Рішення

від 11.04.2024 по справі 755/52/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/52/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Темп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

у с т а н о в и в :

22.12.2023 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у якому просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість станом на 31 жовтня 2023 року у розмірі 35122,68 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість станом на 31 жовтня 2023 року у розмірі 35122,68 грн.; покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору та витрат на професійну правничу допомогу; та встановити у рішенні порядок його виконання, відповідно до якого нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідно до норм ч. 2 ст. 265 ЦПК України здійснювати до моменту виконання рішення суду.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить по 1/4 частці частка квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 19 листопада 2022 року, державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Шапченко О. А., за їх батьком ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Розпорядженнями Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.12.2022р. № 625, від 30.12.2022р. № 626, від 30.12.2022р. № 631 призначено ОСОБА_1 опікуном над її малолітніми онуками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Про прийняття вказаної спадщини кредитору спадкодавця, позивачу, Житлово - будівельному кооперативу «Темп» стало відомо із заяви ОСОБА_1 від 11 серпня 2023р. про переоформлення рахунку на квартиру, поданої на ім`я голови Житлово-будівельному кооперативу «Темп». Позивачем було направлено ОСОБА_1 претензію кредитора № 14/08/2023-1 від 14 серпня 2023 р. з вимогою оплати грошового зобов`язання спадкодавця ОСОБА_5 перед ЖБК «Русанівський» в сумі 28 866,99 грн.. ОСОБА_2 на праві власності належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 329245129 від 14.04.2023р. відомості про реєстрацію за відповідачкою ОСОБА_2 прав власності на це майно відсутні, інших доказів належності їй права власності у позивача немає.. Позивач вказує, що рішеннями органів управління ЖБК «Темп» були встановлені наступні розміри платежів: з 31.12.2014 р. - за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі у розмірі 2,80 грн/м.кв./місяць для квартир 1 поверху та 3,16 грн/м.кв/місяць для квартир 2-9 поверхів на підставі протоколу загальних зборів членів ЖБК «Темп» № 1 від 16.11.2014 р.; з 01.01.2017р. - за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі у розмірі 5,52 грн/м.кв./місяць для квартир 1 поверху та 6,50грн/м.кв/місяць для квартир 2-9 поверхів на підставі протоколу загальних зборів членів ЖБК «Темп» від 04.12.2016 р.; з 01.01.2019 р. - за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі у розмірі 6,30 грн/м.кв./місяць для квартир 1 поверху та 7,41грн/м.кв/місяць для квартир 2-9 поверхів на підставі протоколу зборів членів правління ЖБК «Темп» № 108 від 05.12.2018р.; з 01.01.2021р. - за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7,24 грн/м.кв/місяць для квартир 1 поверху та 8,52 грн/м.кв/місяць для квартир 2-9 поверхів на підставі протоколу зборів членів правління ЖБК «Темп» № 132 від 13.12.2020р.; з 01.05.2023р. - за утримання будинку та прибудинкової території 9,85 грн/м.кв/ місяць для квартир 1 поверху та 10,65 грн/м.кв/місяць для квартир 2-9 поверхів на підставі протоколу загальних сборів ЖБК «Темп» від 30.04.2023р.; одноразовий цільовий внесок по програмі енергоефективності 30/70 у розмірі 5,46 грн/м.кв/місяць протягом трьох місяців на підставі протоколу загальних зборів від 29.05.2019 р.; одноразовий цільовий внесок на капітальний ремонт покрівлі на умовах міської програми співфінансування 10/90 у розмірі 4,87 грн/м.кв/місяць протягом двох місяців на підставі протоколу загальних зборів від 11.10.2020 р.; одноразовий цільовий внесок на закупку обладнання джерела безперебійного живлення для індивідуального теплового пункту житлового будинку ЖБК та улаштування пункту обігріву для мешканців ЖБК «ТЕМП» у розмірі 32,10 грн/м.кв опалювальної площі на підставі протоколу загальних зборів від 21.11.2022 р. Також, в межах своєї компетенції позивачем було укладено наступні договори для виконання своїх обов`язків: Договір № 510249 від 17 квітня 2000 р. на постачання теплової енергіїї у горячій воді з АК "Київенерго"; Договір № 0420097 від 27 липня 2017р. про співпрацю під час надання послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності з ПАТ "Київенерго"; Договір № 127-Д від 1 січня 2008р. на виконання робіт з техничного обслуговування та ремонту диспетчерського обладнання з ЗАТ "ОТІС"; Договір № Е33/13 від 1 січня 2013р. про надання послуг з аварійно-техничного обслуговування систем електропостачання та електричних пристраїв з ПП "Електропромтех"; Договір про постачання електричної енергії № 3309299 від 10 січня 1991р. З ПАТ "Київенерго"; Договір № 04663/4-09 від 2 вересня 1997р. на послуги водопостачання та водовідведення з ДКО "Київводоканал"; Договір на відшкодуваня витрат по техничному обслуговуванню внутрішньобудинкових каналізаційних мереж від 30 січня 1997р. з ДКО "Київводоканал"; Договір №16490/9-04 від 25 листопад 2016р. на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі з ПАТ "АК" Київводоканал"; Договір № 658/1198-04 від 25 листопада 2016р. Про співпрацю Виконавця послуг з централізовного постачання холодної (питної) води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) з Балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та приймання стічних вод (з використанням внутрішньобудинкових мереж) з ПАТ "АК" Київводоканал"; Договір № 4303 від 20 грудня 2017р. про вивезення твердих побутових відходів з ДП "Фірма Альфатер Київ"; Договір №3/4025-ж-20 від 2 жовтня 2020р. Про надання послуг з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами з ТОВ "Фірма "Володар-Роз".Позивач вказує, що неоплачена заборгованість відповідачів перед позивачем станом на 31 жовтня 2023 року становить 70245,36 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачіва на свою користь.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Витребувано у Сьомої державної нотаріально контори витяг зі спадкового реєстру про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , та в разі наявності копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське буро технічної інвентаризації» копії правовстановлюючих документів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 11 квітня 2024 року закрито провадження у справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Темп» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в частині пред`явлених вимог до ОСОБА_2 у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідача ОСОБА_2 після відкриття провадження у справі.

Згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками, отримана відповідачем ОСОБА_1 02 лютого 2024 року, однак, станом на час винесення рішення, відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Як вбчається з матеріалів справи. малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є власниками частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності за законом (а.с. 28).

Розпорядженнями Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 грудня 2022 року №625, 626 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 20)

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

З матеріалів справи слідує, що ЖБК «Темп» здійснює комплексне обслуговування обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 з 1973 року.

За змістом п. 1.1. наявної в матеріалах справи копії Статуту кооперативу, ЖБК «Темп», Кооператив створений шляхом об`єднання на добровільних засадах фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Згідно п. 3.1., 3.2 Статуту, метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооператив діє для забезпечення захисту прав його членів, відповідно до розділу 6 цього Статуту, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна Кооперативу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом Кооперативу.

За змістом п.п. 6.1, 7.2 Статуту, Член кооперативу має право, зокрема брати участь в управління Кооперативом шляхом голосування на Загальних зборах членів Кооперативу, Зборах уповноважених Кооперативу. Члени Кооперативу мають право брати участь в управління Кооперативом шляхом голосування на його Загальних зборах членів Кооперативу, Зборах уповноважених Кооперативу.

Згідно п. 8 Статуту, Кооператив має право: здійснювати господарську діяльність, спрямовану на обслуговування своїх членів, мешканців будинку та інших осіб для забезпечення свого функціонування без мети отримання прибутку. 3а рішенням Загальних зборів членів Кооперативу придбавати, відчужувати, здавати або брати в оренду, найм рухоме і нерухоме майно, необхідне для діяльності Кооперативу. ;

Кооператив зобов`язаний: Здійснювати дії для виконання статутної мети. Надавати послуги відповідно до видів діяльності Кооперативу. Забезпечити належний та актуальний розмір цільових внесків і рівень їх надходжень для виконання Статутної мети діяльності. Забезпечувати належне утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно п. 13.1 Статуту, Вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори членів Кооперативу та у випадках передбачених цим Статутом Збори уповноважених.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення Загальних зборів членів Кооперативу неможливе, у разі відсутності кворуму на Загальних зборах членів кооперативу два рази поспіль, у разі необхідності в оперативному вирішені питань, що впливають на господарську діяльність Кооперативу права та обов`язки членів Кооперативу скликаються Збори уповноважених Кооперативу. Уповноважені члени обираються загальними зборами членів Кооперативу по одному від шістьох членів Кооперативу терміном на два роки.

Збори уповноважених членів Кооперативу вповноважені вирішувати всі питання, віднесенні до компетенції вищого органу управління, окрім визначених в п. 13.2.5., 13.2.11., 13.2.14. цього Статуту.

Порядок проведення поточних змін складу уповноважених членів Кооперативу внаслідок вибуття уповноважених членів Кооперативу встановлюються загальними зборами членів Кооперативу, зборами уповноважених членів Кооперативу або Правління Кооперативу.

До компетенції вищого органу управлінця Кооперативу належить: Затвердження Статуту Кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу. Утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших органів Кооперативу. Заслуховування звітів його органів управління і органів контролю. Затвердження кошторису (бюджету) Кооперативу на наступний рік. Затвердження кошторисів на реконструкцію або капітальний ремонт житлового будинку Кооперативу і будівництво капітальних надвірних споруд на прибудинковій території. Визначення розмірів та порядку сплати вступного, членського, цільового внесків та паїв, а також визначення відповідальності за порушення зобов`язань щодо їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2014 року загальними зборами членів ЖБК «Темп» було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1 го поверху: 2,79 грн. м/кв., для квартир 2-9 поверхів: 3,15 грн. м/кв. (а. с. 43)

Також, 04 грудня 2016 року загальними зборами членів ЖБК «Темп» було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1 го поверху: 5,52 грн. м/кв., для квартир 2-9 поверхів: 6,50 грн. м/кв. (а. с. 44)

Крім того, 05 грудня 2018 року загальними зборами членів ЖБК «Темп» було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1 го поверху: 6,30 грн. м/кв., для квартир 2-9 поверхів: 7,41 грн. м/кв. (а. с. 45)

Надалі, 13 грудня 2020 року загальними зборами членів ЖБК «Темп» було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1 го поверху: 7,24 грн. м/кв., для квартир 2-9 поверхів: 8,52 грн. м/кв. (а. с. 50)

Крім того, 30 квітня 2023 року загальними зборами членів ЖБК «Темп» було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1 го поверху: 9,85 грн. м/кв., для квартир 2-9 поверхів: 10,65 грн. м/кв. (а. с. 52)

Також, 29 травня 2019 року Загальними зборами членів ЖБК «Темп» був встановлений одноразовий внесок у розмірі 16,39 грн./м2 за місяць протягом трьох місяців. (а. с. 46)

11 жовтня 2020 року Загальними зборами членів ЖБК «Темп» був встановлений одноразовий внесок у розмірі 4,87 грн./м2 за місяць протягом трьох місяців. (а. с. 54-57)

21 листопада 2022 року Загальними зборами членів ЖБК «Темп» був встановлений одноразовий внесок у розмірі 31,12 грн./м2 за місяць протягом трьох місяців. (а. с. 51)

Крім того, на виконання завдання обслуговування багатоквартирного будинку, ЖБК «Темп», в межах своєї компетенції, було укладено наступні договори:

Договір № 510249 від 17 квітня 2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді з АК "Київенерго" (а. с. 53);

Договір № 0420097 від 27 липня 2017 р. про співпрацю під час надання послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності з ПАТ "Київенерго" (а.с. 58-60);

Договір № 127-Д від 1 січня 2008 р. на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерського обладнання з ЗАТ "ОТІС" (а. с. 64-66)

Договір № Е33/13 від 1 січня 2013 р. про надання послуг з аварійно-техничного обслуговування систем електропостачання та електричних пристроїв з ПП "Електропромтех" (а. с. 67-68);

Договір про постачання електричної енергії № 3309299 від 10 січня 1991 р. з ПАТ "Київенерго" (а. с. 68зв.-72);

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

За змістом ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 72 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.

За наведених обставин, позивачем правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 , яка є опікуном малолітніх власників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про кооперацію», основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, яка прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Житлово - будівельним кооперативом «Темп» правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення за період 35122,68 грн. заборгованості за надання житлово комуцнальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків.

Статтею 265 ЦПК України урегульовано зміст рішення суду, у відповідності до ч. 10 якої, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Конструкція вказаної норми надає змогу суду зазначити нарахування відповідних відсотків, а не обов`язок.

Враховуючи що з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено військовий стан, тривалий час на території України діяла заборона нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків на заборгованість за житло - комунальні послуги, беручи до уваги те, що військові дії на території України безпосередньо впливають на платоспроможність кожного громадянина України, суд не вбачає підстав встановлювати у рішенні суду нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду, враховуючи також особу відповідача, яка є опікуном двох малолітніх дітей, які опинилась в край важкому становищі та відносяться до малозахищеного верства населення, в той же час позивач не позбавлений права звернутись в майбутньому до суду з позовом до таких осіб про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків внаслідок невиконання рішення суду.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Темп» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн., які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У зв`язку з прийняттям відмови позивача від прозову внаслідок задоволення їх відповідачем ОСОБА_2 , з останньої підлягає до стягненню на користь ЖБК «Темп» судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Із матеріалів справи убачається, що 13 квітня 2023 року між позивачем та адвокатом Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №13/04/2023-04.

Згідно з акту приймання-передачі юридичних послуг від 13 квітня 2023 року адвокатським бюро надано перелік послуг зазеначений у акті на загальну суму 4407,36 грн. за 2 год 9 хв роботи.

За частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечень проти розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді не подавали.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 цього закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта

в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві,

в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав

і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частина перша статті 1 Закону).

Згідно зі статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Отже, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг

і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від

23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц.

Чинне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази щодо надання правової допомоги.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18.

Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 922/2685/19).

Суд, оцінюючи співмірність витрат на послуги адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що справедливим, співмірним та обгрунтованим розміром судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі становитиме сума у розмірі 2000,00 грн.. яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах, тобто по 1000,00 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 319, 322, 625 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Законом України «Про кооперацію», суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Житлово - будівельного кооперативу «Темп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Темп» заборгованість за надані житлово - комунальні послуги з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків на загальну суму 35122 (тридцять п`ять тисяч сто двадцять дві) гривні 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Темп» на користь Житлово - будівельного кооперативу «Темп судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. та 1000,00 грн. витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього 2073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Темп» на користь Житлово - будівельного кооперативу «Темп судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. та 1000,00 грн. витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього 2073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 60 копійок

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.04.2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Житлово-будівельний кооператив «Темп» (02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 33, код ЄДРПОУ 22870569);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя -