Постанова

від 11.04.2024 по справі 280/10260/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10260/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 25.12.2023 року) в справі №280/10260/23 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків» про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

07.12.2023 року Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (далі по тексту позивач або заступник керівника прокуратури) звернулась до суду з позовом до Запорізької міської ради (далі по тексту відповідач-1), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі по тексту відповідач-2), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків», в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині невиконання вимог Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» №500-VI від 04.09.2008 стосовно прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжя; зобов`язати відповідачів вжити всіх передбачених Законом України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» №500-VI від 04.09.2008 заходів, спрямованих на прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул.Фортечній, 96 у м.Запоріжжя (згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 6614962, «громадський будинок» літ.А-5 інв.№004, об`єкт нежитлової нерухомості).

21.12.2023 року Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд до набрання законної сили рішення суду у справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків» вчиняти дії щодо відчуження громадського будинку літ.А-5 інв.№004, об`єкту нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101); заборонити державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії щодо громадського будинку літ.А-5 інв.№004, об`єкту нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду Заступником керівника Запорізької обласної прокуратури подано апеляційному скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та застосувати заходи забезпечення позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що суд першої інстанції забезпечуючи позов фактично вирішив позовні вимоги. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково вважає, що забезпечення позову шляхом про який просить прокурор призведе до порушення цивільних прав третьої особи, ТОВ «Ковальчуків», на вільне розпорядження належним їм нерухомим майном, що суперечить завданням інституту забезпечення позову та адміністративного судочинства у цілому. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а не тільки ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Апелянт вказував, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача, у тому числі, через зникнення, зменшення кількості або погіршення якості майна, його відчуження на користь третіх осіб тощо. Відповідно до інформації, наданої до обласної прокуратури Запорізькою міською радою та Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (лист ВК ЗМР № 17672/033-20/05 від 16.10.2023, лист Департаменту правового забезпечення ЗМР № 02-07/2713 від 18.08.2023), власники гуртожитку (з ТОВ «Дніпровськпромбуд» до ТОВ «Ковальчуків») протягом тривалого часу (з 2010 року) не виявляли бажання передати зазначений гуртожиток у власність територіальної громади. Власник гуртожитку ТОВ «Ковальчуків» не звертався до Запорізької міської ради з пропозицією передати оспорюваний гуртожиток у власність територіальної громади міста Запоріжжя та проігнорував листи Запорізької міської ради та Виконавчого комітету ради з цього питання (зокрема, лист ВК ЗМР № 17672/033-20/05 від 16.10.2023, лист Департаменту правового забезпечення ЗМР № 02-07/2713 від 18.08.2023). Відповідно до інформації, викладеної у колективних зверненнях мешканців гуртожитку, адресованих народному депутату ОСОБА_1 , та протоколів допиту свідків (мешканців цього ж гуртожитку) представники ТОВ «Ковальчуків» неодноразово погрожували мешканцям виселенням, переданням звільнених приміщень гуртожитку в оренду або його відчуженням. Апелянт вказував, що власники оспорюваної будівлі ігнорували листи органів місцевого самоврядування щодо передачі гуртожитку у власність територіальної громади, вони також вживали активних заходів з метою взагалі унеможливлення такої передачі. Гуртожиток, розташований по вул. Фортечній, 96 у м. Запоріжжі неодноразово відчужувався та у процесі такого відчуження було безпідставно змінено статус оспорюваної будівлі з «гуртожиток, об`єкт житлової нерухомості» на «громадський будинок, об`єкт нежитлової нерухомості» саме з метою уникнення виконання обов`язку щодо передачі його в комунальну власність. Будівлю гуртожитку, розташованого по вул. Фортечній, 96 у м. Запоріжжі, передано до статутного капіталу створеного в процесі приватизації Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Дніпротрансбуд» на підставі наказу PB ФДМУ по Дніпропетровській області від 11.11.1994 року № 12/12-АО «Про перетворення державного спеціалізованого тресту транспортного будівництва «Дніпротрансбуд» у відкрите акціонерне товариство в процесі його приватизації» та Переліку нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ «Дніпротрансбуд», затвердженого PB ФДМУ по Дніпропетровській області від 07.07.1999 року № 12/7-1942. Згідно з витягом № 4145472 від 14.07.2004 року орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно» власником гуртожитку інв. № 004 за адресою: вул. Грязнова (наразі Фортечна), буд. 96, м. Запоріжжя, є ВАТ «Дніпротрансбуд», підставою виникнення права власності є наказ від 11.11.1994 року № 12/12-АО та Перелік PB ФДМУ по Дніпропетровській області від 07.07.1999 року № 12/7-1942. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є його невід`ємною частиною, право власності на будівлю гуртожитку літ. А-5 інв. № 004 зареєстровано за ВАТ «Дніпротрансбуд» 14.07.2004 року саме на вищевказаних підставах, присвоєно реєстраційний номер об`єкта № 6614962. Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (протокол № 1 від 29.06.2007) правонаступником усього майна, прав та обов`язків, у тому числі спірного гуртожитку, ВАТ «Дніпротрансбуд» стало ТОВ «Дніпровськпромбуд» (код ЄДРПОУ 04691644). Рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2011 року у справі № 26/417/10 за ТОВ «Дніпровськпромбуд» визнано право приватної власності на переобладнане нерухоме майно у будівлі гуртожитку та на будівлю гуртожитку, у результаті здійсненої внутрішньої перебудови деяких приміщень гуртожитку. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.04.2011 року право власності на вищевказаний спірний гуртожиток інв. № 004 зареєстровано за ТОВ «Дніпровськпромбуд» саме на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2011 року та ухвали від 15.03.2011 року про виправлення рішення у справі № 26/417/10. Рішення суду скасоване постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2011 року, проте запис про право власності на його підставі у зв`язку з цим в подальшому не змінювався та не скасовувався. Апелянт вказував, що у подальшому, 05.07.2017 року відомості про належність спірного гуртожитку ТОВ «Дніпровськпромбуд» на підставі скасованих у подальшому рішення та ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 26/417/10 перенесені з РПВН (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 6614962) з відкриттям розділу в Реєстрі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101). Проведено зміну без відповідних на то документів та підстав назви (тип) об`єкта з «гуртожиток літ. А-5 інв. № 004» на «громадський будинок літ. А-5 інв. № 004», оскільки указані судові рішення такої зміни статусу будівлі не передбачали. У Реєстрі змінено статус оспорюваної будівлі з «гуртожиток» на «громадський будинок». Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/9399/17 затверджено мирову угоду від 12.12.2017 року, укладену між ТОВ «Управління будівництва-1» та ТОВ «Дніпровськпромбуд», за умовами п. 4 вказаної угоди в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Дніпровськпромбуд» зобов`язується передати у власність ТОВ «Управління будівництва-1» до 31.12.2017 року, а ТОВ «Управління будівництва-1», у свою чергу, зобов`язується прийняти у власність об`єкт житлової нерухомості, громадський будинок загальною площею 2241,9 кв. м, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна (колишня Грязнова), буд. 96, інвентар. № 004, що належить ТОВ «Дніпровськпромбуд». На підставі ухвали з 29.12.2017 року відповідно до даних Реєстру право власності на оспорювану будівлю (вже як на громадський будинок літ. А-5 інв. № 004, об`єкт нежитлової нерухомості) зареєстровано за ТОВ «Управління будівництва-1». У Реєстрі остаточно змінено статус оспорюваної будівлі з «об`єкт житлової нерухомості, гуртожиток» на «об`єкт нежитлової нерухомості, громадський будинок». Статус будівлі з «гуртожитку» як об`єкта житлової нерухомості, в порушення ст. ст. з, 10, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», змінено державними реєстраторами на «громадський будинок» як об`єкт нежитлової нерухомості, у тому числі всупереч підставам такої державної реєстрації - рішенню господарського суду Запорізької області від 19.01.2011 року та ухвали від 15.03.2011 року про виправлення рішення у справі №26/417/10; рішенню Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року у справі 904/9399/17. 22.02.2018 року ТОВ «Управління будівництва-1» відчужено оспорювану будівлю вже з помилковим статусом на користь ТОВ «Адоніс» на підставі акту приймання-передачі від 29.01.2018 року, яке в свою чергу 22.02.2018 року зареєструвало за собою право власності у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно. На підставі іпотечного договору № 1488 від 18.07.2018 року власником оспорюваної будівлі також з помилковим статусом стало ТОВ «Ковальчуків», яке зареєструвало право власності 03.07.2019 року. Апелянт вказував, що наразі власником будівлі гуртожитку, зареєстрованої як громадський будинок літ. А-5 інв. № 004, об`єкт нежитлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101), розташованого по вул. Фортечній, 96, у м. Запоріжжя, з 03.07.2019 є ТОВ «Ковальчуків», яке набуло таке право внаслідок як незаконної зміни статусу будівлі, так і внаслідок неодноразового її відчуження різними способами, в тому числі з використанням судових процедур. Крім незаконної реєстрації спірного об`єкта державними реєстраторами в якості нежитлової нерухомості та громадського будинку, збереження ним статусу саме як житлової нерухомості (гуртожитку) додатково підтверджується також іншими доказами. Попередні власники, у тому числі і ТОВ «Ковальчуків», поступово вживали заходи спрямовані на те, щоб ухилитися від виконання імперативної вимоги Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» про передачу зазначеного гуртожитку у власність територіальної громади. Існує небезпідставне припущення того, що і у подальшому ТОВ «Ковальчуків» будуть вчинятися заходи щодо відчуження оспорюваної будівлі задля ускладнення процедури фактичної її передачі у власність територіальної громади. У випадку відчуження вказаної будівлі, яка у Державному реєстрі нерухомого майна на теперішній час зареєстрована як «громадський будинок» (об`єкт нежитлової нерухомості), наступний можливий власник може і не підозрювати, що придбаний об`єкт нерухомості повинен бути переданий у власність територіальної громади, що може ускладнити та затягнути процес підготовки позову Запорізькою міською радою до суду про примусову передачу гуртожитків у належному стані у власність територіальної громади відповідно до Закону у разі відмови власника гуртожитку добровільно здійснити передачу гуртожитку. Апелянт вказував, що зміна статусу оспорюваної будівлі з «гуртожиток, об`єкт житлової забудови» на «громадський будинок, об`єкт нежитлової нерухомості», неодноразова зміна власників, їх небажання передати зазначений гуртожиток у власність територіальної громади, погрожування чинного власника щодо виселення мешканців та повне переобладнання гуртожитку, а також обґрунтоване припущення щодо можливих активних дій до його відчуження, дають підстави вважати, що може унеможливитись або істотною мірою ускладнитись виконання рішення суду, якщо ним буде задоволено позовні вимоги прокурора, що зведе нанівець зусилля суду та прокурора по розгляду вказаної справи та захисту інтересів держави.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі та обставин вказаних у заяві, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, виходив з того, що забезпечення адміністративного позову, це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відсутні обставини, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано. Предметом розгляду адміністративної справи №280/10260/23 не є питання правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків» прав на громадський будинок літ.А-5 інв.№004, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101), не виступає зазначена особа і відповідачем по справі. Предметом розгляду адміністративної справи є наявність чи відсутність протиправної бездіяльності Запорізької міської ради та Виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо дотримання у своїй діяльності вимог Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» №500-VI від 04.09.2008. Суд першої інстанції вказував, що забезпечення позову шляхом про який просить заявник призведе до порушення цивільних прав третьої особи на вільне розпорядження належним їй нерухомим майном, що суперечить завданням інституту забезпечення позову та адміністративного судочинства у цілому. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, судом встановлено, що ТОВ «Ковальчуків» вже тривалий час, з липня 2019 року, є власником об`єкту нерухомого майна, і заявником не наведено обґрунтованих доказів, що ТОВ «Ковальчуків» вчиняються заходи щодо реалізації об`єкту нерухомого майна розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжя. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2020 року по справі №336/133/20 вже було накладено арешт на зазначене вище нерухоме майно із забороною його відчуження. Якщо Запорізька обласна прокуратура вважає, що ТОВ «Ковальчуків» вчинено кримінальне правопорушення, то і відповідно заходи щодо накладення арешту на майно мають застосовуватись в рамках КПК України.

Матеріалами заяви встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, громадський будинок літ.А-5 інв.№ 004, об`єкт житлової нерухомості 03.07.2019 року зареєстроване право власності за ТОВ «Ковальчуків» на підставі іпотечного договору № 1488 від 18.07.2018 року. 07.07.2020 року зареєстровано обтяження на нерухоме майно арешт нерухомого майна на підставі ухвали суду від 01.07.2020 року у справі № 336/133/20.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 року у справі № 336/133/20 накладено арешт на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 96, що складається з будівлі літ. «А-5» загальною площею 2241,9 кв. м, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Ковальчуків» (ЄДРПОУ 37805957), визнане його речовим доказом у кримінальному провадженні та заборонено будь-яким особам розпорядженням вказаним майном до скасування такого обмеження у встановленому законом порядку.

Обтяження накладено під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019080080001866 від 19.07.2019 року за ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, обвинувальний акт у якому відносно державного реєстратора Ткаліч В.О. з 23.09.2020 року перебуває на розгляді у Ленінському районному суді м. Запоріжжя (справа № 334/5535/20). Згідно обвинувального акту, державний реєстратор ОСОБА_2 фактично змінила право власності на майно розташоване по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжя, з колективної власності акціонерів ВАТ транспортного будівництва «Дніпровськпромбуд» на приватну ТОВ «Дніпровськпромбуд», в подальшому, замість передачі нерухомого майна до територіальної громади міста Запоріжжя, в порушення статті 3 та п. 3 Розділу VIII Закону України «Про реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків» відчужено гуртожиток в інтересах третьої особи ТОВ «Управління будівництва-1». У Реєстрі змінено статус оспорюваної будівлі з «гуртожиток» на «громадський будинок».

Запорізька обласна прокуратура вказує, що наразі власником будівлі гуртожитку, зареєстрованої як громадський будинок літ. А-5 інв. № 004, об`єкт нежитлової нерухомості, розташованого по вул. Фортечній, 96, у м. Запоріжжя, з 03.07.2019 року є ТОВ «Ковальчуків». ТОВ «Ковальчуків», поступово вживає заходи спрямовані на те, щоб ухилитися від виконання імперативної вимоги Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» про передачу гуртожитку у власність територіальної громади, погрожує відселити мешканців гуртожитку по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжя.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частин 1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що до розгляду справи по суті, дії власника гуртожитку можуть бути невідворотними. Наразі триває спір щодо бездіяльності Запорізької міської ради та Виконавчого комітету Запорізької міської ради в частині невиконання вимог Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» №500-VI від 04.09.2008 року стосовно прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжя. До ухвалення рішення, власник гуртожитку ТОВ «Ковальчуків» може вчинити дії по його відчуженню, що може привести до негативних наслідків, які ускладнюють взаємовідносини територіальної громади міста Запоріжжя, мешканців гуртожитку з власником ТОВ «Ковальчуків», новим можливим власником. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних витрат та перепон у відновленні порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя.

ТОВ «Ковальчуків» може вчиняти дії по зняттю арешту накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 року у справі № 336/133/20 на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, що складається з будівлі літ. «А-5» загальною площею 2241,9 кв. м, яке визнане його речовим доказом у кримінальному провадженні.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим забезпечення позову шляхом заборонити ТОВ «Ковальчуків» вчиняти дії щодо відчуження громадського будинку літ.А-5 інв.№004, об`єкту нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101) та заборони державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії щодо громадського будинку літ.А-5 інв.№004, об`єкту нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101).

Оцінюючи заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає наявними докази очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та Виконавчого комітету Запорізької міської ради, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Таким чином, на час подання позову та розгляду даної справи існують підстави для забезпечення позову, передбачені частиною 1 статті 151 КАС України.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень та у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги. Зміна розподілу судових витрат здійснюється у разі зміни чи ухваленні нового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не погоджується с висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвали та прийняти нову про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року в справі №280/10260/23 скасувати.

Постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків» вчиняти дії щодо відчуження громадського будинку літ.А-5 інв.№004, об`єкту нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101) до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Заборонити державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії щодо громадського будинку літ.А-5 інв.№004, об`єкту нежитлової нерухомості, загальною площею 2241,9 кв.м, розташованого по вул.Фортечній, 96, у м.Запоріжжі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101), до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова