Рішення

від 11.04.2024 по справі 126/314/24

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/314/24

Провадження № 2/126/397/2024

"11" квітня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватне сільськогосподарське підприємство «Еліта» про виділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПСП «Еліта» про виділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній частковій власності.

Позов мотивовано тим, що на підставі заповіту, посвідченого Гавдзінською Л. секретарем виконкому Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області від 13.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 10, спадкоємцем на 3/4 (три четвертих) частки зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений позивач - ОСОБА_1 ..

25.05.2021 державним нотаріусом Бершадської державної нотаріальної контори Вінницької області, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Війтівської сільської ради, Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за № 474 від 25.05.2021.

В Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.05.2021 на підставі вище зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровано право приватної власності на 3/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером: 0520485800:01:004:0057 за позивачем ОСОБА_1 ..

Також, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді, на підставі Договору оренди землі № 74 від 18.10.2016, укладеного між покійним гр. ОСОБА_5 та ПСП «Еліта».

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після смерті гр. ОСОБА_5 , право на 1/4 частки спірної земельної ділянки іншими спадкоємцями не було зареєстровано.

31.10.2023 листом за № 268/01-16 Бершадська нотаріальна контора повідомила позивача про те, що після смерті ОСОБА_5 , було подано від ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , згідно яких було заведено спадкову справу.

Оскільки земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності, позивач позбавлений можливості самостійно, на власний розсуд скористатися належною йому часткою спадкового майна, а саме: земельною ділянкою, отримувати від неї будь-який прибуток, так як це можливо тільки після виділення земельної ділянки в натурі.

Крім того, оформлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, як на самостійний об`єкт та присвоєння кадастрового номеру на належну земельну ділянку можливе тільки після виділення частини земельної ділянки в натурі.

30.11.2023, маючи намір здійснити виділення частини земельної ділянки в

позасудовому порядку, на замовлення позивача Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» виготовлено два варіанти плану поділу земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057 (Масштаб 1:5000).

22.12.2023, з метою реалізації права на виділення частини земельної ділянки в окремий об`єкт нерухомого майна, позивач звернувся до відповідачів з метою вирішення даного питання в позасудовому порядку та отримання їхньої згоди на поділ земельної ділянки в добровільному порядку, згідно вказаних варіанту 1 та 2 плану поділу земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057.

26.12.2023 року відповідачі отримали вище зазначені письмові звернення позивача, однак ніяким чином не відреагували, жодної відповіді не надали, продемонструвавши мовчазну пасивну поведінку.

Враховуючи недобросовісну поведінку відповідачів, позивач не має змоги реалізувати законне право на виділення отриманої у спадщину 3/4 частки земельної ділянки, площею 2,8228 га, кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, що розташована на території Війтівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, з причин того, що його частка є не виділеною в натурі, а добровільно вирішити це питання в позасудовому порядку не має можливості.

Враховуючи вище викладене, порушене конституційне право ОСОБА_1 на володіння, користування і розпоряджатися своєю власністю та підлягає захисту в судовому порядку.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 06.02.2024 року позовна заява прийнята до розгляду та призначено підготовче засідання.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дмитрійчук А.А. не з`явились, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, в якому просить розгляд справи проводити у її відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали суду заяви, згідно яких позов визнають та просять розглядати справу за їхньої відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Директор ПСП «Еліта» ОСОБА_6 надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без їхньої участі.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого Гавдзінською Л. секретарем виконкому Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області від 13.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 10, спадкоємцем на 3/4 (три четвертих) частки зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений позивач - ОСОБА_1 ..

25.05.2021 державним нотаріусом Бершадської державної нотаріальної контори Вінницької області, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Війтівської сільської ради, Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області, яка на праві приватної власності належала спадкодавцю/покійному ОСОБА_5 ..

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за № 474 від 25.05.2021 (спадкова справа № 176/2020).

В Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.05.2021 на підставі вище зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 474, зареєстровано право приватної власності на 3/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером: 0520485800:01:004:0057 (номер запису про право власності: 42130942) за позивачем ОСОБА_1 ..

Також, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 0520485800:01:004:0057 перебуває в оренді, на підставі Договору оренди землі № 74 від 18.10.2016, укладеного між покійним гр. ОСОБА_5 та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліта» (номер запису про інше речове право: 20678827, дата державної реєстрації 26.05.2017).

Однак, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після смерті гр. ОСОБА_5 , право на 1/4 частки спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 0520485800:01:004:0057 іншими спадкоємцями не було зареєстровано.

31.10.2023 листом за № 268/01-16 Бершадська нотаріальна контора повідомила позивача про те, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про прийняття спадщини за законом було подано від ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , згідно яких було заведено спадкову справу за № 176/2020 року від 06.10.2020.

30.11.2023, маючи намір здійснити виділення частини земельної ділянки в

позасудовому порядку, на замовлення позивача Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» виготовлено два варіанти плану поділу земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057 (Масштаб 1:5000), із відповідним відображенням розміру часток земельної ділянки.

22.12.2023, з метою реалізації права на виділення частини земельної ділянки в окремий об`єкт нерухомого майна, позивач звернувся до відповідачів з метою вирішення даного питання в позасудовому порядку та отримання їхньої згоди на поділ земельної ділянки в добровільному порядку, згідно вказаних варіанту 1 та 2 плану поділу земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057 (Масштаб 1:5000).

26.12.2023 року відповідачі отримали вище зазначені письмові звернення позивача, що підтверджується Трекінгом Укрпошти, однак відповіді не надали,

продемонструвавши мовчазну пасивну поведінку.

Позивач не має змоги реалізувати законне право на виділення отриманої у спадщину 3/4 частки земельної ділянки, площею 2,8228 га, кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, що розташована на території Війтівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, з причин того, що його частка є не виділеною в натурі, а добровільно вирішити це питання в позасудовому порядку не має можливості.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до ста. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до частин першої, другої ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц (провадження № 61-42813св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 367 ЦК України, статті 1278 ЦК України та вказано, що "якщо спадкодавець склав заповіт і в ньому не зазначив частки спадкоємців, вони вважаються рівними. Навпаки, якщо заповідач розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, то кожний має право саме на ту частку, яку вказав спадкодавець.

Відповідно до положень частин першої, другої ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Частиною першою ст. 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Аналогічне положення закріплено в частині третій ст.і 88 ЗК України.

Частиною першою цієї статті передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).

Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» виготовлено два варіанти плану поділу земельної ділянки площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057 (Масштаб 1:5000), із відповідним відображенням розміру часток земельної ділянки.

Позивач просить виділити йому у натурі із спільної часткової власності 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Війтівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, в розмірі 2,1171 га, відповідно до плану поділу (варіант № 1).

Суд враховує, що відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Як зазначалося вище майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частина перша, друга статті 367 ЦК України).

Суд, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, приймаючи визнання позову відповідачами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 355, 357, 368, 372 ЦК України, ст. ст.12-13, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватне сільськогосподарське підприємство «Еліта» про виділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній частковій власності задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у натурі із спільної часткової власності 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Війтівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, в розмірі 2,1171 га, відповідно до плану поділу (варіант 1) розробленого Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», на якому земельна ділянка позначена жовтим кольором.

Припинити ОСОБА_1 право спільної часткової

власності на 3/4 частини земельної ділянки, загальною площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на

земельну ділянку площею 2,1171 га, що утворилася в результаті її виділу із

земельної ділянки загальною площею 2,8228 га кадастровий номер 0520485800:01:004:0057, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Війтівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 в рівних частинах із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь