Постанова
від 03.04.2024 по справі 520/36439/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 р. Справа № 520/36439/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024, суддя Котеньов О.Г., по справі № 520/36439/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом,в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.01.2022 № 3726575/44309432, № 3726576/44309432, № 3726577/44309432;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС" №1 від 22.12.2021, № 2 від 22.12.2021, № 3 від 22.12.2021 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС" залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/36439/23 та передати дану справу на розгляд суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що товариством з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС" дотримано вимог ст. 122 КАС України, оскільки відповідачами не оскаржено строки адміністративного оскарження та дату листа від 04.12.2023 року, яким відповідачем було відмовлено у розгляді скарг позивача на рішення про зупинення реєстрації податкових накладних.

Вказував, що можливість використання досудового порядку вирішення спору є виключним та неоскаржуваним правом позивача, що не підлягає оцінці ані відповідачем, ані судом.

Зазначав, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі №520/36439/23 суд визнав поважність причин пропуску строку звернення до суду, що стало підставою для прийняття адміністративного позову до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі.

Головне управління ДПС у Харківській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, вважав ухвалу суду першої інстанції такою, що має бути скасована, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні протидоводів апеляційної скарги заперечував, вважав ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

10.01.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з тим, що Комісією контролюючого органу 28.01.2022 були прийняті рішення № 3726575/44309432, № 3726576/44309432, № 3726577/44309432 про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, проте, позивач лише через рік, вісім місяців та 16 днів, а саме 13.11.2023 року повторно надав ті ж документи для реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, а у зв`язку з тим, що рішення уже були прийняті 28.01.2022 та про це було відомо позивачу, то ним було порушено строки оскарження, встановлені статтею 122 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви із зазначенням причин пропуску такого строку.

24.01.2024 від представника позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява, в якій зазначено, що можливість використання досудового порядку вирішення спору є виключним та неоскаржуваним правом позивача, що не підлягає оцінці ані відповідачами, ані судом. Позивачем було дотримано порядок досудового вирішення спору згідно до норм Податкового кодексу України та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216. Суду також надані докази того, що позивач отримав результати досудового порядку вирішення спору саме листом Відповідача 2 №61128/6/20-40-18-03-09 від 04.12.2023 року, яким звернення позивача у порядку досудового врегулювання спору не було вирішено по суті, що дає 6-місячний строк на звернення до адміністративного суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позов подано до суду з пропуском встановленого законом шестимісячного строку, позивач не надав до суду доказів поважності його пропуску, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1ст.240 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4ст. 122 КАС Україниякщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Разом з тим, зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк, є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Положення пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначають процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.08.2021 по справі № 200/10626/19-а.

Колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Так, згідно з ч.ч., 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем оскаржуються рішення податкового органу від 28.01.2022.

Даний позов подано до суду 15.12.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленогост. 122 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що із позовною заявою позивач звернувся із пропущенням шестимісячного строку, встановленого КАС України, залишив адміністративний позов без руху, надавши строк позивачу для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку.

На виконання вимог ухвали від 18.12.2013 про залишення позовної заяви без руху 27.12.2023 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку на звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан та на підставі п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а тому з 24.02.2022 до 01.08.2023 діяло встановлене законом зупинення перебігу строків.

Так, приймаючи ухвалу про прийняття адміністративного позову до розгляду та відкриття спрощеного провадження суд першої інстанції виходив з поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.01.2023 по справі № 640/3489/21 у подібних правовідносинах в частині застосування процесуальних строків.

Як встановлено судовим розглядом, позивачем не зазначено обставин, які об`єктивно перешкоджали заявникові реалізувати своє право на звернення до суду у межах визначеного процесуального строку, не надано відповідних доказів, з огляду на що наведені причини пропуску строку колегія суддів визнає недостатніми для поновлення строку звернення до суду.

Інших доказів поважності причин пропуску строку звернення із даним позовом до адміністративного суду позивачем не надано.

Щодо доводів апелянта, стосовно дотримання строків звернення до суду у зв`язку з досудовим врегулюванням спору, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, єстаття 56 Податкового кодексу України. Зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Зі змісту пунктів56.2,56.3,56.18 статті 56, пункту57.3 статті 57 Податкового кодексу Українислідує, що процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 січня 2024 року у справі №752/17664/21.

В той же час, згідно зпунктом 56.17.3 цієї статті Податкового кодексу Українипроцедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Із матеріалів справи встановлено, що скарги до контролюючого органу вищого рівня, а саме Державної податкової служби України, позивачем не подавалося. Лист від 04.12.2023 № 61128/6/20-40-18-03-09 був направлений Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатами розгляду листів платника ТОВ «ПНЕВМО-РЕСУРС» від 15.11.2023, тобто не є рішенням контролюючого органу вищого рівня.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу.

Разом з тим, аргумент апелянта, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі №520/36439/23 суд визнав поважність причин пропуску строку звернення до суду, що стало підставою для прийняття адміністративного позову до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі, колегія суддів вважає таким, що не впливає на законність прийнятої ухвали від 29.01.2024, враховуючи, що згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, зазначений довод не вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки наведеними нормами КАС України прийняття судом рішення про залишення позовної заяви без руху з наступним залишенням позову без розгляду допускається також і після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відтак, апелянтом не надано інших доказів здійснення захисту порушеного права в порядку адміністративного оскарження та не наведено доводів та їх документального підтвердження, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звертаючись до суду з даним позовом лише 15.12.2023 року, позивачем було пропущено строк звернення до суду, наслідком чого є залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зіст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНЕВМО-РЕСУРС" - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/36439/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 12.04.24.

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.04.2024
Оприлюднено15.04.2024
Номер документу118332346
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —520/36439/23

Постанова від 23.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 14.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 24.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 04.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 03.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Постанова від 03.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 19.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 19.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 07.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні