Рішення

від 04.04.2024 по справі 554/10394/16-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.04.2024Справа № 554/10394/16-ц Провадження № 2/554/1555/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 рокуОктябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Троцької А.І.,

при секретарях Зайцевій Я.А., Калюжній Д.В., Гуренко Д.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Пеляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом в.о.керівника Полтавськоїмісцевої прокуратуриРадійчука Д.І.в інтересахдержави довиконавчого комітетуШевченківської районноїу містіПолтава ради,Шевченківської районноїу містіПолтава ради, ОСОБА_4 ,треті особи:Полтавська міськарада,Полтавське міськеуправління земельнихресурсів таземельного кадастру,Управління зпитань містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуПолтавської міськоїради, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» провизнання недійснимита скасуваннярішень пронадання увласність земельноїділянки,визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянку,зобов`язання вчинитидії зповернення земельноїділянки,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2016 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом до виконавчого комітетуШевченківської районноїу містіПолтава ради, Шевченківської районноїу містіПолтава ради, ОСОБА_4 , третя особа Полтавська міська рада, в якому просив суд: визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11.05.2010 за № 201 про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 10.08.2010 №354 про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 483005 від 04.10.2010; зобов`язати ОСОБА_4 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м. кадастровим номером 5310137000:15:014:0108 вартістю 191135 гривень; стягнути солідарно з виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_4 на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору в сумі 7001 гривня 03 копійки.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.06.2017 року позов залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2017 року рішення районного суду скасовано, позов прокурора задоволено.

Ухвалою Верховного суду від 06 лютого 2019 року рішення районного та апеляційного судів скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 31 жовтня 2019 року позов залишено без розгляду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2020 року ухвалу районного суду скасовано, справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 18 травня 2020 року позов залишено без руху.

20 травня 2020 року надійшов уточнений позов в.о.керівника Полтавськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_5 в інтересахдержави в якому позивач просив: визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11.05.2010 №201, про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1000 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 20.05.2010 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11.05.2010 №201, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10.08.2010 за №354, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_4 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 16.09.2010 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10.08.2010 за №354, яким затверджено ОСОБА_4 проект відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 483005 від 04.10.2010; витребувати з володіння ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. з кадастровим номером 5310137000:15:014:0108 вартістю 191 135 грн. до земель запасу Полтавської міської ради; стягнути солідарно з Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради та ОСОБА_4 на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що заступником прокурора міста Полтави 23.04.2013 винесено постанову №48/13 від 23.04.2013 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради, за результатами якої встановлено порушення вимог Земельного кодексу України з боку Полтавської міської ради при розпорядженні землями парку «Перемога». 25.01.2014 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014170010000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015 у справі у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 02.07.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2015 залишено без змін. Даним вироком встановлено незаконність надання у власність 17 земельних ділянок громадянам на території парку «Перемога», які належать до земель природо-заповідного фонду, унаслідок винних дій засудженого ОСОБА_6 , у тому числі незаконно погоджено відповідний висновок ОСОБА_4 , унаслідок чого останній незаконно безоплатно передано у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, загальною площею 1000,00 кв. м. у АДРЕСА_1 . Юридичне оформлення права власності ОСОБА_4 на землю, зокрема, отримання державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 483005 від 04.10.2010, стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування низки незаконних рішень, а саме: рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11.05.2010 №201, рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 20.05.2010; рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10.08.2010 за №354, рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 16.09.2010.

Ухвалою від 20.05.2020 року прийнято уточнений позов.

25.05.2020р. надійшов відзив від ОСОБА_4 в якому відповідач зазначала, що: прокурором не доведено відсутність у будь-яких органів місцевого самоврядування та органів державної влади повноважень на звернення самостійно з даним позовом до суду; прокурором пропущено строк позовної давності на звернення до суду, оскільки про порушення свого права прокурор був обізнаний ще 25.05.2010 року, а саме з часу отримання прокурором ОСОБА_7 рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради за 2008 - 2010 роки, які надавалися відповідачем на вимогу прокурора Октябрського району м.Полтави Миронова А. у зв`язку з проведенням перевірки додержання вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в діяльності виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради в частині дотримання вимог земельного законодавства; позовні вимоги взагалі не доведені, а тому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та ухвалити рішення, яким позов залишити без розгляду.

18.06.2020р. прокурором надано відповідь на відзив, де вказував, що у даному випадку відсутні орган державної влади чи місцевого самоврядування, чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах. Оскільки рішення органу місцевого самоврядування у разі його невідповідності Конституції та законам України визнається незаконним у судовому порядку, з огляду на відсутність у спірних відносинах спеціально уповноваженого органу на здійснення контролю за відповідністю рішень органів місцевого самоврядування вимогам закону, прокурор звернувся до суду з позовом про оскарження зазначених вище рішень органів місцевого самоврядування як позивач. Крім того, висновок про наявність підстав для визнання незаконним прийнятих районною радою та її виконавчим комітетом рішень зроблено тільки після ініціювання відповідної перевірки в діяльності Шевченківської районної в місті Полтаві ради на підставі постанови від 23.01.2014 та внесення відповідних відомостей, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2014. Про незаконність передачі земель прокурору стало відомо з моменту отримання висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи від 29.09.2014 № 5630/10685, у ході якої за допомогою спеціального програмного забезпечення накладено межі спірної земельної ділянки на межі парку «Перемоги». Таким чином, позов прокурора від 13.12.2016 пред`явлено в межах строку позовної давності.

13.07.2020р. надійшов відзив від представника Шевченківської районної в місті Полтаві ради та виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради в якому представник відповідачів просила залишити позов прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки його подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Всупереч вимог ч.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурором не надано доказів попереднього, до звернення до суду, повідомлення ним Управління Держгеокадастру у Полтавській області про здійснення представництва держави в їх особі.

15.07.2020р. прокурором надано відповідь на відзив, де вказував, що у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними та скасування рішень про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки. Згідно ч. 6 п.3 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Тому прокурор у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 ЦПК України подав цей позов в інтересах держави як позивач.

21.07.2020р. надійшли заперечення на відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_4 , яка просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначала, що прокурор помилково стверджує, що у державного органу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження на звернення до суду із даним позовом, оскільки є територіальним органом центрального органу виконавчої влади. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Отже прокурор є неналежним позивачем. Крім того прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки в матеріалах справи міститься вимога прокурора Октябрського району м. Полтави від 19.05.2010 року, а також відповідь на дану вимогу за підписом заступника голови ради від 19.05.2010 року, відповідно до якої прокурору надано рішення Октябрської районної у м.Полтава ради "Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради" за 2008 - 2010 року". На даній відповіді наявний підпис ОСОБА_7 , який на той час був працівником прокуратури, про отримання 25.05.2010 року затребуваних рішень. Тобто, позивачу про порушення прав територіальної громаді стало відомо 25.05.2010, а отже строк позовної давності сплив 25.05.2013 року, а прокурор звернувся до суду у грудні 2016 року.

27.07.2020р. прокурором надано пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив, аналогічний відповіді на відзив від 15.07.2020р. Крім того, посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.09.2017 року у справі №554/2483/16-ц яким скасовані рішення районного суду та ухвала апеляційного суду, а також зроблено висновок, що 25 січня 2014 року начальником відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Полтави зареєстровано рапорт та в цей же день до Єдиного реєстру судових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України. З позовом прокуратура звернулась у 2016 року. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позов подано з пропуском строку позовної давності, є помилковим.

07.09.2020р. надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника Шевченківської районної в місті Полтаві ради та виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради в якому представник відповідачів наполягала на залишенні позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, посилаючись на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

18.09.2020р. представником відповідача ОСОБА_4 надано заяву про попередній розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 гривень.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 25 травня 2021 року залучено Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» у якості третьої особи, що не заявляє вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 05 вересня 2022 року провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №554/10517/16-ц.

Ухвалою від 22 вересня 2023 року провадження у справі відновлено.

В судовому засіданні представник позивача прокурор ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, 16.11.2020 року направила до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутність та за участі її представника.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Лосич Т.С. позов не визнала, просила відмовити у повному обсязі.

Представник відповідачів Шевченківської районної в місті Полтаві ради та виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради Сітак І.М. просила відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Полтавського міськогоуправління земельнихресурсів таземельного кадастру Пеляк В.В. підтримав позов прокурора.

Представники третіх осіб Полтавської міської ради, Управління зпитань містобудуваннята архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського парку культури та відпочинку «Перемога» - в судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, врахувавши позицію відповідачів, викладену в письмових відзивах та запереченнях на позовну заяву, надавши належну правову оцінку доказам у їх сукупності і взаємному зв`язку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Стосовно посилань про відсутність у прокурора повноважень на звернення із даним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч.4 ст. 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Такі висновки аикладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 та від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина другастатті 19 Конституції України).

У даному випадку інтереси держави порушено внаслідок прийняття органами місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо земельної ділянки, незаконних рішень. Оскільки саме ці органи допустили порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, вони не можуть здійснювати захист цих інтересів у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом. Таким чином прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави у даній справі та право звернутись до суду як самостійному позивачу.

Викладене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20.

Крім того, здійснення відповідно достатті 131-1Конституції України, пункту 2 частини першої статті2і статті23 Закону України «Про прокуратуру»представництва інтересів держави у суді відповідає у спірних правовідносинах суспільним інтересам та спрямовано на досягнення ідей, закладених у Преамбулі та статтях13і14 Конституції України.

Щодо вимог відповідачів про застосування строків позовної давності.

Так, відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, передбачене ст. 387 ЦК України, витребування майна з чужого незаконного володіння, а також передбачене ст. 391 ЦК України, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном. Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Щодо застосування строків позовної давності судом враховані висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 20 червня 2023 року під час розгляду аналогічного спору у справі №554/10517/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, щозайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушеннямЗК Українита Закону № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. Ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду належному власнику є негаторний позов. Щодо позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов позивач може пред`явити до того часу, поки існує відповідне правопорушення.

Таким чином, за обставин даної справи та наявності суспільного інтересу у поверненні земельної ділянки територіальній громаді Полтави, зокрема підвищеного суспільного інтересу до збереження парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва «Перемога» як об`єкта природно-заповідного фонду, прокурор мав звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів держави.

Так, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих «Про затвердження пам`яток природи місцевого значення» №555 від 24.12.1970 року затверджено та взято під охорону пам`ятки природи місцевого значення згідно з додатком. /т.1 а.с.16/

Згідно додатку до рішення виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 24.12.1970 року № 555 визначено перелік пам`яток природи місцевого значення, зокрема парк «Перемога» за адресою: м.Полтава, Першотравневий проспект, 20, заснований у 1803 році на площі 10 га, та закріплено її за виконкомом Полтавської міської Ради депутатів трудящих. /т.1 а.с.17/

Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 22.11.1984р. № 453 «Про мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду області згідно нової класифікації» затверджено межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. /т.1 а.с.143/

Згідно додатку до вказаного рішення, у переліку державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення під №10 зазначений парк «Перемога», площею 30,9 га. /т.1 а.с.144-146/

Відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в держуправлінні екоресурсів в Полтавській області за №340 від 27.05.2001 року, Дирекцією міського парку культури та відпочинку взято на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк «Перемога» загальною площею 30.9 гектарів, відповідно до рішення облвиконкому №555 від 24.12.70р. /т.1 а.с.15/

Крім того,постановою Полтавськогоокружного адміністративногосуду від20січня 2014року,залишеного беззмін ухвалоюХарківського апеляційногоадміністративного судувід 09квітня 2014року,яким задоволенопозов прокурора,суд визнавпротиправним таскасував рішення16сесії Полтавськоїміської ради6скликання від08.12.2011"Прозатвердження технічноїдокументації ізземлеустрою таоформлення правапостійного користуванняземельною ділянкоюза адресою АДРЕСА_2 ".Також,зокрема,встановлено,що станомна 01січня 2009року,01січня 2011року та01січня 2013року земельніділянки парку«Перемога» площею30,9га малистатус об`єктаприродно-заповідногофонду.Також зазначено,що рішенняоргану місцевогосамоврядування від08.12.2011року прийнятоз порушеннямнорм ст.20ЗК України,оскільки Полтавськоюміською радоюне приймалосьрішення прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки парку«Перемога» тарішення щодозміни їїцільового призначення.Така змінане погоджуваласьз КабінетомМіністрів України.

Згідно ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Статтями 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та 43 ЗК України визначено, що до природно-заповідного фонду належать, зокрема, штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`яткисадово-паркового мистецтва.

Згідно п. «в» ч.4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування,які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустроюабоприймаютьрішенняпро створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону.

Судом встановлено, що Полтавською обласною радою рішення про зміну меж, площ, категорій чи скасування статусу парку «Перемога», відповідно до вищевказаної норми закону, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку, не приймалося.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належними і допустимими доказами підтверджується факт належності території парку «Перемога», який розташований на земельній ділянці площею 30,9 га, до парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та є об`єктом природно-заповідного фонду.

Згідно п.2.8наказу №434 від 05.11.2004 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі меж території та об`єктів природно заповідного фонду природоохоронний орган використовує документи щодо їх створення чи резервування для визначення місць розташування згаданих територій та об`єктів їх збереження.

Так, висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи, проведеної Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 5630/10685 від 29.09.2014 року встановлено:

- 17 земельних ділянок №№ 1-е, 1-м, 1-л,1-к, 1-д, 1-ж, 1-з по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , загальною площею 1,62 га, розташовані в межах парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва «Парк Перемоги»;

- Основне цільове призначення (категорія) наданих у власність земельних ділянок №№ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , 1-л,1-к, 1-д, 1-ж, 1-з по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , наведених вище, не змінювалась. Основне цільове призначення (категорія) земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0200га змінювалось;

- Розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаних земельних ділянок та технічнна документація на земельні ділянки не відповідають вимогамЗК України,ЗУ «Про землеустрій»,Інструкції №43, наказу Держкомстату від 05.11.1998 року №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а- зем, 6б-зем, 2-зем)», ДСТУ 4163-2003. /т.1 а.с.34-36/

Таким чином спірна земельна по АДРЕСА_1 входила до складу земель парку «Перемога», які віднесені до земель природно - заповідного фонду, як пам`ятка садово-паркового мистецтва.

Разом із цим, рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 11.05.2010 р. №201 «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_4 , дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідно до схеми, погодженої управлінням у справах містобудування та архітектури Полтавського міськвиконкому. Зобов`язано ОСОБА_4 : звернутись у геодезичну організацію з приводу виготовлення проекту відведення тв. Винесення в натуру меж земельної ділянки згідно цільового призначення; в термін до 01.06.2011 року погодити проект відведення та оформити право власності або договір оренди на земельну ділянку за вказаною адресою в порядку, встановленому діючим законодавством; стати на облік у державній податковій інспекції в м.Полтаві. Дане рішення підлягає затвердженню на сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради. /т.1 а.с.18/

Рішенням третьої сесії п`ятого скликання Октябрської районної у м.Полтаві ради від 20 травня 2010 року «Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради» затверджено рішення райвиконкому №501 від 11.05.2010 р. «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок». /т.1 а.с.83/

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 10.08.2010 р. № 354 «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва» погоджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_4 , із земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку в АДРЕСА_1 , площа якої 1000 кв.м,, площа якої відповідно до проекту відведення, виготовленого ТОВ НВІ «Земресурс», становить 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Встановлено обмеження прав на земельну ділянку та сервітути згідно з висновками управління з питань містобудування та архітектури , Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру та управління держкомзему у м.Полтаві. Зобов`язано ОСОБА_4 : звернутися в геодезичну організацію з приводу винесення в натуру меж земельної ділянки згідно цільового призначення; стати на облік в державній податковій інспекції в м.Полтаві. Дане рішення підлягає затвердженню на сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради. /т.1 а.с.17/

Рішенням третьої сесії п`ятого скликання Октябрської районної у м.Полтаві ради від 16 вересня 2010 року «Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради» затверджено рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради №354 від 10.08.2010 р. «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення садівництва». /т.1 а.с.82/

05 жовтня 2010 року ОСОБА_4 , на підставі рішення від 10 серпня 2010 року виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради, видано Державний акт на право власності серії ЯЛ №483005 на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення садівництва. Кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:014:0108. /т.1 а.с.19/

Відповідно до пункту «в» ч.4ст.83 ЗК Українидо земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зст.20 ЗК Українизміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.4, ч.6ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Київського районного суду міста Полтави від 23 квітня 2015 року, який набрав законної сили, ОСОБА_6 суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 367 КК України, тобто неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Що спричинило тяжкі наслідки. Вказаним висновком встановлено, що ОСОБА_6 , працюючи на посаді завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього природного середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, протягом 2009-2010 років незаконно затвердив висновки про погодження проектів із землеустрою щодо надання у власність 17 земельних ділянок на території парку «Перемога», серед яких було погоджено відповідний висновок ОСОБА_4 . На підставі вказаного висновку останній незаконно було передано безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, площею 1000 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1 , та яка знаходиться під об`єктом природного-заповідного фонду - парку «Перемога» у місті Полтаві. /т.1 а.с.25-28/

Згідно з п.п. «а», «в» ч.3 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Таким чином, землі природно-заповідного фонду, що перебувають у комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення). Вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду із комунальної власності, зокрема, для будівництва житла був можливим тільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо вилучення (викуп) земельної ділянки погодила Верховна Рада України.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів того, що органами виконавчої влади до передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1000 м. кв., розташованої у АДРЕСА_1 , приймалось рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки, а також про наявність постанови Кабінету Міністрів України або погодження Верховної Ради України. При цьому, висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи №5630/10685 від 29.09.2014 року встановлено, що основне цільове призначення (категорія) наданих у власність земельних ділянок, зокрема, по АДРЕСА_1 , не змінювалось.

Враховуючи викладене, позивачем у справі беззаперечно доведено, що на час передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 її цільове призначення не було змінено на категорію земель житлової та громадської забудови, тобто фактично було передано у приватну власність землі загального користування, які віднесені до земель природно - заповідного фонду, як пам`ятка садово-паркового мистецтва, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно дост. 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість.

Враховуючи, що Верховна Рада України не погодила вилучення земельної ділянки на території парку-пам`ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення парк «Перемога» у місті Полтаві із комунальної власності, право власності територіальної громади на цю ділянку не припинилося і до ОСОБА_4 не перейшло.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскількимета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Полтави, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від ОСОБА_4 , то суд розглядає вимогу щодо витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки до земель запасу Полтавської міської ради як вимогу про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді міста Полтави за правилами негаторного позову, як встановлено вище.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року під час розгляду аналогічного спору у справі №554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»)суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд. З огляду на вказане суд не зв`язаний посиланнями на норми права, зазначені у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина першастатті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, щосуд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.

Під час розгляду справи встановлено, що мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді міста Полтави), який не втратив володіння специфічним об`єктом цивільних відносин (земельною ділянкою на території об`єкта природно-заповідного фонду), у користуванні та розпорядженні цією ділянкою шляхом її повернення від ОСОБА_4

Встановивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Полтави, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від ОСОБА_4 , суд, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, розглядає вимогу витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки до земель запасу Полтавської міської ради як вимогу про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді міста Полтави за правилами негаторного позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги прокурора, яку було викладено у первинному позові, про повернення територіальній громаді міста Полтави земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 1000 м.кв. із кадастровим номером 5310137000:15:014:0108.

Крім того, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Такі висновки викладені у постановах постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.

Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, на підставі яких земельну ділянку було оформлено за ОСОБА_4 та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - не призводять до відновлення порушеного права територіальної громади міста Полтави та не є необхідними для усунення перешкод територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. За таких обставин у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року під час розгляду аналогічного спору у справі №554/10517/16-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурором при зверненні до суду із позовом було сплачено судовий збір за немайнові позовні вимоги, у задоволенні яких судом відмовлено, та майнову позовну вимогу, яку судом задоволено, у розмірі 1,5 відсотки ціни позову (за ставками судового збору станом на 01.01.2016р.), що складає 2867 гривень 03 копійки, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. Керуючись ст.ст.12,81,141,229,247,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву в.о.керівника Полтавськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_5 в інтересахдержави довиконавчого комітетуШевченківської районноїу містіПолтава ради,Шевченківської районноїу містіПолтава ради, ОСОБА_4 ,треті особи:Полтавська міськарада,Полтавське міськеуправління земельнихресурсів таземельного кадастру,Управління зпитань містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуПолтавської міськоїради, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» провизнання недійснимита скасуваннярішень пронадання увласність земельноїділянки,визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянку,зобов`язання вчинитидії зповернення земельноїділянки задовольнити частково.

Повернути територіальній громаді міста Полтави земельну ділянку на вул. Південній, 1-м у м. Полтаві площею 1000 м кв. із кадастровим номером 5310137000:15:014:0108.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Полтавської окружної прокуратури Полтавської області 2867(дві тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 03 (три) копійки в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ПозивачПолтавська окружна прокуратура Полтавської області, адреса: вул.Антона Грицая, 1, м.Полтава.

Відповідачі:

Виконавчий комітет Шевченківської районної у м.Полтаві ради, адреса: вул. І.Мазепи, 30, м.Полтава.

Шевченківська районна у м.Полтаві ради, адреса: вул. І.Мазепи, 30, м.Полтава.

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Полтавська міська рада, адреса: вул.Соборності, 36,м.Полтава.

Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, адреса: вул.Соборності, 36,м.Полтава.

Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, адреса: вул.Соборності, 36,м.Полтава.

Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога», адреса: просп.Першотравневий, 20, м.Полтава.

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2024 року.

Суддя Октябрського

районного судум.Полтави Троцька А.І.