Постанова

від 10.04.2024 по справі 460/17624/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/17624/23 пров. № А/857/23512/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року (головуючий суддя Недашківська К.М., 14:56 год., м. Рівне, повний текст складено 09 листопада 2023 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Кроноспан Рівне" звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2023 №296/33-00-07-01 та від 24.04.2023 №297/33-00-07-01.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Товариство передало органу місцевого самоврядування безоплатно у власність Пост автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі згідно акта приймання-передачі від 25.11.2022. Вказує, що вартість переданого майна, яка зазначена в акті приймання-передачі майна від 25.11.2022, не може братися до уваги для цілей визначення об`єкта оподаткування, оскільки на момент передачі майна (листопад 2022 року) балансова вартість майна становила 2560639,01 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 19.07.2023 №1/19/07/2023, відтак позивач сформував податкову накладну, визначивши у порядку статті 188 Податкового кодексу України базу оподаткування залишкова балансова вартість - 2560639,01 грн. Вважає, що дотримання позивачем положень п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, строків та порядку реєстрації податкових накладних, спростовує висновки відповідача, які зазначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях. Вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою пояснення позивача щодо амортизації Посту, що вплинули на балансову вартість. Зазначає, що документи, які долучались в суді першої інстанції до клопотання від 12.10.2023, бухгалтерські дані підтверджують балансову вартість, що визначена позивачем.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, зокрема, що за операцією з безоплатної передачі майна у власність органу місцевого самоврядування Товариство мало визначити базу оподаткування у порядку статті 188 Податкового кодексу України, виходячи з вартості майна, яка вказана в акті приймання-передачі 2799951,11 грн, тому у зв`язку з відхиленням між залишковою вартістю та вартістю, зазначеною в акті приймання-передачі майна від 25.11.2022, платником податків занижено базу оподаткування ПДВ на 239312,10 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 47862,42 грн.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників, проаналізувавши письмові докази, які є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, ТОВ Кроноспан Рівне звернулося до голови Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області з клопотанням від 17.01.2022 №2501/22, в якому просило прийняти безоплатно у власність Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області Пост автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі: Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія), що розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Богдана Хмельницького, координати 50.6875207461195005, 26.183718789718295, балансова вартість об`єкта 2799951,11 грн без ПДВ.

Рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 11.07.2022 №1030 надано згоду на безоплатне прийняття з приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан Рівне у комунальну власність територіальної громади Городоцької сільської ради рухомого майна, а саме, Пост автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі: Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія), що розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Богдана Хмельницького, координати 50.6875207461195005, 26.183718789718295, балансовою вартістю 2799951,11 грн без ПДВ.

Наказом директора ТОВ Кроноспан Рівне від 10.08.2022 №88 передано у власність Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області на безоплатній основі вказане рухоме майно.

25 листопада 2022 року між представниками товариства та органу місцевого самоврядування оформлений та підписаний Акт приймання-передачі на безоплатній основі, відповідно до якого ТОВ Кроноспан Рівне передає на безоплатній основі, а Городоцька сільська рада приймає Пост автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія), що розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Богдана Хмельницького, координати 50.6875207461195005, 26.183718789718295, балансова вартість об`єкта 2799951,11 грн без ПДВ (а.с. 181, том 1).

Рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 25.11.2022 №1095 затверджено Акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади Городоцької сільської ради рухоме майно: Пост автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі: Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія), що розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Богдана Хмельницького, координати 50.6875207461195005, 26.183718789718295, балансовою вартістю 2799951,11 грн без ПДВ (а.с. 182, том 1).

Позивач сформував податкову накладну від 25.11.2022 №120 на загальну суму 2560639,01 грн, сума ПДВ 512127,80 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) (а.с. 191 том 1). Як зазначає позивач, за операцією безоплатної передачі майна він визначив базу оподаткування, виходячи з балансової вартості майна згідно бухгалтерської довідки станом на 25.11.2022 2560639,01 грн.

На підставі направлень від 15.02.2023 №25/33-00-07-01, від 28.02.2023 №25/33-00-07-01, наказу від 18.01.2023 №16, інспекторами Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України проведена перевірка ТОВ Кроноспан Рівне, за результатами якої складений Акт Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ Кроноспан Рівне щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету від 16.03.2023 №131/33-00-07-01/40144003 (а.с. 26, том 1).

Перевіркою встановлено порушення:

пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4, пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України завищено за листопад 2022 року від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 102660,42 грн;

пункту 20.1., пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу за листопад 2022 року на суму ПДВ 47862,42 грн.

Позивач подав до контролюючого органу письмові Заперечення на Акт перевірки від 30.03.2023 (а.с. 101, том 1).

Листом від 10.04.2023 контролюючий орган повідомив платника податків про дату, час і місце розгляду Заперечень на Акт перевірки від 30.03.2023 (а.с. 131, том 1).

Контролюючим органом надана відповідь від 18.04.2023 про те, що надані платником податків документи не спростовують висновків Акта перевірки (а.с. 132, том 1).

Позивач подав до контролюючого органу письмові Заперечення на Акт перевірки від 26.04.2023 (а.с. 134 том 1), за результатами розгляду яких контролюючий орган повідомив про відсутність підстав для подання та розгляду повторних заперечень (а.с. 145 том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом сформовані податкові повідомлення-рішення від 24.04.2023: №296/33-00-07-01, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2022 року на 47862,42 грн (далі ППР №296/33-00-07-01) (а.с. 148 том 1) та №297/33-00-07-01, яким застосовано штраф у розмірі 50% - 23931,21 грн (далі ППР №297/33-00-07-01) (а.с. 152 том 1).

Рішенням ДПС України від 03.07.2023 скаргу платника податків залишено без задоволення, а ППР №296/33-00-07-01 та №297/33-00-07-01 без змін (а.с. 171 том 1).

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при оформленні актів приймання-передачі майна за операціями з безоплатної передачі майна з приватної у комунальну власність, в таких актах зазначається вартість, яка є базою оподаткування, та яка визначається сторонами під час передачі майна самостійно.

Суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку основним документом, з яким пов`язується момент виникнення податкових зобов`язань, є саме Акт приймання-передачі від 25.11.2022, яким установлено вартість Поста згідно Акта приймання-передачі 2799951,11 грн., що свідчить про правомірність оскаржуваного ППР №296/33-00-07-01, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2022 року на 47862,42 грн.

Суд вказав, що враховуючи попередній висновок суду про правомірність ППР №296/33-00-07-01, позивач мав обов`язок визначити базу оподаткування, виходячи з вартості Поста 2799951,11 грн, та скласти податкову накладну саме на таку суму, подавши ПН на реєстрацію в ЄРПН, відтак прийшов до висновку, що ППР №297/33-00-07-01 винесено правомірно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України), зокрема, він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до підпункту 14.1.13. пункту 14.1 статті 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів висновує, що операція з безоплатної передачі для платника податку, який здійснює таку передачу, є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку. При здійсненні операції з безоплатної передачі майна з приватної у комунальну власність платник податків зобов`язаний визначити базу оподаткування, яка не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, та визначити податкові зобов`язання з ПДВ.

Водночас, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції.

Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі товарів використовується для фіксації факту передачі і приймання товару в різних ситуаціях та є важливим для податкового обліку.

При оформленні актів приймання-передачі майна за операціями з безоплатної передачі майна з приватної у комунальну власність, в таких актах зазначається вартість, яка є базою оподаткування, та яка визначається сторонами під час передачі майна самостійно.

Разом з тим, згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань при безоплатній передачі основних засобів є дата відвантаження товарів, тобто момент підписання акта приймання передачі об`єкта, який містить повну інформацію про виконану господарську операцію та яким установлено договірну вартість об`єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2022 року між ТОВ Кроноспан Рівне та Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області оформлений та підписаний Акт приймання-передачі на безоплатній основі, яким сторонами установлено вартість Поста автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія) 2799951,11 грн.

Даний акт затверджено рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 25.11.2022 №1095.

Таким чином, вартість Посту, станом на дату його передачі (25.11.2022) складала 2799951,11 грн. без ПДВ, що визначено сторонами в Акті приймання-передачі від 25.11.2022, відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що саме ця вартість має бути базою оподаткування у розумінні статті 188 ПК України.

Платник податків зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з вартості, яку ним було самостійно визначено і узгоджено, в даному випадку, в Акті приймання-передачі від 25.11.2022.

Крім того, Городоцькою сільської радою у листі від 15.03.2023 №371/03-02-09/29 також підтверджено, що вартість Поста автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія), згідно якої прийнято його на баланс ради, складає 2799951,11 грн без ПДВ.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що вартість майна на момент його передачі (листопад 2022 року) мала визначатися за балансовою вартістю майна - 2560639,01 грн, яка підтверджена бухгалтерською довідкою від 19.07.2023 №1/19/07/2023.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15.

На виконання завдань адміністративного судочинства, при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а ті документи, які при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем не досліджувались, то підстав для врахування таких первинних документів під час судового розгляду справи немає.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08 березня 2020 року у справі №810/2714/15, від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18.

Бухгалтерська довідка від 19.07.2023 №2/19/07/2023, на яку покликається апелянт, де зазначено, що станом на 25.11.2022 балансова вартість Поста автоматичного вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі: Airpointer виробництва mlu-recordum Environmetal Monitoring Solutions GmbH (Австрія), який переданий Городоцькій сільській раді становила 2560639,01 грн, є складеною після закінчення перевірки та прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, відтак відповідачем така і не могла бути врахована при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що довідка від 19.07.2023 №2/19/07/2023 не впливає на визначення бази оподаткування, яка має визначатися згідно Акта приймання-передачі.

Доводи апелянта, що акт приймання-передачі не вважається документом, який засвідчує договірну вартість передачі товару, оскільки не є договором в розумінні чинного законодавства, є необгрунтованими.

Між позивачем та органом місцевого самоврядування - Городоцькою сільською радою відсутній договір, який би визначав договірну вартість операції з постачання, адже передача Посту здійснювалась на підставі клопотання від 17.01.2022 №2501/22, в якому Товариство просило прийняти безоплатно у власність Городоцької сільської ради даний Пост та рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 11.07.2022 №1030, у якому надано згоду на таке безоплатне прийняття.

Більше того, у вищезазначених клопотанні та рішенні також вказана вартість Поста 2799951,11 грн без ПДВ, тобто, саме ця вартість вважається договірною.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість Поста у розмірі 2799951,11 грн, яка зазначена в Акті приймання-передачі від 25.11.2022, є базою оподаткування у розумінні статті 188 ПК України, а тому позивач був зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ станом на момент реєстрації ПН, виходячи саме з такої вартості, відтак податкове повідомлення-рішення №296/33-00-07-01 винесено правомірно.

Позивач мав обов`язок визначити базу оподаткування, виходячи з вартості Поста 2799951,11 грн, скласти та подати податкову накладну на реєстрацію в ЄРПН, а тому податковий орган підставно застосував до платника податку штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 310, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №460/17624/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11 квітня 2024 року