Рішення

від 01.05.2024 по справі 904/6706/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024м. ДніпроСправа № 904/6706/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мельник К.О.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Фізичної особи - підприємця Якимахи Сергія Миколайовича (с. Черняхів Кагарлицького району Київської області)

про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд скасувати повністю рішення Комісії Кам`янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо розгляду акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, - відмовлено у повному обсязі.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 18984/24 від 16.04.2024), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.04.2024 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.05.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №20548/24 від 24.04.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.04.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. суду № 21217/24 від 29.04.2024), в якому він просить суд дійснювати розгляд заяви без участі представника позивача та зменшити витрати відповідача на професійну правничу допомогу до 5 000 грн. 00 коп., посилаючись на таке:

- розмір судових витрат адвоката в сумі 20 000 грн. 00 коп., визначений представником заявника є необґрунтованим, не відповідає наданому адвокатом обсягу послуг та складності справи, оскільки, відповідно до умов договору № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021 адвокатським об`єднанням "Перший радник" на постійній основі надається правова допомога АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", а отже вказана справа для представника відповідача є типовою та не передбачає великих затрат ні за об`ємом документів, ні за витраченим часом;

- надані, згідно з актом приймання-передачі послуги хоч і є детально прописаними, однак не відповідають критерію розумності їхнього розміру, адже вивчення норм права, їх аналізування, розробка правової стратегії у кваліфікованого адвоката не мають займати багато часу, а подання документів до суду (беручи до уваги наявність підсистеми Електронний суд, що значно спрощує цю процедуру та економить час учасників процесу) взагалі має організаційний характер, а не правовий;

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. 00 коп. не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору, оскільки заявлений представником заявника розмір його витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю наданих послуг та з витраченим адвокатом часом, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Покладення витрат у заявленому представником заявника у такому розмірі становитиме для Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" надмірні витрати. Справедливий розмір судових витрат за надану професійну допомогу, на думку позивача, становить 5 000 грн. 00 коп.

У судове засідання 01.05.2024 з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому, судом враховане клопотання позивача про розгляд заяви без участі його представника, яке було задоволено судом.

Щодо третьої особи, то остання повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 22.04.2024 до Електронного кабінету Фізичної особи - підприємця Якимахи Сергія Миколайовича в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 22.04.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 23.04.2024 (а.с. 153 у томі 2).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, а також доводи, викладені у запереченнях позивача щодо заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд скасувати повністю рішення Комісії Кам`янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо розгляду акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, - відмовлено у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, відповідачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2021 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі - виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 210-ДЕ (далі - договір, а.с. 216-218 у томі 1) за умовами пункту 1.1. якого в рамках договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Також, 27.04.2021 сторонами була підписана додаткова угода № 4 до договору про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021, за умовами якої сторони погодили внести зміни до договору у новій редакції (а.с. 219-222 у томі 1).

Так, відповідно до пункту 1.2. договору для цілей договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є зокрема, але не виключно:

- надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань;

- збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування;

- ознайомлення з матеріалами судової справи;

- складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо);

- інші види правової допомоги, що не передбачені договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

За умовами пункту 1.4. договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах Клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії"); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов`язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження: заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати, дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України "Про виконавче провадження", іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених договором.

Розділом 3 договору визначений порядок приймання-передачі послуг.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору приймання-передача послуг за договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що підтвердженням надання правової допомоги за договором. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий Акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.

Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару) (пункт 3.3. договору).

Умовами розділу 4 договору передбачені вартість послуг та порядок розрахунків.

Так, відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно, або у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 4.4. договору вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.1. договору останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою № 9360-ДнОЭ/44 від 20.12.2023 (а.с. 222 у томі 1) сторонами було пролонговано дію договору до 31.12.2024.

У подальшому, 15.04.2024 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі - виконавець) був підписаний Акт наданих послуг № 12/904/6706/23-ДнЕМ за період з 08.01.2024 по 15.04.2024 за договором про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 (далі - акт наданих послуг, а.с. 140 у томі 2), за умовами якого сторони склали вказаний акт наданих послуг про те, що відповідно до договору та на замовлення клієнта виконавцем у період з 08.01.2024 по 15.04.2024 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 904/6706/23, яка розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування рішення комісії Кам`янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо розгляду акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, у наступному обсязі:

1) вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази;

2) підготовка та подання відзиву на позовну заяву;

3) підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву;

4) підготовка та подання заперечень на пояснення третьої особи;

5) участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

У пункті 2 акту наданих послуг визначено, що вартість наданих послуг (розмір гонорару) визначається у фіксованому розмірі і складає 20 000 грн. 00 коп. (без ПДВ).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких відповідач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 20 000 грн. 00 коп., в той час, як з акту наданих послуг професійної правничої допомоги вбачається наступне:

- акт наданих послуг не містить деталізації витраченого адвокатом часу на надання таких послуг, що унеможливлює встановити дійсний обсяг виконаних робіт, витрати часу адвоката та їх співмірність заявленій до стягнення сумі;

- у пунктах 2,3,4 акту наданих послуг відповідачем зазначені такі послуги: підготовка та подання відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, заперечень на пояснення третьої особи, у той же час, в основі змісту складених документів міститься правова позиція відповідача, яка викладена ним в одному документі (відзиві на позовну заяву), на підставі чого, складання останніх документів не потребувало додаткового вивчення матеріалів чи з`ясування нових обставин справи;

- справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних.

Таким чином, враховуючи рівень складності справи, яка не обтяжена проведенням судової експертизи, участю великої кількості учасників судового процесу чи необхідністю подання додаткових доказів відповідачем, об`єм і обґрунтованість підготовлених та поданих адвокатом до суду документів, їх значення для вирішення спору, в яких викладено аргументи, уже наведені у відзиві і запереченнях на відповідь на відзив, суд доходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 20 000 грн. 00 коп. є завищеними, не співмірними із складністю справи та такими, що частково не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру.

Крім того, аналізуючи розмір заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої відповідачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті наданих послуг від 15.04.2024, враховуючи заперечення позивача, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на позивача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача; стягненню з позивача на користь відповідача підлягають 15 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Новомиколаївський кар`єр" (вулиця Миколи Лисенка, будинок 12Б, офіс 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51911; ідентифікаційний код 32293435) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (шосе Запорізьке, будинок 22, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код 23359034) 15 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 06.05.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко