Постанова

від 11.04.2024 по справі 420/14952/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/14952/22

адміністративне провадження № К/990/4089/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Прокопенка О.Б.

суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/14952/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року (прийняте у складі головуючого судді - Аракелян М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Скрипченка В.О., суддів: Косцової І.П., Осіпова Ю.В.)

У С Т А Н О В И В :

І. Суть спору

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивачки індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачки за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити па користь позивачки індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01 грудня 2015 року по 10 лютого 2019 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивачка вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078. Водночас, відповідачем не виплачено позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у загальній сумі 85927,84 грн. Також зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в розмірі 4451,41 грн у місяць, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_1 у період з 02 червня 2015 року по 10 лютого 2019 року проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до довідок про нараховане та виплачене грошове забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Згідно з довідками про нараховане та виплачене грошове забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася у грудні 2018 року - 71,08 грн та січні 2019 року - 71,08 грн.

Відповідно до довідки щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 червня 2015 року по 28 лютого 2018 року у військовій частині НОМЕР_1 базовим місяцем вказано червень 2015 року (підвищення посадового окладу) та вересень 2015 року (підвищення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень).

Також згідно з особовою карткою ОСОБА_1 її посадовий оклад за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року складав 1180 грн, з березня 2018 року - 5920 грн, з грудня 2018 року по січень 2019 року нараховувалася індексація.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також вимагала провести перерахунок та доплату індексації за період з 01 березня 2018 року по 11 лютого 2019 року, в зв`язку з чим просила надати довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 11 лютого 2019 року або витяг з роздавальних відомостей за період з 01 грудня 2015 року по 11 лютого 2019 року, довідку про розмір виплати індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 11 лютого 2019 року з указанням застосованих базових місяців, картки особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 11 лютого 2019 року, розрахунок належної заявниці індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 11 лютого 2019 року із зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та щомісячної фіксованої величини індексації грошового забезпечення.

Листом від 14 жовтня 2022 року заявницю повідомлено про те, що за період 2015-2017 роки інформація по запиту відсутня, особові картки грошового забезпечення за вищезазначений період служби передані до Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України, копії особових карток, а також довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період 2015-2017 роки будуть надані після надходження копій особових карток грошового забезпечення від Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України на запит НОМЕР_2 прикордонного загону, а також надано такі документи: довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період 2018-2019 роки; копії особових карток за період 2018-2019 роки; довідку щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19 червня 2015 року по 28 лютого 2018 року у військовій частині НОМЕР_1 ; копії витягів з наказів про зарахування до списків особового складу загону та виключення із списків особового складу загону.

Не погоджуючись з діями та бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо виплати індексації не в повному обсязі, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у відмові нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Водночас суд констатував, що для обчислення позивачці індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідач зобов`язаний застосувати січень 2008 року як базовий місяць.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, позивачці за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації в розмірі 103%, а у період з грудня 2018 року по січень 2019 року позивачці нараховувалася індексація. Водночас суд зауважив, що ані Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", ані Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили такого поняття як «фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів до Порядку №1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року та застосовувалася до 01 грудня 2015 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн, виклавши їх в редакції, наведеній у цій постанові.

Зокрема суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачці індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у цьому випадку: 4463,15 грн. - 7244,80 грн. = - 2781,65 грн. Ураховуючи, що сума індексації з березня 2018 року не перевищує суму зростання грошового доходу у вигляді оплати праці (грошового забезпечення) позивачки, її позовні вимоги про зобов`язати військової частини нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення є безпідставними.

IV. Касаційне оскарження

Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) скаржник зазначає, що судами попередніх інстанції не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, викладених у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 23 серпня 2023 року у справі №420/17338/22 тощо.

На обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що в період з 01 березня 2018 року позивач не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана «поточна індексація» грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн унаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем. Позивачем же в період з 01 березня 2018 року оскаржується сума індексації яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які судом не досліджено.

У зв`язку із наведеним скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач послався на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закону № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01 січня 2016 року.

Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 02 квітня 2021 року) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.

Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульовано абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 (у вказаній редакції) передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду від 28 лютого 2018 року № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер (у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013) і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року (у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013) і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28 лютого 2018 року № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер (у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013) і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року (у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013) і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01 грудня 2015 року (у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013) і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 лютого 2021 року діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141) і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - Постанова №1294).

Відповідно до пункту 13 указаної постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанови №704; у редакції Постанови №103, що набрала чинності з 24 лютого 2018 року), якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

VI. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.

Спірні правовідносини склалися довкола обставин невиплати військовою частиною НОМЕР_1 на користь позивачки індексації грошового забезпечення:

- за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів (позовні вимоги №1 та №2);

- за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів (позовні вимоги №3 та №4).

Скаржник ставить під сумнів правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права у частині вирішення позовних вимог №3 і №4, які стосуються нарахування, перерахунку й виплати індексації грошового забезпечення позивачки за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року.

У задоволенні цієї частини вимог суди першої та апеляційної інстанцій відмовили.

Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Водночас правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

Порядок №1078, у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав Постанову №1013.

Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.

Внаслідок цих змін Порядок №1078, у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року, висновується, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отож, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

З матеріалів справи випливає, що у випадку ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати їй поточної індексації з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття як «фіксована» сума не містять, однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум «індексації-різниці», що мають щомісячний фіксований характер.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, встановлювали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, то березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання «індексації-різниці», а якщо так, то у якій сумі.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 з подібними правовідносинами, яку, в аспекті порушеного у касаційній скарзі питання, Суд уважає застосовною і до спірних правовідносин.

У цьому контексті Суд ще раз зауважує, що з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивачка має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Суди першої й апеляційної інстанцій указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотних для справи обставин, а отож не підтвердили й не спростували доводи позивачки про те, що вона має право на отримання щомісячної «індексації-різниці» за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року, і що це право порушив відповідач.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то Суд звертає увагу на таке.

Спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Проте суди попередніх інстанцій формально підійшли до дослідження доказів та встановлення обставин, необхідних для правильного розв`язання спору, зокрема неправильно визначивши характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми «індексації-різниці» за період з 01 березня 2018 року по 13 лютого 2020 року, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.

Таким чином, Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили вказаних правовідносин; не врахували правових позицій Верховного Суду, в яких надавалася правова оцінка застосуванню абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078; не з`ясували обставин, які необхідні для правильного застосування абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивачки на отримання «індексації-різниці», а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

VІІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №420/14952/22 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачки за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити па користь позивачки індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, - скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №420/14952/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді: О.Р. Радишевська

В.М. Соколов