Ухвала

від 11.04.2024 по справі 927/1250/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/1250/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023

за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради

до: 1) Носівської міської ради

2) Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської єпархії Української православної церкви (ПЦУ) м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2) Комунальне підприємство "Носівське бюро технічної інвентаризації",

про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернувся з позовом до Носівської міської ради та Релігійної організації Українська православна церква Парафії на честь святої Тройці про усунення перешкод у здійсненні територіальною громадою сіл, селищ, міст області в особі Чернігівської обласної ради права користування і розпорядження майном: будівлею Свято-Троїцького храму, а, 16,8 кв.м; притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл., шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Носівської міської ради від 28.08.2009 №143 "Про оформлення права власності на нерухоме майно";

- визнання недійсним свідоцтва на право колективної власності на нерухоме майно серія САС №500307 від 18.09.2009, виданого громаді Української православної церкви в особі Свято-Троїцької парафії м. Носівка на будівлю Свято-Троїцького храму та інші будівлі і споруди, що розташовані у м. Носівка по вул. Комунальна (Суворова), 1: А, 176,8 кв.м, притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа,1-2, загальною площею 331,3 кв.м;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на будівлю Свято-Троїцького храму, а, 16.8 кв.м; притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл. з одночасним припиненням за Релігійною організацією Українська Православна Церква парафії на честь Святої Тройці права власності на будівлю Свято-Троїцького храму, а, 16.8 кв.м; притвор, а, 19,6 кв.м; притвор, а, 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г, 39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл.;

- зобов`язання Релігійної організації Українська Православна Церква парафії на честь Святої Тройці повернути територіальній громаді сіл, селищ, міст області в особі Чернігівської обласної ради нерухоме майно: будівлю Свято-Троїцького храму, а, 16,8 кв.м; притвор, а 19,6 кв.м; притвор, а 10,0 кв.м; котельня, ф 6,7 кв.м; дзвіниця В, 15,6 кв.м; житловий будинок, В, 63,2 кв.м; тамбур, в; будівля складу, Г,39,4 кв.м; вбиральня, У; огорожа, 1-2, загальною площею 331,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7305524), розташованим за адресою: вул. Комунальна (Суворова), буд. 1, м. Носівка, Чернігівська обл.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.09.2023 відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство "Носівське бюро технічної інвентаризації".

31.10.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) до Чернігівської обласної ради (далі - Рада) та Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Носівка Ніжинського району Чернігівської області" (далі - Організація) про:

- зобов`язання посадових осіб Організації усунути перешкоди у відвідуванні ОСОБА_1 храмової споруди Свято-Троїцької церкви за адресою: 17100, Чернігівська область, місто Носівка, вулиця Комунальна (Суворова), будинок 1 , в дні богослужінь;

- усунути перешкоди в участі ОСОБА_1 у Парафіяльних зборах Організації шляхом вчасного надсилання повідомлень про проведення чергових або позачергових Парафіяльних зборів, допущення ОСОБА_1 до реєстрації та голосування на Парафіяльних зборах згадуваної Релігійної організації;

- визнання незаконним рішення Ради від 26.06.2019 №59-18/VII "Про включення пам`яток архітектури до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області", в частині включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області пам`ятки архітектури Троїцької церкви, міста Носівка (пункт 24 додатку).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що починаючи з 04.10.2023 його не допускають до храмової споруди Свято-Троїцької церкви для участі у здійсненні богослужінь. Також, його усунуто від участі у Парафіяльних зборах, не запрошено до проведення останніх Парафіяльних зборів, на яких, зокрема, ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Парафії. Зазначені дії можуть призвести до вибуття храмової споруди з колективної власності Релігійної громади спірної храмової споруди (виключна компетенція Парафіяльних зборів, пункт 3.2.4. статуту). Також зауважив, що вищенаведеним рішенням Ради у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, передано з колективної власності громади Української Православної Церкви в особі Свято-Троїцької парафії міста Носівка до власності об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Відтак, Рада не мала законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подана заява про забезпечення доказів в порядку статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Ради та Організації про зобов`язання вчинити дії та визнання незаконним рішення повернуто позивачу. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 не дотримано предметного критерію при подачі позовної заяви. Так, предметом спору у справі №927/1250/23 є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном - будівлею Свято-Троїцького храму, у той час як ОСОБА_1 посилається на порушення його корпоративних прав як члена Релігійної організації. Позовні вимоги ОСОБА_1 , у тому числі вимога про визнання незаконним рішення Ради від 26.06.2019 №59-18/VII, не є конкуруючими з вимогами прокурора, в особі позивачів, у цій справі та не спрямовані на доведення відсутності суб`єктивного права первісних позивачів щодо предмета спору та наявності цього права у третьої особи. Отже, ОСОБА_1 , як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, заперечує вимоги прокурора, в особі позивачів і переслідує мету вирішити спір на свою користь з іншими, не пов`язаними з предметом спору вимогами.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, 27.03.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 (повний текст складено 13.03.2024) та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023, в якій просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарськими судами норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, в ході розгляду якої виникли подібні процесуальні правовідносини).

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства".

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, на які обґрунтовано послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Як установлено господарськими судами, предметом позову у цій справі є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, а саме будівлі Свято-Троїцького храму та повернення територіальній громаді Чернігівської області будівлі Свято-Троїцького храму.

Разом з тим, звертаючись із позовною заявою ОСОБА_1 вважає, що порушені його корпоративні права, як керівника (настоятеля) Релігійної організації "Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці", якого звільнено з посади, але не припинено членство у даній релігійній організації.

Оскільки заявлений ОСОБА_1 позов не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані нормами зобов`язального права, це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом.

З огляду на вищезазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до приписів статті 180 ГПК України.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Таким чином, правильне застосування господарськими судами положень статті 180 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині 2 статті 293 вказаного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права господарськими судами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 29 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №927/1250/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов