Постанова

від 12.04.2024 по справі 500/5561/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5561/23 пров. № А/857/2128/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівДовгої О.І. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМЦ» до Головного управління ДПС у Тернопільській обл. та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Мірінович У.А., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.12.2023, м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 29.12.2023),-

В С Т А Н О В И В:

30.08.2023 (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «БМЦ» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача Головного управління /ГУ/ ДПС у Тернопільській обл. про відмову в реєстрації податкових накладних №№ 8666208/37043867, 8666170/37043867, 8666214/37043867, 8666215/37043867, 8666209/37043867, 8666210/37043867, 8666211/37043867, 8666207/37043867, 8666213/37043867, 8666212/37043867, 8666172/37043867, 8666171/37043867, що прийняті від 20.04.2022;

зобов`язати відповідача Державну податкову службу /ДПС/ України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ подані на реєстрацію позивачем податкові накладні №№ 1784, 1786, 1781, 1782, 1785, 1787, 1790, 1799, 1779, 1778, 1789, 1788, які складені 15.08.2022;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору (Т.1, а.с.1-9, 145).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (Т.1, а.с.159-160).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. про відмову в реєстрації податкових накладних №№ 8666208/37043867, 8666170/37043867, 8666214/37043867, 8666215/37043867, 8666209/37043867, 8666210/37043867, 8666211/37043867, 8666207/37043867, 8666213/37043867, 8666212/37043867, 8666172/37043867, 8666171/37043867, що прийняті від 20.04.2022; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані на реєстрацію ТзОВ «БМЦ» податкові накладні №№ 1784, 1786, 1781, 1782, 1785, 1787, 1790, 1799, 1779, 1778, 1789, 1788, які складені 15.08.2022, датою їх фактичного подання; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.2, а.с.4-23).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.26-33).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем складені спірні податкові накладні, які надіслані до ДПС для реєстрації. Однак, відповідно до квитанцій реєстрація зазначених податкових накладних зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України по причині того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.29 є відсутніми у таблиці даних платника податку на додану вартість /ПДВ/, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Такі квитанції в повній мірі відповідають вимогам закону.

У квитанціях запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Для підтвердження реєстрації податкових накладних ТзОВ «БМЦ» були надані пояснення та ряд документів.

Однак, позивачем в порушення вимог п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надано повний пакет документів. по причині чого на адресу останнього були скеровані повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень/документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: платником не надано документів щодо права власності/користування на об`єкти, що пов`язані з отриманням доходу (використовуються у господарській діяльності) та відображено у звітності за формою 20-ОПП.

Оскільки платник податку не надав додаткових документів/пояснень на підтвердження інформації, вказаної в податкових накладних, тому Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. правомірно прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що відповідає прямій вказівці абз.9 п.9 Порядку № 520.

В цілому позивачем надані копії документів, що не були достатніми для прийняття Комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних, оскільки в сукупності вони дали підстави для висновку контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних. Зокрема, позивачем не представлено заявок на перевезення, рахунків на оплату та розрахункових документів, а надані до суду заявки стосуються іншого договору. Не маючи права на залучення третіх осіб до виконання перевезень, позивач надав договір з ТзОВ «МВ Стеллар» на перевезення вантажів.

Також позивач надав до суду інший обсяг документів, через що відповідач приймав рішення за одних обставин та документів, а в суді позивач свої вимоги обґрунтовує іншими документами; похідна вимога щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН належить до дискреційних повноважень відповідачів.

Водночас, суд повинен був стягнути судові витрати в рівних частинах з кожного відповідача, однак помилково стягнув всю суму судового збору лише з апелянта.

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 11.03.2024р. апеляційну скаргу ДПС України на рішення суду від 29.12.2023р. у справі № 500/5561/23 повернуто цьому відповідачу по причині неусунення її недоліків у встановлений строк (Т.2. а.с.64-65).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про його участь у судовому засіданні апеляційної інстанції (Т.2, а.с.45), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянт подав апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтував свою правову позицію по справі; будь-яких нових доказів по справі сторони не представили; клопотань про їх витребування від останніх не надходило. Рішення суду прийнято в порядку письмового провадження.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «БМЦ» зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 370438619157) (Т.1, а.с.12 і на звороті).

09.05.2022 між Підприємством з іноземними інвестиціями /ПІІ/ «АМІК Україна» (замовник) та позивачем ТзОВ «БМЦ» (експедитор) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № А09/05/2022/1/22/342 (Т.1, а.с.153-155).

За умовами вказаного договору замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника надати транспортно-експедиторське обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок (п.1.1 цього договору).

Відповідно до розділу 2 договору сторонами узгоджено, що прийом перевізником вантажу і його транспортування, а також передача вантажу вантажоодержувачу підтверджується видатковими документами на перевезення вантажу (товарно-транспортними накладними, оформленими згідно Інструкції).

Після здійснення перевезення вантажу сторони складають та підписують Акт прийому- передачі виконаних послуг.

Завантаження вантажу в транспортний засіб перевізника, наданий для перевезення, здійснюється силами і за рахунок замовника (відправника вантажу).

Вивантаження вантажу здійснюється силами і за рахунок вантажоодержувача (замовника).

Розділом 4 договору сторони визначили, що оплата послуг перевізника здійснюється замовником в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Підставою для розрахунків за цим договором є надання перевізником оригіналів документів: акт виконаних робіт, податкової накладної (у разі потреби), оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника.

В подальшому, 10.05.2022 між позивачем (замовник) та ТзОВ «МВ Стеллар» (перевізник) укладено договір № 20220510 про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом (Т.1, а.с.156-158). За умовами цього договору перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення належним чином та в обумовлений строк, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При цьому сторони узгодили, що даний договір регулює порядок відносин, що виникають між сторонами при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом по території України та іноземних держав.

На підтвердження фактичного виконання вказаних договорів позивач представив копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), а саме: CMR ORC82710 від 12.08.2022 (Т.1, а.с.21), CMR ORC82760 від 13.08.2022 (Т.1, а.с.32), CMR ORC82618 від 11.08.2022 (Т.1, а.с.44), CMR ORC82672 від 11.08.2022 (Т.1, а.с.55), CMR ORC82762 від 13.08.2022 (Т.1, а.с.66), CMR ORC82715 від 12.08.2022 (Т.1, а.с.77), CMR ORC82591 від 11.08.2022 (Т.1, а.с.95), CMR ORC82782 від 13.08.2022 (Т.1, а.с.109), CMR ORC82783 від 13.08.2022 (Т.1, а.с.120), CMR ORC82792 від 13.08.2022 (Т.1, а.с.132), CMR ORC82794 від 11.08.2022 (Т.1, а.с.143).

На підставі вказаних міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) між позивачем та ТзОВ «МВ Стеллар» (перевізник) підписано 12 актів здавання-приймання послуги за договором № 20220110 від 10.05.2022р., а саме: акт № 2334 від 15.05.2022 (Т.1, а.с.20), акт № 2326 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.43), акт № 2327 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.54), акт № 2335 від 15.08.2022 (Т.1. а.с.65), акт № 2340 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.76), акт № 2324 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.94), акт № 2343 від 15.08.2022 (Т.1, а.с. 108), акт № 2337 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.119), акт № 2342 від 15.08.2022 (Т.1. а.с.131), та акт № 2341 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.142).

Надалі між позивачем та ПІІ «АМІК Україна» складено та підписано 12 актів здавання-приймання послуг, а саме:

акт № ВМ-0000127 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.17), акт № ВМ-0000130 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.29), акт № ВМ-0000121 від 15.08.2022 (Т.1. а.с.41), акт № ВМ-0000122 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.52), акт № ВМ-0000128 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.63), акт № ВМ-0000123 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.74), акт № ВМ-0000134 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.85), акт № ВМ-0000138 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.117), акт № ВМ-0000119 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.92), акт № ВМ-0000118 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.103), акт № ВМ-0000133 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.129), акт № ВМ-0000132 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.140).

Зі змісту вказаних документів слідує, що в інтересах ПІІ «АМІК Україна» здійснено перевезення вантажів за марштрутом «Kaunas (LT) - п/п Дорогуськ/Ягодин Кременець, Білокриниця.

З врахуванням правила першої події (дата постачання послуг), передбаченого п.187.1 ст.187 ПК України позивачем виписав та направив на реєстрацію 12 податкових накладних з номенклатурою послуг «міжнародні транспортні перевезення по маршруту Kaunas (LT) - п/п Дорогуськ/Ягодин Кременець автомобілем» та з номенклатурою послуг «експедиторські послуги», а саме: податкова накладна № 1784 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.18), податкова накладна № 1786 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.27), податкові накладна № 1782 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.50), податкова накладна № 1781 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.39), податкова накладна № 1784 від 15.08.2022 (Т.1. а.с.50), податкова накладна № 1785 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.61), податкова накладна № 1787 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.72), податкова накладна № 1790 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.83), податкова накладна № 1799 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.115), податкова накладна № 1779 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.90), податкова накладна № 1778 від 15.08.2022р. (Т.1, а.с.101), податкова накладна № 1789 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.127), податкова накладна № 1788 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.138).

Реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.29 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію такої в ЄРПН (Т.1, а.с.252-263).

Позивачем подано до Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Зокрема, на розгляд вказаної Комісії позивач такі первинні документи, а саме:

щодо податкових накладних №№1784, 1781, 1782,1785, 1787, 1790,1799, 1779, 1778 від 15.08.2023р. надано наступні документи: Повідомлення про надання пояснень; CMR ORC82710 від 12.08.2022; Акт № ВМ-0000122 від 15.08.2022; CMR ORC82715 від 12.08.2022; Акт № 2324 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000118 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000134 від 15.08.2022; Акт № 2327 від 15.08.2022; MR ORC82591 від 11.08.2022; частина виписки за 23.08.2022; Акт № 2334 від 15.08.2022; Частина виписки за 23.08.2022; штатний розпис; CMR ORC82618 від 11.08.2022; Акт № 2335 від 15.08.2022; Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 10 за серпень 2022; Акт № ВМ-0000138 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000119 від 15.08.2022; CMR ORC82648 від 11.08.2022; Акт № ВМ-0000128 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000127 від 15.08.2022; Акт № 2340 від 15.08.2022; Акт № 2326 від 15.08.2022; CMR ORC82762 від 13.08.2022; Акт № 2343 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000121 від 15.08.2022; договір № 20220210 про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 10.05.2022; договір № А09/05/2022/1/22/342 про транспортне-експедиторське обслуговування від 09.05.2022; CMR ORC82783 від 13.08.2022; Акт № 2323 від 15.08.2022; Акт № 2337 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000123 від 15.08.2022; CMR ORC82672 від 11.08.2022; CMR ORC82782 від 13.08.2022.

щодо податкових накладних №№1786, 1789, 1788 від 15.08.2023 надано наступні документи: повідомлення про надання пояснень; CMR ORC82522 від 10.08.2022; CMR ORC82522 від 10.08.2022; Акт № 2321 від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000139 від 15.08.2022; Акт № 2341 від 15.08.2022; Акт № 2309 від 12.08.2022; CMR ORC82794 від 13.08.2022; CMR ORC82529 від 10.08.2022; Акт № ВМ-0000115 від 12.08.2022; CMR ORC82760 від 13.08.2022; CMR ORC82641 від 11.08.2022; Акт № ВМ-0000132 від 15.08.2022; Акт № ВМ-00001 ЗО від 15.08.2022; Акт № ВМ-0000114 від 12.08.2022; CMR ORC82792 від 13.08.2022; Акт № ВМ-0000116 від 15.08.2022; Акт № 2308 від 12.08.2022; штатний розпис; CMR ORC82423 від 09.08.2022; Акт № 2338 від 15.08.2022; Акт № 2288 від 12.08.2022; договір № А09/05/2022/1/22/342 про транспортне-експедиторське обслуговування від 09.05.2022; частина виписки банку за 17.08.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 10 за серпень 2022; Акт № 2342 від 15.08.2022; договір № 20220210 про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 10.05.2022; частина виписки банку за 23.08.2022; Акт № ВМ-0000133 від 15.08.2022.

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог п.9 Додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023р.) направлено позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2023 №№ 8605676/37043867, 8605675/37043867, 8605717/37043867, 8605664/37043867, 8605657/37043867, 8605662/37043867, 8605660/37043867, 8605661/37043867, 860668/37043867, 8605659/37043867, 8605658/37043867, 8605669/37043867 (Т.1, а.с.189-224) у яких зазначено про те, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних - первинних документів щодо придбання товарів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: «копій документів на право власності/користування на об`єкти що пов`язані із отриманням доходу (використовується у господарській діяльності) та відображено у звітності за формою 20-ОПП.

Позивач не скористався правом надати додаткові документи, з огляду на що, за результатом розгляду наданих первинних документів регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято оскаржені в межах цієї справи рішення від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: №№ 8666208/37043867; 8666170/37043867, 8666214/37043867; 8666215/37043867; 8666209/37043867; 8666210/37043867; 8666211/37043867; 8666207/37043867; 8666213/37043867; 8666212/37043867; 8666172/37043867; 8666171/37043867 (Т.1, а.с.15, 26, 37, 48, 59, 70, 81, 99, 113, 125, 136).

При цьому в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не вказано жодної інформації.

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в квитанціях про зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних міститься лише загальне посилання на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Вказана обставина свідчить про необґрунтованість віднесення розглядуваних господарських операцій до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує фактів здійснення платником податків господарських операцій, наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН містять лише загальні підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, однак не розкривають конкретних причин та підстав прийняття таких рішень.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачами того, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по спірних податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України та низкою підзаконних актів.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї стані, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.2 Порядку № 1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.7 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку № 1165).

Згідно з приписами п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як слідує зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації оспорюваних податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток № 3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п.11 Порядку № 1165.

Сформовані та надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних визначають таку підставу зупинення як відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.29 (Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; цей клас включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів; діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо) в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб встановити наявність у господарської операції ознаки ризиковості слід встановити визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію належить навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п.1 Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї приписами п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Щодо зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.29 (Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту) є відсутнім в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), то такі твердження податкового органу не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку. При цьому, відсутність такої таблиці не є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних таким платником.

Разом з тим, з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серед видів економічної діяльності ТзОВ «БМЦ» є Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код 52.29).

У ході судового розгляду відповідачами не спростовано факту здійснення позивачем на постійній основі діяльності, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як один з видів економічної діяльності ТзОВ «БМЦ», а також того, що господарські операції, за результатами здійснення яких складено спірні податкові накладні, не відповідають коду КВЕД 52.29.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме конкретні документи слід надати платнику податків та яких обставин повинні стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою.

При цьому пропозиція надання документів, вказана без конкретизації їх переліку.

Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, що впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Отже, у спірних квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені п.11 Порядку № 1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми пп.3 п.11 Порядку № 1165.

Таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.п.6, 7 Порядку № 520).

08.03.2023 оновлено порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, а саме: наказом Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023 внесено зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019. Так, зокрема, запроваджено зміни щодо подання та розгляду пояснень та копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Цей наказ опубліковано 21.02.2023 та набрав чинності через 15 днів з дня його офіційного опублікування, тобто з 08.03.2023.

Зазначеними змінами пункт 9 викладено у такій редакції:

« 9. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Також, пункт 10 викладено у такій редакції:

« 10. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.».

Таким чином, платник податку отримав право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Із урахування вказаних змін регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлено позивачу Повідомлення №№ 8605676/37043867, 8605675/37043867, 8605717/37043867, 8605664/37043867, 8605657/37043867, 8605662/37043867, 8605660/37043867, 8605661/37043867, 860668/37043867, 8605659/37043867, 8605658/37043867, 8605669/37043867 від 11.04.2023 (Т.1, а.с.189-224), в яких зазначено, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних - первинних документів щодо придбання товарів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: «копій документів на право власності/користування на об`єкти що пов`язані із отриманням доходу (використовується у господарській діяльності) та відображено у звітності за формою 20-ОПП.

В свою чергу, позивач не скористався правом на надання додаткових пояснень згідно отриманого повідомлення.

Водночас, позивачем стосовно податкових накладних, щодо яких заявлено позовні вимоги, до контролюючого органу первинно подано пояснення щодо господарських операцій, вчинених на виконання договірних зобов`язань з контрагентом з первинними документами в їх підтвердження.

Із змісту представлених документів слідує, що послуги з міжнародного перевезення вантажу для замовника (ПІІ «АМІК Україна») за договором № А09/05/2022/1/22/342 від 09.05.2022 надані третьою особою - TзOB «MB Стеллар», можливість залучення в рамках розглядуваних договірних відносин якої відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, відповідно до ст.1 Закону України № 1955-IV від 01.07.2004 «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування, а експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору, а в свою чергу учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

З аналізу норм вказаного Закону слідує, що транспортно-експедиторське обслуговування не обмежується виключно послугами з перевезення, а сам вид такої діяльності допускає можливість залучення, зокрема, й перевізника (як такого) для виконання поставлених клієнтом вимог експедитору.

За таких обставин, здійснення міжнародних перевезень не особисто позивачем, а шляхом залучення іншого перевізника не свідчить про порушення умов договору № А09/05/2022/1/22/342 від 09.05.2022 про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування.

Щодо існування неточностей у заявках замовника (ПІІ «АМІК Україна») на підставі яких надавались послуги з перевезення, в частині номеру основного договору від 09.05.2022р., то такі первинні документи оформлено не позивачем, а замовником (вантажовідправник), в той час як позивач є експедитором-перевізником, через що об`єктивно не може відповідати за правильність оформлення документів його контрагентами.

При цьому, згідно листа ПІІ «АМІК Україна» № 1743 від 12.10.2023 замовник підтвердив отримання ним послуг з транспортно-експедиторського обслуговування за договором № А09/05/2022/1/22/342 від 09.05.2022 та вказав про допущенні його працівниками описки при формуванні заявок (Т.1, а.с.241).

Щодо вказівки податкового органу в повідомленнях про необхідність надання додаткових документів у підтвердження відомостей, внесених у подану позивачем звітність форми 20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність», колегія суддів враховує, що порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням визначено у розділі VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011.

Згідно з п.8.1 цього Порядку платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями п.8.2 вказаного Порядку визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи-підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Згідно з п.8.4 згаданого Порядку повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Отже, відповідно до наведених норм платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою № 20-ОПП, зокрема, про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Факт подачі в установленому порядку позивачем повідомлення за формою № 20-ОПП відповідачами не спростований, не здобуто таких доказів під час судового розгляду справи.

Як слідує із вищевикладених приписів ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України). При цьому у разі часткової попередньої оплати товарів різної номенклатури платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар в межах договору здійснюється така попередня оплата.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Податкові накладні №№ 1784, 1786, 1781, 1782, 1785, 1787, 1790, 1799, 1779, 1778, 1789, 1788 від 15.08.2022р. складено позивачем за правилом «першої події» - надання послуг, так як виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг для позивача відбулось за фактом надання послуг ПІІ «АМІК Україна» згідно актів здавання-приймання послуг, а саме: акт № ВМ-0000127 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.17), акт № ВМ-0000130 від 15.08.2022 (Т.1. а.с.29), акт № ВМ-0000121 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.41), акт № ВМ-0000122 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.52), акт № ВМ-0000128 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.63), акт № ВМ-0000123 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.74), акт № ВМ-0000134 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.85), акт № ВМ-0000138 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.117), акт № ВМ-0000119 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.92), акт № ВМ-0000118 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.103), акт № ВМ-0000133 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.129), акт № ВМ-0000132 від 15.08.2022 (Т.1, а.с.140).

Первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

При цьому, платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку № 520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів (в тому числі договору), на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанова Верховного Суду від 29.06.2023 в справі № 500/2655/22).

Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.

У цьому випадку під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а та ряду інших Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані відповідачам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних №№ 1784, 1786, 1781, 1782, 1785, 1787, 1790, 1799, 1779, 1778, 1789, 1788, які складені 15.08.2022.

Враховуючи наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в їх реєстрації.

Водночас, висновки податкового органу щодо ненадання відповідних підтверджуючих документів по спірним господарським операціям спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

При цьому, подані ТзОВ «БМЦ» для реєстрації податкових накладних документи відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. рішень про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Матеріалами справи не спростовано того, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій згідно поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, враховуючи те, що представлених контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації таких.

Колегія суддів враховує, що згідно фактичних обставин справи відповідачі в обґрунтування своєї позиції покликалися на ненадання позивачем переліку первинних документів, який наведений у вищевказаних актах.

Однак є цілком зрозумілим, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Тому стверджуючи про ненадання певних первинних документів, які зазначені у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій.

Однак відповідачі при прийнятті спірних рішень такого аналізу не здійснили.

Між тим, позивачем під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваних господарських операцій.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Також зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкової накладної документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки виконавця (постачальника) та замовника (покупця) у порядку, встановленому законом.

Аналіз спірних податкових накладних свідчить про їх відповідність тим вимогам, які до них висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначених накладних.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо тверджень апелянта про те, що долучені до позовної заяви копії первинних документів слід вважати неналежними доказами, оскільки такі контролюючому органу для реєстрації податкових накладних не надавалися, колегія суддів зауважує, що різниця в кількості таких документів зумовлена станом невизначеності платника податків, який безумовно сподівався на об`єктивний та повний перелік наданих ним документів.

Прагнення захистити власні інтереси в суді шляхом надання всіх підтверджуючих первинних документів, які стосуються господарської операції з вказаним контрагентом, не може слугувати достатньою підставою для позбавлення платника податків права на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р.

Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Частиною другою ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.2836. Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003р., та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia». заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-П)».

За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Отже, підсумовуючи викладене в розрізі наведених доводів апелянта, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У розглядуваних випадках позивач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення і підтверджуючі документи на виконання вимог постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р., яка передбачала перелік документів для аналізу, оскільки не володів повною інформацією про підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків чи підстави для зупинення реєстрації.

Водночас, позивачем представлено на розгляд податкового органу достатню кількість первинних документів, що дозволяє встановити зміст проведених операцій, через що в останнього не було достатніх підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №№ 1784, 1786, 1781, 1782, 1785, 1787, 1790, 1799, 1779, 1778, 1789, 1788, які складені 15.08.2022.

Щодо проведеного судом першої інстанції розподілу судових витрат колегія суддів враховує, що заявлені до ГУ ДПС України в Тернопільській обл. вимоги є основними і стосуються скасування спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Спонукання до вчинення певних дій проведення реєстрації податкових накладних за своїм змістом є похідною вимогою, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Також відповідач ГУ ДПС України в Тернопільській обл. є відокремленим підрозділом ДПС України без права юридичної особи.

Виходячи з цих міркувань, стягнення всієї суми сплаченого судового збору з одного відповідача ГУ ДПС України в Тернопільській обл. не вказує на помилковість здійсненого судом розподілу судових витрат.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 в адміністративній справі № 500/5561/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Тернопільській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді О. І. Довга Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 12.04.2024р.