Рішення

від 12.04.2024 по справі 295/1681/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1681/24

Категорія 52

2/295/1046/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Гардіан», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в якості страхового відшкодування (шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) у розмірі 40327, 78 грн.

В обгрунтування вимог зазначає, що 04.09.2020 року між ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ156904, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язаня компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу - «Mazda», н.з. НОМЕР_1 .

За участі відповідного застрахованого транспортного засобу - «Mazda», н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Toyota», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомирі відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортний засіб «Mazda», н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира по справі № 295/6218/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За наслідком звернення водія автомобіля «Mazda», н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_3 до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку на рахунок станції технічного обслуговування здійснено виплату страхового відшкодування на суму 94704,49 грн.

Позивач зауважує, що під час дослідження страхового випадку стало відомо про наявність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким відповідальність водія «Toyota», н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «СК «Гардіан».

На підставі вимоги в порядку суброгації Товариством з додатковою відповідальністю «СК «Гардіан» на користь позивача здійснено виплату у розмірі 54376,71 грн.

Оскільки станом на момент подання позову сума, яка розраховується як ризниця між сплаченими страховиком відповідача коштами та розміром повного страхового відшкодування за наслідком пошкодження майна в дорожньо-транспортній пригоді не відшкодована, позивач просить стягнути з відповідача 40327,78 грн. між виплаченим страховим відшкодуванням і фактичним розміром шкоди, а також 3028,00 грн. судового збору.

Ухалою суду від 15.02.2024 року по справі відкрите спрощене позовне провадження.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому вказано на безпідставність зявлених позивачем вимог про відшкодування шкоди.

Так, відповідальність відповідача була застрахована згідно з полісом АР/1635476 від 05.05.2021 року з лімітом покриття страховиком збитків за завдану майнову шкоду на рівні 130000,00 грн., що перевищує розмір матеріального збитку.

Вказуючи на існуючу судову практику, сторона зауважує на порушенні самого значення інстутуту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, я межах якого і повинно вирішуватись питання покриття збитків.

Відповідач одночасно зазначає про недоведеність позивачем дійсного розміру заподіяних збитків, показники яких, окрім іншого, пованні грунтуватись на Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобюів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду держмайна від 24.11.2003 року № 142/5/2092.

Відповідна Методика передбачає застосування певного ряду інструментів: використання середньої вартості нормо-години роботи працівника СТО залежно від регіону, марки та віку автомобіля; застосування нормативів часу на виконання тієї чи іншої операції, встановлених виробником транспортного засобу, врахування амортизації замінюваних деталей шляхом коригування їх вартості на коєфіціент фізичного зносу.

Оскільки позивачем не долучається до матеріалів справи докази на підтвердження даних про фізичний знос деталей, при цьому, позов не містить акту огляду пошкодженого автомобіля із зазначенням переліку пошкоджень, фотографії трансортного засобу, показники одометра, зявлений стороною розмір заподіяних збитків не може вважатись коректним.

Відповідач також звертає увагу, що наданий позиваем рахунок СТО від 15.05.2021 року, створений, у свою чергу, на підставі ремонтної калькуляції, містить дані про засостування вартості нормо-години на рівні 333,00 грн. без ПДВ, з остаточною вартістю 399,60 грн. з ПДВ. У випуску Бюлетеня товарознавця, який згідно з Методикою може прийматись до застосування, за квітень 2021 року рекомендована вартість нормо-години для колісних транспортних засобів у Житомирській області становила 300,00 грн.

За твердженням учасника, рахунок СТО не є звітом про оцінку і не може вважатись належним доказом для підтвердження розміру матеріального збитку.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 26.03.2024 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_2 як власника автомобіля «Toyota», н.з. НОМЕР_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «СК «Гардіан» - страховика особи.

ОСОБА_2 подано пояснення з приводу позову, в яких підтримано позицію відповідача, вказано на фактичне відшкодування ТДВ «СК «Гардіан» суми матеріального збитку.

Судом встановлено наступні обставини.

Між позивачем ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 04.09.2020 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ156904, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язаня компенсувати пошкодження транспортного засобу - «Mazda», н.з. НОМЕР_1 , в ліміті страхової суми 809295,00 грн.

13.05.2021 в м.Житомирі по вул. М.Грушевського, 78 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Мазда СХ-5», н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Тойота», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира по справі № 295/6218/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, встановлено обставини порушення особою вимог п. 10.3 ПДР України.

На час події ДТП відповідальність водія автомобіля «Тойота», н.з. НОМЕР_2 , була застрахована згідно з укладеним між ОСОБА_2 і ТДВ «СК Гардіан» договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АР/1635476), згідно з яким ліміт відповідальності за завдану майнову шкоду визначено в сумі 130000.00 грн., франшиза - 0 грн.

Судом встановлено, що за результатами звернення ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку н підставі страхового акту від 24.05.2021 року, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту, рахунку на оплату ТОВ «Полісся Моторс Груп» з визначенням вартості ремонтних послуг з урахуванням ремонтної калькуляції в сумі 102797,44 грн., виплачено страхове відшкодування в сумі 94704,49 грн. При розрахунку відшкодування розмір заподіяних збитків зменшено на суму безумовної франшизи 8092,95 грн.

Позивачем на адресу ТДВ «СК Гардіан» як страховика винуватця скеровано вимогу № 587/2021 про відшкодування витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування.

Згідно з довідкою ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 01.12.2021 року від ТДВ «СК Гардіан» отримано суму 54376,71 грн.

Вирішуючи питання обрунтованості заявлених позовних вимог суд керується таким міркуванням.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України "Про страхування"страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Устатті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина другастатті 1187 ЦК України).

Устатті 1188 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ізстаттею 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбаченихстаттею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц(провадження N 14-176цс18) зроблено висновок, що "стаття 1191ЦК Українитастаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, істаття 993 ЦК Українитастаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зістаттями 993 ЦК Українита 27Закону України "Про страхування"до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією".

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Таким чином, особа, винна у деліктному зобов`язанні, повинна відшкодувати завдану шкоду.

Згаданий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року по справі з подібних правовідносин N 757/48467/21.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Аргументи відповідача про те, що ремонтна калькуляція PMG0925 від 15.05.2021 є неналежним доказом на підтвердження завдання збитків власнику пошкодженого транспортного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені.

Так, порядок визначення витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу визначає Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства Юстиції України та Фонду Державного Майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

Відповідно до п. 8.5.9. Методики кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп`ютерних програм, розроблених за даними виробника КТЗ або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів (додаток 8).

Згідно з п. 8.5.10. Методики дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, теж беруть відповідно до додатка 8, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ.

Відповідно до п. 59 додатку 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням для складання кошторису відновлювального ремонту включена комп`ютерна програма "Audatex".

Судом встановлено, що саме за допомогою цієї програми було здійснено калькуляцію та встановлено вартість ремонту автомобіля.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Таким чином, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди) та потерпілого.

Належних доказів на підтвердження завдання пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в іншому розмірі відповідачем не надано і матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджено, що позовні вимоги заявлено, виходячи з фактичних витрат, які повинні бути здійснені для відновлення транспортного засобу.

Розрахунки, надані позивачем, не були спростовані відповідачем належними, допустимими та переконливими доказами.

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, яким дана правова оцінка, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 40327,78 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача 3028,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 20782312, адреса місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, в якості суми страхового відшкодування 40327,78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 3028,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов