Постанова

від 23.07.2024 по справі 913/121/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Харків Справа № 913/121/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Броботько О.В. (поза межами суду) - на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1393280 від 14.06.2024,

від відповідача - не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (вх. № 1509 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 27.05.2024 у справі №913/121/24, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження суддею Голенко І.П., повний текст рішення підписано 27.05.2024,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд", м. Київ,

до Комунального некомерційного підприємства "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", м. Вінниця,

про стягнення 387269,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" звернулося до Господарського суду Луганської області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022 в сумі 387269,53 грн за лютий місяць 2022 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.05.2024 у справі №913/121/24 у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд посилається на положення ст.ст. 11, 509, 525, 526, 626-629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), та зазначає про доведеність матеріалами справи існування між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" та Комунальним некомерційним підприємством "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області договірних правовідносин з постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 3 в лютому 2022 році.

Місцевим господарським судом було досліджено електронний документ - акт №212-2 від 28.02.2022 про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року у кількості 70541,00 кВт-год, який складено між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", як оператором систем розподілу, що здійснює функції адміністратора комерційного обліку з урахуванням положень п.п.4.12, 4.13 ПРРЕЕ та п. 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018, та ТОВ "Буденерготрейд", за наслідками якого встановлено відсутність електронних цифрових підписів юридичних осіб на відповідному документі.

З огляду на неможливість визнання обґрунтованими та правомірними показники обсягів спожитої електричної енергії, визначених третьою особою в акті № 212-2 від 28.02.2022, а також відсутність застосування позивачем визначеного п.п. 8.6.9, 8.6.11 Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, (далі - Кодекс) розрахункового способу визначення обсягу спожитої (розподіленої) електричної енергії за спірний період часу, господарський суд дійшов висновку щодо недоведеності надання відповідачу послуг з постачання електричної енергії за лютий місяць 2022 року в заявленому позивачем розмірі.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" звернулось 14.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх.№ 1509 від 17.06.2024), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 27 травня 2024 року у справі № 913/121/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; стягнути з відповідача Комунального некомерційного підприємства "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 01983683) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (код ЄДРПОУ 43452850) заборгованість у розмірі 387 269,53 грн основного боргу за постачання електричної енергії; стягнути з відповідача Комунального некомерційного підприємства "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 01983683) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (код ЄДРПОУ 43452850) 5809,04 грн судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 6970,85 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує, що належним доказом у справі про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року є акт № 212-2 від 28.02.2022, складений оператором системи розподілу ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" оскільки відповідачем у справі не заперечувалась дійсність підписів ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання"на акті № 21202 від 28.02.2022, позивач не надав до матеріалів справи протокол перевірки даних підписів.

Крім того, позивач зазначає про помилковість перевірки судом першої інстанції наявності електронних цифрових підписів на електронному документі - акті № 212-2 від 28.02.2022 про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року у кількості 70541,00 кВт-год, складеного між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" та ТОВ "Буденерготрейд".

На підтвердження вказаної обставини заявник просить долучити до матеріалів справи сертифікат підписів акту №212-2 та протокол перевірки сертифікату підписів, оскільки дані документи необхідні суто для спростування висновків суду, яких він дійшов на підставі проведення власної перевірки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (вх. № 1509 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 27.05.2024 у справі №913/121/24; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "23" липня 2024 р. о 10:30 годині; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10.07.2024.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Фоміної В.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 у зв`язку зі відпусткою судді Здоровко Л.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В.

В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити заявлені їх в повному обсязі.

Представники відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка представників сторін не визначалася обов`язковою, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Крім того, Комунальне некомерційне підприємство "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області та ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 263 ГПК України, відповідно до якого відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - відповідач, споживач) укладено договір № 3 про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого постачальник продає електричну енергію, за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія, в кількості 500000 кВт-год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі та оператора системи розподілу електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сума договору становить 2623946 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 437324 грн 33 коп., з яких: кошти місцевого бюджету у сумі 2000000 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ; власні кошти (кошти господарської діяльності) у сумі 623946 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 3.1 договору початок постачання електричної енергії споживачу з 11.01.2022.

У п. 3.2 договору передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком 2 "Комерційна пропозиція" до договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором та включає в себе вартість послуги передачі електричної енергії, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.6 договору).

У п. 5.8 договору передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі, визначеній в додатку 2 до договору.

Споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; підписати акт прийому-передачі електроенергії, спожитої у розрахунковому періоді, не пізніше 3 робочих днів з дня його отримання (пп. 1, 2 п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє в частині постачання до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Сторони договору домовились про те, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п. 13.12 договору).

Невід`ємною частиною цього договору є додатки: Додаток 1 Заява-приєднання, Додаток 2 Комерційна пропозиція № 1221П-І.49.Т, Додаток 3 "Прогнозований графік споживання".

У п. 13.14 договору передбачено, що сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо).

Споживач дає згоду на отримання повідомлень та платіжних документів на електрону адресу, що вказана у реквізитах, які зазначені у в додатку 1 до цього договору (п. 13.15 договору).

Розділ 14 договору містить реквізити сторін, в т. ч. адреса електронної пошти постачальника - budenergytrade@gmail.com та споживача - peo_rcgb@ukr.net.

Договір про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Договір про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022 має додаток № 1 "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу", згідно з яким відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 1221П-І.49.Т з такими персоніфікованими даними: назва споживача - Комунальне некомерційне підприємство "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області, код ЄДР 01983683, ЕІС-код 62Х2323424670568, початок постачання з 11.01.2022, адреса електронної пошти споживача - peo_rcgb@ukr.net.

Згідно додатку 1 до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу точки комерційного обліку споживача знаходяться за адресою: м.Рубіжне, вул. Студентська, буд. 19.

Договір про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022 має додаток № 2 "Комерційна пропозиція № 1221П-І.49.Т", згідно якого оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Попередня ціна 1 кВт електричної енергії (на дату укладання договору) становить 4,37342334 грн/кВт-год (без ПДВ), а з ПДВ - 5,247892 грн/кВт-год (п. 1 Комерційної пропозиції).

У п. 3 додатку № 2 "Комерційна пропозиція № 1221П-І.49.Т" передбачено, що рахунок на оплату виставляється постачальником протягом двох робочих днів після отримання постачальником інформації від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої електричної енергії об`єктам споживача, але не пізніше дванадцятого робочого дня місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку (постачальник електронним листом направляє скановані копії акта приймання - передачі електричної енергії та рахунку за спожиту електричну енергію, з подальшим направленням оригіналів цих документів засобами поштового зв`язку, обчислення строку на оплату рахунку починається з дати відправлення рахунку споживачу електронним листом), але не пізніше двадцятого числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

11.01.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022, якою внесли зміни до п.п. 13.2, 13.13 договору.

11.02.2022 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 05.01.2022, якою зменшили кількість електричної енергії та виклали п. 2.1 договору в новій редакції " 2.1 За цим договором постачальник продає електричну енергію, за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія, в кількості 477950,787 кВт-год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі та оператора системи розподілу електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 2623946 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 437324 грн 33 коп., з яких: кошти місцевого бюджету у сумі 2000000 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ; власні кошти (кошти господарської діяльності) у сумі 623946 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ."

Сторони також внесли зміни до п. 1 Комерційної пропозиції № 1221П-І.49.Т та виклали його у новій редакції "Попередня ціна 1 кВт електричної енергії становить 4,57499334 грн/кВт-год (без ПДВ), а з ПДВ - 5,48999201 грн/кВт-год".

Позивачем надано складений між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" (оператор системи розподілу) та ТОВ "Буденерготрейд" акт № 212-2 від 28.02.2022 про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року у кількості 70541,00 кВт-год.

Як зазначає позивач, зазначені обсяги фактично спожитої відповідачем електроенергії у лютому місяці 2022року також підтверджуються інформацією з ММS платформи (додається до заяви про усунення недоліків), які вносяться до платформи оператором системи розподілу (передачі) електроенергії - ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", на основі даних отриманих від приладів диференційованого (погодинного) обліку споживання електроенергії, належних споживачеві - КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області.

Позивач оформив для підписання акт приймання-передачі електричної енергії № 190 від 28.02.2022 у лютому 2022 року у кількості 70541,00 кВт-год на суму 387269 грн 53 коп., який підписаний постачальником, а також сформував для оплати рахунок на оплату № 186 від 09.03.2022 за лютий 2022 року за спожиту електричну енергію у кількості 70541,00 кВт-год на суму 387269 грн 53 коп.

Як зазначає позивач, акт та рахунок направив відповідачу разом з претензіями 11.05.2022 та 12.01.2023 електронною поштою на адресу, яка визначена умовами договору - peo_rcgb@ukr.net, на підтвердження чого надав скріншоти з електронної пошти. Проте, з наданих доказів не можливо встановити, що спірні документи були направлені разом з претензією, яка не має додатку.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 08-01/24-01 від 08.01.2024 щодо погашення заборгованості за договором № 3 від 05.01.2022 за спожиту електричну енергію у лютому 2022 року в сумі 387269 грн 53 коп. шляхом направлення рекомендованою кореспонденцією за адресою: 61001, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 92-А, корпус Г, що підтверджується фіскальним чеком від 08.01.2024.

Відповідач у відповідь листом № 57 від 23.01.2024 повідомив, що договір № 3 від 05.01.2022 можливо був укладений між ТОВ "Буденерготрейд" та КНП "РЦМЛ" РМР Луганської області і скріплений підписом зі сторони КНП "РЦМЛ" РМР Луганської області колишнім директором Кравченко Е.А. Наразі нинішньому керівництву КНП "РЦМЛ" РМР Луганської області взагалі невідомо про існування договору № 3 від 05.01.2022.

Обставини, які підтверджують достовірність даних викладених у акті прийому-передачі № 190 від 28.02.2022, рахунок на оплату № 186 від 19.03.2022 за лютий 2022 року, акт звірки взаємних розрахунків за січень 2022 року - січень 2023 року, які є додатками до вашої претензії, в тому числі документи, які б могли підтвердити факт споживання послуг з постачання електричної енергії можливо залишились у приміщенні КНП "РЦМЛ" РМР Луганської області, що розташовані у м. Рубіжне, що у свою чергу унеможливлює доступ до них у зв`язку з тимчасово окупованою територією - м. Рубіжне з 15 травня 2022 року.

Через відсутність можливості перевірити показники вузла обліку електричної енергії для підписання акту прийому-передачі, відповідач запропонував позивачу повернутися до цього питання після припинення воєнного стану та повернення окупованих територій під контроль української влади.

Позивач, відповідаючи на лист відповідача, листом № 29-01/24-11 від 29.01.2024 повідомив про можливість ознайомитися з інформацією про укладений договір та внесені зміни до договору за посиланням на сайт Prozorro. Крім того, до цього листа додав копію договору № 3 від 05.01.2022 про постачання електричної енергії, укладеного за результатами публічної закупівлі, з додатками до нього, копії додаткових угод № 1 від 11.01.2022, № 2 від 11.02.2022, акти приймання-передачі № 100 від 31.01.2022 № 190 від 28.02.2022, рахунки на оплату № 98 від 11.02.2022, № 186 від 09.03.2022, акт звірки взаємних розрахунків, копію наказу від 09.10.2019 № 218 про призначення Кравченка Е.А. на посаду директора КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня", з проханням підписати та повернути примірники документів.

Зазначений лист з додатком позивач надіслав відповідачу 30.01.2024 рекомендованою кореспонденцією з трек-номером 0316412415148 за адресою його фактичного місцезнаходження: 49055, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 98Д, яка стала відома позивачу з платформи державних закупівель Prozorro, на підтвердження чого позивач надав копію договору купівлі-продажу № 19 від 28.02.2024, в якому відповідач є покупцем.

Згідно інформації на сайті АТ "Укрпошта" лист з трек-номером 0316412415148 не вручений адресату із зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач в порушення умов договору вартість спожитої електричної енергії не сплатив.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2022 року в сумі 387269 грн 53 коп. за договором № 3 від 05.01.2022 за спожиту електричну енергію.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 275 ЦК України та ст.ст. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як встановлено судом, КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області приєдналося до умов договору від 05.01.2022 № 3 шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу. Початок постачання електричної енергії визначено з 11.01.2022 (а.с. 15).

Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії споживачу є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України та ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Умовами п. 5.8 договору визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі, визначеній в додатку 2 до договору.

Згідно з п. 2 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3 від 05.01.2022 "Комерційна пропозиція № 1221П-І.49.Т" сторони домовились, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактичну відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Рахунок на оплату виставляється постачальником протягом двох робочих днів після отримання постачальником інформації від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої електричної енергії об`єктам споживача, але не пізніше двадцятого робочого дня місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку (постачальник електронним листом направляє скановані копії акта приймання-передачі електричної енергії та рахунку за спожиту електричну енергію, з подальшим направленням оригіналів цих документів засобами поштового зв`язку, обчислення строку на плату рахунку починається з дати відправлення рахунку споживачу електронним листом), але не пізніше двадцятого числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії (п.3 додатку № 2 до договору).

Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, визначаються основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку (пп. 29 п. 1.2.1. Кодексу).

За положеннями п. 8.6.1 Кодексу зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 передбачено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (оператор систем розподілу).

Згідно з п. 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (пп. 5 п. 4.14 ПРРЕЕ).

Положеннями п. 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

В свою чергу, відповідно до п. 8.6.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку.

Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця (п.8.6.8 Кодексу).

Таким чином, законодавством визначено процедуру отримання даних щодо обсягів споживання споживача, а саме інформацію щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії постачальник отримує після закінчення розрахункового періоду від адміністратора комерційного обліку (оператора системи розподілу).

Разом з тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області та ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», відповідно до якого можливо встановити умови ведення обліку (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як вже зазначалося, за умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 3 належним підтвердженням (первинними документами) поставки відповідачу електричної енергії можуть бути саме рахунки або акти прийому-передачі електроенергії.

При цьому, оплата електричної енергії має здійснюватися споживачем саме на підставі наданих позивачем рахунків та актів прийняття-передавання електроенергії (із визначенням тарифу, вартості електроенергії, обсягу фактичної поставки тощо).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", як оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку, проводить нарахування обсягів споживання електричної енергії споживачами та в подальшому передає такі дані постачальнику для виставлення рахунків споживачам. Оператор системи розподілу відповідальний за повноту та достовірність даних, що передаються.

Позивач на підставі даних, які містяться в акті № 212-2 від 28.02.2022 про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий місяць 2022 року, складеного між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" (оператор системи розподілу) та ТОВ "Буденерготрейд", сформував для підписання відповідачем акт приймання-передачі електричної енергії № 190 від 28.02.2022 у лютому 2022 року у кількості 70541,00 кВт-год на суму 387 269,53 грн та рахунок на оплату № 186 від 09.03.2022 за лютий 2022 року за спожиту електричну енергію на суму 387 269,53 грн (а.с. 20).

При перевірці наданого до матеріалів справи акту приймання-передачі електричної енергії № 190 від 28.02.2022, складеному між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" та ТОВ "Буденерготрейд" судом першої інстанції встановлено, що вказаний документ складено в електронному вигляді та містить позначки у формі печатки з надписами "Електронний підпис".

Норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Разом з тим, за результатами перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису на офіційному веб-сайті www.czo.gov.ua місцевим господарським судом встановлено відсутність електронних цифрових підписів у електронному документі - акт № 212-2 від 28.02.2022 про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року. Паперовий примірник електронного акту, наявного в матеріалах справи, не містить протоколу створення та перевірки удосконаленого та кваліфікованого електронного підпису.

Спростовуючи вказані висновки суду позивач в апеляційній скарзі вказує на перевірку судом саме паперової копії наданого до матеріалів справи акту приймання-передачі електричної енергії № 190 від 28.02.2022, що мало наслідком встановлення відсутності засвідчення електронними цифровими підписами юридичних осіб відповідного електронного документу.

Згідно із частиною другою статті 73 ГПК України одними і засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи, є електронні докази.

Поняття електронних доказів у господарському судочинстві та порядок їх подання до суду урегульовано § 5 "Електронні докази" Глави 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів.

Сутнісний зміст поняття електронного доказу включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи.

Частиною другою статті 96 ГПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/17662/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21).

Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).

Одним із видів електронних доказів є електронний документ, визначення якого розкриває Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За пунктами 12, 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Отже, використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Порядок подання до господарського суду електронного документа у електронній формі в оригіналі чи в електронній його копії законодавчо врегульовані, зокрема нормами Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ГПК України, згідно яких електронній копії, засвідчуються електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина друга статті 96 ГПК України).

Частиною шостою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із частиною п`ятою статті 96 ГПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд звертає увагу, що в силу приписів частин третьої, п`ятої статті 96 ГПК України праву учасника справи подати до суду паперову копію електронного доказу відповідає право суду витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу з власної ініціативи, зокрема, у випадку, якщо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. При цьому невзяття судом до уваги паперової копії оригіналу електронного доказу є процесуальним наслідком саме неподання оригіналу електронного доказу на вимогу суду (а не неподання його разом із позовом чи відзивом на нього).

Відповідно, добросовісно реалізуючи право на подання електронного доказу в його паперовій копії, учасник справи, виходячи з принципу правової визначеності, може розраховувати на відповідні процесуальні дії суду, у випадку виникнення у нього (суду) сумнівів щодо відповідності поданої паперової копії оригіналу, включаючи і право учасника справи, у разі відсутності у нього можливості подати доказ, який витребовує суд, або відсутності можливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про витребування таких доказів (частини восьма, десята статті 81 ГПК України) (подібний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 922/2315/19 та від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).

Також частиною четвертою статті 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Тобто суд не позбавлений права з урахуванням встановлених обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо поданих учасником справи копій доказів, витребувати у відповідної особи оригінали таких доказів не лише за клопотанням сторін, а й з власної ініціативи.

Зокрема, суд першої інстанції не звернув увагу, що за наявності сумнівів щодо відповідності поданої учасником справи паперової копії електронного доказу оригіналу, суд на підставі частин третьої, п`ятої статті 96 ГПК України вправі був витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу з власної ініціативи.

В межах наявних в нього повноважень, передбачених статтями 74, 86, 96, 237 ГПК України суд не витребував у скаржника оригіналу наданого до матеріалів справи електронного доказу, з огляду на що передчасно не взяв до уваги поданий в паперовій формі акт про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 № 212-2.

Відповідно, наданий скаржником в паперовій формі електронний доказ не був належним чином досліджений та оцінений місцевим господарським судом.

В свою чергу суд апеляційної інстанції, усуваючи вказані недоліки, приймає до уваги надані до апеляційної скарги протокол перевірки сертифікатів електронних цифрових підписів ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" та ТОВ "Буденерготрейд", сертифікат підписів акту № 212-2 від 28.02.2022, який попередньо був наданий до суду першої інстанції в паперовій формі, що не є новими доказом у справі в контексті приписів статті 269 ГПК України.

Відповідно, визнає наданий акт про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 № 212-2 паперовою копією електронного документу, створеного з використанням електронних підписів зазначених в ньому учасників господарських правовідносин.

Разом з тим, слід зазначити, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

При дослідженні змісту акту про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 № 212-2 від 28.02.2022 судова колегія дійшла висновку про неможливість достеменного встановлення (ідентифікації) особи, якій надано послуги з розподілу електричної енергії, як підстави для врахування позивачем зазначеного в ньому даних при визначенні загального розміру заборгованості відповідача з оплати вартості спожитої електричної енергії в межах існуючих договірних правовідносин.

Зокрема, матеріали справи не містять примірнику публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (за номером реєстрації №202), на який міститься посилання в наданому акті про надання послуг з розподілу електричної енергії № 212-2 від 28.02.2022, та відповідно до умов якого можливо встановити замовника (споживача) таких послуг.

Отже, за наслідками надання правової оцінки наданого до матеріалів справи доказу у справі судова колегія зазначає, що сам по собі акт від 28.02.2022 № 212-2 не може бути визнаний судом тим первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким підтверджується обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у лютому 2022 року.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити дану обставину іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

В контексті зазначеного, судова колегія звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Разом з тим, судова колегія приймає до уваги надані ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", яке залучене до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, пояснення у справі (а.с. 113, 114), відповідно до яких вбачається, що за наслідками збройної агресії рф захоплено все майно ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", яке використовувалось для здійснення господарскої діяльності: адміністративні будівлі, об`єкти електроенергетики, прилади обліку електричної енергії та інші матеріальні цінності, захоплені первинні бухгалтерські документи, серверне обладнання з електронними базами даних та інші нематеріальні активи товариства, за наслідком чого Службою безпеки України відкрито кримінальне провадження від 17.06.2022 №22022130000000222, Національною поліцією України відкрито кримінальне провадження від 15.06.2022 № 12022130000000080.

Таким чином, ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" вказує про неможливість надання пояснень щодо обсягу фактично спожитої відповідачем електроенергії за лютий 2022 року, а також застосованого порядку визначення такого обсягу.

Крім того, відповідач, заперечуючи споживання електричної енергії за лютий 2022 року в визначеному позивачем обсязі, посилається на зруйнування 24.02.2022 першим нальотом російської авіації трансформатору струму, від якого живилось КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області, що мало наслідком припинення споживання електричної енергії з зазначеного часу. Вказує про те, що всі документи, які стосуються надання комунальних послуг, залишились на тимчасово-окупованій території і перевірити обсяг наданих комунальних послуг не вбачається за можливе (а.с. 94).

Судом перевірено, що за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 01983683, є: вул. Студентська, 19, м.Рубіжне, Луганська область, 93009.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, вся територія Рубіжанської територіальної громади з 13.05.2022 і по теперішній час віднесена до територій, що тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

З огляду на те, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, та обставини справи, якими учасники процесу доводять свої вимоги та заперечення, мають бути підтвердженні належними доказами, на підставі яких можливо достеменно встановити їх існування, судова колегія вважає необґрунтованими посилання позивача на обсяги споживання відповідачем електричної енергії, що зазначені третьою особою в акті про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року від 28.02.2022 № 212-2 споживачу, та необхідність врахування саме цих обсягів для визначення вартості спожитої відповідачем електричної енергії, оскільки вказаний розрахунок обсягів споживання електричної енергії здійснений на підставі неналежного доказу у справі, яким не підтверджується надання відповідної послуги саме відповідачу у даній справі.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливість визнання обґрунтованими та правомірними показники обсягу спожитої електричної енергії, визначених ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" в акті № 212-2 від 28.02.2022, які були використані позивачем в акті приймання-передачі електричної енергії № 190 від 28.02.2022.

Будь-яких інших первинних документів бухгалтерського обліку, які б належним чином довели реальність даних щодо спожитої відповідачем електроенергії у заявленому обсязі (70541кВт/год) за лютий 2022 року за даним комерційного обліку, на підставі яких відповідні дані внесені позивачем в акт приймання-передачі електричної енергії від 28.02.2022 № 190, надано не було та матеріали справи таких доказів не містять.

Згідно з п. 8.6.9 Кодексу у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Пунктом 8.6.11 Кодексу визначено, що середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).

У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

В свою чергу учасники цього спору не надали до матеріалів справи жодних показників приладів обліку електроенергії відповідача за спірний період (лютий місяць 2022 року), у тому числі за аналогічний період попереднього 2021 року (звіти про фактичне споживання, інформація про зняті показники приладів обліку тощо), а також не було надано належних доказів щодо обліку споживання відповідачем обсягів електричної енергії, що зареєстровані в електронних програмах, за вказані вище періоди.

В той же час, в умовах наявних обставин справи при визначенні розміру заборгованості відповідача за спожиту в лютому 2022 року електричну енергію за відсутності даних комерційного обліку позивач не був позбавлений права застосувати розрахунковий спосіб (з урахуванням середньодобового обсягу споживання електричної енергії електроустановками споживача), встановлений п.п. 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Відсутність відповідних даних щодо фактичного споживання відповідачем електричної енергії в аналогічному періоді попереднього року позбавляє можливості судом перевірити обґрунтованість визначення позивачем обсягу поставленої електричної енергії КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області за спірний період часу.

Таким чином, судова колегія вказує на правомірність висновку суду першої інстанції про недоведеність позивачем надання відповідачу послуг з постачання електричної енергії за лютий місяць 2022 року в обсязі 70 541,00 кВт/год, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

Водночас судова колегія відмічає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання акту про надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 №212-2 від 28.02.2022 доказом у справі за відсутності засвідчення електронними цифровими підписами осіб, що його склали, самі по собі не можуть бути підставою для скасування прийнятого ним рішення про відому в задоволенні позову, адже на правильність цього рішення по суті спору такі висновки в результаті не вплинули.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.05.2024 у справі №913/121/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 27.05.2024 у справі №913/121/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.08.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Н.О. Мартюхіна