюджетного відшкодування підтверджені, а тому до спірних правовідносин для визначення дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ за спірний період застосуванню підлягають положення пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України.

Тобто початок перебігу строку звернення до суду з позовом про стягнення пені слід визначати з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ, і такою датою є наступний день, який слідує за датою завершення перевірки + 5 днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних днів на відшкодування органами казначейства.

Застосовуючи такий алгоритм визначення дати набуття статусу бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ по визначеним позивачем періодам та початку перебігу шестимісячного строку звернення до суду з позовом про стягнення нарахованої за несвоєчасне відшкодування ПДВ пені, суд першої інстанції правильно встановив, що датою набуття статусу бюджетної заборгованості сум ПДВ за: січень 2015 року є 13 травня 2015 року; лютий 2015 року 02 червня 2015 року; квітень 2015 року 23 червня 2015 року; травень 2015 року 31 липня 2015 року; червень 2015 року 01 вересня 2015 року; липень 2015 року 02 жовтня 2015 року; вересень 2015 року 04 грудня 2015 року; жовтень 2015 року 01 січня 2016 року; листопад 2015 року 03 лютого 2016 року; грудень 2015 року 04 березня 2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 04 червня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеним в частині другій статті 122 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 дійшов висновку, що зміна сталої судової практики Верховного Суду може розглядатися судами як поважна причина для поновлення строків звернення до суду.

Так, Верховний Суд зазначив, що суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми. Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Зокрема, задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Судова палата повторно наголосила зазначену правову позицію у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання. Судова палата вважала за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій справі, Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2023 р. зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, від 16.02.2023 у справі № 803/1149/18, від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 зауважила, що зміна правового регулювання, зміна Верховним Судом способу захисту порушеного права та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації права особою, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з`ясуванні поважності причин пропуску цього строку.

Отже, у разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.

Під час нового розгляду справи, судом встановлено, що до звернення до суду з цим позовом позивач неодноразово звертався з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року, та за судовими рішеннями у справах № 360/3762/18, № 360/3419/19, № 360/4052/19, № 360/4053/19, № 360/4054/19, № 360/4055/19, № 360/4056/19, № 360/4057/19, № 360/4058/19, № 360/4059/19, № 360/4060/19, № 360/2081/20, які набрали законної сили, на користь позивача стягнута пеня по строку нарахування до 20 травня 2020 року включно.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 04 червня 2021 року, тобто до прийняття Верховним Судом постанови від 19 січня 2023 у справі № 140/1770/19, та позовні вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ визначаються періодом з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року, колегія суддів вважає, що позивач мав правомірні очікування розраховувати на те, що до даних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності, визначений нормами податкового законодавства 1095 днів.

Вказані обставини свідчать про відсутність з боку позивача недбалого ставлення до реалізації свого права на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням державою ПДВ та безпідставного зволікання в його реалізації.

Однак через продовження з боку держави порушення прав позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року у визначений статтею 200 Податкового кодексу України строк, нарахування пені на таку заборгованість також продовжується і триватиме до дня її погашення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що у такому випадку відмова платнику податків у поновленні строку звернення до суду з цим позовом призведе до позбавлення позивача гарантованого пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України права на отримання пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, за весь час її існування, включаючи день погашення, тобто дієвого механізму спонукання до усунення триваючого порушення права платника на бюджетне відшкодування сум ПДВ, а навпаки легітимізує та забезпечить можливість безкінечно продовжувати таке порушення.

Крім того, однією із підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом позивачем також було зазначено встановлення по всій території України карантину.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.02.2020, Кабінет Міністрів України починаючи з 12 березня 2020 року по всій території України встановив карантин, з подальшим його продовженням (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами та доповненнями).

З 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX), яким до окремих положень КАС України внесені зміни. Зокрема, Законом № 540-IX розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).».

З 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 713-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX).

Законом № 731-IX внесено зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та викладено пункт 3 в такій редакції: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.».

Строк дії введеного за постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 (до 24 квітня 2020 року), від 22.04.2020 № 291 (до 11 травня 2020 року), від 04.05.2020 № 343 (до 22 травня 2020 року), від 20.05.2020 № 392 (до 22 червня 2020 року), від 17.06.2020 № 500 (до 31 липня 2020 року), від 22.07.2020 № 641 (до 31 серпня 2020 року), від 26.08.2020 № 760 (до 31 жовтня 2020 року), від 13.10.2020 № 956 (до 31 грудня 2020 року), від 09.12.2020 № 1236 (до 28 лютого 2021 року), від 17.02.2021 № 104 (до 30 квітня 2021 року), від 21.04.2021 № 405 (до 30 червня 2021 року), від 16.06.2021 № 611 (до 31 серпня 2021 року), від 11.08.2021 № 855 (до 1 жовтня 2021 року), від 22.09.2021 № 981 (до 31 грудня 2021 року), від 15.12.2021 № 1336 (до 31 березня 2022 року), від 23.02.2022 № 229 (до 31 травня 2022 року), від 27.05. 2022 № 630 (до 31 серпня 2022 року), від 23.12.2022 № 1423 (до 30 квітня 2023 року), від 25.04.2023 № 383 (до 30 червня 2023 року).

Як встановлено судом, у зв`язку з відсутністю замовлень та падінням обсягів промислового виробництва, що має невідворотний та тимчасовий характер, пов`язаних із продовженням карантину, встановленим постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» (зі змінами); через прийняття рішень Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до яких на території Луганської області встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, наказом директора ТОВ «УТЕК-МОД» від 12 квітня 2020 року № 81 зупинено діяльність ТОВ «УТЕК-МОД»; відміну зупинення наказано оформити окремим наказом; працівникам підприємства, зокрема, директору, головному бухгалтеру не перебувати на робочому місці задля уникнення інфікування.

За наказом директора ТОВ «УТЕК-МОД» від 10 грудня 2020 року № 112 продовжено до 01 січня 2021 року дію наказу від 12 квітня 2020 року № 81, яким зупинено діяльність підприємства ТОВ «УТЕК-МОД».

Вказаними наказами підтверджено, що в період з 12 квітня 2020 року та до 01 січня 2021 року діяльність ТОВ «УТЕК-МОД» була зупинена, а директор та головний бухгалтер на робочому місці не перебували, що може свідчити про об`єктивну неможливість вчинення позивачем в період з 12 квітня 2020 року по 01 січня 2021 року такої процесуальної дії, як звернення до суду з позовом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наведені позивачем обставини свідчать, що порушення строку звернення до суду з цим позовом сталося з об`єктивно непереборних обставин та не залежних від волевиявлення позивача причин, а тому правомірно визнані судом поважними, у зв`язку з чим ухвалою суду від 21.12.2023 р. вірно поновлено пропущений строк на звернення до суду з позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог судом встановлено наступне.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

При цьому, нарахування пені здійснюється на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно, адже саме з цієї дати припиняється протиправна бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у невиконанні державою взятих на себе зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень. При цьому чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Як вже встановлено вище, в межах цієї справи, узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось за результатами проведення контролюючим органом перевірок, якими суми бюджетного відшкодування підтверджені, а тому до спірних правовідносин для визначення дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ за спірний період застосуванню підлягають положення пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України.

Застосовуючи вказаний вище алгоритм визначення дати набуття статусу бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ по визначеним позивачем періодам, суд першої інстанції правильно встановив, що датою набуття статусу бюджетної заборгованості сум ПДВ за: січень 2015 року є 13 травня 2015 року; лютий 2015 року 02 червня 2015 року; квітень 2015 року 23 червня 2015 року; травень 2015 року 31 липня 2015 року; червень 2015 року 01 вересня 2015 року; липень 2015 року 02 жовтня 2015 року; вересень 2015 року 04 грудня 2015 року; жовтень 2015 року 01 січня 2016 року; листопад 2015 року 03 лютого 2016 року; грудень 2015 року 04 березня 2016 року.

Платіжним дорученням від 12 березня 2021 року № 1922 позивачу було відшкодовано бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 109371,00 грн.. Бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року позивачу не відшкодована.

Оскільки сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року у загальному розмірі 2023777,00 грн. позивачу у визначений статтею 200 Податкового кодексу України строк не відшкодована, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у позивача права на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетного відшкодування на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 360/2081/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, на користь позивача вже стягнуто пеню на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року за період по 20 травня 2020 року.

В межах цієї справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року (крім пені за відшкодування ПДВ за січень 2015 року, де період її дії з 21 травня 2020 року по 11 березня 2021 року) в загальній сумі 157400,44 грн..

Згідно з інформацією, опублікованою на веб сайті Національного банку України (далі - НБУ), у період прострочення повернення бюджетного відшкодування облікова ставка НБУ змінювалася, зокрема: у період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року облікова ставка становила 8,00 %, тобто діяла 22 дні; у період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року 6,00 %, тобто діяла 266 днів; у період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року 6,50 %, тобто діяла 42 дні; у період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року 7,50 %, тобто діяла 47 днів.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2015 року складає 109371,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 11 березня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (109371,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 631,12 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (109371,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 5738,83 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 11 березня 2021 року розраховується таким чином: (109371,00 грн х 7 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 163,61 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 11 березня 2021 року складає 6533,56 грн (631,12 грн + 5738,83 грн + 163,61 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2015 року складає 19803,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (19803,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 114,27 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (19803,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 1039,09 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (19803,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 177,74 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (19803,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 229,50 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 1560,00 грн (114,27 грн + 1039,09 грн + 177,74 грн + 229,50 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2015 року складає 152758,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (152758,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 881,49 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (152758,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 8015,40 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (152758,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 1371,06 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (152758,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 1770,32 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за квітень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 12038,26 грн (881,49 грн + 8015,40 грн + 1371,06 грн + 1770,32 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за травень 2015 року складає 134763,00 грн. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (134763,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 777,65 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (134763,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 7071,18 грн..

озмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (134763,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 1209,54 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (134763,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 1561,77 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за травень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 10620,15 грн (777,65 грн + 7071,18 грн + 1209,54 грн + 1561,77 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2015 року складає 152786,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (152786,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 881,65 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (152786,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 8016,87 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (152786,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 1371,31 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (152786,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 1770,64 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за червень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 12040,47 грн (881,65 грн + 8016,87 грн + 1371,31 грн + 1770,64 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2015 року складає 388870,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (388870,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 2243,97 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (388870,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 20404,49 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (388870,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 3490,24 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (388870,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 4506,63 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 30645,33 грн (2243,97 грн + 20404,49 грн + 3490,24 грн + 4506,63), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2015 року складає 144242,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (144242,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 832,35 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (144242,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 7568,56 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (144242,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 1294,62 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (144242,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 1671,63 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 11367,15 грн (832,35 грн + 7568,56 грн + 1294,62 грн + 1671,63 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2015 року складає 99958,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (99958,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 576,81 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (99958,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 5244,92 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (99958,00 х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 897,16 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (99958,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 1158,42 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 7877,30 грн (576,81 грн + 5244,92 грн + 897,16 грн + 1158,42 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2015 року складає 306660,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (306660,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 1769,58 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (306660,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 16090,83 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (306660,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 2752,38 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (306660,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 3553,90 грн..

Загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року, складає 24166,68 грн (1769,58 грн + 16090,83 грн + 2752,38 грн + 3553,90 грн), що відповідає сумі заявленій позивачем до стягнення з Державного бюджету України у цій справі.

Несвоєчасно відшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2015 року складає 514566,00 грн.. Період затримки її відшкодування з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року.

Розмір пені за період з 21 травня 2020 року по 11 червня 2020 року розраховується таким чином: (514566,00 грн х 22 дні х 8 % х 120 %) : 366 днів = 2969,30 грн..

Розмір пені за період з 12 червня 2020 року по 04 березня 2021 року розраховується таким чином: (514566,00 грн х 266 днів х 6,00 % х 120 %) : 365 днів = 26999,91 грн..

Розмір пені за період з 05 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року розраховується таким чином: (514566,00 грн х 42 днів х 6,50 % х 120 %) : 365 днів = 4618,41 грн..

Розмір пені за період з 16 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року розраховується таким чином: (514566,00 грн х 47 днів х 7,50 % х 120 %) : 365 днів = 5963,33 грн..

Отже, загальний розмір пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року складає 157400,44 грн..

Відповідачем правильність проведеного судом першої інстанції розрахунку пені не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Посилання відповідача на відсутність механізму відшкодування сум податку на додану вартість, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування та структури такого реєстру, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки дані обставини не позбавляють податковий орган обов`язку виконати набуті ним зобов`язання, виходячи з принципу належного урядування, що випливає з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, в рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Європейський суд також неодноразово наголошував, що держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії при врегулюванні спірних правовідносин (справа «Кіладзе проти Грузії»).

За таких обставин, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на відсутність механізму відшкодування, як на підставу правомірності його бездіяльності та звільнення його від відповідальності у вигляді нарахованої пені на суму невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Відповідно до положень статті 200 Податкового кодексу України єдиною підставою для нарахування пені та, відповідно звернення до суду з позовом про її стягнення, є невиплата платнику податків заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом визначеного цією статтею строку, а тому доводи відповідача про те, що ним не допущено у відношенні позивача протиправної бездіяльності, колегією суддів не прийнято до уваги.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасуваннярішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 360/2884/21 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 360/2884/21 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 квітня 2024 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 11 квітня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 11 квітня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко