Постанова

від 17.10.2024 по справі 420/32759/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 420/32759/23

адміністративне провадження № К/990/28158/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №420/32759/23

за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці та Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду (суддя: О. В. Білостоцький) від 10 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. В. Лук`янчук, А. І. Бітов, І. Г. Ступакова) від 04 червня 2024 року

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, позивач, скаржник, податковий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - Митниця, відповідач, митний орган) та Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

- визнати протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби щодо ненадання копії митної декларації ЕК 10 від 16 грудня 2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІТТЕХ» (далі - ТОВ «ТРІТТЕХ», товариство) при митному оформленні товарів у відповідності до листа Одеської митниці від 18 жовтня 2023 року № 7.10-4/27/8.16/19822;

- зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби надати копії митної декларації ЕК 10 від 16 грудня 2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» при митному оформленні товарів.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган отримав інформацію від Державної податкової служби України, яка була направлена останній Національним банком України про виявлені факти порушення ТОВ «ТРІТТЕХ» валютного законодавства, в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними контрактами. На підставі отриманої інформації ГУ ДПС мала бути проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «ТРІТТЕХ», водночас товариством не було надано відповідної інформації на запити позивача про надання пояснення та документального підтвердження про дотримання вимог валютного законодавства.

Крім того, встановити фактичне перебування ТОВ «ТРІТТЕХ», його посадових осіб або його представників за податковою адресою не вбачається за можливе, оскільки товариство за податковою адресою не знаходиться.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС з метою проведення перевірки та недопущення втрат бюджету був направлений запит від 29 вересня 2023 року до Одеської митниці Держмитслужби щодо надання копії митної декларації від 16 грудня 2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» при митному оформлені товару

Водночас, Одеською митницею було відмовлено в задоволені запиту. Митним органом надано відповідь від 18 жовтня 2023 року №7.10-4/27/8.16/19822, згідно якої відповідно до статті 11 Митного кодексу України інформація, що стосується державної митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади. За твердженням митного органу у відповіді відповідно до статті 452 Митного Кодексу України інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження. У оскаржуваному листі Одеська митниця зазначила, що у неї немає підстав для надання копій документів, що запитувались у листі від 29 вересня 2023 року позивачем.

Вважаючи таку відмову у наданні інформації протиправною, ГУ ДПС звернулось до адміністративного суду з позовом.

3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року прийнято до розгляду адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, провадження у справі №420/32759/23 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Одеської митниці та Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

5. 22 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, у якій податковий орган, із посиланням на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення повністю та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті спору.

6. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень у справі № 420/32759/23. Відкрито касаційне провадження за касаційною вказаною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 06 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

8. Через систему «Електронний суд» 08 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення Одеської митниці.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Закриваючи провадження у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що норми процесуального законодавства свідчать про те, що суб`єкт владних повноважень може звернутись до суду з позовом у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спору, що виник з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинним адміністративного договору, а також коли право звернення до суду надано такому суб`єкту законом.

11. Суди зазначили, що за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої, що суперечитиме меті адміністративного судочинства в цілому. В усіх інших випадках органи державної влади можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур. Винятком є компетенційний спір.

12. Суди наголосили на тому, що звернення органу державної влади до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а право на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб`єкта владних повноважень, прирівнюється до його повноважень, має бути чітко передбачено законом.

13. При прийнятті судових рішень, суди послалися на правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17, та у постанові Верховного Суду у справі № 260/3037/23 від 12 грудня 2023 року.

14. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що посилання податкового органу на те, що підпунктами 20.1.3., 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: - отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення не є правом звернення до суду, яке прямо передбачено законом, а встановлює інші права податкового органу.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередньої інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

16. Позивач звертає увагу Суду на те, що судами попередніх інстанцій не надано право податковому органу в надані інформації та не надано можливість йому здійснити перевірку. Податковий орган вказав, що відповідні обставини стосуються його прав та обов`язків, проте відмова у правосудді створила перешкоди для їх реалізації.

17. Цитуючи норми податкового законодавства позивач звернув увагу на те, що можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції повинна бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

18. В той же час, судами попередніх інстанцій при прийняті рішення не взято до уваги, що у рамках адміністративного судочинства захищаються інтереси держави, та в практиці Верховного Суду зазначено поняття як «компетенційні спори». Наявність компетенційних спорів у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування пов`язана не лише із недосконалістю чинного законодавства, але й зі складним характером відносин, у межах яких виникає такий спір.

19. Податковий орган вказує на те, що аналіз предмету спору у цій справі № 420/32759/23 приводить до висновку, що спір у цій справі відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку йдеться про спір про розмежування компетенцій між Головним управлінням ДПС в Одеській області та Одеською митницею, оскільки позивач фактично звертається до суду з вимогою надати Одеською митницею копії митної декларації «ЕК 10» від 16 грудня 2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» (код за ЄДРПОУ 43013573) при митному оформлені товарів, та фактично такий спір не зобов`язує Одеську митницю скасувати власне рішення, як суб`єкта владних повноважень який реалізує повноваження у сфері митного законодавства.

20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач наголошує на тому, що податковий орган не наділений повноваженнями для звернення до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, зазначивши, що спір у даній справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Головним управлінням ДПС в Одеській області та Одеською митницею.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

22. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. За визначенням пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

24. Згідно зі статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

25. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені у частині першій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, змістом якої встановлено ті виключні випадки за яких суб`єкту владних повноважень надається право на звернення із позовом до адміністративного суду, зокрема:

у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України);

спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України)

у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. Враховуючи викладене, Суд наголошує на тому, що процесуальним законодавством встановлені виключні випадки коли суб`єкт владних повноважень може звернутись до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень в порядку адміністративного провадження.

27. Як вже було вище зазначено, податковий орган обґрунтовуючи позовні вимоги у цій справі звернув увагу на те, що він отримав інформацію від Державної податкової служби України, яка була направлена останній Національним банком України про виявлені факти порушення ТОВ «ТРІТТЕХ» валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними контрактами. На підставі отриманої інформації Головним управлінням ДПС в Одеській області мала бути проведена документальна позапланова перевірка Товариства, водночас останнім не було надано відповідної інформації на запити позивача про надання пояснення та документального підтвердження про дотримання вимог валютного законодавства.

28. Встановити фактичне перебування ТОВ «ТРІТТЕХ», його посадових осіб або його представників за податковою адресою не вбачається за можливе, оскільки Товариство за податковою адресою не знаходиться.

29. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням ДПС в Одеській області з метою проведення перевірки та недопущення втрат бюджету був направлений запит від 29 вересня 2023 року до Одеської митниці Держмитслужби щодо надання копії митної декларації від 16 грудня 2021 року UA500500/2021/228284 з повним пакетом пов`язаних документів, що надавались ТОВ «ТРІТТЕХ» при митному оформлені товару.

30. Водночас, Одеською митницею було відмовлено в задоволені запиту. Митним органом надано відповідь від 18 жовтня 2023 року № 7.10-4/27/8.16/19822, згідно якої відповідно до статті 11 Митного кодексу України інформація, що стосується державної митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади. За твердженням митного органу у відповіді відповідно до статті 452 Митного кодексу України інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження. У оскаржуваному листі Одеська митниця зазначила, що у неї немає підстав для надання копій документів, що запитувались у листі від 29 вересня 2023 року позивачем.

31. Вважаючи таку відмову у наданні інформації протиправною, ГУ ДПС звернулось до адміністративного суду з позовом.

32. Суд вказує на те, що за змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

33. Вирішення адміністративним судом спору, який виник між податковим органом та митним органом, не відповідатиме меті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки зводитиметься до розгляду державою в особі уповноваженого нею органу (суду) спору між іншими її органами, тобто спору держави із самою собою.

34. Невідповідність меті вирішення публічно-правового спору та завданням адміністративного судочинства обумовлює потребу розв`язання такого спору в межах існуючих адміністративних процедур, а не в судовому порядку.

35. Щодо посилання на те, що вказаний спір є «компетенційним», то Суд вказує на те, що під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

36. Вирішення судом так званого «компетенційного» спору між суб`єктами владних повноважень у широкому розумінні спрямоване саме на захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, оскільки сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах між особами приватного права та органами державної влади.

37. Зазначений висновок узгоджується з висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17? на яку послалися й суди попередніх інстанцій.

38. Суд погоджується, що спір між податковим органом та митним органом щодо примусу до виконання Одеською митницею своїх функцій не є компетенційним, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між ГУ ДПС та Одеською митницею, а тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними, можливість його вирішення адміністративним судом Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

39. Також Суд звертає увагу на те, що пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу:

звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

звертатися до суду щодо зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган;

звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу;

звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання;

звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

звертатися до суду щодо визнання осіб пов`язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;

звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у статті 228 цього Кодексу.

40. З огляду на вказане, Суд погоджується з судами попередніх інстанцій стосовно того, що на законодавчому рівні не закріплено право територіальних органів Державної податкової служби України на звернення до суду з позовними вимогами про надання (витребування) документів у митного органу, як суб`єкта владних повноважень, в даному випадку копій митних декларацій з повним пакетом пов`язаних документів.

41. При цьому, колегія суддів враховує послідовну, сталу практику, правові висновки та застосований правовий підхід за схожих обставин, що були сформовані у постановах Верховного Суду, окрім тих, що врахували суди попередніх інстанцій під час вирішення цього спірного питання, а також у постановах від 15 липня 2021 року у справі № 200/4361/20а, від 14 грудня 2023 року у справі № 260/3038/23.

42. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

43. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 420/32759/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов