Постанова

від 12.04.2024 по справі 460/870/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/870/23 пров. № А/857/808/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЗапотічного І.І. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Рівне Транс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт (суддя суду І інстанції: ОСОБА_1 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 07.12.2023р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 07.12.2023р.),-

В С Т А Н О В И В:

30.12.2022р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач Приватне підприємство /ПП/ «Рівне Транс» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 347369 від 20.12.2022р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1-7, 40).

Згідно ухвали суду від 13.01.2023р. розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.42 і на звороті).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській обл. № 347369 від 20.12.2022р. про застосування до ПП «Рівне Транс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. (а.с.131-135).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.136-143).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач підставно притягнув позивача до відповідальності згідно Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки водій автобуса позивача не мав на час проведення рейдової перевірки документів, передбачених ст.39 вказаного Закону, а саме: розкладу руху та схеми маршруту під час здійснення регулярного перевезення пасажирів по маршруту: Рівне ПВА Шпанів.

Відповідно до вимог п.1.4 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 278 від 07.05.2010р., схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України.

Отже, схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю.

В свою чергу, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що водій транспортного засобу надав при перевірці паспорт маршруту, хоча вищевказаний Порядок передбачає пред`явлення водієм схеми маршруту та розклад руху регулярних перевезень, а паспорт маршруту має забезпечити перевізник.

Також стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» розділяє документи, що має мати для регулярних перевезень автомобільний перевізник та водій автобусу, що здійснює регулярні пасажирські перевезення. При цьому, водій транспортного засобу повинен пред`явити під час перевірки, зокрема, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, а автомобільний перевізник - оформити відповідний паспорт маршруту.

Позивачем ПП «Рівне Транс» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.161-165).

При цьому, пропущений позивачем строк подачі відзиву підлягає продовженню, оскільки стороною по справі наведені поважні причини його пропуску (а.с.166-169).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що паспорт № 1712 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1408 Рівне ПВА - Шпанів відповідає вимогам п.2.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 278 від 07.05.2010р., та містить, зокрема, схему маршруту та розклад руху регулярних перевезень, а тому уповноваженими особами Укртрансбезпеки в ході проведення перевірки безпідставно не взято до уваги наявність у водія такого паспорта.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що складання відносно позивача Акту № 336482 від 14.11.2022р. як перевізника, який здійснює регулярні пасажирські перевезення, з покликанням на ненадання ним усіх необхідних документів для таких перевезень (схеми маршруту та розклад руху), є безпідставним та необґрунтованим, а саме складання Акта перевірки з неточними відомостями не може бути належною підставою для притягнення такого суб`єкта господарювання до адміністративно-господарської відповідальності.

При цьому, покликання відповідача на ознайомлення та підписання Акта перевірки водієм транспортного засобу, як на обставину ненадання таким водієм всіх необхідних документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», не заслуговують на увагу суду, оскільки він підписаний водієм із зауваженням про незгоду з таким актом.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що відповідач застосував до позивача адміністративно-господарський штраф за відсутності належних та достовірних доказів вчинення правопорушення, що свідчить про невідповідність оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Вказані висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, в повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, в період з 14.11.2022р. по 20.11.2022р. на підставі щотижневого графіка рейдових перевірок № 015701 від 11.11.2022р. та відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 11533/37/27-22 від 11.11.2022р., уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській обл. проводилася рейдова перевірка (перевірки на дорозі) транспортних засобів, якими здійснюються перевезення пасажирів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні, за додержанням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту на а/д М-06 Київ-Чоп, 268 км+182; 271 км+330; 373 км; 432 км+500; а/д М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 303 км+700; а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 137 км; в м.Рівне; Вараському р-ні, Дубенському р-ні, Рівненському р-ні, Сарненському р-ні.

14.11.2022р. на виконання вищевказаного заходу було здійснено в м.Рівне (Рівне ПВА) перевірку транспортного засобу марки «БАЗ» (автобус), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ПП «Рівне Транс», під керуванням водія ОСОБА_2 .

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 336482 від 14.11.2022р., у якому зафіксовано порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні регулярних пасажирських перевезень, а саме: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки розкладу руху та схеми маршруту.

Водій акт перевірки підписав із зауваженнями про незгоду з таким Актом (а.с.10).

За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі Акта перевірки № 336482 від 14.11.2022р., начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській обл. винесено постанову № 347369 від 20.12.2022р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої до ПП «Рівне Транс» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Законом України «Про автомобільний транспорт» (перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт») застосовано штраф у сумі 17000 грн. (а.с.9).

Відповідно до абз.4 п.1 постанови КМ України № 442 від 10.09.2014р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Згідно з п.1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р.

Згідно п.3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

За змістом розпорядження КМ України № 1579-р від 02.12.2021р. територіальним органом Укртрансбезпеки на території Рівненської обл. є Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській обл.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені приписами Закону України № 2344-III від 05.04.2001р. «Про автомобільний транспорт» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 цього Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 наведеного Закону, є автомобільний перевізник, який здійснює таке перевезення.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ПП «Рівне Транс» здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, та відповідно до ліцензії серії АГ № 503840, виданої Головною державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті (Головавтотрансінспекція) 18.01.2011р., має дозвіл на внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с.11, 12, 14).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 07.10.2015р. транспортний засіб марки «БАЗ», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2005 року виготовлення, належать на праві власності ПП «Рівне Транс» (а.с.15).

21.11.2016р. між ПП «Рівне Транс» (перевізник) та Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації (організатор перевезень) укладено договір № 1312 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів (гр. № 3) із строком дії до 20.11.2021р. (а.с.16-18).

Організатором перевезень надано перевізнику Дозвіл для роботи на автобусному маршруті Рівне ПВА Шпанів (гр.№ 3), який дійсний до 20.11.2021р. (а.с.19).

Крім того, 02.01.2019р. між ПП «Рівне Транс» (перевізник) та Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації (організатор перевезень) укладено договір № 1408 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів (гр. № 1) із строком дії до 01.01.2024р. (а.с.20-22).

Організатором перевезень надано перевізнику Дозвіл для роботи на автобусному маршруті Рівне ПВА Шпанів (гр. № 1), який дійсний до 01.01.2024р. (а.с.23).

Під час здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів перевізником забезпечено водія транспортного засобу, який здійснює таке перевезення, паспортом приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1712, який містить всі необхідні документи, передбачені ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.25-32).

Зі змісту вказаного паспорту встановлено, що він затверджений ПП «Рівне Транс» та погоджений Управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській обл. 30.11.2016р., що підтверджується відповідними відмітками на такому паспорті та листом Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській обл. № 2461/116/39/02-2016 від 30.11.2016р. (а.с.24).

Копію такого паспорту було пред`явлено водієм транспортного засобу марки «БАЗ», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , уповноваженим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській обл. в ході проведення рейдової перевірки 14.11.2022р.

Факт пред`явлення водієм до перевірки вказаного паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень підтверджується відповідачем у відзиві, а також долученою до нього копією першої сторінки такого паспорту.

Вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів, встановлює Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 278 від 07.05.2010р.

Відповідно до п.1.3 вказаного Порядку автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Згідно з п.2.1 зазначеного Порядку паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Пунктом 2.8 згаданого Порядку передбачено, що у відомостях про зміни на маршруті зазначається інформація про всі зміни до схеми руху, кількості, тривалості та розташування зупинок, розкладу руху та інші зміни, які здійснюються організатором перевезень чи замовником послуг за згодою перевізника або без згоди перевізника у випадках, передбачених законодавством.

Окремі аркуші з відповідними змінами, погодженими з організатором перевезень, а у разі внесення змін до схеми автобусного маршруту або характеристики маршруту - також із відповідним уповноваженим підрозділом Національної поліції України, підшиваються до паспорта маршруту з одночасним внесенням відповідної інформації до відомостей про зміни на маршруті.

За змістом п.2.13 цього Порядку затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником; затвердження паспорта автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень (додаток 2) здійснюється замовником послуг за погодженням з організатором перевезень на відповідній території (у частині маршруту та графіка руху); затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території.

Уповноважений підрозділ Національної поліції України розглядає протягом 30 днів та в цей самий строк погоджує паспорти маршрутів (у частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надає обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні (п.3.4 Порядку).

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить на користь того, що паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень набирає чинності з моменту його затвердження та втрачає чинність у разі: 1) неотримання перевізником права на обслуговування маршруту; 2) розірвання з перевізником договору про організацію перевезень; 3) анулювання дозволу на перевезення пасажирів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач здійснює організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1408 Рівне ПВА - Шпанів з листопада 2016 року на підставі договору № 1312 від 21.11.2016р. та продовжує його здійснювати до 01.01.2024р. відповідно до договору № 1408 від 02.01.2019р.

При цьому, доказів розірвання таких договорів та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на момент здійснення рейдової перевірки матеріали справи не містять, як не містять доказів визнання недійсним/нечинним паспорта приміського автобусного маршруту регулярних перевезень за № 1712 в судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, паспорт № 1712 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1408 Рівне ПВА - Шпанів відповідає вимогам п.2.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 278 від 07.05.2010р., та містить, зокрема, схему маршруту та розклад руху регулярних перевезень, а тому уповноваженими особами Укртрансбезпеки в ході проведення перевірки безпідставно не взято до уваги наявність у водія такого паспорта.

Встановлені під час судового розгляду обставини дають підстави для висновку про те, що складання відносно позивача Акта № 336482 від 14.11.2022р. як перевізника, який здійснює регулярні пасажирські перевезення, з покликанням на ненадання ним усіх необхідних документів для таких перевезень (схеми маршруту та розклад руху), є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач застосував до позивача адміністративно-господарський штраф за відсутності належних та достовірних доказів вчинення правопорушення.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права

Водночас, доводи апелянта побудовані на переоцінці наявних доказів і усуненні помилок застосування норм матеріального права судом першої інстанції; будь-яких нових доказів до матеріалів справи останнім не представлено.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Отже, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Укртрансбезпеку.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. в адміністративній справі № 460/870/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 12.04.2024р.