Ухвала

від 09.04.2024 по справі 752/5865/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5865/24

Провадження № 2-о/752/292/24

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., перевіривши заяву громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Титикало Роман Сергійович, заінтересована особа: Голосіївський відділ міста Києва Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявник через свого представника адвоката Титикало Р.С. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факти:

- родинних відносин між онуком ОСОБА_1 та його прадідом ОСОБА_2 ;

- проживання ОСОБА_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» до 24 серпня 1991 року.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року дану заяву залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ним копії ухвали, для усунення недоліків.

На виконання вищенаведеної ухвали суду про залишення заяви без руху, 04 квітня 2024 року засобами поштового сполучення надійшла заява представника позивача адвоката Титикало Р.С. з додатками про усунення недоліків.

Однак, дослідивши вказану заяву на усунення недоліків з додатками, суддя дійшов висновку про не усунення представником позивача в повному обсязі недоліків заяви, вказаних в ухвалі від 25 березня 2024 року, на підставі наступного.

Так, відповідно до наведеної ухвали, заявником не надано доказів звернення до органів Державної міграційної служби України із заявою про встановлення належності до громадянства України, а також докази на підтвердження письмової відповіді про відмову Голосіївським районним відділом Головного управління ДМС у м. Києві у оформленні належності до громадянства України із зазначенням про причини такої відмови.

Крім того, відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Положеннями Закону України «Про громадянство України» та Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України від 27 березня 2001 року №215/2001 «Про громадянство України» зі змінами і доповненнями визначений порядок встановлення громадянства України, а також визначені підстави законного проживання на території України.

Як вбачається з заяви про встановлення факту, заявник просить факт постійного проживання на території України його прадіда ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Таким чином, вбачається, що заявник не в повному обсязі усунув недоліки заяви, вказані в ухвалі суду від 25 березня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Отже, з огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, не було повністю виконаним стороною позивача, а також приймаючи до уваги те, що повернення позову, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеним позовом, суд вважає за необхідне позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.

При цьому, позивачу слід роз`яснити, що він не позбавлений можливості повернути собі сплачений судовий збір у разі зверненні до суду з відповідним клопотанням. Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 43, 44, 48, 81, 175, 185, 260, 294 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Титикало Роман Сергійович, заінтересована особа: Голосіївський відділ міста Києва Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення- повернути заявнику.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для його повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя А.В. Слободянюк