Ухвала

від 12.04.2024 по справі 420/32759/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32759/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кузьменко В.П.

За участю сторін:

Представника позивача: Аветюка С.В.

Представника відповідача: Яровенко Д.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці та Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби щодо ненадання копії митної декларації «ЕК 10» від 16.12.2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» при митному оформленні товарів у відповідності до листа Одеської митниці від 18.10.2023 року №7.10-4/27/8.16/19822;

- зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби надати копії митної декларації «ЕК 10» від 16.12.2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» при митному оформленні товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган отримав інформацію від Державної податкової служби України, яка була направлена останній Національним банком України про виявлені факти порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ» валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними контрактами. На підставі отриманої інформації Головним управлінням ДПС в Одеській області мала бути проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «ТРІТТЕХ», водночас товариством не було надано відповідної інформації на запити позивача про надання пояснення та документального підтвердження про дотримання вимог валютного законодавства.

Крім того, встановити фактичне перебування ТОВ «ТРІТТЕХ», його посадових осіб або його представників за податковою адресою не вбачається за можливе, оскільки товариство за податковою адресою не знаходиться.

Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням ДПС в Одеській області з метою проведення перевірки та недопущення втрат бюджету був направлений запит від 29.09.2023 року до Одеської митниці Держмитслужби щодо надання копії митної декларації від 16.12.2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» при митному оформлені товару

Водночас, Одеською митницею було відмовлено в задоволені запиту. Митним органом надано відповідь від 18.10.2023 року №7.10-4/27/8.16/19822, згідно якої відповідно до ст. 11 Митного кодексу України інформація, що стосується державної митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади. За твердженням митного органу у відповіді відповідно до ст. 452 Митного Кодексу України інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження. У оскаржуваному листі Одеська митниця зазначила, що у неї немає підстав для надання копій документів, що запитувались у листі від 29.09.2023 року позивачем.

Вважаючи таку відмову у наданні інформації протиправною, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до адміністративного суду з позовом.

Ухвалою суду позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи від Одеської митниці надійшов відзив, з якого вбачається, що позов відповідач не визнає та зазначає, що згідно положення ст. 452 Митного кодексу України, інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження. Оскільки Головне управління ДПС в Одеській області не є органом досудового розслідування, то підстави для надання такої інформації у митного органу відсутні.

Також митний орган у відзиві посилався на те, що за статтею 11 Митного кодексу України можна дійти висновків, що інформація, що стосується митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто за твердженням відповідача, така інформація надається виключно при наявності дозволу суб`єкта на надання такої інформації.

Крім того відповідач зазначив, що саме Держмитслужба, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має право надавати вищевказану інформацію та документи, що її стосуються, а не Одеська митниця.

Стосовно посилань податкового органу на План взаємодії Одеської митниці з Головним управлінням ДПС в Одеській області при здійсненні заходів на 2023 рік від 04.05.2023 року, зокрема на п. 18 розділу 2 Плану, відповідач у відзиві зазначив, що метою здійснення спільного контролю є недопущення фактів незаконного відшкодування податку на додану вартість, а не проведення перевірки фактів порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортним контрактом.

Ухвалою суду від 15.03.2024 року було вирішено розглядати справу №420/32759/23 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

02.04.2024 року було проведено підготовче судове засідання по справі, де представниками сторін висловлювались правові позиції по суті спірних правовідносин. Протокольною ухвалою суду від 02.04.2024 року було залучено другого відповідача по справі Одеську митницю (код ЄДРПОУ 44005631).

Також 02.04.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні, призначеному на 10.04.2024 року, сторона позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

Державна податкова служба України листом №4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023 року для організації і проведення контрольно-перевірочної роботи відповідно до статті 78 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, направила витяг з інформації, отриманої від Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.02.2023 року, яка надана банками до НБУ згідно із Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» (а.с. 13-14).

У вказаному витязі з інформації НБУ наявні відомості відносно операцій з експорту товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ», зокрема, за зовнішньоекономічним контрактом №81221001/12/21 від 08.12.2021 року (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 17.12.2022 року, дата експорту товару або дата авансового платежу 16.12.2021 року), а також зовнішньоекономічним контрактом №2804 від 28.04.2022 року (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 19.01.2023 року, дата експорту товару або дата авансового платежу 22.07.2022 року).

Згідно наявного в матеріалах справи акту «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ТРІТТЕХ» (а.с. 15) у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням» №1385/15-32-07-07-19 від 17.04.2023 року, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, зазначено, що 17.04.2023 року головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРІТТЕХ» з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами №81221001/12/21 від 08.12.2021 року та №2804 від 28.04.2022 року, було здійснено вихід за податковою адресою підприємства: вул. Приморська буд. 16, м. Одеса, кв. (офіс) 309. Водночас, встановити фактичне місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ», його посадових осіб або його законних (уповноважених) представників за вказаною адресою представнику податкового органу не вдалося, оскільки було встановлено, що за вказаною адресою вищевказане товариство не знаходиться. Вжити інші заходи щодо з`ясування фактичного місцезнаходження платника податків також неможливо, оскільки в ІКС «Податковий блок» і в податковій звітності ТОВ «ТРІТТЕХ» відсутні номери телефонів підприємства. Таким чином, встановити фактичне місцезнаходження ТОВ «ТРІТТЕХ», його посадових осіб або його законних (уповноважених) представників та розпочати документальну позапланову виїзну перевірку не вбачається за можливе.

Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено запит до Головного управління Національної поліції в Одеській області (а.с. 16) щодо встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «ТРІТТЕХ», який надав недостовірну інформацію щодо свого фактичного місцезнаходження, з огляду на що перешкоджає проведенню контрольно-перевірочних заходів та здійсненню функцій, покладених на працівників Головного управління ДПС в Одеській області.

Листом Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Відділу поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.05.2023 року (а.с. 18-19) було зазначено, що за результатами перевірки вищевказаного запиту встановлено, що за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 16, товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ» не знаходиться.

Враховуючи вищевказані обставини, позивач листом від 29.09.2023 року №17125/5/15-32-07-07-05 звернувся до Одеської митниці Держмитслужби, в якому зазначив, що згідно інформаційних баз даних ДПС встановлено, що у 2021 році ТОВ «ТРІТТЕХ» була оформлена митна декларація «ЕК 10», а саме: від 16.12.2021 року за №UA500500/2021/228284. З метою проведення перевірки та недопущення втрат бюджету, позивач просив надати копію вищевказаної митної декларації з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались при митному оформлені товару.

Листом від 18.10.2023 року за №7.10-4/27/8.16/19822 Одеська митниця відмовила позивачу у наданні вищевказаних документів та інформації, оскільки у митного органу немає підстав для надання копій документів, які запитуються у листі Головного управління ДПС в Одеській області від 29.09.2023 року №17125/5/15-32-07-07-05.

Митний орган у вищевказаному листі зазначив, що відповідно до ст. 11 Митного Кодексу України інформація, що стосується державної митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

Також у листі митним органом зазначено, що не вважається розголошенням надання знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальних питань роботи митниці, інформації яка не стосується конкретних фізичних та /або юридичних осіб і не може становити комерційну таємницю, інформація, яка стосується правопорушень, а також публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві проблем державної митної справи.

Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перемішуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами України, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

За розголошення інформації, зазначеної у цій статті, посадові особи митних органів України несуть відповідальність згідно із законом.

У вищевказаному листі відповідач додатково зазначив, що відповідно до статті 452 Митного кодексу України інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження.

Також у листі вказано, що між Державною митною службою України і Державною податковою службою України здійснюється обмін інформацією згідно Протоколів №1 від 28.01.2021 року та №2 від 28.01.2021 року до Порядку взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства.

Як встановлено судом, спірні правовідносини у справі №420/32759/23 виникли у зв`язку з тим, що Одеська митниця відмовила Головному управлінню ДПС в Одеській області у наданні копії митної декларації «ЕК 10» від 16.12.2021 року за №UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ» при митному оформлені товару, через відсутність правових підстав для надання вищевказаних копій документів податковому органу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п.19-1.1 ст.19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, але не виключно, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій.

Згідно п. 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За пп. 72.1.2 п. 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, але не виключно, інформація: про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про експортні та імпортні операції платників податків.

Відповідно до п.п.72.1.6 п.72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

За п.73.1 статті 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Згідно п.73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до п.п.73.3.1 п.73.3 статті 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті; або виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків.

За п.п.73.3.3 п.73.3 статті 73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п.п.73.3.4 п.73.3 статті 73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому контролюючому органу. У такому разі платник податків звільняється від обов`язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.74.1 п.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п. 74.3 п. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Тобто, у податкових органів є право на збір та використання інформації, яка перебуває у віданні платників податків або суб`єктів інформаційних відносин, а також така інформація у подальшому необхідна для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відносини з митних справ врегульовані Митним кодексом України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі МК України).

Згідно ч.1 ст.11 МК України інформація, що стосується митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.11 МК України інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом. Обробка персональних даних осіб, відомості про яких отримані митними органами, здійснюється без згоди таких осіб.

За розголошення інформації, зазначеної у цій статті, посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно із законом (ч.2 ст.11 МК України).

За ч.4 ст. 11 МК України не належать до інформації з обмеженим доступом і не можуть становити комерційної таємниці відомості щодо конкретних експортно-імпортних операцій, згоду на оприлюднення яких надано декларантом (крім випадків віднесення таких відомостей до державної таємниці) за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також відомості, внесені декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2, 4, підпунктів "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті.

Згідно ч.5 ст.11 МК України не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом надання або оприлюднення знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесених декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2, 4, підпунктів "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті, включаючи інформацію, що стосується митної вартості товарів, знеособленої інформації щодо загальних питань роботи митного органу, знеособленої інформації, яка стосується правопорушень, а також публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві питань, що стосуються митної справи.

Надання та оприлюднення такої інформації здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на безоплатній основі та у формі відкритих даних в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п.1-2 ч.1 ст. 447 МК України завданнями митної статистики є, зокрема, об`єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами; подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом.

За ч.4 ст.448 МК України митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.

Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України (ч.1 ст.449 МК України).

За ч.2 ст.449 МК України митна статистика зовнішньої торгівлі формується, узагальнюється та аналізується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на основі даних, які містяться у митних деклараціях.

Згідно ч.3 ст. 449 МК України дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому законодавством порядку використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням митних платежів до державного бюджету, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.

Відповідно до ч.5 ст.449 МК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує регулярне оприлюднення даних митної статистики зовнішньої торгівлі, а також оприлюднення інформації, передбаченої частиною п`ятою статті 11 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 452 МК України інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження, а також за письмовими вмотивованими запитами - державному уповноваженому Антимонопольного комітету України та голові територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з розглядом справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За ч.3 ст. 452 МК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає у випадках та в порядку, встановлених законом, іншим органам, уповноваженим відповідно до закону на здійснення валютного контролю, державного експортного контролю, інформацію, необхідну для здійснення таких видів контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №462 від 12.05.2021 року затверджено Порядок надання та оприлюднення знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій та іншої інформації з питань митної справи (далі Порядок №462). Цей порядок визначає механізм надання та оприлюднення на безоплатній основі у формі відкритих даних знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, знеособленої інформації щодо загальних питань роботи митного органу та знеособленої інформації щодо правопорушень.

Згідно п.2 Порядку №462 аналітична інформація - інформація з питань митної справи, яка була оброблена (математичним, логічним та іншими методами) або призначена для обробки відповідно до цього Порядку та використовується з метою встановлення кількісних і якісних характеристик загальних тенденцій, позитивних та негативних явищ (процесів) у митній справі, для цілей ефективного управління в митній справі та запобігання проявам корупції, підготовлена у вигляді аналітичних довідок, звітів, досліджень.

Інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій - відомості, внесені декларантами до митних декларацій для здійснення митного оформлення товарів у митних режимах імпорту та експорту.

Знеособлена інформація - інформація, з якої вилучено відомості, що дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати фізичну або юридичну особу.

Знеособлена зведена інформація - згрупована за спільними ознаками інформація, щодо якої здійснено заходи знеособлення інформації.

Згідно п.3 Порядку №462 обробку та оприлюднення знеособленої інформації з питань митної справи забезпечує Держмитслужба.

Оприлюднення знеособленої інформації з питань митної справи здійснюється з урахуванням обмежень, установлених законодавством (п.4 Порядку №462).

Відповідно до п.6 Порядку №462 Держмитслужба здійснює оприлюднення аналітичної інформації, для статистичних цілей, інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, інформації щодо загальних питань роботи митного органу, інформації щодо правопорушень виключно за умови визначення ризику розкриття конфіденційної інформації та здійснення заходів знеособлення інформації.

Відповідно до п.7 Порядку №462 заходи знеособлення інформації включають:

перетворення даних (інформації) шляхом застосування математичних (криптографічних) алгоритмів, що трансформують різні дані (інформацію) в рядок фіксованої довжини (із застосуванням детермінованих функцій);

перетворення даних (інформації) шляхом застосування математичних (криптографічних) алгоритмів, що трансформують типізовані дані (інформацію) в аналогічні за форматом приховані рядки;

групування даних (інформації), що можуть бути унікальним ідентифікатором, за допомогою якого є можливість розкрити (визначити) конфіденційну інформацію прямим та опосередкованим методом;

повне або часткове видалення даних (інформації).

Заходи знеособлення інформації здійснюються за результатами визначення ризику розкриття конфіденційної інформації (п.8 Порядку №462).

За п.9 Порядку №462 особливості визначення ризику розкриття конфіденційної інформації та здійснення заходів знеособлення інформації з питань митної справи встановлює Держмитслужба.

Відповідно до п.12 Порядку №462 інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій у формі відкритих даних без здійснення заходів знеособлення інформації оприлюднюється Держмитслужбою у разі надання згоди на її оприлюднення відповідним декларантом згідно з частиною четвертою статті 11 Митного кодексу України.

За п.13 Порядку №462 знеособлена зведена інформація для статистичних цілей та знеособлена інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій зберігаються та оприлюднюються за допомогою інтерфейсу знеособленої інформації для статистичних цілей та інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій.

Згідно п.14 Порядку №462 модуль управлінської аналітики, інтерфейс доступу до знеособленої інформації для статистичних цілей та інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій входять до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

Відповідно до п.15 Порядку №462 держателем та адміністратором модуля управлінської аналітики, інтерфейсу доступу до знеособленої інформації для статистичних цілей та інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій є Держмитслужба.

Знеособлена зведена інформація для статистичних цілей, знеособлена аналітична інформація, знеособлена інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій, знеособлена інформація щодо загальних питань роботи митного органу та знеособлена інформація щодо правопорушень надається Держмитслужбою в порядку, встановленому законодавством (п.16 Порядку №462).

Заслухавши в судовому засіданні сторін у справі, дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства та судову практику, суд доходить висновку, що провадження в адміністративній справі №420/32759/23 підлягає закриттю з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

В свою чергу позивач згідно п. 8 частини першої ст. 3 КАС України - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому згідно положень ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право податкового органу на звернення до суду закріплено положеннями підпунктів 20.1.30 20.1.40-2 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно зі ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за виключенням спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Як було встановлено судом під час розгляду справи позивач Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з адміністративним позовом до суду у справі №420/32759/23, як суб`єкт владних повноважень (контролюючий орган) до іншого суб`єкта владних повноважень, чого сторони в судовому засіданні не заперечували. При цьому спір у даній справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Головним управлінням ДПС в Одеській області та Одеською митницею.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні 10.04.2024 року судом було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні 10.04.2024 року заперечував проти закриття провадження, представник відповідача проти закриття провадження у справі №420/32759/23 не заперечував.

При цьому Головне управління ДПС в Одеській області обґрунтовує свою позицію тим, що Одеська митниця не надала податковому органу необхідну інформацію на запит позивача щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ», що позбавило Головне управління ДПС в Одеській області можливості провести відповідну податкову перевірку товариства та запобігти можливим втратам в Держбюджеті.

Суд з приводу такої позиції позивача зазначає, що за змістом наведених вище норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом. Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

Водночас суд зауважує, що право Головного управління ДПС в Одеській області на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами до Одеської митниці, як суб`єкта владних повноважень, не закріплене у жодному нормативно-правовому акті, а тому суд доходить висновку, що позивач у цій справі не наділений правом на звернення до суду.

Крім того, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року по справі №807/426/18 та від 01.06.2021 року по справі №280/5550/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці та Одеської митниці Держмитслужби на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4342 від 17.11.2023 року.

Враховуючи висновок суду щодо необхідності закриття провадження в адміністративній справі, суд вважає за необхідне повернути Головному управлінню ДПС в Одеській області сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 4, 5, 6-11, 19, 132, 238, 241, 243, 248, 256, 192-194, 238, 293-295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №420/32759/23 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці та Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління ДПС в Одеській області сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. за подання адміністративного позову у справі №420/32759/23 згідно платіжної інструкції №4342 від 17.11.2023 року.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 12 квітня 2024 року.

Суддя Білостоцький О.В.

.