Рішення

від 10.04.2024 по справі 727/717/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/717/24

Провадження № 2/727/527/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Гелка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Скай Сіті» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Скай Сіті» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Посилався на те, що 08.11.2021 року між ОК «ЖБК «Скай Сіті» та ОСОБА_2 було укладено договір про сплату внесків в обслуговуючий кооператив ЖБК «Скай Сіті» №Р-4/1/3/14.

За умовами договору відповідач зобов`язався здійснити будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 та у строк до 30.06.2023 року здати його в експлуатацію та передати учаснику обумовлену квартиру, будівельний номер 14, загальною проектною площею 35,79 кв.м., на третьому поверсі, в першому під`їзді, четвертої секції цього будинку, а також всі документи необхідні для реєстрації учасником права власності на неї, а учасник зобов`язався здійснити повну оплату всіх необхідних внесків до кооперативу.

Додатком №1 до договору було визначено, що учасник має сплатити внески на розрахунковий рахунок кооперативу у строк до 09.11.2021 року у розмірі, який з урахуванням площі квартири та вартості будівництва одного квадратного метра, становить 487996 грн. 65 коп.

На виконання своїх зобов`язань, передбачених п.п. 2.8, 3.4, 3.8, 5.1.5 Договору, а також з метою отримання у власність квартири, учасником ОСОБА_2 було здійснено повну оплату всіх необхідних внесків на рахунок ОК «ЖБК «Скай Сіті» було перераховано грошові кошти у сумі 487996 грн. 65 коп.

Також, зазначив, що 01.06.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за письмовим погодженням ОК «ЖБК «Скай Сіті» було укладено та підписано договір відступлення майнових прав №Р-4/1/3/14 по виконанню договору про сплату внесків у ОК ЖБК «Скай Сіті» за №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року. За вказаним Договором ОСОБА_2 передав йому свої майнові права на об`єкт нерухомого майна: квартиру будівельний номер 14, загальною проектною площею 35,79 кв.м., на третьому поверсі, в першому під`їзді, четвертої секції цього будинку по АДРЕСА_1 .

Тобто, до нього перейшли усі права учасника, як сторони по виконанню договору про сплату внесків до ОК «ЖБК «Скай Сіті» №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року і він набув статусу споживача послуг, будівельних робіт.

Свої зобов`язання по виконанню договору про сплату внесків у ОК ЖБК «Скай Сіті» за №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року він виконав у повному обсязі, що підтверджується повідомленнями від 01.06.022 року.

Натомість кооператив, порушуючи умови договору, взяті на себе зобов`язання, передбачені цим договором не виконав. Об`єкт будівництва житловий будинок по АДРЕСА_1 у встановлений строк до 30.06.2023 року не було побудовано, введено в експлуатацію та не передано йому. Більше того, ніякі роботи з будівництва будинку не проводяться.

У зв`язку з неможливістю отримати у власність квартиру, ним 14.09.2023 року, 16.11.2023 року на ім`я голови кооперативу було подано заяви про розірвання договору та повернення протягом 30 днів грошових коштів у розмірі 487996 грн. 65 коп., переданих кооперативу в якості оплати всіх необхідних внесків за квартиру. Проте, грошові кошти йому повернуто не було.

Вказував на те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання , а саме: отримавши всю суму коштів вартості квартири, у встановлений у договорі строк, не передав її позивачу, а також не повернув за неї кошти.

За викладених обставин, вважає, що у нього виникло право на застосування наслідків порушення зобов`язання, відповідно до положень ст.625 ЦК України.

Окрім того, зазначив, що оскільки за умовами договору №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року є придбання учасником кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок сплаченого внеску до кооперативу, він є споживачем у розумінні ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Тому, вважає, що ОК «ЖБК «Скай Сіті» на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв`язку з порушенням умов договорів про виконання робіт (надання послуг) повинен відшкодувати йому, як споживачеві, за кожен день прострочення пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити йому грошові кошти як пеню за прострочення виконання своїх зобов`язань за період з 30.06.2023 року по 15.01.2024 року у розмірі 103786 грн. 47 коп.

Також, є підстави для покладення на ОК «ЖБК «Скай Сіті» відповідальності, передбачено ст.625 ЦК України.

Зокрема, з відповідача підлягають стягненню за період з 30.06.2023 року по 15.01.2024 року інфляційні втрати у розмірі 2348 грн. 93 коп. та три проценти річних у розмірі 8020 грн. 22 коп.

Просив розірвати договір про сплату внесків в обслуговуючий кооператив ЖБК «Скай Сіті» №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року. Стягнути з ОК «ЖБК «Скай Сіті» на користь ОСОБА_1 суму сплачених коштів за договором №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року у розмірі 487996 грн. 65 коп.; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення у розмірі 103786 грн. 47 коп.; інфляційні втрати у розмірі 2348 грн. 93 коп.; 3% річних у розмірі 8020 грн. 22 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 26.01.2024 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився. У поданій до суду заяві просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем перебування в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на не виправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначене, у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України, суд визнає повторну неявку представника відповідача у судове засідання неповажною та вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності.

Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставіст. 280 ЦПК Українирозглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.

Як було встановлено судом, що 08.11.2021 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Скай Сіті» в особі Голови Проскури Д.В., який діє на підставі Статуту Кооперативу, та асоційованим членом ОК «ЖБК «Скай Сіті» ОСОБА_2 , далі учасником, було укладено договір №Р-4/1/3/14 про сплату внесків у ОК «ЖБК «СКАЙТ Сіті» (а.с. 8-14).

За цим договором ЖБК зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику квартиру в об`єкті будівництва, обумовлену цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого договором для учасника (п.2.1).

Сторони домовились, що розмір внеску залежить від вартості будівництва одного квадратного метра площі об`єкта нерухомості та остаточної загальної приведеної площі, яка фактично побудована (п.2.3).

Внесок, який підлягає сплаті учасником, розподіляється наступним чином: вступний внесок разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа при вступі до ЖБК. Розмір вступного внеску становить 3% від загального розміру внеску, встановленого в п.2.3 Договору, та сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником. Цільовий внесок разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення статутної діяльності ЖБК. Розмір цільового внеску становить 2% від загального розміру внеску, встановленого п.2.3 Договору та сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником (п.2.4.2.)

Пай грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особа за будівництво об`єкту нерухомості. Розмір паю становить 95% від внеску, встановленого п.2.3 Договору, та сплачується частинами згідно графіка, встановленого Додатком 1 до цього договору.

Сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_1 та передається за наступними характеристиками: квартира, будівельний номер 14, загальною проектною площею 35,79 кв.м., на третьому поверсі, в першому під`їзді, четвертої секції цього будинку (п.2.5).

Вартість будівництва становить один квадратний метр загальної приведеної площі об`єкту нерухомості та визначається ЖБК відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією та складає 13500 гривень.

Учасник сплачує повний розмір внеску (вступний внесок, цільовий внесок, пай) в строк та в розмірах, визначених в додатку №1 до Договору (п.3.1, 3.4 Договору).

Відповідно до додатку №1 до Договору №Р-4/1/3/14 розмір внесків з урахуванням об`єкту нерухомості згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метру становить 487996 грн. 65 коп. Учасник сплачує внески на розрахунковий рахунок ЖБК не пізніше 09.11.2021 року.

ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк до 30.06.2023 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків (п.5.2.1).

За змістом п.8.2 Договору, договір може бути припинений: у випадках, встановлених договором; у випадках, встановлених законодавством України.

01.06.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення майнових прав № Р-4/1/3/14 (а.с.16-17).

У відповідності з цим Договором: сторона 1 ( ОСОБА_2 ) передає, а сторона 2 ( ОСОБА_1 ) приймає майнові права на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 та передається за наступними характеристиками: квартира, будівельний номер 14, загальною проектною площею 35,79 кв.м., на третьому поверсі, в першому під`їзді, четвертої секції цього будинку, в порядку та на умовах Договору про участь в ЖБК. Укладення вказаного договору було погоджено із головою ОК ЖБК «Скай Сіті».

Крім того, у матеріалах справи наявне повідомлення ОК «ЖБК «Скай Сіті» від 01.06.2022 року, відповідно до якого станом на 01.06.2022 року згідно Договору про сплату внесків у ОК «ЖБК «Скай Сіті» № Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року, внесено пайові внески у повному обсязі (а.с.18).

24.09.2023 року позивач звернувся до ОК «ЖБК «Скай Сіті» з заявою, в якій повідомив, що у зв`язку з порушенням забудовником п.5.2.1 Договору, а саме не здачі будинку в експлуатацію у строк до 30.06.2023 року, просить розірвати договір та повернути кошти не пізніше 30 днів у повному обсязі (а.с.19).

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного:

За змістом частини першої статті 16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 2Закону України«Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

За змістом статті 3Закону України«Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

У відповідності достатті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Стаття 21Закону України«Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Уклавши договір про сплату внесків ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , набув права асоційованого члена ОК ЖБК «Скай Сіті». У цих правовідносинах учасник виступив в якості особи, яка замовила у ОК ЖБК «Скай Сіті» послуги із забезпечення будівництва квартири, за які сплатив грошові кошти, маючи намір отримати її у власність.

У постанові від 04 вересня 2019 року по справі № 361/5893/16-ц, провадження № 61-30809св18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому суд вважає, що позивач є споживачем у розумінністатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.651 ЦК Українизміна аборозірвання договорудопускається лишеза згодоюсторін,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Договірможе бутизмінено аборозірвано зарішенням судуна вимогуоднієї ізсторін уразі істотногопорушення договорудругою стороноюта вінших випадках,встановлених договоромабо законом. Істотнимє такепорушення стороноюдоговору,коли внаслідокзавданої цимшкоди другасторона значноюмірою позбавляєтьсятого,на щовона розраховувалапри укладеннідоговору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другоїстатті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (див. пункти 78, 82 - 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (див. пункти 116 - 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі№910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).

З урахуванням визначеного у п.5.2.1 Договору обов`язку ЖБК введення об`єкта будівництва в експлуатацію до 30.06.2023 року, а також строку для виконання обов`язку ЖБК передати учаснику приміщення протягом 15 днів з моменту введення об`єкту будівництва в експлуатацію, судом встановлено порушення відповідачем строків будівництва і введення об`єкта будівництва в експлуатацію більше ніж на вісім місяців, що є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов`язання відповідачем є значним, а об`єкт будівництва так і не зданий в експлуатацію на час пред`явлення до суду позову у цій справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт істотного порушення ОК «ЖБК «Скай Сіті»умов договору №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року та наявність підстав для його розірвання.

При цьому, суд вважає помилковими доводи позивача про наявність підстав для розірвання договору відповідно до п.4.1.4, 4.1.5, 4.1.16, оскільки умови визначені вказаними пунктами не настали.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст.653 Кодексу).

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення вказаних норм дає підстав для висновку, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано за рішенням суду, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц (провадження №61-592св20)).

З огляду на вище викладене, а також положення п.2.4.1, п.2.4.2 Договору №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року про те, що вступний та цільовий внески є неповоротними, поверненню ОСОБА_1 підлягає пай у розмірі 95% від внеску, сплаченого учасником, а саме 463596 грн. 81 коп. (487996 грн. 65 коп. 24399 грн. 83 коп. (487996 грн. 65 коп. *5/100).

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне:

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Як було встановлено судом, договір №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року підлягає розірванню у судовому порядку, а отже обов`язок по поверненню коштів у відповідача виникне з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Тому підстави для покладення на ОК ЖБК «Скай Сіті» відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України відсутні.

Під час вирішення позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке:

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають іздій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема , договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

Крім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, а з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.

Положеннямист. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»визначено,що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція (пункт 7); споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до ч. 5ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої у разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання у натурі.

Пеня, передбачена ч. 5ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», застосовується у разі порушення виконання договірного зобов`язання на користь споживача.

Згідно із ч. 5ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», базою нарахування пені слід вважати розмір процентів на суму або дохід в іншій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

Згідно з приписами п. 17 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У загальноприйнятому розумінні поняття «вартість послуги» - це грошові кошти у визначеному сторонами відповідного договору розмірі, які споживач сплачує виконавцю за надану останнім послугу.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Тлумачення абзацу 1 ч. 5ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»свідчить, що цей абзац застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав.

Відповідно, прострочення зобов`язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином, зміст договору від 08.11.2021 року та його тлумачення дозволяють суду зробити висновок про те, що між сторонами укладено договір про надання послуг: будівництва житла.

Учасник виконав умови договору, повністю вніс обумовлену в договорі суму, проте ОК ЖБК «Скай Сіті» допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, а тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в межах річного строку позовної давності (частина друга статті 258 ЦК України).

З оглядуна зазначенепозовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тапідлягають частковомузадоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525,526,530,549,553, 610,611 ЦК України, ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131, 141,259,263-265,280-282 ЦПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Скай Сіті» №Р-4/1/3/14 від 08.11.2021 року, укладений між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Скай Сіті».

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Скай Сіті» (місцезнаходження: м.Чернівці, провул.Заліщицький,6 (Код ЄДРПОУ 41326303) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючого в АДРЕСА_2 , пайовий внесок у розмірі 463596 грн. 81 коп. та 103786 грн. 47 коп. пені за прострочення виконання зобов`язання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу«Житлово-Будівельнийкооператив «СкайСіті» (місцезнаходження:м.Чернівці,провул.Заліщицький,6(КодЄДРПОУ 41326303)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),проживаючого в АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 5673 грн. 83 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.