Ухвала

від 12.04.2024 по справі 913/121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 квітня 2024 року м.Харків Справа № 913/121/24

Провадження № 4/913/121/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши заяву б/н від 10.04.2024 представника Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про відвід судді у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд», м. Київ

до відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 387269 грн 53 коп.

Без виклику (повідомлення) сторін,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022 в сумі 387269 грн 53 коп. за лютий 2022 року. Заявник позову також просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 38000 грн 00 коп.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 18.03.2024 залишив позовну заяву № 12/03 від 12.03.2024 ТОВ «Буденерготрейд» без руху та встановив семиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі суду заяви про усунення недоліків, до якої додати: докази виставлення/направлення відповідачу рахунку № 186 від 09.03.2022, акту № 190 приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року згідно з п. 3 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022 «Комерційна пропозиція № 1221П-І.49.Т» та докази отримання відповідачем цих платіжних документів.

18.03.2024 о 13 год. 16 хв. позивач та його представник отримали ухвалу суду від 18.03.2024 в кабінеті ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

25.03.2024 - це останній день для усунення недоліків позовної заяви заявником.

21.03.2024 представник позивача подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка зареєстрована судом 25.03.2024.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 01.04.2024 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановив сторонам строки для подання процесуальних заяв по суті.

10.04.2024 представник відповідача - адвокат Якимович О.В., подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву б/н від 10.04.2024 про відвід головуючого судді Голенко І.П. від розгляду справи № 913/121/24.

Заявник в обґрунтування заяви зазначає, що ознайомившись з ухвалами Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та від 01.04.2024 вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Господарського суду Луганської області Ірини Голенко з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ГПК України з огляду на наступне. Позовна заява містила опис обставин, які позивач вважав необхідними для вирішення судом його позовних вимог тим більше, що позивач скористався фаховою правовою (правничою допомогою) адвоката. До позовної заяви були надані копії документів, які позивач вважав за необхідне подати до суду. Тобто, позивач додав до заяви докази, які він вважав за необхідне надати суду, якщо ж вони при розгляді справи не підтвердять позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу. Суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі на підставі наданих позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів, проте головуюча по справі цього не зробила, а надала юридичну консультацію позивачу по справі як виправити недоліки, які могли б бути підставою для відмови у задоволенні позову. Втрутившись у спір між сторонами не як арбітр, а як представник позивача, суддя Господарського суду Луганської області Ірина Голенко порушила вимоги закону щодо основних засад (принципів) господарського судочинства, які визначені ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2024 заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

У ч. 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1)він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 39 ГПК України).

Відтак, аналіз наведених приписів процесуального законодавства свідчить про те, що законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим у строк, що визначений ч. 3 ст. 38 ГПК України.

Представник відповідача правовою підставою подання заяви про відвід судді Голенко І.П. зазначає п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, яким визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

На думку заявника, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, є незгода з прийнятою ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.04.2024 та ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 18.03.2024, в якій, на його думку, суддею Голенко І.П. були надані юридичні консультації позивачу у справі як виправити недоліки позовної заяви, які могли б бути підставою для відмови у задоволенні позову. А також втручання судді Голенко І.П. у спір між сторонами не як арбітр, а як представник позивача, чим суддею порушено вимоги закону щодо основних засад (принципів) господарського судочинства які визначені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Голенко І.П. у цій справі, суд враховує, що викладені заявником доводи фактично зводяться до незгоди останнього із процесуальними судовими рішеннями судді (ухвалами від 18.03.2024 та 01.04.2024).

Однак, суд звертає увагу представника відповідача, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Разом з тим, суд зазначає, що ГПК України чітко передбачено обов`язок суду перевіряти матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Господарський суд Луганської області, дослідивши позовну заяву № 12/03 від 12.03.2024 ТОВ «Буденерготрейд» та додані до неї документи, виявив недоліки позовної заяви, оскільки були порушені приписип. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ч. 2 ст. 164 ГПК України щодо зазначення у позові обставин, але без зазначення та подання доказів, що підтверджують ці обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

У ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Суд дотримався вимог ч. 2 ст. 174 ГПК України та в ухвалі від 18.03.2024 про залишення позовної заяви без руху зазначив недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху, суд діяв відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно усунув недоліки позовної заяви і тому суд на виконання ч. 3 ст. 174 ГПК України постановив ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.04.2024.

Прийняття судом процесуальних рішень, передбачених ГПК України, є здійснення судом правосуддя та не є тією обставиною, що свідчить про упередженість судді чи її особисту зацікавленість в розгляді справи.

Отже, суд дотримався норм процесуального законодавства, постановляючи ухвали від 18.03.2024, 01.04.2024 та не порушував ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Суд не надавав будь-якої оцінки достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів, а також не надавав юридичних консультацій позивачу.

Одночасно суд зазначає, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість, заявляючи відвід, заявник не надав жодних доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Голенко І.П. Наведені у заяві обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям представником відповідача ухвалених суддею судових рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника відповідача про відвід судді Голенко І.П. від розгляду справи № 913/121/24.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Визнати заяву б/н від 10.04.2024 представника Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про відвід головуючого судді Голенко І.П. від розгляду справи № 913/121/24 необгрунтованою.

2.Передати матеріали справи № 913/121/24 на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, який вирішуватиме питання про відвід судді Голенко І.П. від розгляду справи № 913/121/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 12.04.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО