Рішення

від 26.03.2024 по справі 199/5690/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5690/22

(2/199/302/24)

РІШЕННЯ

іменем України

26.03.2024

м. Дніпро

справа №199/5690/22

провадження №2/199/302/24

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.

учасники справи:

позивач Дніпровська міська рада

відповідач ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення безпідставно збережених (набутих) коштів в порядку ст. 1212 ЦК України, -

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Беззубкіна С.М.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення безпідставно збережених (набутих) коштів в порядку ст.1212 ЦК України.

Позовна заява мотивована тим, що Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення, здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України.

На офіційному сайті Архітектурно-будівельної інспекції України міститься інформація, що у червні 2012 року була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації - магазина на АДРЕСА_1 ), забудовником якого є ОСОБА_1 .

Станом на 13.06.2012 діяли норми ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до вищезазначеного закону та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради 29 липня 2011 року № 5/14, відповідач, як замовник будівництва, була зобов`язана взяти пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної структури міста Дніпропетровська, шляхом укладення з позивачем відповідного договору та перерахування до міського бюджету грошового внеску.

Водночас, всупереч норм чинного законодавства ОСОБА_1 не зверталася до позивача з приводу укладання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Зазначений вище об`єкт нерухомості було введено в експлуатацію без укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів.

Листом від 15 лютого 2018 року №10/15-81 відповідачу направлено два примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищевказаному об`єкту для ознайомлення та підписання, проте жодної відповіді позивач не отримав.

У квітні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору пайової участі укладеним.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2019 року по справі №199/2895/19 вирішено відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Дніпровської міської ради.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2019 року змінено в частині обґрунтування відмову у позові.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02.02.2022 по справі №199/2895/19 заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року змінено в частині обґрунтування відмови у позові.

Верховним Судом зазначено, що обраний позивачем Дніпровською міською радою спосіб захисту обрано невірно, зазначивши у такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

За таких обставин, позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені (набуті) кошти у сумі 1296119,81 грн. та стягнути судові витрати в сумі 19441,80 грн. (а.с.1-11).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2022 року прийнято до провадження та відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити у порядку загального провадження (а.с.50).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2022 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с. 66).

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2023 року позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , де третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення безпідставно збережених (набутих) коштів в порядку ст. 1212 ЦК України задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені (набуті) кошти у сумі 1 296 119 (один мільйон двісті дев`яносто шість тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 81 коп. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 19 441 грн. 80 коп. (а.с.75, 76-77).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення; заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено, скасовано заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2023 року (а.с.106).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2023 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.135).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Беззубкін С.М. проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, підтримавши наданий відзив на позов. Зокрема зазначив, що розмір коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста був визначений, на підставі частини 5 статті 27 Закону України «Про планування і забудову територій», з огляду на дату складання висновку Управління економіки Дніпропетровської міської ради, яким 15 березня 2007 року визначено Відповідачеві розмір пайового внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 99 000 грн. за будівництво магазину оптової торгівлі «Мебельна страна» за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 2/4-351. За таких обставин, позовні вимоги в силу законодавства є необґрунтованими. Також представником відповідача заявлено про застосування строку позовної давності (а.с.111-113, 153-157).

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України №1699 «Про планування і забудову територій» (надалі Закону №1699) вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

25 грудня 2008 року був прийнятий Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким було доповнено Закон України «Про планування і забудову територій» новою статтею 27-1 «Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту».

Частина третя статті 27-1 Закону № 1699 встановлювала, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Зазначена норма Закону № 1699 діяла до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, а саме до 12.03.2011, коли даний Закон було опублікування в газеті Голос України 2011, №45 від 12.03.2011.

12.03.2011. набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (надалі Закон № 3038), який містив ст. 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту».

За Прикінцевими положеннями Закону № 3038, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім: частини третьої, абзацу сьомого частини дев`ятої статті 40, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

Частина третя статті 40 Закону України № 3038 передбачає, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до абзацу 7 частини 9 статті 40 Закону №3038, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Проте дана норма Закону №3038 набирала чинності з 01 січня 2013 року.

За ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 3038, Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 21 березня 2007 року №6/11 "Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська" затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - Порядок).

Цим Порядком визначено розмір пайової участі замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Згідно з довідкою Управління економіки Дніпропетровської міської ради від 15 березня 2007 року № 2/4-351 ОСОБА_1 перераховано у цільовий фонд міської ради кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 99 000 грн. з першочерговим перерахуванням 30 % від загальної суми 29 700 грн. до отримання рішення у виконкомі.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 10 листопада 2008 року № 1965-р присвоєно будівлі магазину оптової торгівлі «Мебельная страна» на АДРЕСА_3 .

17 лютого 2009 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради виготовлено технічній паспорт на громадський будинок - магазин оптової торгівлі на АДРЕСА_1 .

13 червня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме магазину, розташованого на АДРЕСА_1 . Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме магазину, розташованого на АДРЕСА_1 , будівництво магазину розпочалось 15 березня 2007 року та закінчилось 25 грудня 2008 року.

15 березня 2007 року Управління економіки Дніпропетровської міської ради визначило Відповідачеві розмір пайового внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 99 000 грн. за будівництво магазину оптової торгівлі «Мебельна страна» за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 2/4-351.

Таким чином, судом встановлено, що розмір коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста був визначений, на підставі частини 5 статті 27 Закону України № 1699, з огляду на дату складання висновку Управління економіки Дніпропетровської міської ради. Належних доказів щодо зміни об`єкту будівництва з 15 березня 2007 року по день звернення до суду, позивачем не надано.

Судом також встановлено, що об`єкт будівництва Відповідача був введений в експлуатацію 13.06.2012, норми частини третьої та абзацу сьомого частини дев`ятої статті 40 Закону № 3038 щодо обов`язку Відповідача як замовника будівництва перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку зазначеної інфраструктури ще не діяли, в силу підпункту 3 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" Закону № 3038.

Тобто, обов`язок замовників будівництва в сплаті коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що передбачений ч. 3 ст. 40 Законом № 3038, виникає за об`єкти будівництва які станом на 01 січня 2013 року ще будуються та не прийняті до експлуатації, а за об`єкти будівництва, що введені в експлуатацію в період з моменту набрання чинності Закону № 3038 до 01 січня 2013 року (набрання чинності ч.3 та абз. 7 ч. 9 ст. 40 Закону № 3038) пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту не сплачується.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що норми ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» та ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов`язку перерахувати кошти до місцевого бюджету для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в зв`язку з будівництвом магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до Відповідача не застосовуються.

Представником відповідача адвокатом Беззубкіним С.М. до суду подано заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовні вимоги Позивача відносяться до вимог, на які розповсюджується загальний строк позовної давності три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Зокрема, застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Визначальними обставинами, що підлягають встановленню судом під час розгляду питання застосування позовної давності до позовних вимог, є момент (дата), коли позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права, за захистом якого він звернувся до суду.

У зв`язку із прийняттям Законів №1066 та №3038 та дією Законів у часі моментом порушення права органу місцевого самоврядування на отримання коштів від замовників будівництва у формі Пайового внеску є: за ч.3 ст. 27-1 Закону № 1699: дата введення в експлуатацію об`єкту будівництва, за який замовником не сплачений Пайовий внесок, а за ч.3 ст. 40 Закону № 3038: дата початку будівництва об`єкта будівництва, а якщо об`єкт будівництва вже будується, то момент набрання чинності ч. 3 та абз. 7 ч. 9 ст. 40 ЗУ № 3038.

Так, Декларація про готовність об`єкта до експлуатації за № ДП 14212097759, зареєстрована 13.06.2012 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області. В пункті 11 якої зазначено, що об`єкт будівництва будувався з 15.03.2007 по 25.12.2008.

Крім того, щодо даного об`єкту будівництва державними органами приймалися відповідні рішення - довідка Управління економіки Дніпропетровської міської ради від 15 березня 2007 року №2/4-351, розпорядження Дніпропетровського міського голови від 10 листопада 2008 року № 1965-р про присвоєння адреси, виготовлення КП «ДБТІ» технічного паспорту тощо.

Також, під час розгляду Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровськ цивільної справи № 2-2969/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Дніпропетровська міська рада та ВАТ «Укрспецескавація» про визнання спільної сумісної власності майна, його розподілу та визнання права власності, предметом розгляду якої серед іншого було й визнання права власності на будівлю магазину оптової торгівлі «Мебельная страна», що знаходиться за адресою: м. Дніпро,вулиця Берегова, 131 м, у розгляді якої приймала участь Дніпровська міська рада через свого представника ОСОБА_4 .

Таким чином, Позивач станом на 01.01.2013 був обізнаний про існування збудованої будівлі магазину оптової торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та мав право на пред`явлення позову до відповідача до 01.01.2016 включно, тоді як позов пред`явлено у серпні 2022 року.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення безпідставно збережених (набутих) коштів в порядку ст. 1212 ЦК України відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

позивач Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місце знаходження пр. Дм. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_4 .

третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506253, місце знаходження пр. Дм. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.

Суддя О.Б.Подорець