ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2024 р.,
м. Київ
Справа № 911/3841/23
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позов Державного підприємства Укркомунобслуговування (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 51, код ЄДРПОУ 16466350)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційна служба Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 26, квартира 3, код ЄДРПОУ 41869016)
про стягнення 1373520,62 грн заборгованості,
за участю представників:
позивача: Міхо Кирило Вадимович,
відповідача: не з`явились,
в с т а н о в и в :
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Укркомунобслуговування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна служба Київської області» про стягнення 1373520,62 грн заборгованості.
Звертаючись до господарського суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2021/3/1 оренди нежитлових приміщень за період з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року в розмірі 1373520,62 грн, в тому числі: заборгованість з орендної плати - 629074,20 грн; комунальні послуги 351110,64 грн; заборгованість за послуги з утримання будівлі (експлуатаційні) - 393335,78 грн.
Господарський суд ухвалою від 26.12.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 15.01.2024 на 14:30. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.
У судове засідання 15.01.2024, учасники справи не з`явилися. Позивачем подано заяву про проведення судового засідання без участі представника, яка прийнята судом. Суд відклав розгляд справи на 05.02.2024 на 14:30.
У судовому засідання 05.02.2024 був присутній представник позивача, суд констатував відсутність відомостей щодо отримання відповідачем ухвали про дату, час та місце судового засідання. У судовому засіданні представник позивача також зазначив, що вся кореспонденція, яка була надіслана відповідачу за адресою реєстрації повертається без вручення з відміткою "адресат відсутній" та просив надіслати відповідачу кореспонденцію на адресу фактичного місцезнаходження, вказану в договорі оренди приміщення.
З метою забезпечення доступу відповідача до правосуддя, суд відклав розгляд справи на 26.02.2024 на 14:15 та постановив відправити ухвали суду відповідачу на адресу, яка зазначена в договорі оренди приміщення.
У судовому засіданні 26.02.2024 був присутній представник позивача. Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подавав. З огляду на відсутність у відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційна служба Київської області зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Також, враховуючи закінчення строку підготовчого провадження, суд призначив справу до розгляду по суті на 12.03.2024.
У зв`язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті Електронного суду з підстав відсутності електропостачання, що в свою чергу призвело до неможливості проведення технічної фіксації судових засідань, судове засідання 12.03.2024 у справі №911/3841/23 не відбулося.
Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.
Суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2024 на 14:30, про що винесено відповідну ухвалу.
У судовому засіданні брав участь представник позивача. Судом прийнято рішення на підставі нижченаведеного.
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З наданих до справи доказів, суд встановив, що між ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву", як орендодавцем, та ТОВ Інформаційна служба Київської області, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових приміщень від 01.02.2021.
За цим договором орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення № 308, загальною площею 600,5 кв. м, та місця загального користування загальною площею 60,05 кв. м, яке належало орендодавцю.
Об`єкт оренди передано орендарю відповідно до акту № 1 приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.02.2021.
В зв`язку зі зміною балансоутримувача орендованих приміщень на підставі наказу Мінрегіону «Про безоплатну передачу державного нерухомого майна, з балансу публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву на баланс державного підприємства «Укркомунобслуговування» № 141 від 04.08.2022 між ДП Укркомунобслуговування та ТОВ Інформаційна служба Київської області було підписано додаткову угоду № 1 до договору, що датована 09.12.2022, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2021. Внесено зміни в преамбулу договору та розділ 17 договору (місцезнаходження і інші реквізити сторін), зазначено орендодавцем ДП «Укркомунобслуговування».
Розділ 10 Договору (термін дії договору) викладено в новій редакції: « 10.1. Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту переукладання Договору оренди в порядку визначеному ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та постановою КМУ «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» від 03.06.2020 № 483».
Відповідно до пункту 6 додаткової угоди сторони погодились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між ними з 07.09.2022 відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.
В силу статті 759 ЦК та ч 1 статті 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, зазначено у ст. 286 ГК України.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч.5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що орендоване майно є майном державної власності, що перебуває у позивача, як балансоутримувача. З огляду на викладене регулювання правовідносин стосовно оренди майна вказаного в договорі оренди здійснюється нормами спеціального законодавства, що регулює оренду державного та комунального майна.
До спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності. Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
До справи подано копії актів надання послуг з орендної плати з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року, акти надання експлуатаційних послуг за цей же період, акти надання послуг щодо відшкодування вивозу побутового сміття, за водовідведення та водопостачання, електроенергію, реактивну електроенергію та тепло, а також копії рахунків на оплату за послуги, що надані за вказаними актами.
Пунктом 4.2 договору визначено, що орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до п`ятого числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються Орендодавцем. Одержувати рахунок в Орендодавця є обов`язком Орендаря. Несвоєчасне отримання Орендарем рахунку у Орендодавця не звільняє його від зобов`язання своєчасно сплатити орендну плату. Орендар зобов`язаний на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендній платі та інших платежах і оформляти відповідні акти звірки.
Таким чином, суд констатує, що обов`язком орендаря є отримання вказаних актів самостійно. В той же час, в справі містяться докази направлення актів та рахунків на оплату листом № 0420528803570. Однак, доказів оплати рахунків до справи не долучено.
Судом встановлено, що загальний розмір орендної плати за виставленими рахунками становив 929074,20 грн, за комунальні послуги 351110,64 грн, а за експлуатаційні послуги 393335,78 грн.
В той же час, суд зазначає, що приписами постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 визначено особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану. Слід відзначити, що орендодавцем при нарахуванні вартості оренди не було застосовано положень Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 при нарахуванні орендної плати орендарю. Орендоване майно було у державній власності, і з огляду на це орендодавець державного майна (позивач) мав забезпечити нарахування орендної плати орендарю (відповідачу) з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, тобто з після 30.09.2022 нараховувати орендну плату у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди з урахуванням її індексації, що відбувається без окремого рішення.
Таким чином, згідно розрахунку 50% розміру орендної плати у спірний період в загальному становить 314537,10 грн.
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання з орендної плати суд вважає за можливе стягнути з останнього 50% розміру орендної плати, що нарахована позивачем у спірний період, строк оплати якої настав згідно пункту 4.2 договору, відповідно до наявних у справі актів надання послуг, що визначений судом в контексті постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022. Тож позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, підставна до стягнення сума становить 314537,10 грн.
Що стосується експлуатаційних послуг та відшкодування вартості комунальних послуг то до стягнення підлягає вся визначена в актах та рахунках сума. І в цій частині позов підлягає задоволенню у заявленому розмірі 351110,64 грн заборгованість за комунальні послуги та 393335,78 грн заборгованість за послуги з утримання будівлі (експлуатаційні).
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 15884,75 грн.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційна служба Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 26, квартира 3, код ЄДРПОУ 41869016) на користь Державного підприємства Укркомунобслуговування (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 51, код ЄДРПОУ 16466350) 314537,10 грн орендної плати за договором №2021/3/1 оренди нежитлових приміщень, 351110,64 грн комунальних послуг, 393335,78 грн за послуги з утримання будівлі (експлуатаційні) та 15884,75 грн судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2024.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118320121 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Київської області
Черногуз А.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні