Постанова

від 09.04.2024 по справі 347/777/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/777/23

Провадження № 22-ц/4808/433/24

Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.

секретаря Струтинської Д.В.

з участю представників: ПАТ «Прикарпаттяобленерго» адвоката Оліградського М. В.;

ОСОБА_1 адвоката Юрчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» адвоката Оліградського Мирослава Васильовича на рішення Косівського районного суду від 10 січня 2024 року, ухвалене в складі судді Кіцули Ю.С. в м. Косові, повний текст складено 15 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів, визнання неправомірними нарахування плати за електроенергію, зобов`язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів, визнання неправомірними нарахування плати за електроенергію, зобов`язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивовано тим, що він є споживачем електричної енергії за адресою : АДРЕСА_1 . Послуги з розподілу електричної енергії надає ПАТ «Прикарпаттяобленерго». В грудні 2021 року позивач отримав від відповідача повідомлення необхідність здійснення оплати за користування електроенергією за листопад в сумі 398, 64 грн. Не погодившись з відомостями зазначеними в рахунку, він звернувся до відповідача, та 21.04.2022 року отримав відповідь із довідкою про споживання електричної енергії за 2021 рік. Ознайомившись з довідкою, він виявив факт невідповідності споживання електричної енергії за листопад 2021 року. Так, у довідці зазначено, що фактичне споживання електроенергії становило 143 кВт., в той же час у повідомленні про необхідність здійснити оплату за електроенергію, вказано, що за листопад 2021 року спожито 250 кВт, на суму 398, 64 грн. Позивач вважав, що нарахована йому до сплати сума за споживання електричної енергії в розмірі 398, 64 грн суперечить вимогам діючого законодавства. В рахунку за електричну енергію за листопад 2021 року вказано, що ціна при споживанні до 250 кВт/год становить 1,44 грн, а понад 250 кВт/год 1, 68 грн. Таким чином, через неправомірне нарахування позивачу за листопад 2021 року в сумі 435, 12 грн, споживачем було оплачено 398,64 грн, оскільки наявною була переплата в кілька гривень. Хоча фактично за листопад 2021 року споживачем було спожито 143 кВт, а відтак до сплати підлягала сума 143?1,44= 205,92 грн. Враховуючи той факт, що відповідач неправомірно нарахував плату за листопад 2021 року в сумі 435, 12 грн, то позивачем було переплачено 229, 20 грн. Внаслідок неправомірних дій відповідача йому було завдано моральної шкоди. Так, він зазнав психологічного стресу, змушений був витрачати свій час та гроші щоб звертатися до відповідача щодо перерахунку обсягу спожитою електричної енергії. Позивач є інвалідом, йому важко пересуватися через відсутність обох ніг, а відтак змушений був докладати додаткових зусиль щоб захистити свої права. Позивач ствердив, що такі дії відповідача щодо незаконного нарахування відбувалися неодноразово, оцінює розмір моральної шкоди в сумі 10000 гривень. Просив визнати неправомірним нарахування плати за електричну енергію за листопада 2021 року по особовому рахунку НОМЕР_1 за адреса: АДРЕСА_2 в сумі 435,12 грн по тарифу 1,68 грн на підставі спожитої електроенергії у розмірі 259 кВт/год. Зобов`язати Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» здійснити перерахунок суми сплати за електричну енергію з листопад 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 згідно фактичної спожито електричної енергії у розмірі 143 кВт/год. по тарифу 1,44 грн. Суму переплачених коштів врахувати в якості погашення майбутніх платежів з спожиту електричну енергію. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Косівського районного суду від 10 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів, визнання неправомірними нарахування плати за електроенергію, зобов`язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано неправомірним нарахування плати за користування електричною енергією за листопад 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 435, 12 грн. по тарифу 1, 68 грн. Зобов`язано АТ «Прикарпаттяобленерго» здійснити перерахунок суми сплати за електричну енергію за листопад місяць 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно фактичної спожитої електричної енергії у розмірі 143 квт/год по тарифу 1,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «Прикарпаттяобленерго» в дохід держави отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Косів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA908999980313121206000009644, код класифікації доходів бюджету 22030101 - судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» адвокат Оліградський М.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення. Вказує, що здійснення перерахунку суми сплати за електричну енергію виходить за межі ліцензійної діяльності ПАТ "Прикарпаттяобленерго", оскільки згідно того ж п. 8.6.17. ККОЕ Оператор системи/ППКО має провести перевірку вказаних у рахунку показів та, у разі потреби, виправити помилкові дані, а не зробити перерахунок суми сплати за електричну енергію. Щодо оформлення акту звірки спожитої та сплаченої електричної енергії, такий акт звірки відповідно до п. 8.6.17. ККОЕ оформляється за ініціативою однієї зі сторін, а саме електропостачальника, оператор системи або споживача. Однак із матеріалів справи вбачається, що жодна із сторін наведених в п. 8.6.17. ККОЕ не ініціювала оформлення акту звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО, відповідно такий акт звірки і не оформлявся. Iз наведеного вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" не порушувало, як зазначає суд, а виконало вимоги п. 8.6.17. KKOE. Крім того, ОСОБА_1 спожито електричної енергії на суму 1284,44грн, а сплачено 1194,00грн за період з січня 2021 року по жовтень 2021 року. Борг за спожиту електричну енергію на кінець 2021р. становив 90,44грн. (1284,44 - 1194).

19 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Юрчук С.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечила. Вказує, що ОСОБА_1 , як індивідуальний споживач, виявивши помилкові показники у платіжному документів, звернувся із заявою до оператора системи розподілу здійснити перерахунок, згідно фактичних показів лічильника Однак, ПАТ «Прикарпаттяобленерго» всупереч вище вказаних норм не забезпечив протягом п`яти робочих днів від дня отримання відповідного повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки. Ні перевірки, ні акту звірки між сторонами здійснено не було.

У судовому засіданні представник Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» адвокат Оліградський М.В. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 адвокатка Юрчук С.В. заперечила доводи апеляційної скарги. Рішення суду важає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи позов ПАТ "Прикарпаттяобленерго", суд першої інстанціївиходив з того, що ПАТ «Прикарпаттяобленерго» не виконав зі свого боку вимоги п.8.6.17 не виправив помилкові дані, та не проінформував про результати перевірки споживача, та не здійснив перерахунок, у відповідності до фактичного обсягу спожитої електроенергії. А відтаквимога позивача ОСОБА_1 про визнаннянеправомірними дій щодо нарахування плати за електричну енергію, та зобов`язання здійснити перерахунок за фактичний обсяг спожитої електроенергії підлягає до задоволення в повному обсязі. Суд не прийняв доводи представника відповідача, що здійснення перерахунку належить до компетенції постачальника електроенергії, яким є «Прикарпатенерготрейд», оскільки саме ПАТ «Прикарпаттяобленерго», як оператору системи розподілу передаються показники лічильника. Враховуючи на час розгляду справи доказів, щодо переплати за електроенергію по особовому рахунку споживача ОСОБА_1 , суд доходить переконання про відмову в задоволенні позову в цій частині та в частині стягнення моральної шкоди через не встановлення судом обставин та законних підстав для відшкодування шкоди.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як вбачається зматеріалів справиі встановленосудом,що ОСОБА_1 є споживачемпослуг ПАТ"Прикарпаттяобленерго", особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до копії заяви приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу ОСОБА_1 надаються послуги з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за адресою АДРЕСА_1 (а.с.60).

Згідно копії рахунку, ОСОБА_1 на листопад 2021 року виставлено рахунок за оплату електроенергії на суму 398, 64 грн. (а.с.4 на звороті).

Відповідно до копії листів відповідей ПАТ «Прикарпаттяобленерго» розглянуло звернення ОСОБА_1 та надало довідку про фактичний обсяг споживання електричної енергії з січня 2021 року по грудень 2021 року (а.с.5 - 6).

Відповідно до копії заяви від 15.06.2022 року ОСОБА_1 звертався до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з вимогою здійснити перерахунок фактично спожитої електричної енергії за листопад 2021 року (а.с.6 на звороті).

Відповідно до копії листа відповіді ПАТ «Прикарпаттяобленерго» проінформувало ОСОБА_1 про розгляд його заяви від 15.06.2022 року, та звернуло увагу, на необхідність своєчасного подання показників лічильника (а.с.7).

Відповідно до копії відповіді ПАТ «Прикарпаттяобленерго» надано інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії споживачу за період серпень 2021 року- грудень 2021 року (а.с.8).

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідності до положень статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Правовідносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР«Про електроенергетику» (далі - Закон № 575/97-ВР).

Згідно з пунктами 6.6, 6.7 ПКЕЕ оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені відповідними договорами.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018.

Пунктом 1.1.1 Правил передбачено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку

Згідно п.1.1.2 ПРРЕЕ "споживач електричної енергії" - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; "побутовий споживач" - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); "оператор системи" - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

Згідно п.2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Згідно 2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

У п. 1.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, зазначено, що цей Кодекс визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії

Відповідно до п.8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Відповідно до п. 4.3. розділу ІV Правил роздрібного ринку електричної енергії, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Оскільки на вимогу споживача ОСОБА_1 представниками ПАТ «Прикарпаттяобленерго», з яким позивачем укладено договір про постачання електричної енергії, відповідно до п. 8.6.17. Кодексу комерційного обліку електроенергії не забезпечено протягом п`яти робочих днів від дня отримання від позивача повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання неправомірним дії відповідача про нарахування плати за користування електричною енергією за листопад 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 435, 12 грн. по тарифу 1, 68 грн.

Правильним є також висновок суду про відмову позивачу у задоволенні позову у стягненні моральної шкоди, так як у правовідносинах, що виникають з порушень зобов`язання в процесі споживання електричної енергії, не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», норми про відшкодування моральної шкоди відсутні в Законі України «Про електроенергетику», Правилах користування електричною енергією для населення та, відповідно, в типовому договорі про користування електричною енергією.

В цій частині рішення суду ОСОБА_1 не оскаржує.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що здійснення перерахунку належить до компетенції постачальника електроенергії, яким є «Прикарпатенерготрейд», оскільки саме ПАТ «Прикарпаттяобленерго», як оператору системи розподілу передаються показники лічильника. Крім того, виходячи з вимог п.8.6.16 ККОЕ індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику. Таким чином, ОСОБА_1 як позивач, звернувся до оператора системи розподілу, що в даному випадку є цілком достатньо.

Крім цього, суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сторона не ініціювала оформлення акту звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО, оскільки енергопостачальник за заявою ОСОБА_1 від 15.06.2022 року не проводив контрольний огляд, а споживач довів що він споживав електричну енергію у зазначеному ним обсязі та сплачував послуги у повному обсязі відповідно до показів засобу обліку.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до підпункту В пункту 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті), у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої вказаної статті).

Ураховуючи, що за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень щодо вирішення спору по суті, тому відсутні підстави для нового розподілу витрат у справі, а також відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України) становить 2684грн.

Ціна позову в даній справі становить 435,12 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн*100=268 400 грн).

Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» адвоката Оліградського Мирослава Васильовича залишити без задоволення. Рішення Косівського районного суду від 10 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2024 року.

Судді: В.Д.Фединяк

І.В.Бойчук

О.О.Томин