Постанова

від 17.06.2024 по справі 701/1150/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 701/1150/19 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маньківського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Мельника Василя Володимировича та Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Манківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до начальника Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Мельника Василя Володимировича та Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в якому просив:

- скасувати вимогу №4563 від 16.07.2019 зобов`язання перебувати за адресою, яка не належить позивачу як боржнику, про зобов`язання надати доступ до житла, яке позивачу не належить;

- скасувати постанову від 29.07.2019 про відкриття виконавчого провадження на підставі адміністративного стягнення;

- скасувати постанову від 29.07.2019 про розшук майна боржника;

- скасувати постанову від 29.07.2019 про приєднання виконавчого провадження НОМЕР_4 до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_3;

- скасувати постанову від 30.07.2019 про залучення працівників органів внутрішніх справ;

- скасувати вимогу від 07.08.2019 про зобов`язання з`явитись 29.08.2019 для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення;

- зобов`язання державного виконавця вчинити дії згідно п.2 ч.4 ст.4, п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повернення виконавчого документа та закриття виконавчого провадження.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано постанови про відкриття виконавчих проваджень за номерами: № НОМЕР_3 (зведене виконавче провадження); НОМЕР_4 (адмінштраф ДВС); визнано протиправною та скасовано постанову від 22.11.2018 року про поновлення вчинення виконавчих дій в виконавчому провадженні № НОМЕР_5 (стягувач ОСОБА_2. ); визнано протиправною та скасовано Постанову № 1 про накладення адміністративного стягнення від 15 лютого 2019 року; визнано протиправною та скасовано Постанову № 2 про накладення адміністративного стягнення від 12 вересня 2019 року; визнано дії державного виконавця в виконавчому провадженні № НОМЕР_5 (стягувач ОСОБА_2. ) вчинені починаючи з 22.11.2018 року протиправними. В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Маньківському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , створене 26.03.2019 шляхом об`єднання виконавчих проваджень № НОМЕР_5 та № НОМЕР_4.

12.08.2014 року на виконання до Маньківського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) повторно надійшов виконавчий лист № 2-3373/11 виданий 10.04.2012 Печерським районним судом м. Києва, того ж числа державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання (ВП № НОМЕР_5).

23.01.2015 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля BMW 524TD, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить боржнику, копії якої направлено до відома сторін виконавчого провадження та до виконання Уманському МРЕВ.

06.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція).

22.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № НОМЕР_5.

22.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відомості до відповідних реєстрів, а саме до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. При вчиненні виконавчих дій виявлено належну на праві власності боржнику земельну ділянку площею, яка здається в оренду до ТОВ «Дзензелівське» в зв`язку з чим 22.11.2018 року державним виконавцем винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника якою зобов`язано бухгалтера ТОВ «Дзензелівське» звернути стягнення на дохід в розмірі 20% до повного погашення заборгованості.

22.11.2018 року при вчиненні виконавчих дій виявлено відкриті рахунки в установах банків, шляхом надання даної інформації ДФС України на запит державного виконавця, тому державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на адресу фінансових установ для виконання. Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: AT КБ "ПриватБанк", рахунки № НОМЕР_6 та № НОМЕР_2 , код валюти - UAH, та всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

26.12.2018 року на адресу боржника направлено Виклик з`явитися 28.12.2018 року до державного виконавця, щодо сплати боргу за виконавчим документом та для надання декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або інших осіб, чи про кошти чи майно, належні йому від інших осіб, за формою встановленою Міністерством юстиції України, та надати для огляду автомобіль BMW 524TD, д.н.з. НОМЕР_1 18.01.2019 року боржнику направлено виклик з`явитися до державного виконавця для складання Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання вимог державного виконавця, неявку за викликом, та не подання Декларації про доходи та майно боржника.

31.01.2019 року боржником до відділу подано Декларацію про доходи та майно фізичної особи боржника.

18.02.2019 року на адресу відділу надійшла заява боржника про скасування складеного Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, надіслана на ім`я головного державного виконавця Грабовенко С.О.

27.02.2019 року ОСОБА_1 , було направлено відповідь на заяву в якій зазначено Порядок розгляду Протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, та порядок їх оскарження.

В подальшому боржником було надано письмове пояснення в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно Протоколу № 1 від 31.01.2019.

Ухвалою Маньківського районного суду № 701/226/19 від 01.03.2019 зупинено дію постанови про арешт коштів боржника від 22.11.2018, Постанови про арешт майна боржника від 22.11.2018, та Постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2019.

16.07.2019 року на адресу боржника та стягувача направлено Вимогу державного виконавця про перебування за адресою: АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника.

29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома та до ГУНП у Черкаській області для виконання.

29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання Постанови № 1 виданої Маньківським РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області 15.02.2019 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу на користь держави за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 1700,00 грн., копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання.

29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3. 30.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для участі у проведенні виконавчих дій, яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома, та до Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП у Черкаській області для виконання.

29.08.2019 року щодо боржника складено Протокол про адміністративне правопорушення № 2 у відповідності до ст. 188-13 КУпАП, а саме за невиконання вимоги державного виконавця від 16.07.2019 за вих. № 4569, за ненадання доступу до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, якими він користується на час проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 .

02.09.2019 року боржнику надіслано виклик з`явитися 12.09.2019 року за адресою відділу для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення згідно Протоколу № 2 від 29.08.2019.

13.03.2020 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3, з виходом на АДРЕСА_2, та складено Постанову про опис та арешт майна боржника. Позивач вважає, що незаконними діями ДВС шляхом прийняття рішень та вчинення дій, вбачається очевидне порушення його прав, свобод та інтересів, що і змушує його звертатися до суду з відповідним позовом.

Не погоджуючись із оскаржуваними постановами та діями державного виконавця, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження).

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII).

Згідно ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом першої інстанцій було допитано в якості свідка ОСОБА_4 , яка зазначила, що вона виконувала обов`язки начальника ДВС з 05 травня 2016 року і по 2018 рік. За словами свідка, невнесення окремих проваджень до АСВП не може бути, а перетягування не впливає на винесення постанов. Коли відбувалося перенесення вона не може сказати напевно. Постанова про зупинення виконавчого провадження була винесеня в 2015 році. Процесом перетягування керувало Головне територіальне управління у Черкаській області. Хто і коли здійснював перетягування провадження № НОМЕР_5 вона не пам`ятає. Є система яка автоматично визначає певного виконавця, акт передачі, є відповідний реєстр. На сьогоднішній день це є автоматизована система реєстрів, вона автоматично перекидає провадження. А у 2018 році виконавче провадження передавалося актом прийому-передачі. Дане провадження до 22 листопада 2018 року було закріплене за Світланою Грабовенко . Державний виконавець це самостійний державний службовець, який виконує певні дії з приводу виконавчого провадження. Начальник здійснює контроль. Державний виконавець зобов`язаний виконувати судові рішення, стягувати борг. Державний виконавець не може вчиняти виконавчі дії поза виконавчим провадженням. Після зупинення виконавчого провадження вчиняються виконавчі дії, а саме розшук майна для виконання рішення. Виконавче провадження було зупинено в зв`язку з розшуком майна, але у позивача є інше майно. Якщо є інше майно виконавець має право вчиняти дії. Виноситься постанова про розшук майна, а не виконавчі дії можуть вчинятися в межах даного виконавчого провадження. Коли вона була виконуючою обов`язки начальника ДВС, дане виконавче провадження не було поновлене і не вчинялись ніякі дії, тому що майно не було розшукане. Після того як була винесена постанова про розшук майна в лютому 2015 році, в лютому 2016 року попередній державний виконавець який виконував обов`язки керівника повинен був повернути виконавче провадження в зв`язку з нерозшуком майна. Протягом року якщо не розшукане майно, державний виконавець вчиняє певні дії або розшукує нове майно або описує те яке є майно або повертає виконавчий документ в зв`язку з нерозшуком майна. Вона не прийняла ніякого нормативного акту по даному виконавчому провадженні, тому що це повинна була зробити людина, яка була перед нею. Хто був перед нею вона не пам`ятає. Керуючись діями державного виконавця, вона не знає, що передувало винесенню цієї постанови, можливо заява стягувача, можливо її звернення, скарга. Інформація в який час і коли винесена дана постанова відображається в реєстрі АСВП, це може побачити будь-яка сторона провадження. Щоб дізнатись цю інформацію можна зробити запит на ознайомлення з виконавчим провадженням. На самій постанові дана інформація не відображається. Термін і час бачить лише виконавець який заходить у справу і працює з нею. В кожного державного виконавця є свій ключ. У керівника є доступ до АСВП. За час відпустки державного виконавця, керівник має право і зобов`язаний виконувати роботу і дії по провадженню. На якій стадії зараз дане виконавче провадження вона не знає.

В судовому засіданні Грабовенко С.О. , пояснила, що суду була надана довідка з АСВП з повним переліком дій які були вчинені у виконавчому провадженні. Коли, як і на підставі чого їй передавалось дане виконавче провадження вона не пам`ятає. По правилах має передаватись розпорядженням керівника. Якщо передавалось, то мабуть було розпорядження керівника. Коли це було вона не пам`ятає, це могло бути коли вона прийшла на роботу. До 2018 року дане провадження було зупинено. Якщо в 2016 році виконавче провадження не було закрито, то напевно що вимоги п. 2 ч. 1 ст. 47 та п. 6 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" виконані не були. Виконавче провадження завершилось 20 грудня 2021 року. Ким і коли здійснювалося перетягування даного виконавчого провадження з ЄДРВП до АСВП вона не пам`ятає. З якого періоду здійснювалося перенесення вона не пам`ятає. На підставі якого документа вони здійснювали перенесення вона не пам`ятає, це була зміна реєстру. ЄДРВП перестав існувати, можливо це було доручення вищого керівництва, закривався повністю реєстр і відкривався інший. Чиє це доручення було перенести, вона не пам`ятає. Контроль за виконанням повинен здійснювати керівник. Хто був керівником на той момент, коли переносилось дане провадження вона не пам`ятає. Із серпня 2018 року керівником був Мельник В.В. , а до серпня 2018 року керівником була ОСОБА_4 . Відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" всі постанови крім відкриття надсилаються сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією, а постанови про відкриття надсилаються рекомендованим листом. Всі інші документи надсилаються для відома простою кореспонденцією за адресою зазначеною у виконавчому провадженні. Є документ супровідний лист, до нього йде постанова і цей супровідний лист реєструється як вихідний номер і направляється звичайною кореспонденцією. Номер один і той самий, за одним номером іде два відправлення. Чи є в матеріалах справи доказ надсилання, вона не знає. Згідно з інформаційної довідки з АСВП, 19 лютого 2015 року провадження було зупинено, 19 лютого 2015 року було скасовано виконавчу дію і поновилося 22 листопада 2018 року, поновлення виконавчого провадження і виконавець який прийняв рішення - державний виконавець Грабовенко С.О . Для того щоб поновити можуть бути різні причини, наприклад виявлення якогось майна яке було оголошено в розшук. Яка тоді була причина вона не пам`ятає. Воно було зупинено на певний термін, а для того щоб по ньому вчинити певну дію, його треба поновити, перевірити всі необхідні дії і повернути або якщо в разі виявлення нового майна належного боржнику яке могло з`явитись за даний період продовжити надалі виконувати. Провадження позивача було відкрите і тимчасово зупинено, це не означало, що воно взагалі закінчилось. Вона винесла постанову про поновлення виконавчого провадження можливо через те, що воно давно перебувало на виконанні, можливо керівник здійснив перевірку, систематизацію виконавчих проваджень і вирішено було повернути або здійснити останню перевірку чи є майно чи не має. Точно вона не може сказати, тому що це було давно і вона не пам`ятає. В них є усні доручення і письмові доручення. Як було на той момент вона не пам`ятає. Керівник може перевірити виконавче провадження і винести постанову, якщо є якісь порушення, то ця дія скасовується. Чи є в матеріалах справи постанова, що керівник в даному провадженні зробив зауваження чи скасував її дії, вона не пам`ятає. Який точний час винесення постанови від 22 листопада 2018 року, вона не пам`ятає. Вона робила скріншоти з реєстру і згідно цих скріншотів, поновлення було 22 листопада 2018 року о 11:28 год. Розбіжність у назві постанови "про поновлення виконавчих дій" і у тексті постанови "поновити виконавче провадження" виникло можливо через технічну помилку, можливо стандартна фраза яку пишуть, точно сказати не може. Чому не було ніякого акту вона не знає. Згідно з АСВП було зупинення виконавчого провадження і створили цю постанову 16 лютого 2015 року, а прийняли 19 лютого 2015 року. Було зупинено 18 лютого 2015 року і прийнято 18 лютого 2015 року, потім 18 лютого 2015 року була скасована постанова про зупинення від 18 лютого 2015 року і залишилась в реєстрі діюча постанова про зупинення виконавчого провадження яку створили 06 лютого 2015 року, а прийняли 19 лютого 2015 року. Постанови від 06 лютого 2015 року і від 18 лютого 2015 року нічим не відрізняються. Згідно реєстру дата створення стоїть 06 лютого 2015 року, а дата прийняття цієї постанови 19 лютого 2015 року. В постанові про поновлення вчинення виконавчих дій від 22 листопада 2018 року речення "19.02.2015 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" в ручну не вводиться, воно автоматично пишеться реєстром, коли формується дана постанова, а вручну тільки вписується те що встановив. Виконавче провадження позивача завершено і закрито відповідно до того, що з відповіді податкової у позивача були відсутні джерела доходу, на виявлених рахунках на які було накладено арешт, коштів для погашення боргу не було, транспортний засіб який було оголошено в розшук, станом на 20 грудня 2021 року не розшукано, інше майно відсутнє. Постанова яка підтверджує закриття провадження це постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавче провадження завершене і передане в архів. Стаття 37 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає завершення виконавчого провадження. Згідно інформаційної довідки з АСВП, пишеться, що при поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження переходить в стан завершено.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 зазначила, що було два випадки пов`язані з Мельником В.В. , це вересень 2019 року і друга подія в березні 2020 року. Стосовно першої події, вона з чоловіком ОСОБА_1 , по справах знаходились в Маньківці і з ними був малолітній внук. Чоловікові потрібно було поїхати в поліцію по своїх справах. Вони автомобіль залишили на зупинці біля відділення поліції, чоловік зайшов у відділення поліції, через деякий час він вийшов і сказав, що йому потрібно зачекати. Він залишився на площадці біля входу, а вона з внуком знаходились в бесідці на території відділення поліції. Через деякий час до її чоловіка підійшов Мельник В.В. , і про щось вони розмовляли. Потім через 10-15 хвилин Мельник В.В. , зайшов до поліції, а приблизно через 20 хвилин до неї підійшли два працівники поліції і повідомили, що вони забирають її автомобіль на штраф майданчик, а Мельник В.В. , тим часом підійшов до її автомобіля і почав заповнювати якісь документи. Коли вона підійшла до Мельника В.В. , і попросила пояснити ситуацію, він сказав щоб вона звернулася у виконавчу службу і він їй нічим зарадити не може. Вона пішла у виконавчу службу, там працівники їй сказали, що потрібно рахунок і суму яку вона повинна оплатити, але для цього потрібний сам Мельник В.В . Вони до нього телефонували, він трубки не брав, тоді вона змушена була знов повертатись до поліції попросити його щоб він зателефонував у виконавчу службу. Він зателефонував, вона повернулася у виконавчу службу, там вже була обідня перерва і вона зобов`язана була чекати поки закінчиться перерва, потім їй надали документи, вона оплатила рахунок, принесла у виконавчу, там був Мельник В.В . Коли Мельник В.В. , отримав квитанцію, він надав їй документи щоб вона всі підписала і сказав, що всі документи він їй направить поштою. Самих документів вона не отримала поштою. Коли вона вже знаходилась біля автомобіля з Мельником В.В. , її внук знаходився в автомобілі, він був у втомленому стані, тому що процедура довго відбувалася, а її чоловік знаходився у відділенні поліції. Тоді Мельник В.В. , пішов і коли вона з чоловіком вже сіли у автомобіль, то чоловік сказав, що Мельник В.В. , вимагав у нього сто тисяч гривень щоб їх залишити в спокої. Друга подія відбувалася в березні 2020 року, вона в цей день знаходилась на своєму робочому місці в їхньому сімейному закладі художньому салоні-студії магазин-шинок. Відчинилися двері і зайшов Мельник В.В . Він її запитав чи є ОСОБА_1 , на місці, вона його запитала чому він повинен бути на місці, на що Мельник В.В. , відповів їй, що він і без нього справиться і він йому не потрібний. На подвір`ї стояли три жінки крім нього, вона пішла за Мельником В.В. , і запитала чи він повідомляв ОСОБА_1 , щоб він зразу був на місці, на що Мельник В.В. , відповів, що не повідомляв. Вона зателефонувала чоловікові, що його запитують і йому потрібно бути на місці, бо будуть напевно відбуватися якісь виконавчі дії. Через декілька хвилин Мельник В.В. , знову зайшов у приміщення і наказав одній із жінок робити опис майна в їхньому закладі. Вона запитала на яких підставах, щоб він надав їй своє посвідчення і документи на підставі яких він це робить, на що Мельник В.В. , відповів, що не зобов`язаний їй нічого надавати, він робить опис майна і вони будуть його забирати. Тоді він кудись зателефонував і сказав щоб приїхала велика вантажна машина, тому що потрібно вантажити холодильне обладнання і все інше і воно великогабаритне. Дві жінки які ще були, це були працівники сільської ради, вони просто стояли осторонь і за всім спостерігали. Потім Мельник В.В. , почав вимагати у неї кошти з каси. Сказав, що якщо вона не надасть йому кошти, він забере у неї касовий апарат, це було у примусовій погрозливій формі. Після цього з`явився її чоловік і теж почав вимагати в Мельника В.В. , документи на підставі яких він буде робити свої незаконні дії, мельник В.В. , сказав, що він не зобов`язаний нічого показувати. ЇЇ чоловік сказав, якщо він нічого не хоче пред`являти ніяких документів, то хай залишать приміщення поки не з`явиться поліція, бо перед тим чоловік зателефонував на 102 і викликав поліцію. Вони відмовилися покидати приміщення на що її чоловік по одному їх виводив з приміщення. Коли приїхала поліція, то працівники сільської ради, Мельник В.В. , і працівник виконавчої служби вже надавали покази, але вона на дворі присутня не була і що там відбувалося не знає. По першому епізоду Мельник В.В. , ніяких документів не надавав. Вся подія тривала більше години і весь цей час внук знаходився в автомобілі. По другій події Мельник В.В. , також жодних документів не надав. В закладі є журнал перевірок, вона пропонувала зробити в ньому запис про відвідування як державних службовців, вони відмовилися.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року) виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Згідно ч. 5 ст. 35 Закону № 1404-VIII, після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Таким чином, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» чітко вказано порядок дій державного виконавця, а тому суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце порушення процедури винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій, оскільки підставою для зупинення виконавчого провадження було розшук транспортного засобу боржника, а згідно постанови від 22.11.2018 року виконавче провадження поновлено у зв`язку з виявленням належних боржнику рахунків. Крім цього в даній постанові зазначено, що 19.02.2015 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, проте дослідивши матеріали виконавчого провадження судом встановлено, що така постанова у виконавчому провадженні відсутня, а виконавче провадження № НОМЕР_5 було зупинено постановою від 06.02.2015 року.

За наведеного, постанова про поновлення вчинення виконавчих дій від 22.11.2018 року Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області є протиправною та підлягає скасуванню.

Також, суд критично ставиться до доводів представника Маньківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, що інформація про постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 19.02.2015 року до постанови від 22.11.2018 року нею не вносилася, а її підтягнуло автоматично, оскільки згідно відповіді Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" постанова про поновлення вчинення виконавчих дій від 22.11.2018 року (виконавче провадження № НОМЕР_5) підлягала корегуванню на другому етапі внесення в АСВП процесуальної дії. Тобто, внесення до постанови інформації відбулося шляхом її відкриття в html редакторі та застосування опції "Сформувати PDF з урахуванням змін".

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 (стягувач ОСОБА_2. ) вчинені починаючи з 22.11.2018 року є протиправними, а прийняті в подальшому постанови про відкриття виконавчих проваджень за номерами: № НОМЕР_3 (зведене виконавче провадження) та НОМЕР_4 (адмінштраф ДВС); постанова № 1 про накладення адміністративного стягнення від 15 лютого 2019 року; постанова № 2 про накладення адміністративного стягнення від 12 вересня 2019 року також є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Маньківського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Карпушова

суддя В.В.Файдюк