ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6706/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Лукомська О.М.;
від відповідача: Мельник К.О.;
від третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Фізичної особи - підприємця Якимахи Сергія Миколайовича (с. Черняхів Кагарлицького району Київської області)
про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд скасувати повністю рішення Комісії Кам`янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо розгляду акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр".
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 16.03.2023 спеціалістами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач) на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (далі - позивач) за адресою: Дніпропетровська область, с.Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, будинок 1, проведено технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 (вище 1000В) та складено Акт № 123670 від 16.03.2023 про технічнe перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 та пломбування. Крім того, за результатами зазначеної перевірки працівниками відповідача також був складений Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, в якому зазначено таке: "Порушено облік електричної енергії, пункт 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетик та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Виявлено порушення роботи розрахункового засобу обліку електричної енергії електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444, виявлена занижена напруга по фазі "В" 51,4 В та по фазі "С" 50,8 В, лінійна напруга в колах обліку електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не довраховувалась. Похибка електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 - 33,8%. Вимірювання виконувалось зразковим лічильником СНЕСК МЕТЕR 2.3 заводський №50687". У подальшому 09.05.2023 Комісією Кам`янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 996, в якому зазначено таке: "Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 направити на розгляд ЦК для скасування. Виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРРЕЕ, підпунктами 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20, 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Всього підлягає донарахуванню за активну електричну енергію 203 164 кВт/годин";
- позивач вважає, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки, по-перше, в рішенні Комісії зазначено, що Акт про порушення № Дн 002448 від 16.03.2023 направлений на розгляд ЦК для скасування. Якщо зазначений Акт скасовано, то на сьогодні відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких Комісією відповідача прийнято спірне рішення; по-друге, згідно з пунктом 8.6.11 ККОЕЕ обчислення середньодобового обсягу споживання електричної енергії здійснюється для непрацюючих лічильників після відновлення їх роботи. Оскільки електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444, який перевіряв відповідач, знаходився в працюючому стані, то пункт 8.6.11 ККОЕЕ не можна застосовувати; по-третє, відповідачем визнано, що тимчасова некоректна робота електролічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 сталася не з вини позивача. Так, 16.03.2023 відповідачем виявлена некоректна робота електролічильника, але жодним документом не встановлено день початку такої некоректної роботи електролічильника. Днем відновлення роботи електролічильника вважається 16.03.2023, що підтверджується Актом №123670 від 16.03.2023 про усунення порушення та опломбування електролічильника. Відповідачем не встановлено та не доведено, що виявлена похибка вимірювання при технічній перевірці електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 носила систематичний характер;
- з урахуванням наведених умов та в порушення вимог пункту 8.6.18 ККОЕЕ, відповідачем невірно застосований період (з 16.03.2023 по 17.04.2023) для розрахунку середньодобового обсягу споживання електричної енергії позивачем та, відповідно, розрахунок відповідача щодо обсягу недооблікованої електричної енергії також є неправильним. Виходячи з приписів пунктів 8.6.18-8.6.21 ККОЕЕ, для проведення правильного розрахунку обсягу недооблікованої електричної енергії потрібно провести експертизу електролічильника та розглянути зафіксовані та передані показники обсягу споживання електричної енергії АСКОЕ позивача протягом 6-ти місяців, а саме: з 16.09.2022 по 16.03.2023. Але відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не враховано, що електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444 - це трифазний багатофункціональний лічильник, обладнаний засобами дистанційної передачі інформації через канали дистанційного зв`язку, покази якого зберігаються в базі даних ППКО відповідача. Крім того, під час прийняття Комісією рішення не враховано, що у позивача постійно працює автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), яка не зафіксувала жодних відхилень в показаннях електролічильника LZQM 321.02.534 щодо спожитої позивачем електричної енергії протягом 6-ти місяців (з 16.09.2022 по 16.03.2023), за які відповідачем здійснено донарахування електричної енергії. Не зважаючи на те, що позивачем ще в 2019-му році (підтверджується листом № 47 від 19.06.2019) були надані відповідачу налаштування в АСКОЕ для доступу до первинної бази даних всіх своїх електричних лічильників, в тому числі і електролічильника LZQM 321.02.534, заводський №588444, комісія відповідача при прийняті оспорюваного рішення від 09.05.2023 та проведенні розрахунку, зневідомих причин, не врахувала інформацію з бази даних за період з 16.09.2022 по 16.03.2023, отриманих з АСКОЕ позивача;
- відповідно до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016, укладеного між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Якимахою С.М., автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) позивача постійно забезпечується збір, обробка, збереження, відображення та передача інформації відповідачу засобами зв`язку для забезпечення комерційного обліку електричної енергії. Крім того, згідно з договором, укладеним з позивачем, ФОП Якимахою С.М. постійно виконуються роботи з технічного обслуговування та позагарантійного ремонту автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). Згідно з додатком № 1 до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016 до складу АСКОЕ позивача входять: лічильники електроенергії Кл. 0,5S LZQM, перетворювач RS 232/ СL, Мікро ПК-В, Ваsk UPS 500 МІ VА (270 W), Siemens МС-35i Тerminal. Щодо твердження відповідача, що у нього відсутня інформація з АСКОЕ щодо дати початку некоректної роботи електролічильника LZQM 321.02.534, слід зазначити, що цей факт лише вказує на отримання ним коректних показів спожитої позивачем електричної енергії та відсутність недоврахованої електричної енергії. Ці обставини фактично підтверджують відсутність недооблікованої електричної енергії та відсутність обґрунтованих підстав для донарахування грошових коштів за таку електричну енергію;
- таким чином, якщо АСКОЕ позивача та ППКО відповідача не зафіксували дату початку некоректної роботи електричного лічильника LZQM 321.02.534, то стверджувати про наявність порушення його роботи з обліку спожитої електричної енергії є неправомірним та необґрунтованим.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 503/24 від 04.01.2024).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.01.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фізичну особу - підприємця Якимаху Сергія Миколайовича.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 3250/24 від 19.01.2024), в якому він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 24.01.2024 о 12:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 24.01.2024 о 12:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.01.2024 у задоволенні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 3671/24 від 22.01.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи та у подальшому надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 3799/24 від 23.01.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- враховуючи підписання з боку позивача заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, наразі позивач є таким, що приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу, розміщеного на сайті відповідача. При цьому, попередній договір про постачання електричної енергії № 960 від 30.06.2010 також продовжує свою дію в частині, що не врегульована договором про надання послуг з розподілу електричної енергії;
- 16.03.2023 представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було здійснено перевірку позивача щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила, ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, на об`єкті ТОВ "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр", за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, та в результаті перевірки було виявлено ознаки порушення роботи розрахункового засобу обліку LZQM 321.02.534, заводський № 588444, виявлена занижена напруга по фазі "В" 51,4 В і по фазі "С" 50,8 В, лінійна напруга в колах обліку електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не довраховувалась, похибка електричного лічильника № 588444 - 33,8%, вимірювання виконувалось зразковим лічильником CheckMeter 2.3 № 50687. Порушення продемонстровано споживачу;
- з приводу виявленого на об`єкті позивача порушення представниками відповідача був складений Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 (далі - Акт про порушення). Під час складання Акту про порушення представниками відповідача була здійснена фотозйомка для фіксації виявленого порушення роботи вузла обліку позивача, про що зазначено в самому Акті про порушення. На фото № 2 зображено миттєві значення параметрів струму та напруги, виміряні за допомогою зразкового приладу CheckMeter 2.3 № 50687 до усунення порушення роботи вузла обліку позивача. Зафіксовані на вказаному фото показники повністю збігаються із тими, що відображені в Акті про порушення. Виміряні за допомогою зразкового приладу CheckMeter 2.3 № 50687 і відображені на фото № 2 значення параметрів струму та напруги свідчать про те, що напруга на розрахунковий лічильник позивача з вторинних кіл не надходила в повному обсязі, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії у кількості 33,8% (фото № 3). Також, показники струму, які відображені на фото № 2 /1 (фаза "А") - 1,29 А; /2 (фаза "В") - 1,37 А; /3 (фаза "С") - "----"А. Відсутність показників струму по фазі "С" також свідчить про некоректну роботу вузла обліку відповідача. При цьому, Акт про порушення був підписаний представником позивача, який фактично визнав факт наявності порушення роботи вузла обліку, однак зазначив, що дане порушення ТОВ "ОНК" не могло виявити ні візуально, ні фізично, оскільки причина порушення знаходилася на контакті лічильника під пломбою;
- із пояснень, наданих одним із представників відповідача, що складали Акт про порушення вбачається, що після ретельного огляду на приладі обліку позивача на "8" роз`ємі (напруга фази С) поганий контакт, що і призвело до похибки (зафіксованої зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687). Після усунення даного порушення прилад обліку працює "в класі". Отже, 16.03.2023 на об`єкті позивача був зафіксований факт недообліку електричної енергії у зв`язку із ненадходженням в повному обсязі напруги з вторинних кіл на розрахунковий лічильник позивача, що було спричинено поганим контактом на вторинних колах напруги. Виявлене порушення було усунено 16.03.2023, що зафіксовано Актом №123670 перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В та Актом №123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В. Означеними Актами також підтверджується неналежна робота вузла обліку позивача. Зокрема, в Акті № 123670 перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В вказано, що виявлена занижена напруга по фазі "В" та фазі "С", що здійснено виміри зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687, що похибка електричного лічильника №588444 до усунення порушення складає 33,8%, після усунення - 0,38%. Акт перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023, разом з Актом № 123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В, були підписані представником позивача без жодних зауважень, що також свідчить про підтвердження з боку позивача факту наявності порушення роботи вузла обліку;
- 09.05.2023 відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, на яке було запрошено позивача листом від 02.05.2023 № 20693/1001, отриманим представником позивача нарочно. За результатами розгляду Акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 комісією відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023. Враховуючи відсутність вини позивача у порушенні роботи вузла обліку комісією відповідача було вирішено: "Виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРРЕЕ, пунктом 8.6.11, пунктом 8.6.18, пунктом 8.6.20, пунктом 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Період нарахування з 16.09.2022 по 16.03.2023. Всього підлягає донарахуванню за активну електричну енергію 203164 кВт*год. Виконати нарахування активної електричної енергії в програмі SАР в поточному періоді". Представник позивача копію протоколу отримав, та навів свої заперечення до нього (детальний розрахунок кількості необлікованої електричної енергії згідно з протоколом № 996 від 09.05.2023 додається до відзиву на позовну заяву);.
- 12.05.2023 на засіданні Центральною комісією АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було розглянуто та проаналізовано рішення, оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023. За результатами розгляду протокол № 996 від 09.05.2023 залишено без змін;
- враховуючи, що на об`єкті позивача, 16.03.2023, було виявлено порушення роботи вузла обліку не з вини позивача, відповідачем на підставі вищезазначених пунктів законодавства було здійснено розрахунок кількості необлікованої електричної енергії, а отже даний розрахунок є правомірним та законним. При цьому, враховуючи відсутність звернень від позивача щодо порушення роботи вузла обліку, відсутності інформації з лічильника чи АСКОЕ щодо дати початку некоректної роботи лічильника № 588444, період нарахування був визначений відповідачем з 16.09.2022 по 16.03.2023, що не перевищує 6-місячного строку, визначеного пунктом 8.6.20 ККОЕЕ;
- у розрахунку кількості необлікованої електроенергії, що є додатком до протоколу №996 від 09.05.2025, детально розписано яким чином було проведено донарахування відповідачу обсягу електроенергії використаної ним від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, та всі вихідні дані, на підставі яких було здійснено розрахунок. Викладене є свідченням того, що рішення засідання комісії відповідача, оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023, є законним, обґрунтованим та винесеним з повним дотриманням норм законодавства;
- у позовній заяві позивач зазначає, що несвоєчасне проведення технічної перевірки та контрольного огляду нібито спричинило несвоєчасне виявлення тимчасового порушення роботи електричного лічильника. Разом з тим, позивач не надає жодних належних доказів на підтвердження того, що нібито порушення роботи електричного лічильника було виявлено відповідачем несвоєчасно. Зокрема, позивачем не наведено конкретної дати та часу, з якого відбулося порушення обліку електричної енергії на його об`єкті, на підставі яких можна було б дійти висновків щодо своєчасності/несвоєчасності виявлення порушень. Факт своєчасності/несвоєчасності проведення технічної перевірки та контрольного огляду не є підставою для непроведення донарахування обсягів та вартості активної електричної енергії, у разі виявлення тимчасового порушення роботи вузла обліку споживача;
- по даній справі відсутні наступні елементи складу господарського правопорушення: шкідливий результат поведінки - збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками. Зокрема, по справі № 906/513/18 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вартість необлікованої електроенергію є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику (постанова від 05.10.2022). Схожі висновки викладені і в постанові Великої Палати ВС від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17. Згідно з пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Порушення роботи вузла обліку позивача відбулося ані з вини позивача, ані з вини відповідача. Несправність вузла обліку позивача призвела до того, що позивач сплачував за електроенергію в менших об`ємах, ніж фактично споживав. При цьому, донарахування обсягів та вартості активної електричної енергії було здійснене відповідачем у відповідності до положень ККОЕЕ та є платою за поставлену електричну енергію відповідно до укладеного договору. З огляду на зазначене, по даній справі недоречним та безпідставним є твердження позивача про завдання йому збитків;
- відповідач звертає увагу суду на відсутність такого елементу складу господарського правопорушення, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, адже порушення роботи вузла обліку позивача та здійснення донарахування обсягів та вартості необлікованої електричної енергії не є наслідком своєчасності або несвоєчасності проведення відповідачем технічної перевірки та контрольного огляду. Відповідне донарахування було здійснено позивачу у зв`язку із виявленням факту тимчасового порушення роботи вузла обліку позивача. Викладене свідчить про недоречність та безпідставність посилань позивача на пункт 5.1.4 ПРРЕЕ;
- також безпідставними та необґрунтованими є твердження позивача стосовно того, що проведений відповідачем контрольний огляд лічильника № 588444 міг би попередити порушення його роботи. Зокрема, виявлена несправність вузла обліку позивача не могла бути віднайдена під час контрольного огляду. Відповідно до пункту 6.5.3. ККОЕЕ під час здійснення контрольного огляду вузлів обліку та ЗКО має бути виконаний комплекс робіт (без використання спеціальних технічних засобів) щодо візуального обстеження цілісності засобів комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та пломбувального матеріалу та наявності відбитків їх тавр, проведені візуальна перевірка стану індикаторів магнітного та/або електричного полів, встановлених на/у ЗКО, виявлення самовільних підключень, а також зняття показів засобів комерційного обліку та перевірка часу годинників інтервальних засобів комерційного обліку. Таким чином, під час проведення контрольного огляду здійснюється лише візуальне обстеження засобу вимірювальної техніки без застосування спеціальних технічних засобів. Разом з тим, порушення роботи вузла обліку позивача не могло бути виявлене лише шляхом його візуального обстеження. Для виявлення несправності вузла обліку позивача представниками відповідача був використаний спеціальний технічний засіб, а саме: зразковий лічильник CheckMeter 2.3 № 50687;
- крім того, відповідно до пункту 6.5.1 ККОЕЕ оператор системи зобов`язаний згідно з затвердженими графіками за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії проводити контрольний огляд ЗКО споживачів та зчитування даних з лічильників електричної енергії, де не забезпечено гарантоване щодобове автоматизоване дистанційне зчитування даних, не рідше одного разу на шість місяців. Згідно з пунктом 8.6.7. ККОЕЕ зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Вузол обліку позивача за адресою: с.Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, обладнаний засобами дистанційної передачі та зчитування даних, а тому положення ККОЕЕ не визначають обмежувальних строків для проведення контрольного огляду для даної точки обліку;
- порушення роботи вузла обліку позивача було віднайдено на вторинних колах напруги, на яких і був поганий контакт. Згідно з пунктом 3.4.8 ПУЕ за умовою механічної міцності проводи і кабелі вторинних кіл мають відповідати таким вимогам: - жили контрольних кабелів для приєднання під гвинт до затискачів панелей і апаратів повинні мати перерізи, не менші ніж 1,5 мм2 (а в разі застосування спеціальних затискачів - не менші ніж 1 мм2) для міді і 2.5 мм2 - для алюмінію; для струмових кіл - 2,5 мм2 для міді і 4 мм2 для алюмінію; - для невідповідальних вторинних кіл, для кіл контролю і сигналізації допускається приєднання під гвинт кабелів з мідними жилами перерізом 1 мм2; - у колах з робочою напругою 100В і вище переріз мідних жил кабелів, які приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм2; - у колах з робочою напругою 60 В і нижче діаметр мідних жил кабелів, які приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм;
- переріз жил кабелів зовнішніх зв`язків КТЗАЗ, в основному, має бути 0,35 мм2 або 0,5 мм2. Отже, наявність алюмінієвого кабелю перерізом 2,5 мм2 не є порушенням положень ПУЕ. Свої висновки позивач наводив без урахування положень пункту 3.4.8 ПУЕ, з огляду на що такі висновки є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм ПУЕ. Необґрунтованість висновків позивача пов`язана ще й з тим, що позивач не враховує ту обставину, що роботи зі встановлення розрахункових засоби обліку були виконані позивачем самостійно;
- відповідач долучає до відзиву на позовну заяву копію листа позивача від 14.04.2011 №48, згідно з яким позивач повідомляє, що саме на нього покладені зобов`язання зі встановлення, атестування та здачі розрахункових засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, а також локального устаткування збору та обробки даних. Також, відповідач долучає копію листа позивача від 10.11.2010 № 183, відповідно до якого позивач повідомляє про встановлення обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних. Отже, обов`язок з належного улаштування вузла обліку позивача був покладений саме на позивача, а тому безпідставними є твердження позивача про те, що це відповідачем порушено правила з`єднання кабелів з лічильником від вихідних клем лічильника;
- крім того, згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень. Відповідач зазначає, що вузол обліку знаходиться в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача, що підтверджується долученими до даного відзиву копією однолінійної схеми електропостачання позивача, копією акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Отже, саме позивач зобов`язаний здійснювати належне утримання та експлуатацію вузла обліку за адресою: с.Новомиколаївка, вул.Кар`єрна, 1;
- Акт про порушення станом на сьогодні не скасований. В матеріалах справи відсутні докази, що б підтверджували зворотне. Направлення Акту про порушення до Центральної комісії для скасування не свідчить про те, що комісія не погодилась з даним актом у повному обсязі, як на тому наполягає позивач. Такі твердження є лише довільними припущеннями позивача. Направлення акту про порушення на ЦК для скасування пов`язано лише із тим, що даний Акт є підставою для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, у відповідності до розділу 8.4 ПРРЕЕ. Однак, в даному випадку відсутнє порушення ПРРЕЕ, оскільки несправність вузла обліку позивача викликана не з його вини, а тому відсутні підстави для здійснення донарахувань відповідно до розділу 8.4. ПРРЕЕ. Направлення на скасування відповідного Акту про порушення лише підтверджує той факт, що позивач не є винним і не є причетним до порушення роботи його вузла обліку. По даній справі донарахування обсягу електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, здійснене на підставі пункту 2.3.16 ПРРЕЕ, пункту 8.6.11, пункту 8.6.18, пункту 8.6.20, пункту 8.6.21 ККОЕЕ. Отже, направлення Акту про порушення на скасування до ЦК не свідчить про незгоду комісії відповідача з фактами, зафіксованими в даному Акті, а лише здійснене з метою недопущення вчинення донарахувань позивачу необлікованої електроенергії ще й на підставі розділу 8.4 ПРРЕЕ. Факт несправності вузла обліку позивача підтверджується Актом перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023 та Актом № 123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В;
- вказаними Актами № 123670 від 16.03.2023 підтверджується неналежна робота вузла обліку відповідача. Зокрема, в Акті № 123670 перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В вказано, що виявлена занижена напруга по фазі "В" та фазі "С", що здійснено виміри зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687, що похибка електричного лічильника № 588444 до усунення порушення складає 33,8%, після усунення -0,38%. Також факт несправності вузла обліку позивача підтверджується фотоматеріалами, зробленими відповідачем під час складання Акту про порушення та Актів № 123670 від 16.03.2023. Окрім того, несправність вузла обліку за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, була підтверджена і самим позивачем. Зокрема, представником позивача без жодних зауважень були підписані Акт перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В №123670 від 16.03.2023 разом з Актом № 123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В. Підписавши зазначені Акти без зауважень, представник позивача фактично підтвердив достовірність даних, вказаних в означених Актах. Також представником позивача був підписаний Акт про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, в якому даний представник не висловив незгоду із тим, що вузол обліку некоректно працював, а лише вказав, що така несправність виникла не з вини позивача. Також, у запереченнях позивача від 05.05.2023 № 39, що підписані директором позивача та направлені відповідачу, директор позивача визнає факт несправності вузла обліку за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, однак, зазначає, що позивач не причетний до даного порушення. З огляду на викладене, необґрунтованими та безпідставними є твердження позивача про те, що начебто відсутні докази, які б доводили обставину порушення роботи його вузла обліку;
- відповідачем було виявлено порушення роботи вузла обліку позивача, внаслідок чого лічильник позивача № 588444 не довраховував електроенергію, що фактично споживалася позивачем. Отже, означений лічильник не працював "в класі", тобто належним чином та не здійснював облік спожитої відповідачем електричної енергії в повному обсязі, його дані не є вірними та достовірними. З огляду на зазначене, законним та обґрунтованим є застосування відповідачем положень саме абзацу 3 пункту 8.6.11 ККОЕЕ, адже після усунення виявленого порушення спожита позивачем електроенергія почала в повному обсязі враховуватися лічильником № 588444;
- безпідставними та необґрунтованими є також твердження позивача про те, що відповідач міг здійснити донарахування активної електричної енергії позивачу лише у разі встановлення дня початку некоректної роботи електролічильника. Такі висновки позивача не підтверджені жодною нормою законодавства та є результатом довільного тлумачення положень ККОЕЕ;
- умовами пункту 8.6.20 ККОЕЕ не визначено обов`язковість проведення експертизи для визначення початку періоду порушення роботи вузла обліку. Більше того, проведення експертизи електролічильника позивача в даному випадку буде взагалі беззмістовним та неінформативним. Недооблік електричної енергії у позивача був спричинений через один з поганих контактів на вторинних колах напруги, що призводило до ненадходження в повному обсязі напруги з вторинних кіл на розрахунковий лічильник позивача, що і було зафіксовано зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687. При цьому, сам прилад обліку позивача №588444 є справним та працюючим і, при забезпеченні належного з`єднання даного лічильника із мережею, здійснюватиме достовірний облік спожитої електричної енергії. Отже, проведення експертизи даного приладу обліку є беззмістовним, адже не виявить жодних порушень роботи даного лічильника, за умови його приєднанні до справної схеми вузла обліку;
- тип лічильника № 588444, встановлений у позивача на момент складання Акту про порушення, не дає можливості визначити день порушення роботи вузла обліку позивача. Зокрема, у позивача був встановлений лічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444, що зафіксовано в Акті про порушення. Даний лічильник зберігає лише останніх 5 змін в фазах вузла обліку позивача і якщо за день відбувається декілька збоїв в фазах, інформація про такі збої заміщує попередню. Оскільки збій фаз відбувався у позивача десятки разів на день, інформація з вичитки лічильника позивача не є релевантною в даному випадку, адже не містить повних даних щодо початку порушення роботи вузла обліку. Вказане підтверджується інструкцією користувача на лічильник LZQM. Так, відповідно до пункту 6.2.6 Інструкції (сторінка 21) лічильник реєструє, зберігає та показує різні відхилення від роботи лічильника, як-то вимкнення мережі, зміна послідовності фаз, вплив на підвищеним магнітним полем, збої у роботі годинника тощо. Ця інформація може бути переглянута в групі "Збої..". Відповідно до приміток таблиці 16 зміни в фазах - кількість змін фаз, дата та час останніх п`яти змін. Означене відповідає і інформації відображеній в журналі подій, вилученої з лічильника позивача № 588444. У таблиці "Збій фаз" відображено лише останні 5 змін у фазах. Так, за умови зберігання інформації за останні 5 змін у фазах, лише за один день - 16.03.2023 (до усунення порушення роботи лічильника) у витягу по лічильнику зав. №588444 зафіксовано 5 збоїв у фазах. Окрім того, даний вид лічильника влаштований таким чином, що не фіксує параметри якості мережі ні з показниками напруги, ні без них;
- також на об`єкті позивача за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, наявний програмний комплекс АСКОЕ, який був встановлений ТОВ "РеалНет" (підтверджується актом вводу в промислову експлуатацію АСКОЕ ТОВ "ОНК" від 27.04.2011) та наразі обслуговується ФОП Якимаха С.М., що підтверджується самим позивачем. Внаслідок того, що обслуговування АСКОЕ позивача здійснюється не відповідачем, а іншим суб`єктом господарювання, на момент складання Акту про порушення у відповідача був відсутній прямий доступ до вичитки з АСКОЕ та були відсутні дані щодо параметрів якості мережі позивача на об`єкті за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1. Зокрема, до моменту складання Акту про порушення ФОП Якимаха С.М. передавав дані з АСКОЕ позивача у форматі макетів 30817, 30818, 30917. При цьому, обсяги даних стандартні в рамках цих макетів, а сам опис макетів міститься на сайті відповідача;
- у вказаних макетах не відображалася ані інформація по параметрам якості мережі, ані інформація щодо втручань в роботу засобу обліку позивача № 588444, ані інформація щодо неналежної роботи вузла обліку позивача. Такі макети стосувалися показань лічильника позивача, на підставі чого відповідачем розраховувалися обсяги розподіленої позивачу електричної енергії за відповідний період. На підтвердження вказаного відповідач долучає макети за 17.09.2022, 17.12.2022, 15.03.2023, отримані по позивачу та скріншот електронного листа з макетом за 09.08.2023 з метою підтвердження факту отримання інформації по позивачу саме у простому текстовому форматі Блокнот.txt;
- у відповідача, до моменту складання протоколу від 09.05.2023 № 996, була відсутня будь-яка інформація з АСКОЕ позивача щодо параметрів якості мережі з показниками напруги, на підставі якої можна було б визначити конкретний день та час, з якого відбулося порушення роботи вузла обліку позивача. При цьому, самим позивачем до моменту прийняття протоколу від 09.05.2023 № 996, не надавалося означеної інформації з АСКОЕ. Керуючись положеннями пункту 8.6.20 ККОЕЕ та враховуючи відсутність звернень від позивача щодо порушення роботи вузла обліку, відсутності інформації з лічильника чи АСКОЕ щодо дати початку некоректної роботи лічильника № 588444, період нарахування був визначений відповідачем з 16.09.2022 по 16.03.2023, що не перевищує 6-місячного строку, визначеного пунктом 8.6.20 ККОЕЕ. Необґрунтованими є твердження позивача про те, що нібито АСКОЕ позивача не зафіксувала дату початку некоректної роботи лічильника позивача. Зокрема, для того, щоб стверджувати, що система АСКОЕ не зафіксувала дату початку некоректної роботи лічильника, позивач повинен був надати інформацію з АСКОЕ щодо параметрів якості мережі з показниками напруги по вузлу обліку позивача за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1 (ЕІС-код 6223551635075224). Однак, такої інформації позивач не надав. При цьому, через те, що у відповідача був відсутній прямий доступ до АСКОЕ позивача, відповідач також не володіє відповідною інформацією. Таким чином, за відсутності даних щодо параметрів якості мережі з показниками напруги по вузлу обліку позивача за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1 (ЕІС-код 6223551635075224), позивач не може стверджувати, що його АСКОЕ не зафіксувала порушення роботи вузла обліку;
- безпідставним є посилання позивача на інформацію щодо спожитої ним електричної енергії протягом 6-ти місяців, яка, на думку позивача, підтверджує нібито відсутність порушень роботи вузла обліку. Інформація щодо обсягів споживання електричної енергії позивачем взагалі не є релевантною при доведенні факту наявності/відсутності порушень роботи вузла обліку позивача, адже не містить жодних даних щодо параметрів якості мережі позивача з показниками напруги за відповідні дні. Окрім того, позивачем не доведений факт стабільного та сталого використання певного постійного обсягу електричної енергії, що є незмінним кожного дня. А тому недоречним є посилання позивача на обсяги споживання ним електричної енергії, при доведенні факту відсутності порушення роботи вузла обліку;
- долучені позивачем роздруківки показань спожитої електричної енергії за період з 01.01.2022 по 31.05.2023 не містять інформації стосовно того, по якій точці обліку позивача вони сформовані та дані якого приладу обліку вони відображають, адже донарахування обсягів електроенергії було здійснено у зв`язку із порушенням роботи вузла обліку позивача за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1 (ЕІС-код 6223551635075224), прилад обліку LZQM 588444. При цьому, споживання електричної енергії позивачем здійснюється не лише за точкою розподілу з ЕІС-кодом 6223551635075224. Враховуючи зазначене, долучені позивачем роздруківки показань спожитої електричної енергії споживання, за відсутності інформації стосовно точки розподілу та номеру приладу обліку, за якими вони сформовані, взагалі не повинні братися до уваги;
- на противагу доводам позивача відповідач долучає довідку з обсягами споживання електричної енергії за період з 15.03.2023 по 17.03.2023 по точці обліку з серійним номером лічильника 588444. Згідно з наданої довідки обсяги споживання позивачем електричної енергії за 16.03.2023, у порівнянні з обсягами споживання за 15.03.2023, до проведення перевірки, збільшилися приблизно на 30%. При цьому, 16.03.2023, при виявлені ознак порушення роботи вузла обліку, похибка електричного лічильника № 588444 становила 33,8% (вимірювання виконувалось зразковим лічильником CheckMeter 2.3 № 50687);
- у позовній заяві позивач посилається на лист № 47 від 19.06.2019, який начебто підтверджує надання відповідачу повного доступу до системи АСКОЕ позивача. Однак, позивач, долучаючи відповідний лист, не надає жодних доказів направлення даного листа на адресу відповідача та доказів отримання вказаного листа відповідачем. З огляду на зазначене, такий лист не є належним доказом, що підтверджує надання відповідачу повного доступу до АСКОЕ позивача, як на тому наполягає позивач. Окрім того, в самому листі зазначено, що для організації доступу необхідно побудувати тунель ір-sес між серверами АСКОЕ АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та real.net.com.ua, для чого необхідно звернутися до виробника АСКОЕ за адресою real.net.@eal.net.com.ua. Отже, навіть зміст самого листа не підтверджує факту наявності у АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" повного доступу до АСКОЕ позивача. З огляду на зазначене, долучений позивачем лист від 19.06.2019 № 47 є неналежним та недопустимим доказом по справі. Натомість прямий доступ до системи АСКОЕ позивача за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, був наданий лише після 25.04.2023, після заміни лічильника LZQM 588444 на лічильник LZQM 588452, на підтвердження чого відповідач долучає скріншот повідомлення з Вайберу про організацію прямого доступу за лічильниками LZQM 588452, 589025, отриманого відповідачем, та копію акту заміни розрахункових лічильників електроенергії 125827 від 17.04.2023;
- все вищевикладене є очевидним свідченням того, що відповідач здійснив донарахування обсягів електричної енергії, використаної позивачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, у відповідності до вимог ПРРЕЕ та ККОЕЕ, а отже підстави для скасування оскаржуваного протоколу відсутні.
У підготовче засідання 24.01.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.
Щодо третьої особи судом відзначено, що остання повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 08.01.2024 до Електронного кабінету третьої особи в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 08.01.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 08.01.2024 (а.с. 112 у томі 1).
Судом було відзначено, що відзив на позовну заяву надійшов до суду лише 23.01.2024 та станом на 24.01.2024 не отриманий позивачем, тому наявні підстави для відкладення підготовчого засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.01.2024 підготовче засідання було відкладено на 13.02.2024.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 7407/24 від 13.02.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що представники позивача не мають можливості бути присутніми у судовому засіданні 13.02.2024, а саме: адвокат Герман М.М. перебуває у відрядженні, а адвокат Самсонова Н.В. - на лікарняному.
У підготовче засідання 13.02.2024 з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Щодо третьої особи судом відзначено, що остання повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 24.01.2024 до її Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 24.01.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 25.01.2024 (а.с. 233 у томі 1).
Так, ухвалою суду від 13.02.2024 підготовче засідання було відкладено на 27.02.2024.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 9754/24 від 27.02.2024), в якій він просить суд поновити строк на подачу відповіді на відзив на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:
- лічильник LZQM заводський номер 588444 був встановлений співробітниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" - інженером ГТА Селяном В.А. (посвідчення № 1342) та електро-монтером Гринюком А.В. (посвідчення № 110) - 25.06.2014, що підтверджується Актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії вище 1000 В. № 0000029;
- як можна побачити з фото, лічильник позивача був встановлений на території позивача в місці розташування трансформаторної підстанції. В той же час пунктом 4.3.7. ПУЕ передбачено заборону застосовувати кабелі і проводи з алюмінієвими жилами у вторинних колах: електростанцій з генераторами потужністю понад 30 МВт; розподільних установок (РУ) і підстанцій з вищою напругою 220 кВ і вище, а також РУ і підстанцій, які приєднано до міжсистемних транзитних ліній електропередавання; диференційних захистів шин і пристроїв резервування відмови вимикачів напругою 110 кВ і вище, а також засобів системної протиаварійної автоматики; технологічних захистів теплових електростанцій з робочою напругою до 60В за діаметром жил кабелів і проводів до 1 мм; пожежо- і вибухонебезпечних зон; керування комутаційними апаратами напругою 6 кВ і вище; трансформаторів струму і напруги; електроприймачів І категорії; електроприймачів особливої групи І категорії; агрегатів безперебійного живлення; автоматизованих дизельних електростанцій; установок пожежогасіння і пожежної сигналізації. На електростанціях та підстанціях для вторинних кіл треба застосовувати проводи та контрольні кабелі з мідними жилами. За жодних обставин ПУЕ не передбачено з`єднання одночасно мідного та алюмінієвого кабелю. У цих металах сильно відрізняються коефіцієнти теплового розширення при протіканні електричного струму по дротах із різних металів вони розширюються по-різному. Коли лінія знеструмлюється, вони охолоджуються і звужуються також із різною швидкістю, що пояснюється значною відмінністю їх коефіцієнтів теплового розширення: у міді - 16,6 * 10-6м / (м * гр. Цельсія); в алюмінію - 22,2 * 10-6м / (м * гр. Цельсія). Тобто відрізняються майже на третину. В результаті подібних розширень-звужень знижується якість контакту провідників. Особливо це проявляється у разі такого небажаного варіанту з`єднання як скручування. Погіршення контакту загрожує його нагріванням, що рано чи пізно може закінчитися оплавленням ізоляції та електричною дугою. На поверхні мідних і алюмінієвих провідників присутні оксидні плівки. Під дією вологи, що завжди міститься в повітрі, вони мають властивість розпадатися на іони. Вони починають брати участь в процесі протікання струму, не тільки переносячи заряди, а й переміщаються самі, через що на поверхні металів формуються порожнечі, раковини, через що погіршується якість контакту, зростає його опір. З`єднання починає грітися, що, в гіршому випадку, здатне викликати спалах проводки. Зазвичай всі ці процеси впливають одночасно. Їхня інтенсивність пов`язана з умовами навколишнього середовища. Наприклад, рівня вологості повітря. Тобто рано чи пізно подібний контакт проявить себе;
- в Акті про порушення зазначено, що недооблік електричної енергії спричинений через один з поганих контактів на вторинних колах напруги, що призвело до ненадходження в повному обсязі напруги, що було зафіксовано зразковим приладом CheckMeter 2.3. При цьому, не зрозуміло, чому відповідач не зняв показання напруги з самого лічильника позивача, до його розбирання. Цей тип лічильника містив у собі таку функцію. Замість цього відповідач розібрав лічильник, чим втрутився у його роботу й міг спровокувати відходження контакту. Також, позивач зауважує, що зразковим засобом вимірювальної техніки (засобом вимірювань) називається засіб, який використовується для повірки інших засобів вимірювальної техніки (вимірювань) і затверджений як зразковий. Зразкові засоби вимірювань - це затверджені в установленому порядку міри, вимірювальні прилади або ж вимірювальні перетворювачі, які призначені для повірки та градуювання за ними інших засобів вимірювальної техніки. За точністю зразкові засоби поділяються на чотири розряди (вищої, високої, середньої та низької точності), а засоби, які відповідають найвищому ступеню повірчої схеми, називаються вихідними зразковими засобами вимірювань. Повірочна схема - нормативний документ, що регламентує метрологічну підпорядкованість засобів вимірювальної техніки, які використовуються для передавання розміру одиниці фізичної величини від еталона або вихідного зразкового засобу вимірювальної техніки до інших засобів вимірювальної техніки із встановленням методів та похибок передавання. Основні вимоги до зразкових засобів вимірювань, які використовуються для повірки робочих засобів вимірювань у промислових умовах: клас точності зразкового засобу вимірювання повинен бути вищим на декілька класів за повірюючий засіб; діапазон вимірювання зразкового засобу вимірювань повинен перевищувати діапазон робочого засобу або ж дорівнювати йому; зразковий засіб вимірювань повинен мати свідоцтво про своєчасну атестацію із зазначенням дати повірки, класу точності та заводського номера. Відповідач стверджує, що їх зразковий засіб вимірювання є працюючим вірно, але навіть до свого відзиву відповідач не надав свідоцтва про своєчасну атестацію приладу CheckMeter 2.3 №50687. Також досі не зрозуміло, чому потрібно було розбирати лічильник, не знявши з нього показання напруги, тим більше, що таке розбирання могло роз`єднання контакту з подальшими збоями в обліку напруги електричної енергії;
- рішення комісії відповідача від 09.05.2023 про нарахування недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 2.3.16 ПРРЕЕ суперечать встановленим обставинам щодо порушення споживачем зобов`язань. Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії". Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю); пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством;
- 16.03.2023 працівниками відповідача під час перевірки електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 було виявлено заниження напруги по фазі "В" 51,4 B та по фазі "С" 50,8 В, що відображено в Акті про порушення № Дн002448. Відповідач не оспорює те, що 16.03.2023 під час перевірки електричного лічильника не було зафіксовано механічних пошкоджень та втручання у роботу лічильника з боку позивача та відсутня вина позивача у порушенні роботи електричного лічильника. В Акті про порушення № Дн002448 вказано, що перевіркою встановлено факт порушення споживачем пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає пункту 8.4.2 цих Правил. Після огляду змісту ПРРЕЕ встановлено, що в пункті 5.5.5 ПРРЕЕ наведений загальний перелік зобов`язань споживача, а пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ встановлено визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, у разі виявлення оператором системи порушень, зазначених в цьому пункті, а саме: пошкодження чи зрив пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж. Серед переліку порушень, які перелічені в пункті 8.4.2 ПРРЕЕ не міститься порушення, які зазначені в Акті про порушення № Дн002448. Отже, відповідачем в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 навіть не вказано, які саме зобов`язання, встановлені ПРРЕЕ, порушені позивачем. Крім того, в пункті 8.4.2, серед переліку порушень не міститься те порушення, яке відповідач зазначив в Акті;
- протокольним рішенням комісії від 09.05.2023 вирішено: виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРРЕЕ, пунктами 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20, 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Пункт 2.3.16 ПРРЕЕ, на який посилається відповідач у протокольному рішенні при нарахуванні недорахованої електроенергії, передбачає порядок нарахування обсягу електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача. Тобто рішення прийняте комісією 09.05.2023 про нарахування недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 2.3.16 ПРРЕЕ суперечить встановленим у ньому обставинам щодо порушення споживачем пункту 5.5.5, 8.4.2 ПРРЕЕ;
- оскільки позивач не вчинив жодних порушень зазначених у пункті 8.4.2 ПРРЕЕ, то є очевидним відсутність порушень, передбачені статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії". Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що позов позивача є обґрунтованим й наявні правові підстави для визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення, яке оформлене відповідачем протоколом засідання комісії № 996 від 09.05.2023;
- ухвалу суду від 01.11.2021 відповідач отримав 12.11.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103280254251. Отже, 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву сплинув 29.11.2021. Після отримання та ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками до нього позивач зрозумів, що не має достатніх правових знань для самостійної підготовки відповіді на відзив на позовну заяву, а на той час представник відповідача - адвокат Самсонова Н.В. знаходилася на лікарняному (№ B447-4E4A-PBB7-56P9), який був закритий лише 23.02.2024, а адвокат Герман М.М. повернулася з відрядження лише 16.02.2024.
Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення по суті позовної заяви (вх. суду № 9559/24 від 27.01.2024), в яких третя особа просить суд врахувати наведені ним у поясненнях доводи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:
- на об`єкті позивача, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, с.Новомиколаївка, вулиця Кар`єрна, будинок 1, з 27.04.2011 постійно та безперервно працює автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). В 2009 році відповідно до технічних умов ПАТ "Дніпрообленерго" був розроблений робочий проект щодо створення автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії ТОВ "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр". На початку 2011 року автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (далі - "АСКОЕ") була створена, пройшла дослідну експлуатацію та державну метрологічну атестацію, що підтверджується свідоцтвом № Р 409 від 21.04.2011, виданим ДП "Кривбасстандартметрологія";
- 27.04.2011 АСКОЕ ТОВ "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" була введена в промислову експлуатацію комісією, яка складалася з наступних осіб: головного енергетика ТОВ "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" Гамзюка І.Г., інспектора по КДО ДРЕС м.Підгородне ПАТ "Дніпрообленерго" Селяна В.А., начальника сектору АСУЄ ЦСЕПУ ПАТ "Дніпрообленерго" Собко Ю.В., ведучого інженера сектору АСУЕ ЦСЕПУ ПАТ "Дніпрообленерго" Осняч А.Г., інженера сектору АСУЭ ЦСЕПУ ПАО "Дніпрообленерго" Кузнецова А.В. та директора ТОВ "РеалНет" Якимахи С.Н.";
- 30.12.2016 між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Якимаха С.М. був укладений договір № 3012-39/2016 (якій діє і в теперішній час) щодо технічного обслуговування та поза гарантійного ремонту обладнання АСКОЕ, до складу яких входить моніторинг працездатності АСКОЕ, забезпечення передачі даних постачальнику електричної енергії, профілактичні роботи, перезапуск системи АСКОЕ за необхідністю, проведення інших робіт з підтримання працездатності системи АСКОЕ (пункт 1.4 договору);
- до складу обладнання ACKOE входять: лічильники електроенергії Кл. 0,5S LZQM, перетворювач RS 232/ CL, Мікро ПК-В, Bask-UPS 500 MI VA (270 W), Siemens МС-35i Terminal (додаток № 1 до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016). Перелік функцій, які виконуються ППКО, встановлено пунктом 2.1.7 Кодексом комерційного обліку електроенергії;
- ФОП Якимаха С.М. на підставі договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016 та згідно з технічною документацією АСКОЕ, погодженою з ПАТ "Дніпрообленерго", виконує функцію ОЗД - забезпечує збір, верифікацію даних комерційного обліку електричної енергії, формування і передачу макетів 30817, 30818, 30917 до АСКОЕ ППКО АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".
- функцію ОЗКО (оператор засобів комерційного обліку) виконує АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі";
- ФОП Якимаха С.М. регулярно (раз на добу до 8:00) надсилає данні щодо спожитої електричної енергії позивача в форматі макетів 30817, 30818, 30917, які відображають наступну інформацію: макет 30818 - це показники електричного лічильника на 24:00 кожної доби; макет 30817 - це сумарне та погодинне споживання електричної енергії за поточну добу (24 показника за добу); макет 30917 - це сумарне та 30-хвилинне споживання електричної енергії за поточну добу (48 показників за добу). Взагалі, це стандартні макети, форми яких встановлені відповідачем;
- ФОП Якимаха С.М. вважає за необхідне надати до суду інформацію (таблицю) щодо показників спожитої електричної енергії позивачем за останні три роки, які зафіксовані електролічильником LZQM 321.02.534 заводський № 588444 та зберігаються в пам`яті АСКОЕ. Після вивчення та порівняння показників таблиці спожитої електричної енергії позивачем можна дійти висновку, що насправді електролічильник LZQM 321.02.534 заводський № 588444 працював коректно, оскільки в період з вересня 2021 року по грудень 2023 року самі високі показники спожитої електроенергії були у позивача: в березні 2023 року (в місяці проведення перевірки відповідачем) - 76 318 кВт, в листопаді 2023року - 108 358 кВт, в грудні 2023 року - 96 361 кВт. Якщо оглянути та порівняти між собою графіки з АСКОЕ щодо споживання електричної енергії позивача (з щоденною розбивкою), наприклад, за березень 2023 року та квітень 2023 року, то можемо побачити, що показники споживання електричної енергії до перевірки (16.03.2023) були більшими: (10.03.2023 - 5 396,76 кВт, 11.03.2023 - 5902,92 кВт; 12.03.2023 - 5742,72 кВт; 13.03.2023 - 5655,24 кВт, 14.03.2023 - 5355,00 кВт; 15.03.2023 - 5188,68 кВт; 16.03.2023 - 5106,24 кВт), ніж після проведення перевірки, а саме: 17.03.2023 - 2 942,64 кВт, 18.03.2023 - 1629,36 кВт; 19.03.2023 - 1586,88 кВт, 20.03.2023 - 1 590,12 кВт, 21.03.2023 - 1609,56 кВт; 22.03.2023 - 1594,08 кВт. Усунення недоліків в роботі електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський №588444, який нібито не довраховував 33,8% активної електроенергії чомусь не змінив показники споживання в сторону збільшення на 33,8% Якщо б електролічильник LZQM 321.02.534 заводський №588444 недовраховував спожиту електричну енергію, то показники спожитої електроенергії в березні 2023 року були би заниженими на 33,8%, як це стверджує відповідач;
- використання програмного комплексу АСКОЕ дозволяє зробити зчитування і збереження поточних і архівних даних з пам`яті електричних лічильників, які з`єднані з ним. Також АСКОЕ дозволяє в будь-який момент переглядати збережені архіви, контролюючи зміни в споживанні електроенергії, виникнення позаштатних і аварійних ситуацій, їх характер і тривалість з точністю до секунди;
- ФОП Якимаха С.М. зазначає, що АСКОЕ позивача не зафіксувало некоректну роботу електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 ані 16.03.2023 (в день перевірки лічильника відповідачем), ані протягом 6-ти місяців, які передували цієї даті. Цей факт підтверджує отримання відповідачем коректних показів спожитої позивачем електричної енергії та відсутність недоврахованої електричної енергії;
- 17.04.2023 о 12:43:08 АСКОЕ зафіксовано заміну електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 на інший - LZQM 321.02.534 заводський № 588452. Оскільки електричний лічильник заводський № 588444 був замінений лише через один місяць після перевірки Відповідача, то взагалі є дуже сумнівним факт некоректної його роботи та недоврахування спожитої електричної енергії, інакше такій лічильник був би замінений негайно. Отже, АСКОЕ постійно забезпечує збір, обробку, збереження, відображення та передачу інформації відповідачу засобами зв`язку для забезпечення комерційного обліку електричної енергії та в період з 16.09.2022 по 16.03.2023 жодного разу не зареєстрував некоректну роботу електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський №588444. Твердження відповідача про наявність порушення роботи електричного лічильника з обліку спожитої електричної енергії є неправомірним та необґрунтованим;
- електролічильник LZQM 321.02.534 заводський № 588444 працював коректно й фіксував правильно спожиту позивачем електричну енергію в залежності від використання промислового обладнання в господарської діяльності;
- 12.06.2019 ФОП Якимаха С.М. отримав від позивача пересланий лист № 96/0202 від 11.06.2019 "Щодо АСКОЕ", якій надійшов від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якому було зазначено про необхідність виконання модернізації існуючої системи АСКОЕ згідно вимог Кодексу комерційного обліку електроенергії (далі - ККОЕЕ). Також, в листі було зазначено: "Згідно з розділом YIII ККОЕЕ (пункт 2.10) постачальник послуг комерційного обліку має зібрати показники електропостачання, зокрема: відхилення усередненого значення напруги на 10-хвилинному проміжку часу +10% або -10% від стандартної номінальної напруги - середнє значення напруги в цьому інтервалі та час початку такого відхилення; час початку та завершення перерв в електропостачанні; в термін до 1 календарного місяця з моменту отримання листа необхідно забезпечити зміну формату передачі інформації, а саме перевести передачу інформації з існуючого 1012/104 протоколу, шляхом забезпечення прямого доступу до первинної бази приладів обліку. Вже на 17.06.2019 ФОП Якимаха С.М. були здійснені необхідні налаштування АСКОЕ та забезпечено АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" прямий доступ до АСКОЕ для зчитування всіх розрахункових лічильників ТОВ "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр", в тому числі електролічильника LZQM 321.02.534 заводський №588444. Інші зміни та модернізації в системі АСКОЕ ТОВ "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" були виконані пізніше в робочому порядку;
- ФОП Якимаха С.М. відомо про те, що 19.06.2019 листом № 47 позивач у відповідь на лист № 96/0202 від 11.06.2019 надав відповідачу всю необхідну інформацію для прямого доступу до своїх електролічильників. Таким чином, перша вимога відповідача, що була вказана в листі № 96/0202 від 11.06.2019 та яка стосувалася прямого доступу до електролічильників позивача була виконана одразу, тобто в період з 19.06.2019 по теперішній час відповідач жодного разу не скаржився до ФОП Якимаха С.М. на неможливість здійснення поточної звірки даних, зазначених в макетах 30818, 30817, 30917 з даними АСКОЕ, отриманими з електролічильників позивача. Отже, оскільки електролічильник LZQM 321.02.534 заводський № 588444 має функцію автоматичною передачі даних, то спеціалісти відділу з обробки даних приладів обліку ТОВ "АТ ДТЕК Дніпровські електромережі" регулярно зчитували данні цього лічильника й жодного разу не виявили його некоректну роботу або істотну зміну напруги в мережі. Це означає, що електролічильник LZQM 321.02.534 заводський № 588444 працював коректно й правильно фіксував спожиту позивачем електричну енергію. Відповідачем не здійснено зняття показань з електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444, яки перевірявся, тому немає з чим порівняти показники зразкового лічильника CHECK METER 2.3 заводський №50687 для підтвердження висновків відповідача, зроблених в результаті перевірки;
- електролічильник LZQM 321.02.534 заводський № 588444 відноситься до багатофункціональних лічильників, призначених для вимірювання активної й реактивної потужності й енергії в трифазних мережах змінного струму. Такий електролічильник має вбудований мікроконтролер, що вимірює, обробляє, відтворює на ЖКІ та передає на зовнішні пристрої напругу, струм, потужність, енергію і частоту мережі. Лічильник забезпечує реєстрацію миттєвих значень, профілі навантаження й події в системі енергопостачання. Під час здійснення перевірки електролічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 співробітники відповідача повністю проігнорували зняття показань з лічильника як поточних, так і тих, які зберігалися в його пам`яті, тобто відповідачем не зроблено жодного запиту та не отримано жодної інформації з лічильника, який перевірявся, для фіксування фазних/лінійних напруг лічильника. Крім того, поточні напруги, струм та потужність в мережі можна було вичитати 16.03.2023 і на об`єкті позивача, використовуючи його програмний комплекс АСКОЕ, який на запит дає відповідну роздруківку інформації;
- 16.03.2023, під час перевірки, співробітниками відповідача був одразу підключений зразковий лічильник CHECK METER 2.3 заводський №50687, який зафіксував заниження напруги по фазі "В" 51,4 B та по фазі "С" 50,8 В, але ці показники немає з чим порівняти, оскільки поточні показники щодо напруги по фазі "В" та по фазі "С" не були зняті 16.03.2023 з лічильника, що перевірявся, та не були зафіксовані в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023. Наявність фактичних показників напруги по фазі "В" та по фазі "С" з лічильника, що перевірявся, та ті ж самі показники напруги із зразкового лічильника були би належними доказами некоректної роботи лічильника, що перевірявся. Крім того, позивачу не було пред`явлено документів про повірку та опломбування зразкового лічильника CHECK METER 2.3 заводський № 50687 та такі данні не були зазначені в Акті про порушення № Дн002448. Можна припустити, що зразковий лічильник був несправний. Всі зазначені дії відповідача під час перевірки були здійсненні з порушеннями пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Неправильні технічні дії співробітників відповідача, які виразилися в розкручуванні контактів основного лічильника (які мали окислення) для приєднання зразкового лічильника, спровокували відображення невірних показників напруги по фазі "В" та по фазі "С".
У підготовче засідання 27.02.2024 з`явилися представники відповідача та третьої особи, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.02.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.02.2024 доставлена до Електронного кабінету позивача - 13.02.2024 (а.с. 247 у томі 1).
Судом відзначено, що з 16:37 год. було оголошено по Дніпропетровській області було оголошено сигнал "Повітряна тривога", що могло бути причиною неявки представника позивача.
Судом також було зауважено, що пояснення третьої особи по суті позовних вимог були подані до суду та надіслані сторонам у справі лише 26.02.2024 (зареєстровані у суді 27.02.2024), крім того, позивачем лише 27.07.2024 була подана відповідь на відзив на позовну заяву, яка не отримана відповідачем, у зв`язку з чим наявні підстави для надання учасникам справи часу для ознайомлення з вказаними документами.
Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.
Судом було відзначено, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 08.03.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 27.02.2024 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 07.04.2024 включно, підготовче засідання було відкладено на 12.03.2024.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 11292/24 від 06.03.2024), в яких він просить суд залишити без розгляду відповідь на відзив на позовну заяву та здійснювати розгляд справи без урахування вказаної відповіді на відзив; визнати причини неподання доказів проходження повірки зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687 поважними та прийняти такі докази до розгляду; відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку, визначеного судом для подання відповіді на відзив на позовну заяву ;
- щодо необґрунтованості тверджень позивача про нібито порушення відповідачем Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), затверджених наказом Міністерства енергетика та вугільної промисловості України № 476 від 21.07.2017, відповідач зазначає, що у відповіді на відзив на позовну заяву позивач посилається на пункт 4.3.7 ПУЕ та зазначає, що на електростанціях та підстанціях для вторинних кіл треба застосовувати проводи та контрольні з мідними жилами. Такі твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що, по-перше: пункт 4.3.7 ПУЕ визначає, що на перетворювальних підстанціях та установках треба передбачати заходи щодо обмеження: 1) впливу підстанції (установки) на якість е/е в живильній мережі до значень згідно з ГОСТ 13109; 2) радіоперешкод, які створюються підстанцією (установкою), до значень згідно із ГОСТ 22012, отже, положення даного пункту не містять жодних застережень стосовно використання алюмінієвих кабелів; по-друге: вказуючи на наявність заборони використання на електростанціях та підстанціях для вторинних кіл алюмінієвих кабелів, позивач не враховує те, що така заборона стосується електростанцій з генераторами потужністю понад 30 МВт та підстанцій з вищою напругою 220 кВ і вище. Означене випливає із положень пункту 3.4.7 ПУЕ та не стосується позивача, адже його об`єкт не є електростанцією з генераторами потужністю понад 30 МВт та підстанцією з вищою напругою 220 кВ і вище. Більше того, в абзаці 3 пункту 3.4.7 ПУЕ вказано, що на промислових підприємствах для вторинних кіл застосовують, як правило, контрольні кабелі з алюмомідними або алюмінієвими жилами з напівтвердого алюмінію. Контрольні кабелі з мідними жилами треба застосовувати тільки у вторинних колах, які розміщено в пожежо- і вибухонебезпечних зонах, у вторинних колах механізмів доменних і конвертерних цехів, головної лінії обтискних і безперервних високопродуктивних прокатних станів. Окрім того, відповідач звертає увагу на положення пункту 3.4.8 ПУЕ, в якому зазначено що за умовою механічної міцності проводи і кабелі вторинних кіл мають відповідати таким вимогам: жили контрольних кабелів для приєднання під гвинт до затискачів панелей і апаратів повинні мати затискачів панелей і апаратів повинні мати перерізи, не менші ніж 1,5 мм2 (а в разі застосування спеціальних затискачів - не менші ніж 1 мм2) для міді і 2,5 мм2 - для алюмінію; для струмових кіл - 2,5 мм2 для міді і 4 мм2 для алюмінію. Отже, наявність алюмінієвого кабелю на вторинних колах перерізом 2,5 мм2 не є порушенням положень ПУЕ. З огляду на зазначене, необґрунтованими та безпідставними є твердження позивача про начебто порушення відповідачем вимог ПУЕ. Адже з`єднання алюмінієвих дротів вторинних кіл між лічильником LZQM 321.02.534 №588444 та випробувальною колодкою виконано за допомогою спеціальних затискачів під гвинт, що відповідає пункту 3.4.8. ПУЕ. З`єднання дротів виконане через спеціальну, металеву випробувальну колодку під гвинт та металеву клемну збірку приладу обліку LZQM 321.02.534 № 588444 під гвинт. Таким чином, прямого контакту дротів різного матеріалу - алюмінію та міді - між собою виконано не було; кабелі різного матеріалу не були безпосередньо з`єднані між собою;
- щодо тверджень позивача про розбирання лічильника до зняття показань напруги, то у відповіді на відзив на позовну заяву позивач стверджує, що відповідач розібрав лічильник до зняття показань напруги і таке розбирання, на думку позивача, могло спричинити роз`єднання контакту з подальшими збоями в обліку напруги електричної енергії, проте твердження позивача не відповідають дійсності. Адже перед перевіркою зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687 відповідач не здійснював розбирання лічильника. Це підтверджується фото № 1, 4, 5, долученими відповідачем до відзиву на позовну заяву. З даних фото видно, що, при підключенні зразкового приладу CheckMeter 2.3 № 50687, лічильник позивача знаходився на місці, з усіма з`єднаннями і з даного лічильника була знята лише верхня клемна кришка для підключення зразкового приладу. Ніякого "розбирання" розрахункового лічильника позивача, як безпідставно стверджує позивач, на момент підключення зразкового приладу не проводилось. У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наводить сумніви щодо правильності роботи зразкового приладу CheckMeter 2.3 №50687 за відсутності в матеріалах справи свідоцтва про своєчасну атестацію даного приладу. Такі твердження позивач наводить вперше і до цього моменту позивач жодним чином не оскаржував правильність роботи даного приладу;
- враховуючи положення частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та відсутність заперечень з боку позивача щодо правильності роботи зразкового приладу CheckMeter 2.3 № 50687, відповідач вважав, що позивачем визнається, що вказаний прилад пройшов повірку та працює справно. При цьому, в Акті перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023, долученому до відзиву на позовну заяву, вказано, що термін держповірки зразкового приладу CheckMeter 2.3 № 50687 до жовтня 2023 року. З огляду на зазначене, відповідачем не надавалися окремі пояснення щодо проходження зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687 повірки та не надавалися відповідні підтверджуючі докази. Однак, враховуючи, що позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву ставиться під сумнів проходження зразковим приладом CheckMeter 2.3 №50687 повірки, відповідач змушений долучити до даних заперечень копію свідоцтва про повірку вказаного приладу від 14.10.2022, що чинне до 14.10.2023. Керуючись статтею 80 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що позивачем у позовній заяві не було заявлено жодних заперечень щодо проходження повірки CheckMeter 2.3 №50687, відповідач просить суд прийняти докази проходження повірки зразковим приладом CheckMeter 2.3 № 50687 та здійснити розгляд справи з урахуванням даних доказів;
- у відповіді на відзив позивач стверджує, що рішення відповідача від 09.05.2023 суперечить встановленим у ньому обставинам щодо порушення споживачем пункту 5.5.5., 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ). Такі твердження позивача є безпідставними та недоречними з огляду на наступне. Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ у разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку. Аналізуючи Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, Акт перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023 з Актом № 123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В, а також долучені до цих документів додатки, комісія відповідача дійшла висновків, що порушення вузла обліку за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, виникло не з вини позивача;
- керуючись пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ, комісією відповідача було здійснено донарахування обсягів електричної енергії, спожитої позивачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань відповідно до положень Кодексу комерційного обліку. При цьому, факт несправності вузла обліку позивача підтверджується як Актом про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, так і Актом перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023 та Актом № 123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В, а також зробленими фото у день проведення перевірки. Все вищевикладене є очевидним свідченням того, що рішення засідання комісії відповідача, оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023, є законним, обґрунтованим та винесеним з повним дотриманням норм законодавства. Необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності є твердження позивача про те, що за пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення оформлюється лише у разі виявлення порушень споживачем цих Правил. Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. З огляду на зміст пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, акт про порушення складається у випадках виявлення порушень ПРРЕЕ, незалежно від того чи наявна вина споживача у цих порушеннях чи ні.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на пояснення третьої особи (вх. суду № 12145/24 від 12.03.2024), в яких він вказує про таке:
- в даному випадку інформація щодо обсягів споживання електричної енергії позивачем взагалі не є релевантною при доведенні факту наявності/відсутності порушень роботи вузла обліку позивача, адже не містить жодних даних щодо параметрів якості мережі позивача з показниками напруги за відповідні дні. На об`єкті позивача за адресою: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1 було зафіксовано некоректну роботу вузла обліку позивача, а саме: занижену напругу по фазі B та по фазі С, тобто напруга на розрахунковий лічильник позивача з вторинних кіл не надходила в повному обсязі. З огляду на зазначене, показники обсягів споживання не містять в собі інформації щодо стану напруги в мережі позивача. Окрім того, ФОП Якимахою С.М. не доведений факт стабільного та сталого споживання позивачем певного постійного обсягу електричної енергії, що є незмінним кожного дня. Більше того, матеріали справи не містять даних щодо обсягів виробництва продукції, режимів роботи позивача за попередні періоди, а тому недоречним є посилання ФОП Якимахи С.М. на обсяги споживання позивачем електричної енергії, при доведенні факту відсутності порушення роботи вузла обліку;
- на сьогоднішній день, ані позивачем, ані третьою особою не доведено, що зразковий прилад обліку CheсkMeter 2.3 № 50687 на момент здійснення вимірювань на об`єкті позивача 16.03.2023, працював несправно. З огляду на що, не відповідають дійсності твердження ФОП Якимахи С.М. про начебто належну роботу вузла обліку позивача за адресою: с.Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1. Безпідставними та необґрунтованими є твердження третьої особи стосовно того, що "АСКОЕ позивача не зафіксувало некоректну роботу електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 ані 16.03.20.2023, ані протягом 6-ти місяців, які передували цій даті";
- недоречними та безпідставними є твердження третьої особи про те, що заміна лічильника 17.04.2023, через місяць після перевірки відповідача, нібито свідчить про те, що попередній лічильник позивача (LZQM 321.02.534 зав. № 588444) працював справно. Порушення роботи вузла обліку позивача було усунуто в той же день, після проведення перевірки, про що зазначено в Акті перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023. Факт заміни лічильника зав. № 588444 на лічильник зав. №588452 не є належним доказом, що може підтвердити відсутність порушення роботи вузла обліку позивача, виявлене відповідачем 16.03.2023;
- у своїх поясненнях ФОП Якимаха С.М. підтверджує наявність з 2019 року у відповідача повного доступу до системи АСКОЕ за точкою обліку ЕІС-код 62Z3551635075224 наявністю листа від 19.06.2019 № 47, однак, лист від 19.06.2019 № 47 не є належним та достовірним доказом того, що відповідач мав повний доступ до системи АСКОЕ позивача за вказаною точкою обліку з огляду на те, що: по-перше, ані третьою особою, ані позивачем не надано доказів, які могли б підтвердити отримання листа № 47 від 19.06.2019 відповідачем, що вже свідчить про неналежність даного доказу; по-друге, в самому листі №47 від 19.06.2019 зазначено, що для організації доступу необхідно побудувати тунель ip-sec між серверами АСКОЕ АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та realnet.com.ua, для чого необхідно звернутися до виробника АСКОЕ за адресою realnet@realnet.com.ua. Отже, навіть зміст самого листа не підтверджує факту наявності у АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" повного доступу до АСКОЕ позивача;
- ФОП Якимаха С.М. намагається ввести в оману суд щодо дійсної дати надання відповідачу повного доступу до АСКОЕ позивача за точкою обліку ЕІС-код 62Z3551635075224. Так, у своїх поясненнях ФОП Якимаха С.М. стверджує, що доступ був наданий відповідачу ще у 2019 році. Однак, у відповіді на адвокатський запит ФОП Якимаха С.М. вказує, що "фінальне налагодження цього механізму було закінчено 07.02.2023". Разом з тим, ані до своїх пояснень, ані до відповіді на адвокатський запит ФОП Якимаха С.М. не долучає належних та достовірних доказів на підтвердження надання відповідачу повного доступу до системи АСКОЕ позивача;
- прямий доступ до системи АСКОЕ позивача за точкою обліку ЕІС-код 62Z3551635075224 був наданий лише після 25.04.2023, після заміни лічильника LZQM 588444 на лічильник LZQM 588452, на підтвердження чого до відзиву на позовну заяву відповідачем було долучено скріншот повідомлення з Вайберу про організацію прямого доступу за лічильниками LZQM 588452, 589025, отриманого відповідачем, та копію Акту заміни розрахункових лічильників електроенергії № 125827 від 17.04.2023.
У підготовче засідання 12.03.2024 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.
У вказаному засіданні представником позивача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 12.03.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 04.04.2024.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 16057/24 від 01.04.2024), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вказуючи про таке:
- предметом розгляду у справі є визнання недійснім рішення комісії відповідача, яке було прийняте за результатами розгляду Акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, згідно з яким нараховано обсяг нібито недоврахованої електричної енергії електролічильником LZQM 321.02.534 заводський №588444 та виставлений рахунок позивачу на оплату її вартості на суму 1 015 807 грн. 73 коп.;
- відповідач стверджує й зазначає, що на об`єкті позивача зафіксовано некоректну роботу вузла обліку, а саме: занижену напругу по фазі В та по фазі С і напруга з вторинних кіл не надходила в повному обсязі на електролічильник позивача LZQM 321.02.534 заводський № 588444;
- 16.03.2023 під час перевірки електричного лічильника не було зафіксовано механічних пошкоджень та втручання у роботу лічильника з боку позивача, відсутня вина позивача у порушенні роботи електричного лічильника. Ці факти не тільки не спростовані відповідачем, а й навіть не оспорюються ним. Згідно з пунктом 8.6.18 ККО у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг електричної енергії, спожитої споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, за згодою сторін визначається на підставі показів технічних (контрольних) лічильників електричної енергії, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії та надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу. Згода сторін на визначення обсягу спожитої електричної енергії на підставі показів технічних (контрольних) лічильників не обговорювалася. З цього приводу відповідач до позивача жодного разу не звертався. Таким чином, з урахуванням положень пункту 8.6.18 ККО, обсяг електричної енергії, спожитої споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань мав визначатись за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії;
- пунктом 8.6.11 ККО визначено, що середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). Як визначено пунктом 8.6.20 ККО, датою початку періоду порушення роботи вузла обліку, за відсутності звернення споживача, вважається дата попереднього контрольного огляду або зняття показів, але не більше шести місяців, або час та день, зафіксовані ЗКО чи АСКОЕ (зокрема за результатами проведеної експертизи ЗКО). Для проведення донарахування комісією відповідача взято період з 16.09.2022 до 16.03.2023 (шість місяців, які передували даті виявлення порушення). Для визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії позивачем, в порушення положень пункту 8.6.11 ККО, комісією відповідача взято період з 16.03.2023 по 17.04.2023, а не фактичне споживання електричної енергії позивачем в аналогічному періоді попереднього року, що є грубим порушення законодавства. Враховуючи допущені порушення при прийняття спірного рішення відповідачем, позивач вважає незаконним та необґрунтованим рішення комісії відповідача, яке оформлено протоколом № 996 від 09.05.2023;
- у довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана. У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім`я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім`я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження. Як можна побачити, з копії довіреності, виданої в порядку передоручення, від 08.12.2022, зазначена довіреність була видана фізичній особі - Мельник Катерині Олександрівні й не була посвідчена нотаріально, а відповідно така довіреність не набула чинності;
- стосовно довіреності № 671/2023 від 07.11.2023 позивач зазначає, що відповідно до зазначеної в ній інформації, довіреність була видана адвокату Адвокатського об`єднання "Перший радник" Мельник Катерині Олександрівни. Отже довіреність видана не просто адвокату - самозайнятій особі, а співробітнику Адвокатського об`єднання "Перший радник". Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості або документи, які б підтверджували зв`язок адвоката Мельник Катерини Олександрівни з Адвокатським об`єднанням "Перший радник", а довіреність № 671/2023 видана саме співробітнику зазначеного Адвокатського об`єднання. Таким чином повноваження адвоката Мельник Катерини Олександрівни, нічим не підтверджені.
Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №16342/24 від 03.04.2024), в якій він просить суд взяти до уваги припинення повноважень представника третьої особи.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 16454/24 від 03.04.2024), в якому він просить суд залучити документи до матеріалів справи.
У підготовче засідання 04.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом врахована подана ним заява, з якої вбачається, що останній повідомлений про розгляд справи судом.
У вказаному засіданні представники позивача та відповідача повідомили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 04.04.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 04.04.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.04.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.04.2024.
У судове засідання 11.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 11.04.2024 оголошувалась перерва до 12.04.2024.
У судовому засідання 12.04.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.
У судовому засідання 12.04.2024 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи, а також доказів з порушенням строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України, суд зазначає таке.
В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У той же час, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
У судовому засіданні 12.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності підстав для скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення, оформленого протоколом.
Як убачається з матеріалів справи, 23.11.2018 шляхом підписання заяви-приєднання Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (далі - позивач) приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є публічним договором приєднання (далі - договір). Відповідно до вказаного договору приєднання, оператором системи розподілу є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач). Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу, які є публічними договорами приєднання та укладаються, на основі типових договорів, форма яких затверджується регулятором.
Пунктом 1.1 вказаного договору встановлено, що договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов договору згідно з заявою приєднання, що є додатком до договору.
Згідно з частиною 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови договору розроблені відповідно до закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 договору).
Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою КРЕКІ № 311 від 14.03.2018 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт/год) (пункт 3.1 договору).
Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом 3-х календарних днів після закінчення розрахункового місяця, надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (пункт 3.4 договору).
При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.
За підсумками розрахункового місяця, постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку, та в використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Данні комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи в особистому кабінеті споживача (пункт 3.2 договору).
Разом із зазначеним договором, 11.02.2021 позивачем укладено договір № 11/02/21-1 про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ "Криворізька енергетична компанія" (далі - договір про постачання електроенергії).
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору, договір про постачання електричної енергії встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником.
Відповідно до положень пункту 2.1 договору про постачання електроенергії постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача. Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послу з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункт 2.2 договору про постачання електроенергії).
Відповідно до пункту 5.3 договору про постачання електроенергії розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Для здійснення розрахунків вартості спожитої електричної енергії споживачем за розрахунковий період (година, доба, місяць) використовуються дані, надані постачальником послуг комерційного обліку (надалі за текстом "ППКО") або ОСР/ОСП (при виконанні ними функцій ППКО передбачених законодавством України).
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи розподілу (пункт 5.8 договору про постачання електроенергії).
Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з дати його укладення сторонами та діє до кінця розрахункового періоду (місяця поставки електричної енергії), але в будь якому разі здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі. Договір продовжується на кожний наступний аналогічний період, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про бажання припинити його дію, але при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати 3-х років. Отже, даний договір про постачання електроенергії діє до 10.02.2024.
З матеріалів справи також вбачається, що 16.03.2023 спеціалістами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач), а саме: провідним інженером Майстренко А В. (посвідчення № НОМЕР_1 ) та провідним інженером Дудкою Б.О. (посвідчення № НОМЕР_2 ) на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (далі - позивач) за адресою: Дніпропетровська область, с.Новомиколаївка, вул. Кар?єрна, буд. 1, проведено технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.53 заводський № 588444 (вище 1000B) та складено Акт № 123670 від 16.03.2023 про технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 та пломбування.
Крім того, за результатами зазначеної перевірки працівниками відповідача також був складений Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, в якому зазначено таке: "Порушено облік електричної енергії згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетик та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Виявлено порушення роботи розрахункового засобу обліку електричної енергії електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444, виявлена занижена напруга по фазі "В" 51,4 В та по фазі "С" 50,8 В, лінійна напруга в колах обліку електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не довраховувалась. Похибка електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 - 33,8%. Вимірювання виконувалось зразковим лічильником СНЕСК METER 2.3 заводський №50687".
Слід відзначити, що в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 не було зафіксовано механічних пошкоджень та не зафіксовано будь-якого втручання у роботу лічильника з боку позивача.
Слід також відзначити, що при проведенні перевірки був присутній представник позивача, який підписав вказаний Акт з наступним зауваженням: "Дане порушення нашим підприємством неможливо було виявити ні візуально, ні фізично, оскільки причина знаходилась на контакті лічильника під пломбою, а перевірка від вашої організації була більше трьох років назад".
Як зазначає позивач, 05.05.2023 позивач на адресу Центральної комісії з розгляду актів про порушення надіслав письмові заперечення щодо складеного відповідачем Акту про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, в яких зазначив, що позивачем не було допущено порушення жодних умов договорів, укладених з відповідачем, та вина позивача відсутня. Також позивачем зазначено, що під час підключення електролічильника, від вихідних клем лічильника, відповідач з`єднав алюмінієвий провід (кабель), а не мідний кабель, чим грубо порушив вимоги "Правил улаштування електроустановок", затверджених наказом Міністерством енергетики та вугільної промисловості України № 476 від 21.07.2017.
У подальшому відповідач повідомив позивача про засідання комісії з розгляду актів про порушення, яке було призначено на 09.05.2023 о 10:00 год.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем були подані заперечення № 39 від 05.05.2023 на рішення адміністративної комісії, в яких він зазначив таке: по-перше: "В Акті № Дн002448 від 16.02.2023 споживач надав свої пояснення складеного акту: "Дане порушення нашим підприємством неможливо було виявити ні візуально, ні фізично, оскільки причина знаходилась на контакті лічильника під пломбою. Контроль та перевірка справності повинна здійснюватися вашою організацією. По-друге: згідно з договором про постачання електричної енергії № 960 від 30.06.2010 пункт 4.2.8. споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до пунктів 4.2.1 - 4.2.6 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника внаслідок дії обставин непереборної сили. Відповідно до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 про затвердження Правил улаштування електроустановок: - пункт 1.5.19: вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів і лічильників потрібно з`єднувати мідним ізольованим проводом (кабелем); - пункт 1.5.33: електропроводка до лічильників має відповідати вимогам Правил; - пункт 1.5.34: перерізи проводів та кабелів, які приєднують до лічильників, мають відповідати вимогам пункту 3.4.4 (див. також пункт 1.5.19), якщо інше не передбачене заводом-виробником експлуатаційній документації. Згідно з актом № Дн002448 від 16.02.2023 матеріал проводу (кабелю) від вихідних кабелів лічильника - алюміній, що є грубим порушенням постачальником його обов`язків. Матеріал проводу (кабелю) від вихідних клем лічильника - алюміній, що не є надійним матеріалом для проводу, та, оскільки даний кабель встановлювався постачальником, є усі підстави вважати, що пошкодження кабелю виникло з вини постачальника. По-третє: згідно з договором про постачання електричної енергії № 960 від 30.06.2023 пункт 4.2.3 передбачає, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої від Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження " зрив пломби; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою. Споживач не порушив жодний пункт даного договору, а тому відсутні підстави для сплати постачальнику вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої від Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії." (а.с.60 у томі 1).
На вказані заперечення відповідачем було надано відповідь - лист № 9109/1001 від 09.05.2023, в якому зазначено таке: "12.05.2023 Центральною комісією АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було розглянуто та проаналізовано наданий пакет документів та прийнято рішення: Рішення комісії Кам?янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця), оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023, залишити без змін, оскільки нарахування обсягу недооблікованої електричної енергії проведено відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ.A саме, враховуючи, що порушення роботи вузла обліку електричної енергії виникло не з вини ТОВ "Об?єднання Новомиколаївський кар?єр", розрахунок обсягу недооблікованої електричної енергії проведено за середньодобовим споживанням розрахункового періоду, наступного після відновлення комерційного обліку, з 16.03.2022 по 17.04.2023. Період нарахування прийнято з 16.09.2022 no 16.03.2023, виходячи з того, що звернень від ТОВ "Об?єднання Новомиколаївський кар?єр" стосовно порушення роботи вузла обліку до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" не надходило, відсутня інформація з лічильника чи АСКУЕ щодо дати початку некоректної роботи лічильника № 588444 та попередній огляд засобів обліку проведено біль ніж 6 місяців." (а.с.61 у томі 1).
09.05.2023 уповноважений представник позивача з`явився на засідання комісії та був присутнім під час розгляду комісією Акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023.
09.05.2023, за результатами засідання комісії Кам?янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) щодо розгляду Акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформлений Протокол засідання Комісії № 996 від 09.05.2023 по розгляду Акта про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, яким встановлено, що на об`єкті споживача: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, лічильник № 588444 (62Z3551635075224) розрахунковий прилад обліку недовраховує електроенергію. Площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3 ПУЕ). Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3. ПУЕ). Дата усунення порушення - 16.03.2023. Прийнято рішення: Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 направити на розгляд Центральної комісії щодо скасування. Виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРЕЕ, пунктами 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20, 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Період нарахування з 16.09.2022 по 16.03.2023. Всього підлягає донарахуванню: за активну електричну енергію - 203 164 кВт/год. Виконати нарахування активної електричної енергії в програмі SAP в поточному періоді (а.с.59 у томі 1).
До Протоколу № 996 від 09.05.2023 долучений розрахунок кількості необлікованої електроенергії за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 у кількості 203 164 кВт/годин.
Як зазначає позивач, у подальшому він отримав рахунок № 975 від 31.05.2023 на суму 1 015 807 грн. 73 коп. щодо оплати за 203 164 кВт/годин донарахованої електричної енергії.
Як зазначає позивач, він категорично не погоджується з рішенням комісії Кам?янського розрахункового цент (Підгородненська дільниця) щодо розгляду Акту про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, відповідно до якого позивачу донараховано 203164 кВт/годин активної електричної енергії за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 з наступних причин: по-перше, в рішенні Комісії зазначено, що Акт про порушення № Дн 002448 від 16.03.2023 направлений на розгляд ЦК для скасування. Якщо зазначений Акт скасовано, то на сьогодні відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких Комісією відповідача прийнято спірне рішення; по-друге, згідно з пунктом 8.6.11 ККОЕЕ обчислення середньодобового обсягу споживання електричної енергії здійснюється для непрацюючих лічильників після відновлення їх роботи. Оскільки електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444, який перевіряв відповідач, знаходився в працюючому стані, то пункт 8.6.11 ККОЕЕ не можна застосовувати; по-третє, відповідачем визнано, що тимчасова некоректна робота електролічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 сталася не з вини позивача. Так, 16.03.2023 відповідачем виявлена некоректна робота електролічильника, але жодним документом не встановлено день початку такої некоректної роботи електролічильника. Днем відновлення роботи електролічильника вважається 16.03.2023, що підтверджується Актом №123670 від 16.03.2023 про усунення порушення та опломбування електролічильника. Відповідачем не встановлено та не доведено, що виявлена похибка вимірювання при технічній перевірці електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 носила систематичний характер. З урахуванням наведених умов та в порушення вимог пункту 8.6.18 ККОЕЕ, відповідачем невірно застосований період (з 16.03.2023 по 17.04.2023) для розрахунку середньодобового обсягу споживання електричної енергії позивачем та, відповідно, розрахунок відповідача щодо обсягу недооблікованої електричної енергії також є неправильним. Виходячи з приписів пунктів 8.6.18-8.6.21 ККОЕЕ, для проведення правильного розрахунку обсягу недооблікованої електричної енергії потрібно провести експертизу електролічильника та розглянути зафіксовані та передані показники обсягу споживання електричної енергії АСКОЕ позивача протягом 6-ти місяців, а саме: з 16.09.2022 по 16.03.2023. Але відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не враховано, що електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444 - це трифазний багатофункціональний лічильник, обладнаний засобами дистанційної передачі інформації через канали дистанційного зв`язку, покази якого зберігаються в базі даних ППКО відповідача. Крім того, під час прийняття Комісією рішення не враховано, що у позивача постійно працює автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), яка не зафіксувала жодних відхилень в показаннях електролічильника LZQM 321.02.534 щодо спожитої позивачем електричної енергії протягом 6-ти місяців (з 16.09.2022 по 16.03.2023), за які відповідачем здійснено донарахування електричної енергії. Не зважаючи на те, що позивачем ще в 2019-му році (підтверджується листом № 47 від 19.06.2019) були надані відповідачу налаштування в АСКОЕ для доступу до первинної бази даних всіх своїх електричних лічильників, в тому числі і електролічильника LZQM 321.02.534, заводський №588444, комісія відповідача при прийняті оспорюваного рішення від 09.05.2023 та проведенні розрахунку, зневідомих причин, не врахувала інформацію з бази даних за період з 16.09.2022 по 16.03.2023, отриманих з АСКОЕ позивача. Відповідно до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016, укладеного між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Якимахою С.М., автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) позивача постійно забезпечується збір, обробка, збереження, відображення та передача інформації відповідачу засобами зв`язку для забезпечення комерційного обліку електричної енергії. Крім того, згідно з договором, укладеним з позивачем, ФОП Якимахою С.М. постійно виконуються роботи з технічного обслуговування та позагарантійного ремонту автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). Згідно з додатком № 1 до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016 до складу АСКОЕ позивача входять: лічильники електроенергії Кл. 0,5S LZQM, перетворювач RS 232/ СL, Мікро ПК-В, Ваsk UPS 500 МІ VА (270 W), Siemens МС-35i Тerminal. Щодо твердження відповідача, що у нього відсутня інформація з АСКОЕ щодо дати початку некоректної роботи електролічильника LZQM 321.02.534, слід зазначити, що цей факт лише вказує на отримання ним коректних показів спожитої позивачем електричної енергії та відсутність недоврахованої електричної енергії. Ці обставини фактично підтверджують відсутність недооблікованої електричної енергії та відсутність обґрунтованих підстав для донарахування грошових коштів за таку електричну енергію. Таким чином, якщо АСКОЕ позивача та ППКО відповідача не зафіксували дату початку некоректної роботи електричного лічильника LZQM 321.02.534, то стверджувати про наявність порушення його роботи з обліку спожитої електричної енергії є неправомірним та необґрунтованим. Вказане і є причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. До вказаного висновку суд прийшов з таких підстав.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Верховний Суд по справі № 911/1010/19 зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17.
Частиною 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Взаємовідносини, що виникають між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (далі - НКРЕКП) та іншими нормативно-правовими актами у сфері електроенергетики, які є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Пункт 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Згідно з положеннями пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2013 № 312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Враховуючи наведені норми права, на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (відповідача у справі), як оператора системи розподілу, покладений обов`язок здійснювати комерційний облік електроенергії, спожитої відповідачем та щомісячний розрахунок обсягів спожитої відповідачем електричної енергії.
Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, які регулюються умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно з пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 312 від 14.03.2018, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Також підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 затверджено Кодекс систем розподілу.
Цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок (пункт 1.1 Кодексу систем розподілу).
Відповідно до пунктів 11.9.1, 11.9.2 Кодексу систем розподілу безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу, а також від технологічних мереж основного споживача не допускається. Користувач повинен оперативно повідомляти ОСР про виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії від мереж системи розподілу, у тому числі від технологічних електричних мереж основного споживача.
Пунктом 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Відповідно до підпункту 9 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний: невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.
Згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
За змістом пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Як визначено в пункті 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Як було встановлено судом вище, 16.03.2023 спеціалістами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач) на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (далі - позивач) за адресою: Дніпропетровська область, с.Новомиколаївка, вул. Кар?єрна, буд. 1, проведено технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.53 заводський № 588444 (вище 1000B) та складено Акт № 123670 від 16.03.2023 про технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 та пломбування. Крім того, за результатами зазначеної перевірки працівниками відповідача також був складений Акт про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, в якому зазначено таке: "Порушено облік електричної енергії згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетик та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Виявлено порушення роботи розрахункового засобу обліку електричної енергії електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444, виявлена занижена напруга по фазі "В" 51,4 В та по фазі "С" 50,8 В, лінійна напруга в колах обліку електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не довраховувалась. Похибка електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 - 33,8%. Вимірювання виконувалось зразковим лічильником СНЕСК METER 2.3 заводський № 50687".
Суд відзначає, що в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 не було зафіксовано механічних пошкоджень та не зафіксовано будь-якого втручання у роботу лічильника з боку позивача.
У подальшому, 09.05.2023, за результатами засідання комісії Кам?янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) щодо розгляду Акту про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, оформлений Протокол засідання Комісії № 996 від 09.05.2023 по розгляду Акта про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, яким встановлено, що на об`єкті споживача: с. Новомиколаївка, вул. Кар`єрна, 1, лічильник № 588444 (62Z3551635075224) розрахунковий прилад обліку недовраховує електроенергію. Площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3 ПУЕ). Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3. ПУЕ). Дата усунення порушення - 16.03.2023. Прийнято рішення: Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 направити на розгляд Центральної комісії щодо скасування. Виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРЕЕ, пунктами 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20, 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Період нарахування з 16.09.2022 по 16.03.2023. Всього підлягає донарахуванню: за активну електричну енергію - 203 164 кВт/год. Виконати нарахування активної електричної енергії в програмі SAP в поточному періоді (а.с.59 у томі 1).
До Протоколу № 996 від 09.05.2023 долучений розрахунок кількості необлікованої електроенергії за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 у кількості 203 164 кВт/годин.
З цього приводу суд зазначає таке.
Регулювання питання відповідальності за технічний стан засобів вимірювання електричної енергії міститься у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженому Постановою НКРЕКП № 311 від 18.03.2018 (далі - Кодекс комерційного обліку).
Так у Кодексі комерційного обліку визначено, що:
засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) - узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу;
вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою;
лічильник електричної енергії (лічильник) - ЗВТ, що здійснює вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії та, опціонально, величини електричної потужності,
параметрів якості електричної енергії та безперервності її розподілу, інших фізичних параметрів електричної енергії в точці вимірювання;
сторона, відповідальна за точку комерційного обліку (ВТКО) - юридична або фізична особа (зокрема фізична особа-підприємець), яка відповідає за організацію комерційного обліку електричної енергії в конкретній точці комерційного обліку відповідно до цього Кодексу;
точка комерційного обліку (ТКО) - фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним ЕІС-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності.
Згідно з пунктом 5.5.6. Кодексу комерційного обліку, відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО (засобів комерційного обліку) та іншого обладнання ВОЕ (вузла обліку електроенергії) покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до умов пункту 2.7.1. Кодексу комерційного обліку, ВТКО (стороною відповідальною за точку комерційного обліку) для ТКО (точок комерційного обліку), які забезпечені вузлами обліку, є оператор мережі або сторона, приєднана до мережі, що на законних підставах володіє чи користується лічильником у складі вузла обліку для цієї ТКО, якщо інше не встановлено цим Кодексом або договором.
Згідно з пунктом 2.7.3. Кодексу комерційного обліку, ОСР (оператор систем розподілу) є ВТКО (стороною відповідальною за точку комерційного обліку) для всіх ТКО (точок комерційного обліку):де встановлені належні йому лічильники; де облік електричної енергії здійснюється без улаштування вузла обліку; в індивідуальних побутових споживачів для вузлів обліку, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію (незалежно від того хто є власником лічильника електричної енергії).
Згідно з пунктом 2.7.4. Кодексу комерційного обліку ВТКО (сторона відповідальна за точку комерційного обліку) відповідальна за експлуатацію та технічний стан належних їй ЗКО (засоби комерційного обліку електричної енергії) та вузлів обліку в ТКО (точка комерційного обліку).
Відповідно до пункту 2.7.5. Кодексу комерційного обліку, ВТКО (сторона відповідальна за точку комерційного обліку) відповідальна за безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку для відповідних ТКО згідно з регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або шляхом укладення договору з ППКО відповідно до вимог цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 2.7.8. Кодексу комерційного обліку, ВТКО (сторона відповідальна за точку комерційного обліку) для кожної ТКО (точки комерційного обліку) в межах відповідальності зобов`язана, зокрема, забезпечити експлуатацію та технічний стан належних їй ЗКО (засобів комерційного обліку) та вузлів обліку, а також безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку згідно з регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку та дотримуватись вимог цього Кодексу, Правил ринку, Правил роздрібного ринку та вимог законодавства щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Згідно з умовами пункту 8.6.11. Кодексу комерційного обліку електричної енергії середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).
У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8.6.18. Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем.
У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань (але не більше шести місяців), визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленої експертизою.
Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.
Відповідно до пункту 8.6.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії Розрахований оператором системи/ППКО обсяг електричної енергії включається до корисного відпуску електричної енергії споживачу та враховується сторонами шляхом перерахунку відповідного фізичного балансу електричної енергії за період порушення роботи вузла обліку.
Згідно з пунктом 8.6.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії датою початку періоду порушення роботи вузла обліку, за відсутності звернення споживача, вважається дата попереднього контрольного огляду або зняття показів, але не більше шести місяців, або час та день, зафіксовані ЗКО чи АСКОЕ (зокрема за результатами проведеної експертизи ЗКО).
У випадку звернення споживача датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається перший день поточного розрахункового місяця, у якому звернувся споживач (у разі відсутності даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ).
Відповідно до умов пункту 8.6.21. Кодексу комерційного обліку електричної енергії за день відновлення роботи вузла обліку приймається день підписання оператором системи, ППКО та споживачем акта технічної перевірки та пломбування вузла обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт, підключення ЗКО та їх налаштування (за необхідності).
З аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку про те, що вказаними вище нормами встановлено окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача.
В даному випадку, у зв`язку з виявленням на об`єкті позивача факту несправності вузла обліку, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було визначено обсяг електричної енергії за допомогою визначеного середньодобового обсягу споживання електричної енергії після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника, враховуючи, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів; період нарахування - з урахуванням вимог пункту 8.6.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії - 6 місяців.
Як убачається зі змісту рішення комісії щодо розгляду Акта про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, комісія визначила обсяги недоврахованої електричної енергії відповідно до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Здійснивши аналіз цього розрахунку, судом встановлено, що донарахування фактично спожитої електричної енергії виконано за період з 16.09.2022 по 16.03.2023, що узгоджується з вимогами пункту 8.6.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Для визначення обсягу середньодобового споживання взятий період після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника, що відповідає вимогам пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а отже підстави для визнання недійсним рішення комісії від 09.05.2023 відсутні.
Посилання позивача на неправомірність оскаржуваного рішення, а також неправомірність визначеного відповідачем обсягу недоврахованої електроенергії, з огляду на відсутність вини позивача, судом розцінюються критично, з огляду на таке.
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У той же час, господарським судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
Разом з тим, як було встановлено судом вище, обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 09.05.2023 нараховано у відповідності до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії - тимчасове порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, тобто застосовано окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня.
Позивач також посилався на те, що попередня технічна перевірка електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 була проведена 21.02.2019, що підтверджується актом №110602 21.02.2019, а контрольні зняття показів даного лічильника були здійснені - 28.07.2021, що не заперечується відповідачем. Отже, позивач посилаєстяь на те, що відповідачем була проведена технічна перевірка електричного лічильника LZQN 321.02.534 заводський № 588444 з простроченням на 1 рік, а контрольний огляд та зчитування з нього даних - з простроченням в 14 місяців.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.
Проаналізувавши обставини справи, та наведені вище положення Правил, суд приходить до висновку, що своєчасне/несвоєчасне проведення відповідачем контрольного огляду засобу комерційного обліку чи технічної його перевірки не має істотного значення для вирішення даного спору, оскільки не виключає можливість подальших збоїв в роботі засобу комерційного обліку (у разі чергового проведення у лютому 2022 року технічної перевірки засобу комерційного обліку це не виключало б подальшу його некоректну роботу у спірному періоді, а саме: 16.03.2023); більше того, факт непроведення такої перевірки ніяким чином не вплинув ні на факт виявленого 16.03.2023 порушення ні на порядок здійсненого відповідачем обсягу недоврахованої електричної енергії. Судом також враховано, що виявлені 16.03.2023 відхилення в роботі лічильника не могли бути виявлені під час контрольного огляду засобу комерційного огляду, який здійснюється за допомогою візуального обстеження. Так, порушення роботи вузла обліку позивача було віднайдено на вторинних колах напруги, на яких і був поганий контакт.
Посилання позивача на скасування Акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 не підтверджується жодним доказом, отже не приймається до уваги судом.
Слід також відзначити, що згідно з пунктом 3.4.8 Правил улаштування електроустановок за умовою механічної міцності проводи і кабелі вторинних кіл мають відповідати таким вимогам: - жили контрольних кабелів для приєднання під гвинт до затискачів панелей і апаратів повинні мати перерізи, не менші ніж 1,5 мм2 (а в разі застосування спеціальних затискачів - не менші ніж 1 мм2) для міді і 2.5 мм2 - для алюмінію; для струмових кіл - 2,5 мм2 для міді і 4 мм2 для алюмінію; - для невідповідальних вторинних кіл, для кіл контролю і сигналізації допускається приєднання під гвинт кабелів з мідними жилами перерізом 1 мм2; - у колах з робочою напругою 100В і вище переріз мідних жил кабелів, які приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм2; - у колах з робочою напругою 60 В і нижче діаметр мідних жил кабелів, які приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм; переріз жил кабелів зовнішніх зв`язків КТЗАЗ, в основному, має бути 0,35 мм2 або 0,5 мм2.
Отже, наявність алюмінієвого кабелю перерізом 2,5 мм2 не є порушенням положень Правил улаштування електроустановок.
З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід також відзначити, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи вказане, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр".
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.04.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2024 |
Оприлюднено | 16.04.2024 |
Номер документу | 118333888 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні