Ухвала

від 12.04.2024 по справі 380/18864/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 380/18864/23

адміністративне провадження № К/990/12812/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №380/18864/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірськолижний комплекс "Волосянка" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірськолижний комплекс "Волосянка" звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, про:

- визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління ДПС у Львівській області за №8652523/38740587 від 18.04.2023;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №7 від 24.12.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 8652523/38740587 від 18.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 24.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області та Державну податкову службу України повторно розглянути і вирішити питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка» №7 від 24.12.2022. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 380/18864/23 скасовано в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийнято нове рішення. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка» №7 від 24.12.2022. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

03.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 380/18864/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження суду зазначає наступне.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилань на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу відкриття касаційного провадження, суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 4) встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Інші норми матеріального права застосовано судами попередніх інстанцій відповідно до встановлених фактичних обставин справи на підставі доказів і пояснень, наданих сторонами та відповідно до вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, основні доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, і визнати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові суду саме так, як вважає заявник скарги.

Також, у касаційній скарзі заявник указує на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Проте, всупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування конкретної норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 380/18864/23 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко