Ухвала

від 12.04.2024 по справі 480/4018/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

12 квітня 2024 року Справа № 480/4018/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи за позовом Виконуючого обов`язки керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСПЕН", про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціальних дозволів,-

ВСТАНОВИВ:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Виконуючий обов`язки керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави з позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСПЕН», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 1 квітня 2016 №117 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСПЕН» (код ЄДРПОУ 39426987);

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 28 липня 2016 № 4781, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСПЕН» (код ЄДРПОУ 39426987) для геологічного вивчення нафтогазоносних надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ вуглеводнів з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Скрипалівської площі на території Роменського району Сумської області.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 5 травня 2023 року матеріали адміністративної справи № 480/4018/23 за позовом Виконувача обов`язків керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСПЕН» про визнання протиправними та скасування наказу та спеціального дозволу передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.

16 червня 2023 року від Сумського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №480/4018/23 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

16 червня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №480/4018/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Кочанову П.В.

Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження справу № 480/4018/23, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСПЕН» надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду оскільки вважає, що позовна заява прокурора подана до суду поза межами строку звернення.

Так, в обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що виконуючий обов`язки керівника Роменської окружної прокуратури мав доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами у 2016 році, оскільки спірні дозвільні документи ТОВ «ВЕСПЕН» були видані у 2016 році, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами (на сайті ДНВП «Геоінформ України» за посиланням: http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/*, КМ України, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами» від 30.06.2023 № 659), що був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра.

Окрім того, зазначає, що відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року у справі №757/13963/17-к, здійснено обшук та вилучено документи на отримання спеціального дозволу №4781, ТОВ «ВЕСПЕН», на підставі протоколу обшуку від 17.03.2017 року, що свідчить про те, що органам прокуратури було відомо в 2017 році про спірні дозвільні документи ТОВ «ВЕСПЕН», оскільки прокуратура України становить єдину централізовану систему органів, пов`язаних спільними завданнями та функціями.

Також, Державною службою геології та надр України підтверджено, що за результатом звернення представника ТОВ «ВЕСПЕН» на розгляді Державної служби геології та надр України перебувало 6 (шість) запитів Роменської окружної прокуратури та 2 (два) запити до Міндовкілля про надання інформації та надання підтверджуючих документів стосовно спеціального дозволу на користування надрами № 4781 від 28.07.2016 року, датовані починаючи з 28.09.2021 року.

При цьому, зазначає, що позивач почав в березні 2023 року вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не може пов`язуватися з початком перебігу строку звернення до суду та позивач звернувся до суду лише у травні 2023, тобто з пропуском визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України строку.

На підставі зазначеного, просив суд залишити позовну заяву виконуючого обов`язки керівника Роменської окружної прокуратури без розгляду.

11 березня 2024 року Державною службою геології та надр України надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На думку відповідача, позивачем не наведено жодних причин пропуску строку звернення до суду, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій. При цьому, оскаржувані документи на отримання яких посилається позивач як на підставу для поновлення строку для звернення до суду з позовом - перебували у загальному доступі. Між тим, звернення прокуратури з відповідним позовом лише у 2023 році, тобто із значним спливом строку, виключно свідчить про зволікання з боку органів прокуратури.

Матеріали справи містять письмові пояснення позивача, в яких останній зазначає, що у скерованому до суду адміністративному позові зазначено щодо триваючого стану правопорушення та необхідності поновлення строку звернення позивачем до суду. Також, зазначає, що під час здійснення представницької діяльності Роменській окружній прокуратурі про відсутність у власності та користуванні ТОВ «ВЕСПЕН» цілісного майнового комплексу стало відомо лише у грудні 2022 року, а саме з листа Державної служби геології та надр України від 12.12.2022 та доданого до нього паспорта свердловини № 1 Юхтинська. Разом з тим, у зв`язку з обмеженням доступу до відкритих даних щодо переліку діючих спеціальних дозволів на користування надрами та наказів на підставі яких вони видаються, відсутності обґрунтованої інформації в мережі Інтернет, факт порушення встановлено лише з отриманням листів Державної служби геології та надр України, які надійшли до окружної прокуратури 06.04.2023 року та 11.04.2023 року зі змісту яких вбачається, що підставою для надання надр у користування був саме підпункт 8 пункту 8 Порядку № 615, а також копій наказу № 117 від 01.04.2016 і витягу з додатків до нього.

Вважає, що у зв`язку з тим, що прокурор не є владним органом для нього встановлений загальний шестимісячний строк позовної давності.

Також, матеріали справи містять письмові пояснення Роменської окружної прокуратури на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року щодо обґрунтування підстав для звернення прокурором до суду щодо захисту інтересів держави саме Державною службою геології та надр України.

Розглянувши подані представниками відповідачів заяви про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши доводи та аргументи зазначені сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами другою та п`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22.

Щодо обґрунтування строку звернення до суду з даною позовною заявою позивач зазначив, що у вказаному спорі має місце триваюче правопорушення. Так, на запити Роменської окружної прокуратури №№ 53/2-820вих-23 від 27.02.2023 та 53/2-864вих-23 від 01.03.2023, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 10.03.2023 № 25/4-17/3660-23 надано відповідь із долученням копії відповіді Державної служби геології та надр України, зі змісту яких слідує, що за результатами проведених службою планових заходів дотримання ТОВ «ВЕСПЕН» порядку користування надрами, виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та винесено приписи №20/4781 від 18.03.2019, № 274 від 14.12.2021 з вимогою їх усунути порушення в строк до 22.04.2019 та 01.02.2022 відповідно. Таким чином, на дату звернення Роменської окружної прокуратури до суду з даним позовом, порушення законодавства тривають, оспорюваний наказ Державної служби геології та надр України від 01.04.2016 № 117 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл на використання надр від 28.07.2016 № 4781 є діючими, а отже підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати.

Щодо даного обґрунтування про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України).

У чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 №810/1224/17.

Спірний наказ є актом індивідуальної дії, дії якого вичерпується його виконанням.

Отже, у даному випадку відсутнє триваюче правопорушення.

Щодо посилання позивача на те, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після отримання позивачем інформації у грудні 2022 року щодо відсутності у власності та користуванні ТОВ «ВЕСПЕН» цілісного майнового комплексу, з листа Державної служби геології та надр України від 12.12.2022 та доданого до нього паспорта свердловини № 1 Юхтинська, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.

Відповідно до пункту 12 Наказу Офісу Генерального прокурора № 389 (далі наказ ОГП № 389) «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів забезпечувати належну організацію взаємодії з питань захисту інтересів держави заходами представницького характеру поза межами кримінального провадження в порядку, спосіб та строки, визначені відповідним наказом Генерального прокурора.

Пункт 18 наказу ОГП № 389 визначає що у всіх зазначених випадках, за винятком вжиття заходів щодо встановлення відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявності підстав для представництва, вести електронне наглядове провадження в інформаційно-аналітичній системі "Облік та статистика органів прокуратури", до якого долучати (прикріплювати): копії позову (заяви), інших письмових заяв, усіх документів, що додаються до них, рішень суду, інших матеріалів, які були предметом дослідження чи обговорення в суді (у разі великого обсягу цих матеріалів - найбільш важливих документів), апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими, виключними обставинами прокурорів або інших учасників судового процесу, висновків про відсутність підстав для оскарження рішення суду, документів про стан реального виконання судового рішення, у тому числі скарг на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби, інформацію про реєстрацію кримінальних проваджень, копії скарг щодо дисциплінарного проступку судді.

Відповідно до доступних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомостей, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2017 року по справі № 757/13963/17-к клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 задоволено.

Надано слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів Генеральної прокуратури України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000004105 від 29.12.2016 дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», які знаходяться у будівлі №16 по вул. Ежена Потьє, у м.Києві, з метою відшукання і вилучення предметів та документів за 2016 рік, а саме: заяв надрокористувачів; службових записок Управління надання надр в користування, юридичного управління; висновків ДНВП «Геоінформ України»; порядку денного засідань комісії з питань надрокористування та робочої групи Державної служби геології та надр України для попереднього розгляду питань продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до угоди про умови користування надрами, зупинення, поновлення та анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами; протоколів засідань комісії та робочої групи; наказів голови Державної служби геології та надр України про надання спеціального дозволу та зупинення, анулювання, продовження строків дії тощо; листів-повідомлень суб`єктів господарювання про рішення комісії; листів до Українського геологорозвідувального інституту про розрахунок вартості спеціального дозволу та відповідей на них; листів суб`єкту господарювання про сплату за спеціальний дозвіл; спеціальні дозволи на користування надрами; угоди про користування надрами; програми робіт по спеціальному дозволу, протоколи засідань Науково-технічної ради Держгеослужби, протоколи Державної комісії України із запасів корисних копалин, експертні висновки та звіти Українського геологорозвідувального інституту, а також ліцензійні справи надрокористувачів, листування, блокноти, щоденники, особисті записники, чорнові записи, фото, відеозаписи тощо, а також комп`ютерної техніки, ноутбуків, накопичувачів флеш-пам`яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, засобів зв`язку (мобільні телефони, планшети тощо), які можуть свідчити про причетність до вчинення злочинних дій, а також таких же документів за весь період роботи Держгеослужби щодо надання спецдозволів на дослідно - промислову розробку нафтових і газових родовищ на території Сумської області.

На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2017 року по справі № 757/13963/17-к, проведено обшук Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», про що складено протокол обшуку від 17.03.2017 року.

Під час обшуку приміщення було виявлено та вилучено, зокрема документи на отримання спеціального дозволу №4781, Скрипалівська ділянка, ТОВ «ВЕСПЕН» на 58 арк.

Відповідно до частини першої та другої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Вказана ухвала зареєстрована 31.05.2017 та забезпечено надання загального доступу - 31.05.2018 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, суд вважає, що це фактично доводить початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду із позовом з моменту виявлення незаконності, на думку органу прокуратури, дій відповідних посадових осіб відповідача по справі № 480/4018/23, який у будь-якому разі настав ще у 2017 році.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що органи прокуратури в цілому, а також Роменська окружна прокуратура, була обізнана про існування спірних у даній справі наказу та дозволу і обставин їх прийняття та задовго до подання даної позовної заяви, мали реальну можливість звернутися до суду, не порушивши строки на подання позовної заяви, як мінімум не на 7 років.

Відповідно до практики Верховного суду яка знаходить своє підтвердження у постановах від 14.09.2023 № 520/12477/22, від 21.09.2023 № 340/341/23, від 07.09.2023 № 160/4008/23, від 02.08.2023 № 480/3852/22, від 28.09.2022 №, 640/13798/21, від 30.06.2022 № 460/11514/21, від 17.04.2022 № 540/5397/21 та інших, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Крім того, суд звертає увагу на висновки колегії суддів викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, де зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи наведене, суд зауважує, що посилання позивача на те, що про відсутність у власності та користуванні ТОВ «ВЕСПЕН» цілісного майнового комплексу стало відомо у грудні 2022 року, з листа Державної служби геології та надр України від 12.12.2022, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

Суд звертає увагу, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містить жодних обгрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.

Водночас, суд зауважує, що матеріали справи містять лист Роменської окружної прокуратури від 01.10.2021 року №14974/02/03-21 до Державної служби геології та надр України, в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просили надати інформацію по Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСПЕН», оскільки останнім поза аукціоном отримано спеціальний дозвіл на користування надрами, що не відповідає положенням п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.

Водночас до суду, позивач звернувся лише 1 травня 2023 року.

Інститут обмеження строку звернення до суду є однією з фундаментальних основ верховенства права і забезпечення правової визначеності суб`єктів правовідносин.

На думку суду, у разі пропуску строку звернення до суду на строк більше близько 7 (семи) років з моменту прийняття оскаржуваного наказу та спеціального дозволу, поважність причин такого пропуску повинні бути настільки важливими, ґрунтовними та вагомими, що поновлення таких строків, повинно переважати над ставленням під сумнів багаторічних суспільних відносини, що склалися за ці роки.

Окремо суд зазначає, що у даній справі позивач Роменська окружна прокуратура представляє інтереси держави. При цьому, у разі розгляду питань порушень інтересів держави строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли порушення інтересів держави відбулось, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі. Обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту дізнання представником державного апарату про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд також вважає за необхідне застосувати до вказаних правовідносин правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23 (адміністративне провадження № К/990/36888/23) в якій колегією суддів зазначено, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Крім того, суд звертає увагу на висновки колегії суддів викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, де зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі №380/15396/22 Верховним Судом вже розглядалось питання поважності пропущеного строку звернення до суду прокуратури в інтересах держави.

Так, прокурор, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, доводив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 121 123 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки не взяли до уваги, що прокурору перед зверненням до суду в інтересах держави необхідно дотриматися встановленої процедури щодо підтвердження наявності в нього підстав для представництва інтересів держави в суді, а тому тримісячний строк звернення прокурора до суду має відраховуватися з моменту виникнення та підтвердження наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Прокурор посилався на те, що виникнення підстав для представництва інтересів держави в суді мало місце після того, як уповноважені органи надали відповіді на звернення прокурора стосовно вжитих ними заходів у сфері порушеного у зверненні питання щодо самочинного будівництва на об`єкті, що належить до пам`ятки архітектури місцевого значення. Такі відповіді прокурор отримав у серпні та вересні 2022 року, отже саме із цього моменту слід рахувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд сформував правову позицію, що підстави для представництва інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше в серпні 2022 року, а тому звернення прокурора з позовом у жовтні 2022 року здійснено в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. З огляду на це КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував оскаржувані рішення і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, суд вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Виконуючого обов`язки керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Задовольнити заяви Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСПЕН" - про залишення позову без розгляду.

Позовну заяву Виконуючого обов`язки керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСПЕН", про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціальних дозволів залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 12 квітня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.