Постанова

від 30.05.2024 по справі 280/10260/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10260/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали виготовлено 29.01.2024 року) у адміністративній справі №280/10260/23 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків» про зобов`язання вчинити дії, суд

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради (далі по тексту відповідач 1), Виконкому Запорізької міської ради (далі по тексту відповідач 2); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача ТОВ «Ковальчуків», в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині невиконання вимог Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» стосовно прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул. Фортечній, 96 у м. Запоріжжі; зобов`язати відповідачів вжити всіх передбачених Законом України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» заходів, спрямованих на прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул. Фортечній, 96 у м. Запоріжжі (згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 6614962, «громадський будинок», літ. А-5, інв. №004, об`єкт нежитлової нерухомості).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року закрито провадження у справі; роз`яснено Запорізькій обласній прокуратурі право на звернення з позовом до господарського суду в порядку господарського судочинства.

З ухвалою суду першої інстанції не поголилась Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ухвала винесена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи. Апелянт зазначив, що суд необґрунтовано прийшов до висновку про те, що вказаний спір, пов`язаний з реалізацією відповідачами майнових прав та інтересів, зокрема, питання переходу права власності на будівлю гуртожитку у комунальну власність. Апелянт зазначив, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору; публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правовим відносин і стосується саме цих відносин. Спір має майновий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення майнового права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери майнових відносин, навіть якщо до порушення права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень; управлінські функції повинні бути прямо передбачені законодавством, зокрема ст.3 Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад, тобто орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про прийняття оспорюваного гуртожитку у власність територіальної громади, одночасно визначивши конкретний, передбачений законом спосіб такої передачі, який є альтернативним (компенсаційний чи частково-компенсаційний). Апелянт вважав, що без прийняття рішення (владної функції), яка буде обов`язковою для інших учасників цього процесу (ТОВ «Ковальчуків»), що відповідає принципу керування подальшою поведінкою цієї особи (управлінська функція), наступна робота з передачі гуртожитку в комунальну власність неможлива. Апелянт зазначав, що вимоги Закону «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» спрямовані не на задоволення майнового інтересу окремих осіб, а спрямований на захист суспільного інтересу; мешканці, які проживають у гуртожитку зможуть реалізувати своє право на приватизацію житла після передачі гуртожитку до комунальної власності. Апелянт зазначив, що у даній справі, прокурор, звернувшись до адміністративного суду, звернувся не за захистом приватних інтересів окремих осіб (конкретних мешканців гуртожитку), а, діючи в інтересах держави за захистом суспільного інтересу (невизначеного кола осіб, які потребують покращення житлових умов та можуть задовольнити своє право на житло за рахунок приватизації вільної площі в гуртожитку.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що п.2 ч.1 ст.3, п.5 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом, тобто визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу. Суд зазначив, що у даній справі спір стосується фактично не вжиття відповідачем заходів, передбачених Законом України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків», спрямованих на прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул. Фортечній, 96 у м. Запоріжжя, який на даний час належить на праві власності ТОВ «Ковальчуків», тобто пов`язаний з реалізацією майнових прав та інтересів, зокрема питання переходу права власності на будівлю гуртожитку у комунальну власність. Суд, посилаючись на пункти 6, 13 ч.1 ст.20 ГПК України, зазначив, що спір має вирішуватися у порядку господарського судочинства із залученням ТОВ «Ковальчуків» у якості відповідача/співвідповідача, оскільки спірні правовідносини безпосередньо матимуть вплив на його майнові права.

Матеріалами справи встановлено, що Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся з позовом до адміністративного суду до відповідачів: Запорізької міської ради, Виконкому Запорізької міської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідачів в частині невиконання вимог Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» стосовно прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по вул. Фортечній, 96 у м. Запоріжжі та зобов`язання відповідачів вжити всіх передбачених Законом України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» заходів, спрямованих на прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя вище вказаного гуртожитку. Згідно позовної заяви, ТОВ «Кравчуків», яке є згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником громадського будинку, літ. А-5, інв. №004, за адресою: вул. Фортечна, буд.96 в м. Запоріжжі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року у справі №904/9399/17 статус оспорюваної будівлі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено з «гуртожитку» на «громадський будинок» (об`єкт нежитлової нерухомості), вказана будівля фактично залишається гуртожитком, в якому зареєстровані та проживають 43 особи, що підтверджується відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 20.01.2023 року №04-45/3/123.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 року у справі №336/133 накладено арешт на нерухоме майно будівлю гуртожитку, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 96, яке належить станом на момент винесення ухвали на праві приватної власності ТОВ «Ковальчуків» та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні та заборонено будь-яким особам розпоряджуватися вказаним майном до скасування такого обмеження у встановленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.4, частин пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.5, пунктів 1, 2, 3 ч.3 ст.14 Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону здійснюється в порядку та строки, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, затвердженою законом; передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону; гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передаються у власність територіальних громад відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Для цілей цього Закону встановлюються такі особливості стосовно використання жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, переданих у власність територіальних громад: передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником особи) або за рішенням суду; прийняття гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальної громади здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради (або за рішенням виконавчого органу місцевої ради з наступним затвердженням цією радою); передача гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, у власність територіальних громад здійснюється на добровільних (договірних) умовах або, у разі відмови органів управління (уповноважених осіб) власників гуртожитків від такої передачі, - за рішенням суду за поданням органу місцевого самоврядування. Гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів: 1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; 2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради; відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради; 3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються: а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку; б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевказаним законодавством передбачено, що передача гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, у власність територіальних громад здійснюється у всіх випадках (на добровільних (договірних) умовах або за рішенням суду): на безкомпенсаційній основі - за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; на частково-компенсаційній - на договірних засадах з виплатою компенсації за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради; на компенсаційній основі - за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку; без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.

З системного аналізу вбачається, що законодавець при вирішенні питання про передачу гуртожитків, передбачив добровільний порядок, компенсаційний або частково-компенсаційний, тобто законодавством не передбачено односторонньої управлінської дії суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно пунктів 2, 7 ч.1 ст.4, п.5 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, тобто публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У даній справі суть спору стосується майнових прав власника гуртожитку (громадської будівлі) ТОВ «Ковальчуків», а тому, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному спорі є майновий інтерес і такий спір має приватноправовий характер, оскільки пов`язаний з реалізацією майнових прав та інтересів, зокрема питання переходу права власності на будівлю гуртожитку у комунальну власність.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у адміністративній справі №280/10260/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова