Ухвала

від 28.03.2024 по справі 761/11239/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11239/24

Провадження № 2-з/761/260/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Аббасова Н.В., розглянувши заяву представника позивача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «А-О «Курс 8» Вітровчака Віктора Анатолійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А-О «Курс 8» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «А-О «Курс 8» звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Одночасно з позовною заявою, представником позивача - директором ТОВ «А-О «Курс 8» Вітровчака В.А. було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , яке буде виявлено державним виконавцем при виконанні цієї ухвали, у межах ціни позову та заборонити іншим особам вчиняти будь які дії щодо майна відповідача, на яку накладено арешт.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява представника позивача - директором ТОВ «А-О «Курс 8» Вітровчака В.А. про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать, зокрема: арешт майна та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

За змістом положень частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Предметом даного спору є, зокрема, вимога позивача 2 про стягнення із відповідача боргу у розмірі 5 000 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення даної заяви про забезпечення позову, представник позивача 2 вказує, що між позивачем 1 та відповідачем існували спори щодо стягнення заборгованості, на підтвердження чого надає копію судового рішення та інформацію про виконавче провадження.

Оцінюючи співмірність, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Так, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду.

Водночас, наявність спорів між позивачем 1 та відповідачем, не може свідчити про наявність обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

Таким чином, з огляду на положення ч. 3 ст. 150 ЦПК України, згідно з якими заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, не вбачається правових підстав для накладення арешту на майно відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «А-О «Курс 8» Вітровчака Віктора Анатолійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А-О «Курс 8» до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.В. Аббасова