Рішення

від 11.04.2024 по справі 480/8201/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року Справа № 480/8201/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8201/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський молокозавод" до Начальника відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Юрія Макарухи, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буринський молокозавод" з позовом до начальника відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Юрія Макарухи про визнання протиправним та скасування постанов начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів :

- №342684 від 05.06.2023,

- №342731 від 19.06.2023,

- №342733 від 19.06.2023,

- №342749 від 26.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 червня 2023 року ТОВ «Буринський молокозавод» отримало поштовим відправленням лист відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області №38614/36/24-23 з додатками (актом №АР 023071 від 23.05.2023 року та актом №АР023158 від 24.05.2023 року, складеними працівниками відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області на трасі АД-Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин) щодо порушення водіями Товариства вимог діючого законодавства стосовно використання тахографа на транспортних засобах, які належить Товариству.

В подальшому, 05 червня 2023 року ТОВ "Буринський молокозавод" (далі - Позивач, Товариство) отримало поштовим відправленням лист відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області №34371/36/24-23 з додатком (актом №АР 023092 від 03.05.2023 року, складеним працівниками відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області на трасі АД- Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин) щодо порушення водіями Товариства вимог діючого законодавства стосовно використання тахографа на транспортних засобах, які належить Товариству.

Також, 19 червня 2023 року ТОВ "Буринський молокозавод" (далі - Позивач, Товариство) отримало поштовим відправленням лист відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області №42702/36/24-23 з додатком (актом №АР 023200 від 06.06.2023 року, складеним працівниками відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області на трасі АД- Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин) щодо порушення водіями Товариства вимог діючого законодавства стосовно використання тахографа на транспортних засобах, які належить Товариству.

На кожен з актів, Товариство надіслало поштовим відправленням свої заперечення до відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області.

Проте заперечення Товариства не були розглянуті, вмотивованої та обґрунтованої відповіді не надано.

5 червня, 19 червня та 26 червня 2023 року начальником відділу Державного нагляду Укртрансбезпеки в Сумській області, були винесені постанови №342684, №342731, №342733 та №342749 про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Товариство не погодилось з постановами та оскаржило їх до Державної служби України з безпеки на транспорті, керуючись п. 32 чинного Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 2006 р.

Товариство отримало поштовими відправленнями листи Державної служби України з безпеки на транспорті, щодо розгляду скарг. Відповідно до зазначених листів постанови №342684, №342731, №342733 та №342749 залишені без змін, а скарги Товариства - без задоволення.

Позивач вирішив звернутися до суду з метою захисту своїх прав, порушених постановами №342684, №342731, №342733 та №342749. Позивач просить скасувати зазначені постанови, оскільки у статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, яка вказана у постановах №342684, №342731, №342733 та №342749 про застосування адміністративно-господарських штрафів нема ніякого посилання на термін "тахограф". У зазначеному акті є посилання на п. 3.3 Інструкції № 385, яка має відношення тільки до міжнародних перевезень.

Отже, оскільки порядок складення такого протоколу визначений нормативним актом, який не розповсюджує свою дію на позивача, то він не мав законної можливості виконати свій обов`язок. Крім того, порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів.

Позивач у позовній заяві підтверджує, що транспортні засоби DAF р/н НОМЕР_1 та DAF р/н НОМЕР_2 , дійсно належать підприємству ТОВ "Буринський молокозавод". Водії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно є працівниками підприємства. Однак, позивач звертає увагу суду на те, що ТОВ «Буринський молокозавод" використовує власні транспортні засоби (молоковози) виключно для перевезення власної продукції або власної молокосировини.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385).

Позивач звертає увагу суду на те, що у Товариства відсутній вид економічної діяльності перевезення вантажів. Тоді як відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами. Законодавством не передбачено іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім того, що визначений Інструкцією № 385.

Представник Державної служби України з безпеки до подав відзив в якому відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що транспортні засоби позивача не обладнаний діючим та повіреним тахографом, при цьому такий обов`язок встановлення є з 01.06.2015 у вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонни відповідно до п. 6.1 Положення № 340. При цьому ведення індивідуальної контрольної книжки водія поширюється тільки на вантажні автомобілі з повною масою до 3,5 тонни, що не застосовується до транспортного засобу позивача.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено другим відповідачем Державну службу України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 10.08.2023 задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення за виконавчими документами - постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.06.2023 №342684 на суму 17000,00 грн. у межах виконавчого провадження №72443750, постановою Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.06.2023 №342731 на суму 17000,00 грн. у межах виконавчого провадження №72439728, постановою Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.06.2023 №342733 на суму 17000,00 грн. у межах виконавчого провадження №72439423, а також постановою Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.06.2023 №342749 на суму 17000,00 грн. у межах виконавчого провадження №72427101 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/8201/23.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Щодо обставин справи:

1.Акт №355073 від 04.04.2023, Постанова №342614 від 15.05.2023.

При проведенні перевірки 04.04.2023 о 13 год. 05 хв. на автомобільній дорозі Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин» 128+200 в районі АЗС «ANP» було здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF/BODEX, державний номерний знак НОМЕР_2 , напівпричіп BM0718XF, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ТОВ "Буринський молокозавод" .

Під час проведення перевірки, при перевезенні вантажу згідно ТТН б/н від 04.04.2023 відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу передбачений п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. (тз облаштований цифровим тахографом), що на переконання відповідача свідчить про порушення позивачем вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відсутність необхідних документів (діючого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу), визначеного положенням Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 04.04.2023 № 355073.

Так, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Під час надання послуг з перевезення вантажу (молоко коров`яче охолоджене), згідно з ТТН від №б/н від 04.04.2023 (копія ТТН до автомобільний перевізник вказаний в ТТН ТОВ «Буринський молокозавод» здійснив вищеобумовлене порушення, а саме у водія на момент перевірки був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу).

Водій від надання пояснень та підпису відмовився.

В подальшому, листом від 10.04.2023 №23239/36/24-23, Позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 15.05.2023 на 10:30 год. Лист було відправлено 12.04.2023 (4001401356160). Позивач отримав лист 14.04.2023, що підтверджується корінцем рекомендованого відправлення Ф119.

В листі було зазначено, що в разі не прибуття в зазначений час, справа буде розглянути за відсутності Позивача. Позивач на розгляд справи не з`явився.

Постанову направлено позивачу листом від 17.05.2023 (4000013083791).

2.Акт № АР 023071 від 23.05.2023, Постанова №342731 від 19.06.2023.

При проведенні перевірки 23.05.2023 о 14 год. 30 хв. на автомобільній дорозі Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин» 128+200 в районі АЗС «ANP» було здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF/BODEX, державний номерний знак НОМЕР_2 , напівпричіп ВМ0718ХF, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ТОВ "Буринський молокозавод" .

Під час проведення перевірки, при перевезенні вантажу згідно «Молоко коров`яче незбиране охолоджене, на момент перевірки відсутня правильно оформлена товарно-транспортна накладна на вантаж, та відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (з повною масою понад 3,5 т), який передбачений п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. чим порушено статтю 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відсутність необхідних документів (діючого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу), визначеного положенням Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 23.05.2023 № 355071.

Водій від надання пояснень та підпису відмовився.

Листом від 29.05.2023 №38614/36/24-23, Позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 19.06.2023 на 10:00 год. Лист було відправлено 29.06.2023 (40001810279568). Позивач отримав лист 01.06.2023, що підтверджується корінцем рекомендованого відправлення Ф119.

В листі було зазначено, що в разі не прибуття в зазначений час, справа буде розглянути за відсутності Позивача. Позивач на розгляд справи не з`явився.

Постанову направлено позивачу листом від 19.06.2023 (4001401421450).

Так, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

3.Акт № 023158 від 24.05.2023, Постанова № 342733.

При проведенні перевірки 24.05.2023 о 13 год. 25 хв. на автомобільній дорозі Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин» 128+200 в районі АЗС «ANP» було здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF/NENCI, державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_5 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , який належить ТОВ "Буринський молокозавод" .

Під час проведення перевірки, при перевезенні вантажу, згідно ТТН б/н від 24.05.2023 на момент перевірки відсутній оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа (транспортний засіб обладнано цифровим тахографом) передбачений п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р., чим порушено статтю 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відсутність необхідних документів (оформленого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу), визначеного положенням Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 24.05.2023 № 023158.

Так, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій від надання пояснень та підпису відмовився.

Листом від 29.05.2023 №38614/36/24-23, Позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 19.06.2023 на 10:00 год. Лист було відправлено 29.06.2023 (40001810279568). Позивач отримав лист 01.06.2023, що підтверджується корінцем рекомендованого відправлення Ф119.

В листі було зазначено, що в разі не прибуття в зазначений час, справа буде розглянути за відсутності Позивача. Позивач на розгляд справи не з`явився.

Постанову направлено позивачу листом від 19.06.2023 (4001401421450).

4.Акт № АР 023200 від 06.06.2023. Постанова № 342749 від 26.06.2023.

При проведенні перевірки 06.06.2023 о 14 год. 10 хв. на автомобільній дорозі Р-60 «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин» 128+200 в районі АЗС «ANP» було здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_8 , напівпричіп ВМ0718ХF, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ТОВ "Буринський молокозавод" .

Під час проведення перевірки, при перевезенні вантажу, на момент перевірки при перевезенні вантажу «Молоко» №1 від 06.06.2023, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, який передбачений п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. порушено статтю 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відсутність необхідних документів (діючого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу), визначеного положенням Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 06.06.2023 № АР023200.

Водій від надання пояснень та підпису відмовився.

Листом від 12.06.2023 №42702/36/24-23, Позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 26.06.2023 на 10:00 год. Лист було відправлено 12.06.2023 (4000202574062). Позивач отримав лист 19.06.2023, що підтверджується корінцем рекомендованого відправлення Ф119.

В листі було зазначено, що в разі не прибуття в зазначений час, справа буде розглянути за відсутності Позивача. Позивач на розгляд справи не з`явився.

Слід зазначити , що звертаючись до суду з позовом про оскарження вищезазначених постанов про застосування адміністративно-господарськиї санкцій, позивач не заперечує щодо відсутності документів обумовлених у складених Актах.

Крім цього, слід зауважити, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що ним було вжито всі заходи стосовно повідомлення Позивача про час і дату розгляду справи. При цьому, позивач скористався своїм правом не з`явитись на розгляд справи.

Згідно з постановою від 01.03.2018 № 820/4810/17 Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позивач здійснив оскарження постанов до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, відповідно до вимог пункту 32 Порядку, щодо її оскарження. Скарги позивача були залишені без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення № 103).

Відповідно до п.1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006(даліПорядок - №1567).

Відповідно до пп. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

За приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно із положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність.

Пунктом 2.6 Інструкції №385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції №385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції майстерні або механіка та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 березня 2020 року по справі №823/1199/17.

Пунктом 3.3 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: у разі використання цифрового тахографа використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції: перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; cтроків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З врахуванням вище викладеного, суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, на підставі якого виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.02.2020 по справі №820/4624/17.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт слугувала відсутність на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, які повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

Стосовно посилання позивача на те, що відсутній обов`язок обладнувати транспортний засіб діючим тахографом, оскільки підприємством не здійснюється міжнародне автомобільне перевезення вантажу, суд вважає необґрунтованими такі твердження позивача, оскільки згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 вантажні автомобілі, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинні були бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

З урахуванням вищезазначених приписів Положення № 340 транспортний засіб може бути не обладнаний тахографом, якщо його маса не перевищує 3,5 тонни.

Разом з тим, позивач не заперечує, що маса відповідних транспортних засобів становить понад 3,5 тонни. Дана обставина також підтверджується даними свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, зокрема зазначено, що спеціальний вантажний-спеціалізований сідловий тягач -Е та становить масу без навантаження 7385 (а.с. 18-21). Таким чином транспортний засіб повинен бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Щодо відсутності у позивача зареєстрованого виду діяльності слід зазначити, що відповідно до вимог з ч. 1 ст. 19, ст. 43 і 44 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має змогу здійснювати будь-який вид діяльності, що не заборонений законом і на здійснення якого не слід отримувати ліцензії, незалежно від того, чи внесено інформацію про нього (код такої діяльності за КВЕД) до ЄДР.

Цей висновок підтверджує і сама суть кодів КВЕД, які містяться у ЄДР. Головне призначення кодів КВЕД визначення і кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (розд. І Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457, по тексту - КВЕД). Код КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.

Код КВЕД не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій і не спричинює жодних правових наслідків

Отже, наявність кодів КВЕД певного виду діяльності у ЄДР не змушує суб`єкта господарювання займатися саме цим видом діяльності. А його відсутність не забороняє займатися певним видом діяльності (якщо він не заборонений чи не потребує отримання відповідного дозволу).

Щодо належного оформлення товарно-транспортної накладної.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом №2344-ІІІ та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно- транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Обов`язковим же є оформлення товарно-транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення підприємством вантажів - як на комерційній основі, так і для власних потреб, а також видів перевезень. Для деяких видів вантажів (алкоголь, хлібобулочні вироби, молочна сировина) існують спеціалізовані товарно-транспортні накладні. У міжнародних перевезеннях також використовується товарно-транспортна накладна спеціальної форми.

Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно- господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена у статті 60 Закону № 2344-Ш.

Між тим вбачається, що товарно-транспортна накладна від 23.05.2023 не містить всієї необхідної інформації, а саме відсутня інформація про автомобільного перевізника, вага вантажу, інформація про пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, зафіксовано Актом №АР 023071 від 23.05.2023.

Стосовно посилання позивача на звільнення від відповідальності та відсутності обов`язку обладнати транспортний засіб діючим та повіреним тахографом, у зв`язку із тим, що позивач не надає послуг з перевезення вантажів, а здійснював перевезення продукції для власних потреб, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Генеральною конференцією Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалено Конвенцію Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі - Конвенція №153).

Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до частини третьої статті 10 Конвенції №153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті від 25.01.2012 №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) №561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) №3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух.

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

В даному випадку, матеріалами справи не підтверджується, що на позивача розповсюджується дія п. 1.4 Положення №340, такі докази відсутні.

При цьому, нормою п. 6.1 Положення №340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що перевезення будь-якого вантажу, в тому числі й особистого, вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон не звільняє водія від необхідності мати роздруківку даних тахографа, особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару у разі обладнання автомобіля тахографом.

Як слідує з наведеного, ідентифікація юридичної чи фізичної особи як перевізника - не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕДу. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Оскільки позивач є суб`єктом господарювання, який у процесі здійснення господарської діяльності перевозив вантаж з метою отримання прибутку, тому норми Положення №340 та Інструкції №385 розповсюджуються на спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення позивачем внутрішніх перевезень для власних потреб водії позивача надали посадовим особам товарно-транспортні накладні (додано до відзиву), а не внутрішню накладну на переміщення ресурсів в середині підприємства. Факт транспортування молока від постачальників підтверджено самим позивачем в позові, підтверджується наданими позивачем до адміністративного позову документами.

При цьому, термін "внутрішні перевезення" не обмежується лише перевезеннями, які здійснюють автомобільні перевізники на комерційній основі в розумінні Закону №2344-ІІІ. Поняття "внутрішні перевезення" за визначенням, передбаченим ст.1 Закону №2344-ІІІ, визначає, зокрема, те, що це є перевезення вантажів між населеними пунктами держави за власний кошт, що охоплює, в тому числі, і перевезення покупцями придбаних товарів у постачальників за свій рахунок.

За таких умов суд посилання позивача на те, що він не є суб`єктом відповідальності відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" вважає безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно посилання позивача на врахування судом рішень суду в інших справах, суд зазначає, що у відповідності до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки Верховного Суду підлягають для застосування при розгляді справ.

Суд враховує практику Верховного Суду, який у постанові від 23.11.2023 року по справі № 340/4637/22, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а водій, транспортний засіб якого перевіряється, зобов`язаний надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 року по справі № 340/5660/22.

В даному випадку, судом у постанові від 14.12.2023 по справі № 340/5660/22 адміністративне провадження № К/990/29843/23 зазначено, що Позивачем здійснювалося перевезення вантажу (матраців) на замовлення іншої особи (покупця) власним автомобільним транспортом із використанням найманої праці водія, тобто надавалася транспортна послуга.

Суд повторно зауважив, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи колегія суддів уважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність, визначену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку, протоколу перевірки та адаптації тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки позивачем в порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" не надано протокол перевірки та адаптації тахографа. Крім цього, товарно-транспортна накладна від 23.05.2023 не містить всієї необхідної інформації, а саме відсутня інформація про автомобільного перевізника, вага вантажу, інформація про пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, зафіксовано Актом №АР 023071 від 23.05.2023.

Тож, оскільки позивач здійснював за власний кошт перевезення вантажу транспортним засобом в межах провадження власної господарської діяльності для задоволення особистих господарських потреб, то такий є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III. Суд зауважує, що наявність тахографу, а також протоколу про його перевірку та адаптацію забезпечують здійснення державного контролю за додержанням водієм режиму праці та відпочинку, що необхідно для забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників. Обов`язковим же є оформлення товарно-транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення підприємством вантажів - як на комерційній основі, так і для власних потреб, а також видів перевезень.

Відтак, суд зазначає, що позивач є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 1.4 Положення № 340 поширював свою дію на дане перевезення, а тому позивач був зобов`язаний дотримуватись його вимог.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а тому відповідачем правомірно було складено спірні постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при проведенні рейдових перевірок та прийнятті оскаржуваних постанов, доводи позивача щодо неправомірності застосування штрафних санкцій є помилковими.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський молокозавод" до Начальника відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Юрія Макарухи, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець