Ухвала

від 08.04.2024 по справі 918/560/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2024 р. Справа № 918/560/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали справи за заявою Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України від 29.03.2024 року № 40 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 918/560/23 за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України

про звільнення нежитлового приміщення,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10 липня 2023 року у справі № 918/560/23 позов задоволено. Зокрема вирішено Рівненській обласній організації Національної спілки журналістів України звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., а саме приміщення другого поверху площею 32,5 кв.м. та місця загального користування другого поверху площею 8,3 кв.м. та першого поверху площею 10,8 кв.м., шляхом виселення та передачі по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Також вирішено стягнути з Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп.

28 серпня 2023 року на примусове виконання зазначеного рішення видано накази:

- Рівненській обласній організації Національної спілки журналістів України (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 22560283) звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., а саме приміщення другого поверху площею 32,5 кв.м. та місця загального користування другого поверху площею 8,3 кв.м. та першого поверху площею 10,8 кв.м., шляхом виселення та передачі по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563);

- СТЯГНУТИ: з Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 22560283) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 26259563) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

1 квітня 2024 року від Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 29.03.2024 року № 40 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, згідно якої просить:

- наказ Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року у справі № 918/560/23 про примусове виконання рішення щодо стягнення з Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 22560283) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 26259563) витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп., - визнати таким, що не підлягає виконанню, повністю;

- наказ Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року у справі № 918/560/23 про примусове виконання рішення щодо зобов`язання Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 22560283) звільнити нежитлові приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, загальною площею 51,6 кв.м., а саме приміщення другого поверху площею 32,5 кв.м. та місця загального користування другого поверху площею 8,3 кв.м. та першого поверху площею 10,8 кв.м., шляхом виселення та передачі по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563), - визнати таким, що не підлягає виконанню, повністю.

Ухвалою суду від 2 квітня 2024 року прийнято до розгляду заяву Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України від 29.03.2024 року № 40 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, розгляд заяви призначено у судове засідання на 8 квітня 2024 року.

5 квітня 2024 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення від 05.04.2024 року.

У судове засідання 8 квітня 2023 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце даного засідання повідомлялися належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України, суд розглядає заяву (про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню) в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Враховуючи визначений законом строк і порядок розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Отже, розглянувши заяву Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України від 29.03.2024 року № 40 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 19 ГПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення № 16-рп/2009 від 30.06.2009 року Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 року зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 року зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012 року, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі № 918/560/23, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом враховується, що згідно з ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, 28 серпня 2023 року на примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 10 липня 2023 року у справі № 918/560/23, яке набрало законної сили 08.08.2023 року, господарським судом видано накази:

- Рівненській обласній організації Національної спілки журналістів України (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 22560283) звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., а саме приміщення другого поверху площею 32,5 кв.м. та місця загального користування другого поверху площею 8,3 кв.м. та першого поверху площею 10,8 кв.м., шляхом виселення та передачі по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563);

- СТЯГНУТИ: з Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 22560283) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 26259563) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

При цьому відповідач зазначає, що в даному випадку підставою для визнання наказів Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року у справі № 918/560/23 такими, що не підлягають виконанню, є Постанова Верховної Ради України від 21.10.2009 року N 1653-VI "Про запровадження мораторію на виселення творчих спілок", яка є чинною, та якою визначено органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тимчасово до схвалення відповідного закону припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення творчих спілок із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності; не допускати практики безпідставного розірвання чи припинення договорів оренди з творчими спілками, а також закріпити за ними переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Частиною 1 статті 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 3 ст. 328 ГПК України).

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом (ч. 4 ст. 328 ГПК України).

Отже, у розумінні ГПК України, підставами для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема є наступні обставини: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, які свідчать про відсутність зобов`язання боржника.

У постанові Верховного суду від 30.03.2021 року у справі № 910/8794/17 зазначено, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

В свою чергу, жодних обставин, які б свідчили про відсутність у боржника (Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України) обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин та/або про зміну (виникнення) таких обставин після прийняття судового рішення у справі № 918/560/23, заявником не наведено, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для визнання наказів Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року у справі № 918/560/23 такими, що не підлягають виконанню.

Встановлення нових обставин, які не мали місця чи не досліджувалися при прийнятті судового рішення, знаходиться поза межами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, бо фактично зводиться до переоцінки встановлених у рішенні суду обставин та перегляду рішення суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд визнає подану заяву Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України від 29.03.2024 року № 40 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 918/560/23 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України від 29.03.2024 року № 40 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 918/560/23 - відмовити.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України підписана та набрала законної сили 12 квітня 2024 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.