Рішення

від 12.04.2024 по справі 917/116/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 Справа № 917/116/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Львівського комунального підприємства «Львівсвітло»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп»

про стягнення 320 180,20 грн

без виклику представників сторін

встановив:

Львівське комунальне підприємство «Львівсвітло» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» про стягнення 138 027,20 грн штрафу за порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ за договором про закупівлю товару № 4Т від 09.06.2023.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 111-121), в якій прохає стягнути з відповідача 320 180,20 грн штрафу за порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ за договором про закупівлю товару № 4Т від 09.06.2023.

Ухвалою від 29.03.2024 (а.с. 136) суд прийняв заяву позивача від 01.03.2024 про збільшення позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем укладеного між сторонами договору закупівлю товару № 4Т від 09.06.2023 в частині оформлення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзиві на позовну заяву (вхід. № 2426 від 23.02.2024, а.с. 74-110) відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

- невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

- Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області прийняла рішення № 65877 від 15.12.2022, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

- не погодившись з таким твердженням податкового органу, ТОВ «Смарт Лайт Групп» у червні 2023 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 15.12.2022 № 65877;

- рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі № 440/7873/23 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 грудня 2022 № 65877 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку;

- зазначене рішення було предметом апеляційного скарження. Другий апеляційний адміністративний суд 13 грудня 2023 року виніс постанову, якою рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 по справі № 440/7873/23 скасовано в частині стягнення на користь ТОВ «Смарт Лайт Групп» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн та прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто на користь ТОВ «Смарт Лайт Групп» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі № 440/7873/23 залишено без змін;

- 23 червня 2023 року за результатами розгляду повідомлення платника податків отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.06.2023 № 29748, прийняте Комісією регіонального рівня до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку 14 червня 2023 року інформації та копій відповідних документів. Вказаним рішенням встановлено відповідність платника податку критеріям ризикованості платнику податку на підставі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- відповідач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 23.06.2023 № 29747, від 19.09.2023 № 45180, від 10.10.2023 № 49557;

- ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 440/18843/23 за вказаним адміністративним позовом ТОВ «Смарт Лайт Групп» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податків податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 23.06.2023 № 29747, від 19.09.2023 № 45180, від 10.10.2023 № 49557 та зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платників податку. На даний час рішення у даній справі не прийнято;

- призупинення податковим органом реєстрації податкових накладних є інструментом «втручання» держави в право «мирного володіння» («законних очікувань») платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту у формі контролю (втручання). При цьому таке «втручання» не є наслідком встановлення/констатації компетентним органом порушень, передбачених податковим органом законодавством, а лише вказує на можливу вірогідність такого порушення, наявність якого визначається у подальшому. Наразі відповідачем вчиняє дії з розблокування податкових накладних реєстрація яких зупинена для їх подальшої реєстрації;

- відповідач вживав і продовжує вживати заходів щодо припинення протиправного включення його податковими органами до переліку ризикових підприємств, що потягнуло за собою відмову та зупинення реєстрації податковим накладних, в тому числі по операціях з позивачем;

- суди адміністративної юрисдикції встановлено протиправність дій податкового органу, що стало наслідком блокування подальшої реєстрації податкових накладних.

Також у відзиві на позов відповідач заявив про орієнтовний попередній розрахунок судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Позивач відповідь відзив до суду не подав. Встановлені строки для її подання закінчилися.

Ухвалою від 29.03.2024 суд встановив позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 136-137).

Зазначену ухвалу відповідач отримав 29.03.2024 о 14:21 год (довідка про доставку електронного листа від 29.03.2024, а.с. 138). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на заяву про збільшення позовних вимог є 08.04.2024.

Позивач відповідь відзив до суду не подав. Встановлені строки для її подання закінчилися.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 48).

Ухвалою від 29.01.2024 (а.с. 59-61) суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с. 65-67).

Ухвалою від 09.02.2024 (а.с. 69-70) суд відкрив провадження у справі № 917/116/24 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала суду надсилалась позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд та доставлена їм 09.02.2024 о 15:25 год (довідки про доставку електронного листа від 09.02.2024 - а.с. 71, 72, 73).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвала від 09.02.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 01.03.2024 (вхід. № 3473 від 13.03.2024; а.с. 111-121).

Ухвалою від 15.03.2024 (а.с. 125-126) суд залишив заяву про збільшення позовних вимог без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків заяви.

Позивач у встановлений строк виправив вказані недоліки заяви (вхід. № 4211 від 27.03.2024; а.с. 130-133).

Ухвалою від 29.03.2024 (а.с. 136-137) суд прийняв заяву позивача від 01.03.2024 про збільшення позовних вимог, визнав справу малозначною та встановив відповідачу строк для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Подальший розгляд справи здійснюється в межах вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» про стягнення 320 180,20 грн штрафу за договором про закупівлю товару № 4Т від 09.06.2023.

Ухвала від 29.03.2024 надсилалась позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд та доставлена їм 29.03.2024 о 14:21 год (довідки про доставку електронного листа від 29.03.2024 - а.с. 138, 139, 140).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України ухвала від 29.03.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В зв`язку з прийняттям заяви про збільшення розміру позовних вимог, для надання можливості відповідачу реалізувати право на подання відзиву на заяву, доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Львівським комунальним підприємством «Львівсвітло» (далі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» (далі відповідач, постачальник) був укладений Договір № 4Т про закупівлю товару від 09 червня 2023 року (далі Договір, а.с. 11-19), за умовами якого відповідач зобов`язується поставити та передати у власність позивача код згідно з ДК 021:2015:31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (31158000-8-Зарядні пристрої. Баласт (дросель) електромагнітний для натрієвих ламп 70-250 Вт і запальний пристрій 70-400 Вт) (далі - товар), визначений у асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікаціях (додаток № 1) до договору, що є його невід`ємною частиною, а позивач зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість (п. 1.1 Договору).

Згідно із п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України. Ціна на товар встановлюється з урахуванням вартості всіх накладних витрат. Загальна вартість закупівлі складає 1 921 081,20 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору покупець є одержувачем бюджетних коштів, уповноважений розпорядником бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, не має статусу бюджетної установи.

У п. 4.5 Договору визначено, що Постачальник визначає податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу України, на дату, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Податкового кодексу України, оскільки відповідно до положень Наказу Мінфіну України від 28.08.2012 № 938 та Наказу Мінфіну України від 24.12.2012 № 1407, виконавці робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), у тому числі за результатами процедур закупівлі, не відносяться до одержувачів бюджетних коштів.

На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування) згідно зі ст. 192 Податкового кодексу України Постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної) в електронній формі.

Згідно із п. 4.6 Договору податкова накладна та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них (для реєстрації у Єдиному реєстрі у випадку передбачених законодавством) надаються Покупцю засобами електронного документообігу у програмі М.Е.Doc або в будь-який інший спосіб, що не суперечить вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не потребує додаткового узгодження Сторонами.

Відповідно до п. 4.7 Договору у разі відмови Постачальника надати Покупцю податкову накладну (розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, включеної до такої податкової накладної (розрахунку коригування кількісних та вартісних показників) протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги Покупця.

Відповідно до п. 12.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін і діє до 31.12.2023.

Як зазначає позивач в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог, відповідач в порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України не оформив та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а також не надав їх позивачу, а саме:

- податкову накладну № 2 від 08.07.2023, сума податкової накладної 260364,00 грн, в т.ч ПДВ 43294,00 грн (а.с.91);

- податкову накладну № 3 від 13.07.2023, сума податкової 320178,00 грн, в т.ч. ПДВ 53363,00 грн (а.с.94);

- податкову накладну № 4 від 22.07.2023, сума податкової накладної 83814,00 грн, в т.ч. ПДВ 13969,00 грн (а.с.97);

- податкову накладну № 5 від 22.07.2023, сума податкової накладної 54960,00 грн, в т.ч. ПДВ 9160,00 грн (а.с.103);

- податкову накладну № 6 від 22.07.2023, сума податкової накладної 108847,20 грн, в т.ч. ПДВ 18141,20 грн (а.с.100);

- податкову накладну № 1 від 12.12.2023, сума податкової накладної 211 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 35 200,00 грн;

- податкову накладну № 2 від 12.12.2023, сума податкової накладної 331 038,00 грн, в т.ч. ПДВ 55 173,00 грн;

- податкову накладну № 3 від 12.12.2023, сума податкової накладної 531 816,00 грн, в т.ч. ПДВ 88 636,00 грн;

- податкову накладну № 4 від 27.12.2023, сума податкової накладної 18 864,00,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 144,00 грн.

В підтвердження вказаного позивач надав квитанції податкового органу ДПС України від 10.08.2023, від 03.01.2024, від 11.01.2024 з Єдиного реєстру податкових накладних, в яких вказано про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних (а.с.41-45, 115-118).

В підтвердження поставки товару від відповідача на користь позивача, за якими виписані вказані податкові накладні, позивач надав такі видаткові накладні:

- № 46 від 22.06.2023 на суму 260 364,00 грн, в т.ч. ПДВ 43 294,00 грн (а.с. 24);

- № 50 від 05.07.2023 на суму 320 178,00 грн, в т.ч. ПДВ 53 363,00 грн (а.с. 25);

- № СЛГ00049 від 06.07.2023 на суму 83 814,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 969,00 грн (а.с. 28);

- № 51 від 18.07.2023 на суму 54 960,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 160,00 грн (а.с. 27);

- № 52 від 18.07.2023 на суму 108 847,20 грн, в т.ч. ПДВ 18 141,20 грн (а.с. 26);

- № 59 від 25.08.2023 на суму 211 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 35 200,00 грн (а.с. 30);

- № 63 від 09.10.2023 на суму 331 038,00 грн, в т.ч. ПДВ 55 173,00 грн (а.с. 29);

- № 65 від 09.11.2023 на суму 531 816,00 грн, в т.ч. ПДВ 88 636,00 грн (а.с. 31);

- № 75 від 26.12.2023 на суму 18 864,00,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 144,00 грн (а.с. 114).

Товар, поставлений за вказаними вище видатковими накладними, прийнятий та сплачений позивачем в повному обсязі.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.11.2023 (а.с. 22-23) із вимогою сплатити протягом 30 календарних днів штраф, передбачений п. 4.7. Договору, у розмірі 138 027,20 грн.

Відповідач у відповіді від 22.12.2023 (а.с.80-84) на претензію повідомив позивача про те, що вказані податкові накладні він подав згідно із законодавством, проте податковий орган безпідставно зупинив реєстрацію цих податкових накладних; дії податкового орагану відповідач оспорює у судовому порядку; вина відповідача, як складова цивільно-правового правопорушення, відсутня.

Позивач у позові вказує, що відповідач вимоги позивача не задовольнив, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 193 ГК, ст. 526, 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання відповідно до законодавства є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язання є правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У п. 4.7 Договору передбачено, що у разі відмови Постачальника надати Покупцю податкову накладну (розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, включеної до такої податкової накладної (розрахунку коригування кількісних та вартісних показників) протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги Покупця.

При цьому суд звертає увагу, що хоча у мотивувальній частині позову позивач обґрунтовує вимоги нормами законодавства, яке регулює стягнення збитків, проте одночасно вказує, що заявлена до стягнення сума визначена відповідно до п.4.7 Договору, який передбачає сплату штрафу, і у прохальній частині позову позивач прохає стягнути саме штраф.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог (а.с.111-113) позивач також прохає стягнути штраф, нарахований на підставі п. 4.7 Договору.

Згідно із ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

У п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України вказано, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вказано, зокрема, наступне.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України вказано, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У ч. 1 стаття 218 Господарського кодексу України вказано, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, про які йдеться у позові, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 908/3565/16 висловив такий правовий висновок:

« 29. Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України убачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

30. При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

31. Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

32. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

33. Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.»

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.02.2019 по справі № 913/272/18 щодо стягнення штрафу за порушення умов договору поставки в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної на товар у ЄРПН, вказав, що « 6.7. встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі 25 % від вартості товару, тобто у розмірі ПДВ, який сплачує покупець при оплаті поставленого товару, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку з цим податкового кредиту.

6.8. Тобто передбачена п. 6.5 договору відповідальність продавця не пов`язана з виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання продавцем вимог податкового законодавства.

6.9. Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

6.10. Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

6.11. За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

6.12. Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

6.13. Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції».

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у справах № 908/3565/16, № 917/799/17, у постановах у справах №902/380/17 від 13.04.2018, №908/3565/16 від 02.05.2018, №917/799/17 від 10.05.2018, а також постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17.

Відповідно до висновку, наведеного у постанові Верховного Суду у постанові від 18.11.2019 у справі №904/5949/18, за своєю правовою природою зобов`язання зі здійснення реєстрації податкової накладної є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (ненадання зареєстрованої податкової накладної протягом трьох календарних днів від дня виникнення податкових зобов`язань) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, встановлюючи у п. 4.7 Договору відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі суми ПДВ, включеної до такої податкової накладної (розрахунку коригування кількісних та вартісних показників), сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку з цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена пунктом 4.7. договору про закупівлю відповідальність Постачальника не пов`язана з виконанням ним своїх основних зобов`язань щодо поставки та передачі у власність Покупцю Товару, оскільки виникає в разі невиконання Відповідачем (Постачальником) вимог податкового законодавства.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача скласти електронну податкову накладну та здійснити її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на відповідача господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Отже, відсутні підстави для стягнення 320180,20 грн. штрафу (заявленого з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог). Тому у позові суд відмовляє повністю.

Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача повністю, оскільки у позові відмовлено.

Відповідач у відзиві прохає покласти на позивача судові витрати, понесені ним у цій справі на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до договору № 73 від 20.02.2024 про надання правової допомоги, укладеного між відповідачем (клієнтом) та адвокатом Александровою Дар`єю Станіславівною (а.с. 105), сторони домовилися про наступне:

- адвокат приймає доручення клієнта на бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів, представництва та захист інтересів клієнта (п. 1.1. Договору);

- розмір гонорару , який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 3.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 договору про надання правової допомоги № 73 від 21.02.2024 (а.с. 106) сторони визначили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правової допомоги у суді першої інстанції за позовом Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» про стягнення штрафу у розмірі 138027,20 грн, зокрема:

- вартість послуги з підготовки відзиву на позовну заяву складає 5000,00 год (2 годин) (п. 1 Додаткової угоди № 1);

- оплата за отримані послуги здійснюється в повному обсязі протягом трьох днів після отримання рахунку на оплату послуг (п. 2.1 Додаткової угоди № 1);

- сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката (п. 3 Додаткової угоди № 1);

- правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності)(п. 6.1 Додаткової угоди № 1).

Відомості перебування адвоката Александрової Д. С. містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.

В акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 21.02.2024 (а.с. 107, зворот) сторони підтвердили, що адвокат надав позивачу юридичні послуги зі складання відзиву на позовну заяву, вартість послуг - складає 5000,00 год (2 годин).

Відповідач та адвокат підписали Звіт про надання правової допомоги № 1 від 21.02.2024 (а.с.107), де підтвердили надання допомоги з підготовки відзиву до цієї позовної заяви.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 5000,00 грн.

Вказані витрати на представництво адвоката в суді є пов`язаними з розглядом справи. Матеріалами справи підтверджується дії адвоката щодо підготовки та подачі відзиву на позовну заяву у цій справі, супровід справи під час розгляду.

Заявлені відповідачем судові витрати на оплату послуг адвоката є співрозмірними із складністю справи та наданими адвокатами послугами, з часом, витраченим адвокатом на надання послуг і їх обсягом, а також співрозмірні з ціною позову, що була первісно заявлена.

Положеннями ч. 6 ст. 126 ГПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач клопотання про зменшення вказаних витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подав. Також позивач не заявляв суду про неспіврозмірність вказаних витрат.

У ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані витрати покладаються на позивача повністю.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» (вул. Лінкольна, буд. 8, м. Львів, 79068; ідентифікаційний код 03348577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Групп» (вул. Автобазівська, буд.7, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 38875234) 5000 грн 00 коп відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 12.04.2024.

Суддя Т. М. Безрук