Рішення

від 08.04.2024 по справі 701/1150/19

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1150/19

Номер провадження2-а/701/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - А. І. Костенка

за участю секретаря - О. О. Брітан

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 а до начальника Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Мельника Василя Володимировича та Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціїу Черкаськійобласті щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень.

На підставу своїх вимог спирається на те, що в п`ятнадцятих числах грудня 2018 року було надіслане поштою й отримане ОСОБА_2 повідомлення № 7881 від 22.11.2018 підписане начальником Маньківського відділу ДВС ОСОБА_3 , з винесеною постановою від 22.11.2018 про арешт всього майна боржника в ВП № 44372506 за підписом державного виконавця Грабовенко С.О. З кінця 2014 року позивача ніхто не турбував з даного приводу по причині надання боржником/позивачем пояснень щодо відсутності будь-якого майна, зокрема й автомобіля і по цій причині державним виконавцем було винесено постанову від 06.02.2015 року та 18.02.2015 року, якою було зупинено виконавче провадження згідно з п. 4 ч. 1 ст. 38 старого закону про виконавче провадження. Копія постанови була направлена сторонам виконавчого провадження з правом оскарження, зокрема стягувачу надіслано листом від 18.02.2015 року № 463. Правом оскарження сторони і зокрема стягувач не скористалися, повторного пред`явлення виконавчого документа від стягувача не надходило. Позивачу всіляко відмовляли і не надавали відповідей на офіційні запити щодо законних підстав для безпідставного поновлення та вчинення виконавчих дій в межах ВП № 44372506. Після неодноразових запитів та звернень щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, державний виконавець ОСОБА_4 , переадресовувала позивача до начальника ОСОБА_3 , а той врешті-решт 18.01.2019 надав для ознайомлення документи виконавчого провадження лиш в кількості шести аркушів, доказом чого є особиста розписка на одному з наданих документів. На час подання первинного позову до державного виконавця позивач не здогадувався про існування Постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 22.11.2018 року винесеної державним виконавцем Грабовенко С.О., яка винесена на підставі сфальсифікованої, підробленої та внесення неправдивої інформації в офіційні документи про нібито існуючу постанову від 19.02.2015 року про зупинення вчинення виконавчих дій. Дану інформацію щодо постанови від 22.11.2018 про поновлення вчинення виконавчих дій та фіктивну постанову від 19.02.2015 про зупинення вчинення виконавчих дій, яку умисно і ретельно приховували посадові особи Маньківського відділу ДВС позивачу, вдалося отримати лише після відповідного рішення судді після відкриття провадження у справі. Арешт накладено згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», всупереч абзацу другому тієї ж частини, тієї ж статті, де зазначено про заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом. А в ч. 2 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що стягнення не здійснюється із сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги, одноразової грошової допомоги учасника АТО. У позивача відсутні будь які інші кошти, окрім наданих одноразових допомог та пільг пов`язаних з участю в АТО. Державним виконавцем порушено п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. На початок примусового виконання рішення у виконавця був відсутній будь-який чинний виконавчий документ за заявою стягувача. Державним виконавцем порушено п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», надавати сторонам виконаного провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Намагаючись приховати незаконність власних діянь, державний виконавець не надавав відповідь на Запит у встановлений Законом строк, а надавши формальну відповідь на повторний запит, не надав запитувану інформацію та вказав неправдиві відомості. Державним виконавцем порушено п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. З боку стягувача взагалі відсутні будь-які заяви, що могли дозволити примусове виконання рішення, а заяви позивача, запити ігнорувались. Державним виконавцем порушено абзац третій ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного дня після виявлення майна. Не виконано вимогу абзацу другого ч. 10 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. Державним виконавцем порушено вимогу ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», окрім того, що не винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, не надіслано, не вручено, не повідомлено про початок примусового виконання рішення, не надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження, на противагу вимозі закону - копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатами не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відсутність факту надсилання державним виконавцем повідомлення про відкриття виконавчого провадження як стягувачу так і боржнику свідчить про відсутність надходження виконавчого документа за заявою стягувача про відновлення виконавчого провадження. Зазначені постанови прийняті з порушенням та без законних на те підстав є неправочинними та свідчать про умисне зловживання владою державним виконавцем шляхом вчинення тиску на позивача та отримання неправомірної вигоди. В Постанові № 1 про накладення адміністративного стягнення від 15 лютого 2019 року зазначено, що позивачу надіслано Вимогу від 20.12.2018 року з зобов`язанням з`явитись до виконавця о 10:30 год., 28.12.2018 щодо надання пояснень по виконавчому провадженню та з одночасним наданням декларації. В даній Постанові зазначено, що Вимогу від 20.12.2018 позивач отримав з запізненням, а саме 03.01.2019 року і виконати покладене на нього зобов`язання з`явитись 28.12.2018 року позивач не міг. 09 січня 2019 року позивач, відвідавши відділ державної виконавчої служби, повідомив про запізнілий виклик з зобов`язанням з`явитись 28.12.2018 та зареєстрував повторний Запит з проханням надати позивачу необхідні документи, що послужили підставою для винесення постанов про арешт коштів та майна. Отримавши запізнілу відповідь від 09.01.2019 р., на Запити позивача від 19.12.2018 та від 09.01.2019, в якій не надано відповіді та зазначена ОСОБА_5 . Мельником неправдива інформація, позивач 18 січня 2019 року відвідав державного виконавця з метою ознайомлення з документами, що послужили підставою для арешту коштів та майна. При цьому, позивач був змушений, всупереч законному праву, оплатити ознайомлення з документами. Дана обставина є беззаперечним доказом зловживання владою державним виконавцем та намаганням приховати відсутність підстав для примусового виконавчого провадження, накладення арештів. Під час відвідування державної виконавчої служби 18.01.2019 року позивачу було вручено Виклик № 614 з зобов`язанням з`явитись до виконавця о 11:00 год., 01.02.2019 року для складання Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Підставою для складання протоколу зазначено, що хоч виклик і прийшов з запізненням але позивач з`явився без декларації. Виконавцем у Виклику було зазначено: з`явитись з одночасним поданням декларації. Відвідуючи виконавця, позивач сподівався на повторний Виклик з одночасним поданням декларації. Натомість отримав загрозу складання протоколу про адмінпорушення. Не чекаючи 01 лютого, позивач з`явився 31 січня 2019 року та подав необхідну декларацію. Натомість, цього ж таки дня, державним виконавцем було складено Протокол про адміністративне правопорушення - невчасне подання декларації. Жодні пояснення позивача до уваги не бралися, до протоколу були внесені неправдиві відомості, через що позивач відмовився підписувати даний протокол. 08 лютого 2019 року позивач подав заяву щодо незаконності протоколу з проханням його скасувати. З`явившись 15 лютого 2019 року до державного виконавця на розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивач ще раз надав письмове пояснення, про які зазначив в Постанові над власним підписом і які в чергове, не взяті до уваги державним виконавцем. Не зважаючи на відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що підтверджено в зверненнях позивача, поясненнях та офіційних документах державного виконавця, а саме: неможливо виконати зобов`язання, про які стало відомо після закінчення строку виконання зобов`язання, державний виконавець умисно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Державний виконавець без законних на те підстав виніс Вимогу № 4563 від 16.07.2019 з зобов`язанням перебувати 07 серпня 2019 року в помешканні, яке позивачу не належить та надати доступ до житла, яке йому не належить, з метою опису майна, яке йому не належить. На дану Вимогу позивач зареєстрував у державного виконавця заяву-відповідь, яка залишилась за традицією проігнорованою. Позивач перебував у призначений час за адресою вказаною виконавцем аби унеможливити подальші незаконні дії держаного виконавця. Але допустити до житла, яке позивачу не належить, та забезпечити опис майна, яке йому не належить позивач не міг ні з фізичної, ні з юридичної позиції. За даним фактом державним виконавцем було надіслано Вимогу № 5019 від 07.08.2019 року з зобов`язанням з`явитись 29 серпня 2019 року для складання протоколу про чергове адміністративне правопорушення за невиконання вимог виконавця, саме не перебування за вказаною адресою. 29 серпня 2019 року, під час складання протоколу, позивачем власноруч записано до протоколу зауваження та намір оскаржувати дії виконавця у суді. 06 вересня 2019 року позивач отримав Виклик виконавця № 5391 від 02.09.2019 на 11:00 12.09.2019 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. 09 вересня 2019 року позивач зареєстрував заяву про неможливість з`явитись в назначений час по причині призначеного на той самий час судового засідання в кримінальному проваджені, де він є обвинуваченим. Позивач попросив про перенесення дати розгляду справи про адмінправопорушення. 20 вересня 2019 року позивач отримав Постанову № 2 від 12 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення. В межах зведеного виконавчого провадження № 58724805, до якого входять виконавче провадження № 44372506 (стягувач ОСОБА_6 ), № 59668891 (1 адмінштраф ДВС), групою в складі чотирьох осіб на чолі з ОСОБА_3 , без пред`явлення будь-яких документів чи посвідчень було скоєно напад на приватну власність з метою заволодіння майном позивача та обмежено право користування орендованою земельною ділянкою і заднім числом оформлено Постанову від 13.03.2020 року про опис та арешт майна, яку позивачем отримано 07.04.2020 року. В межах зведеного виконавчого провадження № 58724805 посадовими особами допущено грубі порушення та не виконано наступні вимоги Закону України «Про виконавче провадження»: щодо неповернення виконавчого документа згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4; щодо порушення граничних строків згідно з ч. 2 ст. 11; щодо пред`явлення виконавчого документа згідно з ч. 1 ст. 12; щодо поновлення пред`явлення виконавчого документа стягувачем згідно з ч. 6 ст. 13; щодо арешту коштів та майна згідно з ч. 2 ст. 13; щодо постанови про арешт майна та коштів згідно з абзацом третім ч. 2 ст. 56; щодо зняття арешту згідно з ч. 10 ст. 56; щодо відкриття виконавчого провадження згідно з ч. 5 ст. 26; щодо порушення обов`язку здійснення примусового виконання згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18; щодо ненадання можливості на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження згідно з п. 2 ч. 2 ст. 18; щодо порушення строків розгляду звернень згідно з п. 3 ч. 2 ст. 18; щодо сформованої вимоги про перебування в чужому помешканні та опису майна всупереч п. 4 ч. 2 ст. 18; щодо закінчення виконавчого провадження згідно з п. 7 ч. 1 ст. 39; щодо закінчення виконавчого провадження згідно з п. 13 ч. 1 ст. 39; щодо закінчення виконавчого провадження згідно з ч. 2 ст. 39; щодо закінчення виконавчого провадження згідно з ч. 3 ст. 39; щодо неповернення виконавчого документа стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37. Станом на 24.01.2020 до зведеного виконавчого провадження № 58724805 на підставі постанови від 26.03.2019 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, входять: виконавче провадження № 58690199 (стягувач ДФС); № 44372506 (стягувач ОСОБА_6 ); № 59668891 (1 адмінштраф ДВС). Це при тому, що виконавче провадження № 58690199 (стягувач ДФС) закінчено ще 26.04.2019 року згідно з заявою стягувача (ДФС) про те, що заборгованість сплачено до відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження № 58690199 (стягувач ДФС) виведено із зведеного виконавчого провадження № 58724805 лише постановою від 06.02.2020 про яку позивача не було повідомлено. Дана обставина свідчить про умисне залишення державним виконавцем хвостів вже закінчених виконавчих проваджень у зведених провадженнях з метою тримання на постійному гачку для шантажування боржника й отримання від нього неправомірної вигоди. В незаконних діях ДВС, що цілеспрямовано організовані і втілені шляхом прийняття рішень, вчинення дій та початкової бездіяльності персонально ОСОБА_3 вбачається очевидне порушення прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_2 , що і змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

11березня 2021року черезканцелярію судупредставником відповідачаМаньківського РВДВС ЦМУМЮ(м.Київ)подано відзивна позовнузаяву,згідно якогопредставник заперечуєпроти позовув повномуобсязі тавважає позовнівимоги необґрунтованимиз оглядуна наступне.У Маньківському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 58724805 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 . Дане зведене виконавче провадження було створене 26.03.2019 шляхом об`єднання виконавчих проваджень № 44372506 та 59668891 у зведене виконавче провадження № 58724805 на підставі ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження № 44372506 по виконанню виконавчого листа № 2-3373/11 виданого 10.04.2012 Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 за договором підряду від 27.03.2008 суму авансового платежу в розмірі 299550,00 грн., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. Виконавче провадження № 59668891 по виконанню Постанови № 1 виданої Маньківським РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області 15.02.2019 про стягнення із ОСОБА_2 штрафу на користь держави за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 1700,00 грн. Стягувачем ОСОБА_7 , до відділу подано заяву про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 701/978/20 виданого Маньківським районним судом Черкаської області 28.01.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 2500,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу. 04.02.2021 відкрито виконавче провадження № 64376739. Станом на 11.03.2021 у ОСОБА_2 існують не виконані зобов`язання по виконавчим провадженням № 44372506, № 59668891 та 64376739. Виконавчий документ, а саме виконавчий лист № 2-3373/11 виданий 10.04.2012 Печерським районним судом м. Києва надійшов на виконання до відділу 12.08.2014 повторно, того ж числа державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження до відому та виконання (ВП 44372506). Згідно відмітки на виконавчому документі виконавче провадження завершено, а виконавчий документ повернуто стягувану 28.08.2013 згідно ст. 47 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція) Головним державним виконавцем B.C. Шара. Отже стягувачем дотримано строки повторного пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання так як відповідно до частини 1 статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. 23.01.2015 керуючись ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля BMW 524TD, днз Т385291МА, який належить боржнику, копії якої направлено до відома сторін виконавчого провадження та до виконання Уманському МРЕВ. 06.02.2015 державним виконавцем винесено (створено) Постанову про зупинення виконавчого провадження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), а саме у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини, державний виконавець зупиняє виконавче провадження. Дана постанова затверджена державним виконавцем (змінено стан постанови з проекту на актуальна) 19.02.2015. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 112910545 виявлено зареєстровану на ім`я боржника земельну ділянку площею 1,9611 га передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іваньківської сільської ради. 22.11.2018 винесено Постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, керуючись частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», а саме після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення. У постанові про поновлення вчинення виконавчих дій зазначено, що постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 19.02.2015, так як стан «актуальна» державним виконавцем змінено саме цієї дати. З метою забезпечення виконання рішення суду 22.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відомості до відповідних реєстрів, а саме до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. При вчиненні виконавчих дій виявлено належну на праві власності боржнику земельну ділянку площею, яка здається в оренду до ТОВ «Дзензелівське». 22.11.2018 державним виконавцем винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника якою зобов`язано бухгалтера ТОВ «Дзензелівське» звернути стягнення на дохід в розмірі 20% до повного погашення заборгованості. 22.11.2018 при вчиненні виконавчих дій виявлено відкриті рахунки в установах банків, шляхом надання даної інформації ДФС України на запит державного виконавця, тому державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на адресу фінансових установ для виконання, так як згідно вимог ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах): AT КБ "ПриватБанк", рахунки № 26059052612962 та № 26008060157716, код валюти - UAH, та всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Тобто, AT КБ «ПриватБанк» після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_2 , повинен був повідомити інформацію щодо рахунків зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову без виконання. Однак, таких повідомлень від банку на адресу державного виконавця не надходило. 22.12.2018 державним виконавцем направлено запит до Маньківського районного відділу ДРАЦС про надання інформації, щодо укладеного боржником шлюбу. Згідно відповіді 08.07.2018 боржником укладено шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.12.2018 на адресу боржника направлено Виклик з`явитися 28.12.2018 до державного виконавця, щодо сплати боргу за виконавчим документом та для надання декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або інших осіб, чи про кошти чи майно, належні йому від інших осіб, за формою встановленою Міністерством юстиції України, та надати для огляду автомобіль BMW 524TD, днз НОМЕР_1 . Боржником виклик отримано 03.01.2019 особисто в руки, що підтверджується витягом із пошуку поштових відправлень. 18.01.2019 боржнику направлено виклик з`явитися до державного виконавця для складання Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання законних вимог державного виконавця, неявку за викликом, та не подання Декларації про доходи та майно боржника, який боржник особисто отримав 18.01.2019, про що свідчить його підпис. 21.01.2019 до Іваньківської сільської ради направлено запит для виявлення зареєстрованого на ім`я боржника майна та встановлення точного місця проживання. Згідно відповіді сільської ради боржник фактично проживає в АДРЕСА_1 . На ім`я боржника земельна ділянка та житловий будинок не зареєстровані. 21.01.2019 державним виконавцем зроблено розпорядження про перерахування витрат виконавчого провадження в сумі 120,00 грн., які надійшли на рахунок відділу 18.01.2019. 31.01.2019 боржником до відділу подано Декларацію про доходи та майно фізичної особи боржника. В декларації боржником не вказано жодного належного йому на праві власності нерухомого майна та відкритих рахунків в банківських установах. Боржником зазначено, що він здійснює підприємницьку діяльність, вид діяльності - індивідуальна мистецька, знаходиться на загальній системі оподаткування, дохід відсутній. Боржник зазначив, що йому належить транспортний засіб марки BMW 524TD, в неробочому стані, який було здано на металобрухт приблизно у 2010 році. 18.02.2019 на адресу відділу надійшла заява боржника про скасування складеного Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, надіслана на ім`я головного державного виконавця Грабовенко С.О. Відповідь на заяву направлено 27.02.2019 в якій зазначено Порядок розгляду Протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, та порядок їх оскарження. А саме ОСОБА_2 , роз`яснено, що до повноважень державного виконавця скасування Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не входить. 15.02.2019 боржником надано письмове Пояснення в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно Протоколу № 1 від 31.01.2019. Ухвалою Маньківського районного суду № 701/226/19 від 01.03.2019 зупинено дію постанови про арешт коштів боржника від 22.11.2018, Постанови про арешт майна боржника від 22.11.2018, та Постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2019. Станом на 11.03.2021 умови ухвали не порушувалися, а саме кошти з рахунків боржника не знімалися, належне боржнику майно не відчужувалося. 16.07.2019 на адресу боржника та стягувача направлено Вимогу державного виконавця про перебування за адресою: АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника. 18.07.2019 на електронний запит, щодо зареєстрованих на ім`я боржника транспортних засобів, надано відповідь відповідно до якої боржнику належить автомобіль марки ВМW 524 ND 2443. 29.07.2019 державним виконавцем винесено Постанову про розшук майна боржника яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома та до ГУНП у Черкаській області для виконання. 29.07.2019 державним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 59668891 з примусового виконання Постанови № 1 виданої Маньківським РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області 15.02.2019 про стягнення із ОСОБА_2 штрафу на користь держави за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 1700,00 грн. Копію Постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання. 29.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 558724805. 30.07.2019 державним виконавцем винесено Постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для участі у проведенні виконавчих дій, яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома, та до Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП у Черкаській області для виконання. 30.07.2019 на адресу відділу надійшла заява стягувача щодо вимоги виконавця № 4563 від 16.07.2019, де зазначено про неможливість присутності під час проведення виконавчих дій. 07.08.2019 зроблено безкоштовний запит, про надання інформації щодо фізичної особи-підприємця по боржнику. Згідно інформації за боржником зареєстровано вид діяльності код КВЕД 90.03 - індивідуальна мистецька діяльність (основний). 07.08.2019 з метою перевірки майнового стану боржника та виявлення належного йому майна на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . Про вчинення виконавчих дій боржника було завчасно повідомлено Вимогою від 16.07.2019 за № 4563. Проте відповідно до Акту державного виконавця боржник порушив вимогу виконавця та не перебував за вказаною адресою про що повідомила дочка боржника яка вийшла на подвір`я. Зі слів дочки боржника ОСОБА_9 будинок за вищевказаною адресою належить не боржнику, а її матері. На вимогу державного виконавця надати доступ до приміщень, сховищ та будівель для перевірки майнового стану боржника який зареєстрований за даною адресою та проживає, останньою було відмовлено, мотивуючи це тим, що дана територія є приватною власністю, а вона не являється боржником, а тому доступ до житла та домоволодіння державним виконавцям не надасть. Під час проведення виконавчих дій із будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вийшов сам боржник ОСОБА_2 , та повідомив, що не має бажання спілкуватися із державними виконавцями і зайшов назад до будинку. Виконавчі дії проводилися біля вхідних воріт до подвір`я на відстані близько 50 метрів до будинку. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 176707307 від 08.08.2019 встановлено, що житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_10 . 08.08.2019 до Іваньківської сільської ради направлено запит про надання копій договорів оренди земельних ділянок комунальної власності укладених з ОСОБА_2 29.08.2019 щодо боржника складено Протокол про адміністративне правопорушення № 2 у відповідності до ст. 188-13 КУпАП, а саме за невиконання вимоги державного виконавця від 16.07.2019 за вих. № 4569, за ненадання доступу до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, якими він користується на час проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 . 02.09.2019 боржнику надіслано виклик з`явитися боржнику 12.09.2019 за адресою відділу для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення згідно Протоколу № 2 від 29.08.2019. Боржник за викликом не з`явився. 09.09.2019 на адресу відділу надійшла заява боржника про перенесення розгляду справи по Протоколу про адміністративне правопорушення № 2, так як на даний час у нього призначене судове засідання. Державним виконавцем 13.03.2020 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , з виходом на АДРЕСА_3 , та складено Постанову про опис та арешт майна боржника. Постановою про опис та арешт майна боржника описано право оренди, а саме згідно договору оренди землі укладеного між Іваньківською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 , укладено договір, про те що орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , з виходом на АДРЕСА_3 , для здійснення підприємницької діяльності, що за цільовим призначення відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. В оренду здається земельна ділянка загальною площею 0,0816 га, в тому числі під будівлею 0,0040 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлею. Ділянка перебуває у суборенді. За земельною ділянкою закріплено два кадастрових номера, а саме: 7123182501:01:003:0178, площею 0,0404 га, передана для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Комунальна власність; 7123182501:01:003:0177, площею 0,0412 га, передана для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Право власності. Під час вчинення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_2 , з виходом на АДРЕСА_3 , а саме опису майна, боржником вчинено хуліганські дії в адресу державних виконавців та понятих. ОСОБА_2 , штовхався, нецензурно висловлювався в адресу присутніх, викидав особисті речі, наніс удари дерев`яним держаком виконавцю та одній із понятих. По факту вчинення божником хуліганських дій було викликано наряд поліції за телефоном «102». 20.03.2020 на адресу боржника та стягувача для ознайомлення направлено копії Постанови про опис та арешт майна боржника від 13.03.2020. 07.05.2020 від стягувача ОСОБА_6 надійшла заява, згідно якої стягувач повідомляє, що у зв`язку з неможливістю дійти згоди стосовно вартості майна належного ОСОБА_2 , просить залучити відповідний орган для оцінки майна. Згідно відповідей Податкової служби України виявлено джерела доходів, а саме: інформація про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або джерела отримання доходів - виявлено дохід Тип джерела доходу - 3, тип джерела отримання доходу - фізична особа отримує доходи від податкового агента та є самозайнятою особою, податковий агент - 32837429 (ТОВ «Дзензелівське»), ознака доходу - 169 (благодійна, у тому числі гуманітарна допомога); Тип джерела доходу - 3, тип джерела отримання доходу - фізична особа отримує доходи від податкового агента та є самозайнятою особою, податковий агент - 03195837 (УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ МАНЬКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ), ознака доходу - 128 (соціальні виплати з відповідних бюджетів); Тип джерела доходу - 3, тип джерела отримання доходу - фізична особа отримує доходи від податкового агента та є самозайнятою особою, податковий агент - 32837429 (ТОВ «Дзензелівське»), ознака доходу - 106 (надання майна в лізинг, оренду або суборенду згідно з п. 170.1 ст. 170 Кодексу); Тип джерела доходу - 3, тип джерела отримання доходу - фізична особа отримує доходи від податкового агента та є самозайнятою особою, податковий агент - не зазначено, ознака доходу - 999 (Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, за результатами проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача)). Згідно відповіді на запит про зареєстровані за боржником транспортні засоби - боржнику належить автомобіль марки BMW 524 TD, 1984 року випуску. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 244816033 встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 , зареєстровано земельну ділянку площею 1,9611 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іваньківської сільської ради, та право оренди земельної ділянки площею 0,0816 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована у межах населеного пункту с. Іваньки. Отже, виконавче провадження поновлено у зв`язку з тим, що виявлено належне боржнику майно на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу, а саме при вчиненні виконавчих дій було виявлено належну на праві власності боржнику земельну ділянку площею 1,9611 га, кадастровий номер 7123182500:03:001:0314, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, та здається в оренду до ТОВ «Дзензелівське». 22.11.2018 року державним виконавцем винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника якою зобов`язано бухгалтера ТОВ «Дзензелівське» звернути стягнення на дохід в розмірі 20% до повного погашення заборгованості. На рахунок відділу з виконання постанови надійшли грошові кошти, які перераховано на рахунок стягувача для часткового погашення заборгованості та в рахунок часткового погашення виконавчого збору. Станом на 11.03.2021 залишок несплаченої заборгованості згідно виконавчого листа № 2-3373/11 виданого 10.04.2012 Печерським районним судом м. Києва становить 295 795,59 грн., залишок несплаченого виконавчого збору складає 29 579,55 грн. По іншим виконавчим провадженням стягнення не проводилися. Також виявлено, що боржнику належить право оренди, згідно договору оренди землі укладеного між Іваньківською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 , а саме укладено договір, про те що орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , з виходом на АДРЕСА_3 , для здійснення підприємницької діяльності, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. В оренду здається земельна ділянка загальною площею 0,0816 га, в тому числі під будівлею 0,0040 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлею. Ділянка перебуває у суборенді. За земельною ділянкою закріплено два кадастрових номера, а саме: 7123182501:01:003:0178, площею 0,0404 га, передана для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Комунальна власність; 7123182501:01:003:0177, площею 0,0412 га, передана для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Право власності. За вказаних обставин, викладені у запереченні фактичні дані, в повному обсязі спростовують позовну заяву про оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні змінив позовні вимоги та просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Представник відповідача Маньківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги не визнає в повному обсязі, заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Суд, вислухавши позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На примусовому виконанні у Маньківському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 58724805 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , створене 26.03.2019 шляхом об`єднання виконавчих проваджень № 44372506 та № 59668891. 12.08.2014 року на виконання до Маньківського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) повторно надійшов виконавчий лист № 2-3373/11 виданий 10.04.2012 Печерським районним судом м. Києва, того ж числа державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження до відому та виконання (ВП № 44372506). 23.01.2015 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля BMW 524TD, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить боржнику, копії якої направлено до відома сторін виконавчого провадження та до виконання Уманському МРЕВ. 06.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція). 22.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 44372506. 22.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відомості до відповідних реєстрів, а саме до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. При вчиненні виконавчих дій виявлено належну на праві власності боржнику земельну ділянку площею, яка здається в оренду до ТОВ «Дзензелівське» в зв`язку з чим 22.11.2018 року державним виконавцем винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника якою зобов`язано бухгалтера ТОВ «Дзензелівське» звернути стягнення на дохід в розмірі 20% до повного погашення заборгованості. 22.11.2018 року при вчиненні виконавчих дій виявлено відкриті рахунки в установах банків, шляхом надання даної інформації ДФС України на запит державного виконавця, тому державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на адресу фінансових установ для виконання. Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: AT КБ "ПриватБанк", рахунки № 26059052612962 та № 26008060157716, код валюти - UAH, та всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. 26.12.2018 року на адресу боржника направлено Виклик з`явитися 28.12.2018 року до державного виконавця, щодо сплати боргу за виконавчим документом та для надання декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або інших осіб, чи про кошти чи майно, належні йому від інших осіб, за формою встановленою Міністерством юстиції України, та надати для огляду автомобіль BMW 524TD, д.н.з. НОМЕР_1 . 18.01.2019 року боржнику направлено виклик з`явитися до державного виконавця для складання Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання вимог державного виконавця, неявку за викликом, та не подання Декларації про доходи та майно боржника. 31.01.2019 року боржником до відділу подано Декларацію про доходи та майно фізичної особи боржника. 18.02.2019 року на адресу відділу надійшла заява боржника про скасування складеного Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, надіслана на ім`я головного державного виконавця Грабовенко С.О. 27.02.2019 року ОСОБА_2 , було направлено відповідь на заяву в якій зазначено Порядок розгляду Протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, та порядок їх оскарження. 15.02.2019 року боржником надано письмове пояснення в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно Протоколу № 1 від 31.01.2019. Ухвалою Маньківського районного суду № 701/226/19 від 01.03.2019 зупинено дію постанови про арешт коштів боржника від 22.11.2018, Постанови про арешт майна боржника від 22.11.2018, та Постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2019. 16.07.2019 року на адресу боржника та стягувача направлено Вимогу державного виконавця про перебування за адресою: вул. Набережна, буд. 11, с. Іваньки для проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника. 29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома та до ГУНП у Черкаській області для виконання. 29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59668891 з примусового виконання Постанови № 1 виданої Маньківським РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області 15.02.2019 про стягнення із ОСОБА_2 штрафу на користь держави за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 1700,00 грн., копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання. 29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 558724805. 30.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для участі у проведенні виконавчих дій, яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома, та до Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП у Черкаській області для виконання. 29.08.2019 року щодо боржника складено Протокол про адміністративне правопорушення № 2 у відповідності до ст. 188-13 КУпАП, а саме за невиконання вимоги державного виконавця від 16.07.2019 за вих. № 4569, за ненадання доступу до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, якими він користується на час проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 . 02.09.2019 року боржнику надіслано виклик з`явитися 12.09.2019 року за адресою відділу для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення згідно Протоколу № 2 від 29.08.2019. Державним виконавцем 13.03.2020 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , з виходом на вул. Горького, буд. 1а, та складено Постанову про опис та арешт майна боржника. Позивач вважає, що незаконними діями ДВС шляхом прийняття рішень та вчинення дій, вбачається очевидне порушення його прав, свобод та інтересів, що і змушує його звертатися до суду з відповідним позовом.

Допитаня в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , суду показала, що вона виконувала обов`язки начальника ДВС з 05 травня 2016 року і по 2018 рік. Невнесення окремих проваджень до АСВП не може бути, а перетягування не впливає на винесення постанов. Коли відбувалося перенесення вона не може сказати напевно. Постанова про зупинення виконавчого провадження була винесеня в 2015 році. Процесом перетягування керувало Головне територіальне управління у Черкаській області. Хто і коли здійснював перетягування провадження № 44372506 вона не пам`ятає. Є система яка автоматично визначає певного виконавця, акт передачі, є відповідний реєстр. На сьогоднішній день це є автоматизована система реєстрів, вона автоматично перекидає провадження. А у 2018 році виконавче провадження передавалося актом прийому-передачі. Дане провадження до 22 листопада 2018 року було закріплене за ОСОБА_12 . Державний виконавець це самостійний державний службовець, який виконує певні дії з приводу виконавчого провадження. Начальник здійснює контроль. Державний виконавець зобов`язаний виконувати судові рішення, стягувати борг. Державний виконавець не може вчиняти виконавчі дії поза виконавчим провадженням. Після зупинення виконавчого провадження вчиняються виконавчі дії, а саме розшук майна для виконання рішення. Виконавче провадження було зупинено в зв`язку з розшуком майна, але у позивача є інше майно. Якщо є інше майно виконавець має право вчиняти дії. Виноситься постанова про розшук майна, а не виконавчі дії можуть вчинятися в межах даного виконавчого провадження. Коли вона була виконуючою обов`язки начальника ДВС, дане виконавче провадження не було поновлене і не вчинялись ніякі дії, тому що майно не було розшукане. Після того як була винесена постанова про розшук майна в лютому 2015 році, в лютому 2016 року попередній державний виконавець який виконував обов`язки керівника повинен був повернути виконавче провадження в зв`язку з нерозшуком майна. Протягом року якщо не розшукане майно, державний виконавець вчиняє певні дії або розшукує нове майно або описує те яке є майно або повертає виконавчий документ в зв`язку з нерозшуком майна. Вона не прийняла ніякого нормативного акту по даному виконавчому провадженні, тому що це повинна була зробити людина, яка була перед нею. Хто був перед нею вона не пам`ятає. Керуючись діями державного виконавця, вона не знає, що передувало винесенню цієї постанови, можливо заява стягувача, можливо її звернення, скарга. Інформація в який час і коли винесена дана постанова відображається в реєстрі АСВП, це може побачити будь-яка сторона провадження. Щоб дізнатись цю інформацію можна зробити запит на ознайомлення з виконавчим провадженням. На самій постанові дана інформація не відображається. Термін і час бачить лише виконавець який заходить у справу і працює з нею. В кожного державного виконавця є свій ключ. У керівника є доступ до АСВП. За час відпустки державного виконавця, керівник має право і зобов`язаний виконувати роботу і дії по провадженню. На якій стадії зараз дане виконавче провадження вона не знає.

В судовому засіданні ОСОБА_4 , пояснила, що суду була надана довідка з АСВП з повним переліком дій які були вчинені у виконавчому провадженні. Коли, як і на підставі чого їй передавалось дане виконавче провадження вона не пам`ятає. По правилах має передаватись розпорядженням керівника. Якщо передавалось, то мабудь було розпорядження керівника. Коли це було вона не пам`ятає, це могло бути коли вона прийшла на роботу. До 2018 року дане провадження було зупинено. Якщо в 2016 році виконавче провадження не було закрито, то напевно що вимоги п. 2 ч. 1 ст. 47 та п. 6 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" виконані не були. Виконавче провадження завершилось 20 грудня 2021 року. Ким і коли здійснювалося перетягування даного виконавчого провадження з ЄДРВП до АСВП вона не пам`ятає. З якого періода по який здійснювалося перенесення вона не пам`ятає. На підставі якого документа вони здійснювали перенесення вона не пам`ятає, це була зміна реєстру. ЄДРВП перестав існувати, можливо це було доручення вищого керівництва, закривався повністю реєстр і відкривався інший. Чиє це доручення було перенести, вона не пам`ятає. Контроль за виконанням повинен здійснювати керівник. Хто був керівником на той момент, коли переносилось дане провадження вона не пам`ятає. Із серпня 2018 року керівником був ОСОБА_3 , а до серпня 2018 року керівником була ОСОБА_11 . Відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" всі постанови крім відкриття надсилаються сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією, а постанови про відкриття надсилаються рекомендованим листом. Всі інші документи надсилаються для відома простою кореспонденцією за адресою зазначеною у виконавчому провадженні. Є документ супровідний лист, до нього йде постанова і цей супровідний лист реєструється як вихідний номер і направляється звичайною кореспонденцією. Номер один і той самий, за одним номером іде два відправлення. Чи є в матеріалах справи доказ надсилання, вона не знає. Згідно з інформаційної довідки з АСВП, 19 лютого 2015 року провадження було зупинено, 19 лютого 2015 року було скасовано виконавчу дію і поновилося 22 листопада 2018 року, поновлення виконавчого провадження і виконавець який прийняв рішення - державний виконавець ОСОБА_4 . Для того щоб поновити можуть бути різні причини, наприклад виявлення якогось майна яке було оголошено в розшук. Яка тоді була причина вона не пам`ятає. Воно було зупинено на певний термін, а для того щоб по ньому вчинити певну дію, його треба поновити, перевірити всі необхідні дії і повернути або якщо в разі виявлення нового майна належного боржнику яке могло з`явитись за даний період продовжити надалі виконувати. Провадження позивача було відкрите і тимчасово зупинено, це не означало, що воно взагалі закінчилось. Вона винесла постанову про поновлення виконавчого провадження можливо через те, що воно давно перебувало на виконанні, можливо керівник здійснив перевірку, систематизацію виконавчих проваджень і вирішено було повернути або здійснити останню перевірку чи є майно чи не має. Точно вона не може сказати, тому що це було давно і вона не пам`ятає. В них є усні доручення і письмові доручення. Як було на той момент вона не пам`ятає. Керівник може перевірити виконавче провадження і винести постанову, якщо є якісь порушення, то ця дія скасовується. Чи є в матеріалах справи постанова, що керівник в даному провадженні зробив зауваження чи скасував її дії, вона не пам`ятає. Який точний час винесення постанови від 22 листопада 2018 року, вона не пам`ятає. Вона робила скріншоти з реєстру і згідно цих скріншотів, поновлення було 22 листопада 2018 року о 11:28 год. Розбіжність у насзві постанови "про поновлення виконавчих дій" і у тексті постанови "поновити виконавче провадження" виникло можливо через технічну помилку, можливо стандартна фраза яку пишуть, точно сказати не може. Чому не було ніякого акту вона не знає, все що в справі було це в справі і є. Згідно з АСВП було зупинення виконавчого провадження і створили цю постанову 16 лютого 2015 року, а прийняли 19 лютого 2015 року. Було зупинено 18 лютого 2015 року і прийнято 18 лютого 2015 року, потім 18 лютого 2015 року була скасована постанова про зупинення від 18 лютого 2015 року і залишилась в реєстрі діюча постанова про зупинення виконавчого провадження яку створили 06 лютого 2015 року, а прийняли 19 лютого 2015 року. Постанови від 06 лютого 2015 року і від 18 лютого 2015 року нічим не відрізняються. Згідно реєстру дата створення стоїть 06 лютого 2015 року, а дата прийняття цієї постанови 19 лютого 2015 року. В постанові про поновлення вчинення виконавчих дій від 22 листопада 2018 року речення "19.02.2015 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" в ручну не вводиться, воно автоматично пишеться реєстром, коли формується дана постанова, а вручну тільки вписується те що встановив. Виконавче провадження позивача завершено і закрито відповідно до того, що з відповіді податкової у позивача були відсутні джерела доходу, на виявлених рахунках на які було накладено арешт, коштів для погашення боргу не було, транспортний засіб який було оголошено в розшук, станом на 20 грудня 2021 року не розшукано, інше майно відсутнє. Постанова яка підтверджує закриття провадження це постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавче провадження завершене і передане в архів. Стаття 37 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає завершення виконавчого провадження. Згідно інформаційної довідки з АСВП, пишеться, що при поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження переходить в стан завершено.

Допитаня в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , суду показала, що було два випадки пов`язані з ОСОБА_3 , це вересень 2019 року і друга подія в березні 2020 року. Стосовно першої події, вона з чоловіком ОСОБА_2 , по справах знаходились в Маньківці і з ними був малолітній внук. Чоловікові потрібно було поїхати в поліцію по своїх справах. Вони автомобіль залишили на зупинці біля відділення поліції, чоловік зайшов у відділення поліції, через деякий час він вийшов і сказав, що йому потрібно зачекати. Він залишився на площадці біля входу, а вона з внуком знаходились в бесідці на території відділення поліції. Через деякий час до її чоловіка підійшов ОСОБА_3 , і про щось вони розмовляли. Потім через 10-15 хвилин ОСОБА_3 , зайшов до поліції, а приблизно через 20 хвилин до неї підійшли два працівники поліції і повідомили, що вони забирають її автомобіль на штраф майданчик, а ОСОБА_3 , тим часом підійшов до її автомобіля і почав заповнювати якісь документи. Коли вона підійшла до ОСОБА_3 , і попросила пояснити ситуацію, він сказав щоб вона звернулася у виконавчу службу і він їй нічим зарадити не може. Вона пішла у виконавчу службу, там працівники їй сказали, що потрібно рахунок і суму яку вона повинна оплатити, але для цього потрібний сам ОСОБА_3 . Вони до нього телефонували, він трубки не брав, тоді вона змушена була знов повертатись до поліції попросити його щоб він зателефонував у виконавчу службу. Він зателефонував, вона повернулася у виконавчу службу, там вже була обідня перерва і вона зобов`язана була чекати поки закінчиться перерва, потім їй надали документи, вона оплатила рахунок, принесла у виконавчу, там був ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_3 , отримав квитанцію, він надав їй документи щоб вона всі підписала і сказав, що всі документи він їй направить поштою. Самих документів вона не отримала поштою. Коли вона вже знаходилась біля автомобіля з ОСОБА_3 , її внук знаходився в автомобілі, він був у втомленому стані, тому що процедура довго відбувалася, а її чоловік знаходився у відділенні поліції. Тоді ОСОБА_3 , пішов і коли вона з чоловіком вже сіли у автомобіль, то чоловік сказав, що ОСОБА_3 , вимагав у нього сто тисяч гривень щоб їх залишити в спокої. Друга подія відбувалася в березні 2020 року, вона в цей день знаходилась на своєму робочому місці в їхньому сімейному закладі художньому салоні-студії магазин-шинок. Відчинилися двері і зайшов ОСОБА_3 . Він її запитав чи є ОСОБА_2 , на місці, вона його запитала чому він повинен бути намісці, на що ОСОБА_3 , відповів їй, що він і без нього справиться і він йому не потрібний. На подвір`ї стояли три жінки крім нього, вона пішла за ОСОБА_3 , і запитала чи він повідомляв ОСОБА_2 , щоб він зразу був на місці, на що ОСОБА_3 , відповів, що не повідомляв. Вона зателефонувала чоловікові, що його запитують і йому потрібно бути на місці, бо будуть напевно відбуватися якісь виконавчі дії. Через декілька хвилин ОСОБА_3 , знову зайшов у приміщення і наказав одній із жінок робити опис майна в їхньому закладі. Вона запитала на яких підставах, щоб він надав їй своє посвідчення і документи на підставі яких він це робить, на що ОСОБА_3 , відповів, що не зобов`язаний їй нічого надавати, він робить опис майна і вони будуть його забирати. Тоді він кудись зателефонував і сказав щоб приїхала велика вантажна машина, тому що потрібно вантажити холодильне обладнання і все інше і воно великогабаритне. Дві жінки які ще були, це були працівники сільської ради, вони просто стояли осторонь і за всім спостерігали. Потім ОСОБА_3 , почав вимагати у неї кошти з каси. Сказав, що якщо вона не надасть йому кошти, він забере у неї касовий апарат, це було у примусовій погрозливій формі. Після цього з`явився її чоловік і теж почав вимагати в ОСОБА_3 , документи на підставі яких він буде робити свої незаконні дії, ОСОБА_13 , сказав, що він не зобов`язаний нічого показувати. ЇЇ чоловік сказав, якщо він нічого не хоче пред`являти ніяких документів, то хай залишать приміщення поки не з`явиться поліція, бо перед тим чоловік зателефонував на 102 і викликав поліцію. Вони відмовилися покидати приміщення на що її чоловік по одному їх виводив з приміщення. Коли приїхала поліція, то працівники сільської ради, ОСОБА_3 , і працівник виконавчої служби вже надавали покази, але вона на дворі присутня не була і що там відбувалося не знає. По першому епізоду ОСОБА_3 , ніяких документів не надавав. Вся подія тривала більше години і весь цей час внук знаходився в автомобілі. По другій події ОСОБА_3 , також жодних документів не надав. В закладі є журнал перевірок, вона пропонувала зробити в ньому запис про відвідування як державних службовців, вони відмовилися.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження).

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року) виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Згідно ч. 5 ст. 35 Закону № 1404-VIII, після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Таким чином, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» чітко вказано порядок дій державного виконавця, за таких умов в даному випадку мало місце порушення процедури винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій, оскільки підставою для зупинення виконавчого провадження було розшук транспортного засобу боржника, а згідно постанови від 22.11.2018 року виконавче провадження поновлено у зв`язку з виявленням належних боржнику рахунків. Крім цього в даній постанові зазначено, що 19.02.2015 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, проте дослідивши матеріали виконавчого провадження судом встановлено, що така постанова у виконавчому провадженні відсутня, а виконавче провадження № 44372506 було зупинено постановою від 06.02.2015 року.

Тому постанова про поновлення вчинення виконавчих дій від 22.11.2018 року Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області є протиправною та підлягає скасуванню.

Також, суд критично ставиться до доводів представника Маньківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, що інформація про постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 19.02.2015 року до постанови від 22.11.2018 року нею не вносилася, а її підтягнуло автоматично, оскільки згідно відповіді Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" постанова про поновлення вчинення виконавчих дій від 22.11.2018 року (виконавче провадження № 44372506) підлягала корегуванню на другому етапі внесення в АСВП процесуальної дії. Тобто, внесення до постанови інформації відбулося шляхом її відкриття в html редакторі та застосування опції "Сформувати PDF з урахуванням змін".

Щодо викладення позивачем змінених позовних вимог в судових дебатах суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, суд не приймає до уваги змінені позовні вимоги, які позивач заявив на стадії судових дебатів, оскільки чинним законодавством не передбачена зміна предмету або підстави позову на даній стадії.

Щодо постановлення окремої ухвали, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Враховуючи викладене, винесення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов`язана з виявленням судом саме під час розгляду справи порушення закону. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням.

Оцінюючи доводи позивача з приводу наявності передбачених вказаними нормами підстав для постановлення окремої ухвали, судом, під час розгляду даної справи, будь-яких обставин, що могли б бути підставою для винесення окремої ухвали, не встановлено.

За ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень за номерами: № 58724805 (зведене виконавче провадження); 59668891 (адмінштраф ДВС).

Визнати протиправноюта скасуватипостанову від22.11.2018року пропоновлення вчиненнявиконавчих дійв виконавчомупровадженні № 44372506 (стягувач ОСОБА_6 ).

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 1 про накладення адміністративного стягнення від 15 лютого 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 2 про накладення адміністративного стягнення від 12 вересня 2019 року.

Визнати дії державного виконавця в виконавчому провадженні № 44372506 (стягувач ОСОБА_6 ) вчинені починаючи з 22.11.2018 року протиправними.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні заяви про винесення окремої ухвали щодо ОСОБА_3 за ст. ст. 367, 366, 362, 372, 396, 384 КК України - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення проголошено 12.04.2024 року.

Суддя А. І. Костенко