Рішення

від 02.04.2024 по справі 528/593/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/593/23

Провадження № 2/528/100/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 квітня 2024 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «КАМІЛА» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельних ділянок власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди,-

у с т а н о в и в:

24 квітня 2023 року позивачі звернулись до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просять суд:

Розірвати Договір оренди землі № б/н від 15.08.2013р. (площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010), укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044).

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість згідно Договору оренди землі площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 № б/н від 15.08.2013р. у сумі 69993,97 грн., з яких 64824,89 грн. - прострочена заборгованість з урахуванням індексів інфляції на кінець періоду, 3520,46 - 3% річних від простроченої суми; 1648,61 грн. - пеня 0,01% згідно умов укладеного Договору.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість згідно Договору оренди землі площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 № б/н від 15.08.2013р. у сумі 69993,97 грн., з яких 64824,89 грн. - прострочена заборгованість з урахуванням індексів інфляції на кінець періоду, 3520,46 - 3% річних від простроченої суми; 1648,61 грн. - пеня 0,01% згідно умов укладеного Договору.

Зобов`язати СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) передати земельну ділянку загальною площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010, власникам ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в стані, придатному для її цільового використання.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5 000 грн. компенсації моральної (немайнової) шкоди.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 5 000 грн. компенсації моральної (немайнової) шкоди.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1823,55 грн. та витрати на правничу (правову) допомогу.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1823,55 грн. та витрати на правничу (правову) допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010, яка отримана ними у спадщину від матері ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала вказану земельну у спадок від своєї матері, ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 08.07.2021 р.

З метою отримання доходу, вищевказану земельну ділянку бабуся ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , передала в оренду СФГ «Каміла», про що було укладено договір оренди землі № б/н від 15.08.2013р. строком на 10 років (п. 8. Договору), право та обов`язки за яким отримано Позивачами, як спадкоємцями.

Згідно статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право користування земельною ділянкою було зареєстровано в порядку чинного законодавства відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (оренди) індексний № 20306379 від 10.04.2014.

Відповідно до умов укладеного Договору оренди землі № б/н від 15.08.2013р., площею 7,9646 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010:

- Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Рудківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області. (п.1 Договору).

- В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 загальною площею 7,9646 га (п. 2 Договору).

- Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 99 885 грн. (п.5 Договору).

- Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: грошовій формі на суму з розрахунку 9988,48 грн. (5% від нормативно-грошової оцінки) або натуральній 4% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (паю): 1400 кг зерна та 50 кг цукру в рік та 0,40 гектари безкоштовної оранки на один пай.

- Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.9 Договору).

- Орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня кожного року (п.11 Договору).

- Розмір орендної плати переглядається 1 раз в рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом (п.13 Договору).

- У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14 Договору).

- Дія договору припиняється шляхом його розірвання:

- за взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором;

- внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38 Договору).

- За невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (п. 41 Договору).

- Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Однак, в порушення умов Договорів оренди землі № б/н від 15.08.2013р., Орендар систематично не сплачував (недоплачував) Позивачам орендну плату, яка була істотна для них, в наслідок чого Позивачі були позбавлені того, на що розраховували при укладанні договорів оренди землі № б/н від 15.08.2013р., а саме грошових коштів, які були необхідні для забезпечення їх соціальних цінностей, передбачених статтею 3 Конституції України, чим Позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода. З метою захисту своїх порушених прав позивачі і звернулися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 26.04.2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження і призначено проведення підготовчого засідання на 24 травня 2023 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 4, м. Гребінка Полтавської області. Позовну заяву з додатками направлено учасникам процесу, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.49-51 т.1).

24.05.2023 року до суду від представника відповідача адвоката Потапенка Адрія Михайловича надійшов відзив на позовну заяву. (а.с.72-95 т.1).

22.06.2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Сініциної Оксани Петрівни надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. (а.с.118-127 т.1).

16.08.2023 року у підготовче засідання позивачі та їх представник адвокат Сініцина О.П., не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником позивача засобами електронної пошти суду надіслано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі сторони позивача, просить закрити підготовче провадження у справі та призначити до справу до судового розгляду по суті. (а.с.156,157 т.1).

Представник відповідача адвокат Потапенко А.М., у підготовче засідання не з`явивсь, він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав заяву про проведення підготовчого засідання без участі сторони відповідача, просить закрити підготовче провадження у справі та призначити до справу до судового розгляду по суті. (а.с.155 т.1).

Ухвалою суду від 17.08.2023 закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі. Справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні 25.09.2023 року на 13 год. 30 хв. (а.с.159-161 т.1).

Ухвалою суду від 19.02.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог, а саме: про розірвання договору оренди землі № б/н від 15.08.2013р. (площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010), укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044); зобов`язання СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) передати земельну ділянку загальною площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010, власникам ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в стані, придатному для її цільового використання. (а.с.24-29 т.2).

В судове засідання 02.04.2024 року позивач, ОСОБА_1 , та її представник адвокат Сініцина О.П., не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником позивача ОСОБА_1 на електронну пошту суду надіслано клопотання про проведення судового розгляду без участі ОСОБА_1 та його представника, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, натомість ним засобами поштового зв`язку було надіслано клопотання про проведення судового розгляду без його участі, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати.

Відповідач та його представник адвокат Потапенко А.М., не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником відповідачу на електронну пошту суду надіслано клопотання про проведення судового розгляду без участі сторони відповідача, позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ході розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010, яка отримана ними у спадщину від матері ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала вказану земельну у спадок від своєї матері, ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 08.07.2021 р. (а.с.34 т.1).

З метою отримання доходу, вищевказану земельну ділянку бабуся ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , передала в оренду СФГ «Каміла», про що було укладено договір оренди землі № б/н від 15.08.2013р. строком на 10 років (п. 8. Договору), право та обов`язки за яким отримано Позивачами, як спадкоємцями. (а.с.40,41 т.1).

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що СФГ «Каміла» систематично порушує взяті на себе зобов`язання, не сплачує (недоплачує) орендну плату з 2020 року за користування земельною ділянкою. Отримані Позивачами доходи та платежі не відповідають даним з отриманої ним відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Відповідно до умов укладеного Договору оренди землі № б/н від 15.08.2013р., площею 7,9646 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010:

- Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Рудківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області. (п.1 Договору).

- В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 загальною площею 7,9646 га (п. 2 Договору).

- Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 99 885 грн. (п.5 Договору).

- Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: грошовій формі на суму з розрахунку 9988,48 грн. (5% від нормативно-грошової оцінки) або натуральній 4% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (паю): 1400 кг зерна та 50 кг цукру в рік та 0,40 гектари безкоштовної оранки на один пай.

- Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.9 Договору).

- Орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня кожного року (п.11 Договору).

- Розмір орендної плати переглядається 1 раз в рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом (п.13 Договору).

- У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14 Договору).

- Дія договору припиняється шляхом його розірвання:

- за взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором;

- внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38 Договору).

- За невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (п. 41 Договору).

- Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Ухвалою суду від 19.02.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог, а саме: про розірвання договору оренди землі № б/н від 15.08.2013р. (площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010), укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044); зобов`язання СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) передати земельну ділянку загальною площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010, власникам ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в стані, придатному для її цільового використання. Подальший розгляд справи було проведено з урахуванням вказаних змін. (а.с.24-29 т.2).

Позивачі зазначають, що Відповідач має перед ними прострочену заборгованість за оренду земельної ділянки в межах загальної позовної давності у сумі 139987,94 грн., яка сформувалась у результаті систематичної несплати істотної частини орендної плати за 2020-2022 рр.

Заборгованість у сумі 139987,94 грн. є істотною для Позивачів, оскільки складає більше 54 прожиткових мінімумів доходів громадян та впливає на фінансовий стан Позивачів. Внаслідок невиконання орендарем умов Договору, Позивачі були позбавлені того, на що розраховували при укладенні Договору, а саме грошових коштів, які були необхідні Позивачам для забезпечення соціальних цінностей, передбачених статтею 3 Конституції України, чим Позивачам була завдана матеріальна та моральна шкода.

Не погоджуючись із позовними вимоги, відповідач зазначає, що плата матері ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за 2020-2022 р. нараховувалась і виплачувалась в повному обсязі. Зазначає, що у 2020 році вона отримала орендну плату у сумі 53 896,32 грн. В тому ж 2020 році ОСОБА_4 отримала наперед плату за 2021 р. у сумі 14 162,18 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами. Окрім того, Відповідач зазначав, що, в порушення ст. 148-1 ЗК України, Позивачі не звернулися до Відповідача із повідомленням про набуття ними права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320884600:00:003:0010, зазначає, що про те, що ОСОБА_4 померла Відповідач дізнався тільки отримавши позовну заяву.

Також у відзиві на позовну заяву Відповідач зазначав, що вимоги Позивачів про стягнення орендної плати з урахування індексації (індексів інфляції) є безпідставними, оскільки в п. 9 спірних Договорів передбачена індексація нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а п. 10 передбачено, що обчислення розмірів орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції, щоб не було подвійної індексації. (а.с.72-95 т.1).

Окрім іншого, Відповідач зазначав, що він на підставі ч. 1 ст. 617 ЦК звільняється від порушення своїх зобов`язань з 24.02.2022 р. по сьогоднішній день у зв`язку із вторгнення рф на територію України та введенням воєнного стану.

Згідно статті 25 Закону України "Про оренду землі", у редакції, чинній на момент укладання договору, орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Тобто, сплата орендної плати є обов`язком відповідача відповідно до чинного законодавства та умов укладеного Договору.

Під час розгляду справи, відповідачем не спростовано факт користування орендованою земельною ділянкою кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 з моменту укладення договору оренди 15.08.2013, та до 15.08.2023 р. Таким чином, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013, відповідач зобов`язаний виплатити орендну плату Позивачам у строки і обсягах визначених вказаним договором.

На підтвердження виплати орендної плати за 2020-2021 рр., згідно укладеного договору оренди земельної ділянки, до відзиву на позовну заяву стороною Відповідача долучені копії видаткових касових ордерів від 06.02.2020 р. на суму 14462,18 грн., від 28.02.2020 р. на суму 14162,18 грн., від 18.05.2020 р. на суму 14462,18 грн., від 09.06.2020 р. на суму 14462,18 грн., в яких зазначено призначення платежу «за оренду земельного паю 2020». (а.с.83-86 т.1).

Суд зазначає, що ОСОБА_4 на праві приватної власності також належали інші земельні ділянки, а також паї, зокрема, земельна ділянка площею 4,1268 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0007, яка перейшла у спадок ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Зазначена земельна ділянка за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також була передана в оренду Відповідачу відповідно до Договору оренди землі від 15.08.2013 р. Суд констатує, що Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 була виплачена орендна плата за 2020-2021 рр. за користування земельною ділянкою площею 7,9646 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010, яка нежить Позивачам, а не іншим спадкоємцям померлих ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 .

Окрім іншого суд зазначає, що Договором оренди землі № б/н від 15.08.2013р. кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010 не передбачено внесення орендної плати наперед, також стороною Відповідача не надано належних доказів того, що за життя ОСОБА_4 зверталася до Відповідача із заявою про виплату їй орендної плати за 2021 р. у 2020 році.

Враховуючи вищевикладене, стороною Відповідача не доведено за яку саме земельну ділянку або пай (частку), яка належала за життя ОСОБА_4 та перейшла в порядку спадкування до Позивачів, останній була нарахована та виплачена орендна плата за 2020-2022 р.

Також суд зазначає, що Позивачі вказували на той факт, що 08.07.2021 р. вони отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 7,9646 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010 по ? на кожного та надали особисто відповідальній особі Відповідача усі документи, які підтверджують перехід їх прав на вищезазначену земельну ділянку, але орендну плату за 2021-2022 р. не отримали, що в процесі розгляду справи не було спростовано Відповідачем.

Твердження Відповідача, що про смерть ОСОБА_4 він дізнався тільки після подання позовної заяви не заслуговують на увагу, адже спростовуються наданими самим Відповідачем документами, в яких зазначено, що Позивачу, ОСОБА_1 за 2022 р. було нараховано ПДФО - 18 % та військовий збір - 1,5 %.

Отже, суд приходить до висновку, що Відповідачу було відомо, що ОСОБА_1 успадкував усі права за укладеним Договором оренди землі № б/н від 15.08.2013р., площею 7,9646 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010.

Також Відповідачу було відомо, що ОСОБА_2 успадкував усі права за укладеним Договором оренди землі № б/н від 15.08.2013р., площею 7,9646 гектари, кадастровий номер земельної ділянки 5320884600:00:003:0010, оскільки останньому у 14.12.2022 р. було виплачено орендну плату за його частку в розмірі 4947,82 грн., що визнається ОСОБА_2 .

Отже, Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували факт невиплати ним орендної плати в повному обсязі позивачам за вказані ними періоди та не надано жодного доказу на підтвердження факту ухилення позивачів від отримання такої плати, зокрема, що орендодавці відмовилися від отримання орендних платежів або орендар вживав інших заходів щодо виплати орендної плати, але не мав можливості її сплатити, у тому числі шляхом переказу коштів за місцем проживання позивача.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про оренду землі» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі і припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.2 ст.76 ЦПК України, ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Оскільки позивачі мотивували позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за 2020-2022 роки відтак відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати. Ненадання відповідачем документів, на підставі яких можна встановити нарахування та виплату орендних платежів саме на користь позивачів за вказаний період, виключає можливість встановлення цієї обставини в суді. Матеріали справи не містять даних про вчинення будь-яких дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені договором оренди земельної ділянки.

Щодо виплати орендної плати з урахування індексу інфляції суд зазначає наступне.

За умовами укладеного Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013 р. орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: грошовій формі на суму з розрахунку 9988,48 грн. (5% від нормативно-грошової оцінки) або натуральній 4% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (паю): 1400 кг зерна та 50 кг цукру в рік та 0,40 гектари безкоштовної оранки на один пай. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.9 Договору). В свою чергу, у п.10 укладених договорів зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, в даному випадку, умови укладених Договорів оренди земельних ділянок від 15.08.2013 р. містять протиріччя та підлягають тлумаченню судом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду.

Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 183/2390/18 (провадження № 61-5123св19) Верховний Суд зазначив, що «підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.

У постанові від 03 березня 2021 року у справі № 522/799/16 (провадження № 61-2887св20) Верховний Суд зазначив, що метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі. Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумаченні правочину суди першої та апеляційної інстанцій насамперед повинні були брати до уваги однакове для усього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, вжитих у правочині.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року)…».

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За аналізу статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є сукупністю розміру плати, індексації плати, форми плати, умов і строків внесення плати за володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Для здійснення правових, економічних та організаційних основ підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпеченнях достатнього життєвого рівня населення України, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»:

- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обчислення для проведення індексації обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Орендна плата за землю також є доходом, який, як зазначалось раніше, Законодавець також захистив шляхом індексації орендної плати (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», «обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди»).

До індексації орендної плати за землю (обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції) застосовується такий самий механізм розрахунку як для індексації грошових доходів населення або для індексації орендної плати державного та комунального майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі Палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19, на яку також посилається Відповідач у своєму відзиві, індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати.

Так, 16 березня 2020 р. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/1658/19 задовольнив касаційну скаргу орендаря, вказавши, що законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено з посиланням на положення ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, виходячи з того, що відповідач із 28 грудня 2016 р. (дати набрання законної сили рішенням суду, яким визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди) мав сплачувати орендну плату у новому розмірі, визначеному у додатковій угоді, з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У касаційній скарзі ТОВ зазначало, позивач безпідставно в односторонньому порядку змінив умови договору оренди, оскільки збільшив розмір орендної плати внаслідок його розрахунку з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснення якої не передбачено ні умовами первинної редакції договору оренди, ні згідно з додатковою угодою, визнаною укладеною відповідно до судового рішення. За умовами договору оренди передбачено лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розглянувши справу, судова палата ВС не погодилася з висновками судів попередніх інстанції щодо можливості збільшення розміру орендної плати за рахунок використання коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за період 2014, 2015 та 2016 років, а саме - за період із дати затвердження нормативної грошової оцінки земель станом на 1 січня 2013 р. до 28 грудня 2016 р. - дати набрання чинності додатковою угодою, оскільки розмір орендної плати, визначений у додатковій угоді, може змінюватися виключно з моменту набрання нею чинності.

Аналіз положень ПК України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Розмір орендної плати за умовами пп. 9, 10 договору оренди має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

При цьому судова палата КГС ВС визнала за необхідне конкретизувати зазначені висновки ВС та акцентувати, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати з огляду на таке.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (ст. 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін за 2016, 2017, 2018 роки підтверджують відмінність цих двох показників.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абз. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Отже, нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нарахування орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель законом не передбачено.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

У Постанові Об`єднаної Палати КЦС від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц зроблено наступний правовий висновок: «у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у чч.3 та 4 ст.213 ЦК, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Тобто слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав.

Це означає, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило застосовується як щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), а й щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».

КЦС зауважив, що цей підхід є прийнятним у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, адже contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, у невигідне становище. Цей підхід покликаний охороняти обґрунтовані очікування сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Він застосовується у випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь у процесі вибору відповідних формулювань чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Тоді, у разі неясності умов договору їх тлумачення має здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови».

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палат, суд приходить до висновку, що тлумачення п.п.9-10 укладеного Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013 р. має здійснюватися на користь орендодавця, оскільки включені в договір під переважним впливом орендаря, а тому, припускаючи двозначність, саме орендар повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Отже, розмір орендної плати за умовами пп. 9, 10 укладених Договорів оренди земельних ділянок від 15.08.2013 р. оренди має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, наданого позивачем, суд зазначає наступне.

Індексування доходів є сталою економічною практикою, і відповідно має єдиний механізм індексації. Механізм індексації передбачає, що дохід індексується (змінюється) за індексом. Сталою практикою захисту доходу є його захист від інфляції (зниження купівельної спроможності грошової одиниці). Для цього розраховується індекс інфляції (індекс споживчих цін).

Для визначення розміру недоплаченої орендної плати з урахуванням індексів інфляції, відповідно до Закону та умов укладених між сторонами договорів від 15.08.2012 р., позивачем було застосовано, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», Методика розрахунку орендної плати за державне майно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021р. № 630, «Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін», затверджених наказом Державний комітетом статистики України № 519 від 14.11.2006 року, позиція, викладена Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права"), рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист N 62-97р від 03.04.97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», які є чинними в умовах сьогодення.

Окрім іншого, Міністерство юстиції України у своєму листі від 30.01.2009 №Н-35267-18 щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами зазначило, що оскільки при застосуванні норм права правозастосовчий орган іноді стикається з прогалинами в законодавстві, тобто з повною чи частковою відсутністю норм, які регулюють певні суспільні відносини, а тому розрізняють прогалини в праві та прогалини в законі.

Прогалини в праві - це повна або часткова відсутність в діючих нормативно-правових актах необхідних юридичних норм.

Прогалини в законі - це повна або часткова відсутність необхідних юридичних норм у даному законі.

У зв`язку з цим в юриспруденції розроблені способи заповнення прогалин в процесі застосування закону, які отримали назву аналогії.

Розрізняють: аналогію закону - рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм; аналогію права - рішення справи чи конкретного юридичного питання на основі принципів права, загальних начал і змісту законодавства.

Разом з тим, оскільки Методика розрахунку орендної плати за приватне майно, на відміну від Методики розрахунку орендної плати за державне майно відсутня, в даному випадку існує прогалина в праві, у зв`язку з чим слід застосувати аналогію.

Оновою для розрахунку орендної плати із врахуванням індексу інфляції, Позивачем було застосовано законодавчо встановлені норми статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої, обчислення для проведення індексації обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. У випадку із індексацією орендної плати за укладеним Договором оренди земельних ділянок з 15.08.2013 р.

Зазначений Закон було прийнято Верховною Радою України для здійснення правових, економічних та організаційних основ підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпеченнях достатнього життєвого рівня населення України,

Отже, за аналогією позивачем було використано Методику розрахунку орендної плати за державне майно та запропоновано точну формулу розрахунку, яка відповідає принципам цивільного права, а саме, добросовісності, справедливості та розумності, виходячи з вищезазначених принципів та законодавчо встановленого механізму захисту доходів орендаря з чим суд погоджується.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством не вимагається визначення в договорі оренди землі методики обчислення орендної плати з урахуванням індексу інфляції, оскільки застосування цього механізму є сталою економічною практикою, яка знайшла своє відображення також в Законі України «Про індексацію грошових доходів населення», в Методиці розрахунку орендної плати за державне майно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021р. № 630, в «Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін», затверджених наказом Державний комітетом статистики України № 519 від 14.11.2006 року.

Окрім іншого, Верховний Суд України (Лист N 62-97р від 03.04.97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та Вищий господарський суду України в інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" надали чіткий механізм застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Позивачем було проведено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції саме за механізмами, наведеними у вищезазначених нормативно-правових актах та судової практиці, яка обов`язкова для врахування при розгляді даної категорії справ.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем не спростовуй розрахунок боргу, наданий позивачем, тобто свій контррозрахунок та методику його здійснення відповідачем суду не надано.

Вимоги позивача ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими, оскільки вони не спростовані відповідачем, тому з відповідача на користь позивача, ОСОБА_6 підлягає стягненню прострочена заборгованість у розмірі 52 184,04 грн за користування земельною ділянкою згідно укладеного Договору оренди від 15.08.2013 р.

В свою чергу, суд бере до уваги той факт, що позивачем, ОСОБА_2 підтверджується частина виплаті відповідачем 14.12.2022 р. орендної плати в розмірі 4947,82 грн., а тому з відповідача на користь позивача, ОСОБА_2 підлягає стягненню прострочена заборгованість у розмірі 47 236,22 грн. (52184,04 грн - 4947,82 грн.) за користування земельною ділянкою згідно укладеного Договору оренди від 15.08.2013 р.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені відповідно до умов укладеного договору.

Згідно пункту 14 укладеного Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013 р., у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач ОСОБА_6 просить стягнути з відповідача на його користь за період з 01.05.2022р. по 01.05.2023р. пеню за невиконання умов Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013 р. у розмірі 1648,61 гривень, але суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком пені, зважаючи на наступне.

Так, позивачі звернулись до суду 23 квітня 2023 р., тому суд зазначає, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня за невиконання умов Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013 р. за період з 23.04.2022 р. по 23.04.2023 р. у розмірі 52 184,04 x 0.01 x 366 : 100 = 1 909,94 грн., що відповідає нормам ч. 2 ст. 258 ЦК України.

В свою чергу, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 за період з 23.04.2022 р. по 23.04.2023 р. підлягає стягненню пеня за невиконання умов Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2013 р. в розмірі 47 236,22 x 0.01 x 366 : 100 = 1 728,85 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 7040,92 грн. (3520,46 грн. х 2), суд зазначає наступне.

Суд не бере до уваги посилання позивачів на можливість застосування до вказаних правовідносин двох видів штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення, що передбачено п. 14 укладених договорів та санкцій за невиконання договорів у порядку ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вказані санкції є подвійною формою цивільно-правової відповідальності одного типу та відповідно до ст.42 Конституції України не можуть застосовуватися одночасно.

Тому в зазначеній частині позовних вимог слід відмовити.

Відносно вимоги про стягнення моральної шкоди у загальному розмірі 10 000,00 грн. (5000 грн х 2), то в цій частині суд встановлює, що підстав для стягнення моральної шкоди судом не встановлено, окрім іншого, для забезпечення виконання зобов`язання в укладеному між сторонами договорі визначена відповідальність у вигляді пені у формі 0,01 % за кожен день прострочення, що є достатнім для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок не виконання зобов`язань з боку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплатили судовий збір у розмірі 3 647,15 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про оплату судового збору (а.с. 1,2 т.1).

З огляду на те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості задоволені частково на суму 103 059,05 грн. (загальна заборгованість та пеня), що складає 69 % від заявленого розміру, тому з відповідача на користь позивачів належить стягнути суму сплаченого судового збору по 1591 грн. 06 коп. кожному.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «КАМІЛА» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельних ділянок власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість згідно Договору оренди землі площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 № б/н від 15.08.2013р. у сумі 54 093 грн. 98 коп., з яких 52 184 грн 04 коп. - прострочена заборгованість за користування земельною ділянкою, 1 909 грн 94 коп. - пеня 0,01% згідно умов укладеного Договору.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість згідно Договору оренди землі площею 7,9646 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:003:0010 № б/н від 15.08.2013р. у сумі 48 965 грн. 07 коп., з яких 47 236 грн. 22 коп. - прострочена заборгованість за користування земельною ділянкою, 1 728 грн. 85 коп. - пеня 0,01% згідно умов укладеного Договору.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1591 грн. 06 коп.

Стягнути з СФГ «Каміла» (ЄДРПОУ 25165044) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1591 грн. 06 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2

Відповідач: Селянське фермерське господарство «КАМІЛА», ЄДРПОУ 25165044, адреса: 37461, Полтавська обл., Гребінківський район, село Рудка.

Повний текст рішення складено на 12.04.2024.

Суддя М. О. Вітківський