Постанова

від 10.04.2024 по справі 640/20346/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20346/22 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00960270702 від 29.12.2021 форми «Р» та №00960200702 від 29.12.2021 форми «В4».

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 14 червня 2023 року у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, оскільки не враховано наступних обставин:

-відсутність Товариства та його посадових осіб за місцезнаходженням була спричинена введенним на території України карантином та запровадженням на підприємстві дистанційної роботи;

- апелянт не отримував наказ на перевірку та відповідно не міг відреагувати, в межах чинного законодавства України, на нього, у тому числі й не надав на перевірку документів;

-про оскаржувані рішення апелянт дізнався через півроку через свій електронний кабінет;

- під час розгляду справи суд вийшов за межі позовних вимог так як, позивач не просив оцінювати його господарські операції, які ще не були предметом перевірки;

- апелянт готовий вийти на податкову перевірку та надати всі необхідні документи та пояснення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що відсутність Товариства та його посадових осіб за місцезнаходженням унеможливило проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з чим було призначено проведення документальної позапланової перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість. Контролюючим органом було направлено на адресу Товариства наказ, повідомлення, запити, проте позивачем не було надано до контролюючого органу жодного документу чи письмових пояснень.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 10.11.2021 №8914-п призначено з 12.11.2021 проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві було здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» за адресою: вул. Звіринецька, буд.63, м. Київ, 01014 та встановлено відсутність останнього за місцезнаходженням (податковою адресою), про що складено Акт №6041/Ж6/26-15-07-02-02 від 15.11.2021 «Що засвідчує факт відсутності ТОВ «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» та його посадових осіб за місцезнаходженням суб`єкта господарювання».

У зв`язку з відсутністю Товариства за місцезнаходженням суб`єкта господарювання та неможливістю проведення документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві видано наказ від 17.11.2021 №9119-п про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гри. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень, червень, лишень, серпень 2021 року.

Як свідчать матеріали справи контролюючим органом було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу підприємства (трекінг, номер відправлення: 0315125962662): вул. Звіринецька, буд. 63, м. Київ, 01014 копію наказу від 17.11.2021 №9119-п та повідомлення від 17.11.2021 №1914/26-15-07-02-02-22 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

В подальшому на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 17.11.2021 №9119-п, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» (код 39673098) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.10.2021 №9309577626), яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року.

В ході проведення перевірки, податковим органом у зв`язку з проведенням позапланової перевірки та відповідно до вимог податкового законодавства неодноразово направлялись запити щодо надання первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами, вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями запиту від 17.11.2021 та від 25.11.2021.

Оскільки впродовж строку проведення перевірки позивачем не було надано податковому органу жодного документу та пояснень, службовими особами податкового органу було складено Акт від 29.11.2021 «Про ненадання документів та письмових пояснень ТОВ «УГЕ» (код 39673098)».

Результати перевірки оформлені Актом від 06.12.2021 №90043/26-15-07-02-02-17/39673098, у висновках якого зазначено, що Товариством порушено п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI. зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації з податку на додану вартість всього у сумі 2 263 195 грн., а також занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23 667 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства.

29.12.2021 на підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00960270702 від 29.12.2021 форми «Р» яким встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, яким застосовано суму грошового зобов`язання у розмірі 29 583,00 грн;

- №00960200702 від 29.12.2021 форми «В4» яким встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 263 195,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

За приписами пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (…) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (…).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.

Згідно з пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 означеної статті платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

З аналізу наведених положень ПК України висновується, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Судом встановлено, що контролюючим органом було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу підприємства (трекінг, номер відправлення: 0315125962662): вул. Звіринецька, буд. 63, м. Київ, 01014 копію наказу від 17.11.2021 №9119-п та повідомлення від 17.11.2021 №1914/26-15-07-02-02-22 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

В подальшому на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 17.11.2021 №9119-п, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО» (код 39673098) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.10.2021 №9309577626), яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року.

В ході проведення перевірки, податковим органом неодноразово направлялись запити та адресу Товариства щодо надання первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами.

Не отримавши від Товариства жодного документу та пояснень контролюючим органом було складено Акт від 29.11.2021 «Про ненадання документів та письмових пояснень ТОВ «УГЕ» (код 39673098)».

Зазначене підтверджується висновками акту перевірки, актом про ненадання документів та підтверджується самим позивачем.

У площині вищевказаного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами.

Принагідно судова колегія зауважує, що у постанові від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20 Верховний Суд зазначив, що дійсно, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору, що й було зроблено судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені під час розгляду справи, у тому числі щодо ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу документів, що пов`язані з предметом перевірки та визначенням об`єкту оподаткування за наявності у платника податків обов`язку з їх зберігання, а також ненадання контролюючому органу будь-яких документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПК України, у межах строків, встановлених абзацом другим пункту 44.7 статті 44, пунктом 86.7 статті 86 ПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність у межах спірних правовідносин підстав для застосування до такого ненадання наслідків, передбачених пунктом 44.6 ПК України, та вважати, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності.

За вказаних обставин, суд погоджується із позицією контролюючого органу, викладеною в акті перевірки, щодо не підтвердження позивачем первинними документами фінансового обліку обґрунтованості включення до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податку на додану вартість як такої, що всупереч вимогам 44.1 статті 44 ПК України не підтверджена первинними документами фінансового обліку, введення яких передбачено законодавством.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що у зв`язку з відсутністю у позивача на час проведення перевірки первинних документів, неможливо підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 814/32/15. Крім того, указана вище позиція щодо недопустимості доказів сформульована Верховним Судом у постанові від 22.06.2020 у справі № 520/4539/19.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що не отримував наказ на перевірку та відповідно не міг відреагувати, в межах чинного законодавства України, на нього, у тому числі й не надав на перевірку документів. Відсутність Товариства та посадових осіб за місцезнаходженням була спричинена введеним на території України карантином та запровадженням на підприємстві дистанційної роботи.

Колегія суддів критично оцінює наведені вище доводи апелянта в якості перешкод для надання запитуваних ГУ ДПС у м. Києві документів, позаяк ці обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, жодним чином не звільняли платника податків від визначеного ст. 44 і ст. 85 ПК України обов`язку з їх надання. До того ж неможливість виконати такий обов`язок підприємством належними і допустимими доказами не підтверджена.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ГРЕЙН-ЕКСПО»

залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких