Ухвала

від 11.04.2024 по справі 480/1067/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 480/1067/21

адміністративне провадження № К/990/11674/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі № 480/1067/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень; рішення та вимоги,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 листопада 2020 року № 0012410709, № 0012300709, №0012310709, №0012350709, № 0012360709, № 0012330709; рішення від 05 листопада 2020 року №0012380709 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; рішення від 05 листопада 2020 року № 0012290709 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 листопада 2020 року №0012370709.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

У поданій касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Як підтверджується змістом касаційної скарги підстави касаційного оскарження та наведені на їх обґрунтування доводи зводяться до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині висновків щодо обґрунтованості нарахування зобов`язань внаслідок неповернення наданої позивачу поворотної фінансової допомоги.

Однак, свою позицію суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції обґрунтували не лише цими висновками.

Тобто наведені у касаційній скарзі підстави та доводи стосуються не усіх актів індивідуальної дії, у визнанні протиправними та скасування яких відмовили суди.

Натомість, в прохальній частині касаційної скарги позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Наведене унеможливлює встановити взаємозв`язок вимог касаційної скарги та зазначених підстав касаційного оскарження й наведених на їх підтвердження доводів для цілей відкриття касаційного провадження в тому аспекті, який поставив позивач перед судом касаційної інстанції.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судового рішення має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із висновками, які стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог або залишення певної частини позовних вимог без розгляду. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Наведене є свідченням неналежного зазначення підстав касаційного скарження представником позивача.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі № 480/1067/21 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов