Постанова

від 10.04.2024 по справі 278/1089/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1089/20 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 30 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Трояновської Г.С.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №278/1089/20 за заявою ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в справі за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництвом та земельної ділянки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу, третя особа: Житомирська окружна прокуратура,

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Евіна Андрія Костянтиновича,

на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Дубовік О.М. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 через представника адвоката Евіна А.К. звернувся до суду із заявою про зміну порядку виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року в справі №278/1089/20 за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництвом та земельної ділянки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу, третя особа: Житомирська місцева прокуратура. Отже, просив змінити порядок виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року, зазначивши наступне: «Стягнути з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19 грудня 2019 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19 грудня 2019 року в сумі 16395485 грн шляхом списаннякоштів збюджету Оліївськоїтериторіальної громади (а.с.52 т.8).

У обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництвом та земельної ділянки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу стягнуто з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19 грудня 2019 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19 грудня 2019 року в сумі 16 395485 грн та судові витрати в сумі 10 510 гривень. Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верхового Суду від 15 серпня 2022 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року залишено без змін. Із метою примусового виконання рішення суду позивачу виданий виконавчий лист, який з 06 вересня 2022 року перебуває на примусовому виконанні в Управлінні Державної казначейської служби Україні у Житомирському районі Житомирської області. Із метою виконання рішення суду органом казначейства вживалися заходи, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок). Зокрема, боржнику неодноразово направлялися запити для встановлення даних, визначення коду програмної класифікації видатків та кредитування, коду економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких необхідно проводити списання коштів. У відповідь на ці запити Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області не надає органу казначейства інформацію щодо рахунків, на яких наявні кошти для здійснення безспірного списання коштів згідно з виконавчим листом за відповідними кодами класифікації видатків бюджету. У подальшому, використавши усі можливі заходи впливу на боржника, згідно з п.п.1 п.5 Порядку казначейство листом від 25 травня 2023 року №02-08/6699 повідомило Житомирський районний суд Житомирської області про те, що ресурсе забезпечення програми боржника унеможливлює (не забезпечує) у повній мірі виконання виконавчого документа. Дане повідомлення залишене судом без реагування. Усього на виконання рішення суду боржником перераховано лише 161448,55 грн. Окрім того, із додатків до рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області «Про бюджет Оліївської сільської територіальної громади на 2024 рік» убачається, що на стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки до кінця 2024 року виділено 108484 грн, у той час як на інші інвестиційні проекти виділено більше 74000000 грн. Вказане стало можливим, оскільки боржник Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області має можливість здійснювати всі свої незахищені видатки через інших розпорядників та виконавців бюджету, які є окремими юридичним особами, що унеможливлює зупинку органом казначейства платежів за їх платіжними дорученнями. З огляду на зазначені вище обставини, сума грошових коштів, що є заборгованістю за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19 грудня 2019 року та за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19 грудня 2019 року не може бути перерахована позивачу шляхом її списання з рахунку відповідача, оскільки такі кошти відсутні на рахунку останнього. Отже, боржник всупереч приписам п.31 Порядку не вжив заходів для встановлення асигнувань, не здійснює інших дій, спрямованих на виконання судового рішення до кінця бюджетного періоду 2022-2023 років і погашення заборгованості не відбудеться до кінця бюджетного періоду 2024 року та протягом наступних 160 років. Заборона проведення незахищених платежів боржника єдиний дієвий механізм виконання рішення суду, що дозволить акумулювати кошти місцевого бюджету на погашення боргу, змусить боржника вжити заходи для встановлення асигнувань спрямованих на виконання судового рішення до кінця бюджетного періоду. Фактично стягнення боргу за рішенням суду відбувається за рахунок бюджету Оліївської сільської ради Територіальної громади. Відповідно боржником в провадженні є не окрема юридична особа, а відповідна Територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, а тому стягнення відбувається з бюджету Оліївської сільської Територіальної громади. Відсутність добровільного фінансування з боку Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області виконання рішення суду до кінця бюджетного року не може звільнити Територіальну громаду від необхідності його виконання. Саме з бюджету Оліївської сільської Територіальної громади, на переконання сторони заявника, має бути здійснено стягнення (списання) коштів за зобов`язанням боржника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Інакший підхід унеможливлює виконання судового рішення, що набрало законної сили. Якщо позивачем або відповідачем визначений орган місцевого самоврядування, то такий орган не має власних прав і обов`язків, а наділений повноваженнями (компетенцією) представляти територіальну громаду у відповідних правовідносинах. При цьому фактичною стороною судового процесу є територіальна громада. Рішення суду не може бути виконаним, що є неприпустимим.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в справі за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництвом та земельної ділянки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу, - відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника адвоката Евіна А.К. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити та змінити порядок виконання рішення суду першої інстанції шляхом списання коштів з бюджету Оліївської сільської територіальної громади. Також просить постановити окрему ухвалу по факту порушення законодавства та недоліків в діяльності Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області у порядку ст.262 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що відмовляючи у задоволенні заяви, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 фактично просить змінити резолютивну частину судового рішення, що підлягає до виконання, шляхом визначення нового способу захисту його прав стягнення з місцевого бюджету коштів на виконання договору купівлі-продажу, що є недопустимим. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, якщо позивачем або відповідачем визначений орган місцевого самоврядування, то такий орган не має власних прав і обов`язків, а наділений повноваженнями представляти територіальну громаду у відповідних правовідносинах. При цьому фактичною стороною судового процесу є територіальна громада. За таких обставин, реальним боржником у справі є Оліївська сільська територіальна громада, яку у цьому провадженні представляв відповідний орган місцевого самоврядування в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Відсутність добровільного фінансування виконання рішення суду з боку Оліївської сільської територіальної громади та відсутність законодавчо встановленого порядку примусового виконання рішення роблять його виконання неможливим без зміни порядку його виконання. Крім того, згідно з частиною п`ятою ст.265 ЦПК України, законодавцем не встановлено вимог до резолютивної частини рішення суду щодо зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номери (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів за вимогами до територіальної громади. Такі відомості не впливають на підстави та обов`язковість відновлення права позивача на належні йому грошові кошти, а за своєю суттю визначають порядок виконання судового рішення, що відображається у відповідних нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення суду про стягнення грошових коштів з територіальної громади. Отже, на переконання сторони заявника, саме з усього бюджету Оліївської сільської територіальної громади має бути здійснено стягнення (списання) коштів за зобов`язанням боржника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, оскільки інакший підхід унеможливлює виконання судового рішення, що набрало законної сили. Оскільки розумний строк виконання рішення суду не дотриманий і боржником не вживаються заходи до належного виконання рішення суду, то існують підстави для постановлення відносно Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області окремої ухвали в порядку ст.262 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Житомирська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Свою позицію ґрунтує на тому, що ОСОБА_1 фактично просить змінити резолютивну частину рішення суду шляхом визначення нового способу захисту його прав стягнення з місцевого бюджету коштів на виконання договору купівлі-продажу, що є недопустимим. Окрім того, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, не передбачено виконання рішень про списання коштів з місцевого бюджету на виконання рішення суду про стягнення коштів щодо виконання правочинів. Разом із тим, зі змісту Порядку випливає, що такі рішення мають виконуватися за процедурою, визначеною для безспірного списання коштів з рахунків боржника, якою наразі і керуються органи казначейства при примусовому виконанні рішення суду. Враховуючи наведене, задоволення заяви ОСОБА_1 не матиме наслідком зміни порядку виконання судового рішення. Крім того, за положеннями ст.435 ЦПК України підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами. Водночас впродовж 2022-2023 років на виконання рішення суду здійснювалося стягнення заборгованості із відповідного рахунку програми сільської ради, що свідчить про виконання рішення суду і можливість проведення такого виконання. Більше того, із листа Державної казначейської служби від 03 липня 2023 року вбачається, що боржником для виконання рішення суду також визначено і додаткові рахунки та видатки, які передбачають можливість проведення безспірного списання коштів із них. За таких обставин, підстави змінювати наразі спосіб чи порядок виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року відсутні.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подавали. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 та його представники адвокати Евін А.К. та Українець Ю.О. апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення суду задовольнити, зазначивши шляхом списання коштів з бюджету Оліївської сільської територіальної громади.

Представник Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області адвокат Рудик В.Р. та прокурор Житомирської окружної прокуратури Костишин О.Д. просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що у справі за первісним позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу, рішенням ЖитомирськогорайонногосудуЖитомирської областівід21грудня2020року в задоволені первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволений та стягнуто зОліївської сільськоїради Житомирськогорайону Житомирськоїобласті на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки від 19 грудня 2019 року в сумі 16 395485 грн та судові витрати в сумі 10510 грн.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року залишені без змін.

Відповідно до листа Управління Державної Казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області від 25 травня 2023 року №02-8/669 Фінансове управління Олїівської сільської ради Житомирського району Житомирської області листом №42-09/23 від 04 травня 2023 року направило управлінню належно завірену копію рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31 березня 2023 року №832 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області судових рішень, пов`язаних із ними стягнень на 2023-2027 роки». Крім того, листом від 19 травня 2023 року №43-09/23 сільська рада повідомила, що рішенням тридцять першої сесії VIII скликання Оліївської сільської ради «Про бюджет Оліївської сільської територіальної громади на 2023 рік» від 23 грудня 2012 року №734, заплановано видатки за бюджетною програмою 011731 «Будівництво освітніх установ та закладів» по КЕКВ 3122 «Будівництво освітніх установ та закладів» в сумі 82562 грн для погашення заборгованості по справі №278/1089/20 та провадження №61-6266св.21. Також у цьому листі сільська рада зазначила, що рішенням тридцять п`ятої сесії VIII скликання Оліївської сільської ради від 31 березня 2023 року №832 затверджено програму, в тому числі для погашення кредиторської заборгованості по Оліївській сільській раді відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2022 року в справі №278/1089/20 та провадження №61-6266св.21 із запланованою сумою на 2023 рік 300000 грн. Також у листі від 22 травня 2023 року №31 боржник повідомив управління, що виконання судового рішення по Оліївській сільській раді відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2022 року в справі №278/1089/20 та провадження №61-6266св.21 здійснюється за бюджетною програмою по КПКВК 0117321 «Будівництво освітніх установ та закладів» КЕКВ 3122 та вказано номер рахунку. Листом від 22 травня 2023 року №32 боржником надану завірену копію програми. За результатом опрацювання вищевказаних листів управління повідомило, що ресурсне забезпечення програми боржника не забезпечує в повній мірі виконання виконавчого документа (а.с.15 т.8).

Із відповіді органу казначейства від 10 січня 2024 року №02-08/56 прослідковується, що з метою виконання виконавчого листа органом казначейства вживалися заходи, передбачені Порядком №845 щодо безспірного списання коштів з боржника - Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, а саме: відповідно до пункту 29 Порядку №845 боржнику неодноразово направлялися запити для встановлення даних, визначення коду програмної класифікації видатків та кредитування, коду економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких необхідно проводити списання коштів (а.с.14 т.8).

Разом з тим, згідно з додатків до рішення боржника «Про бюджет Оліївської сільської територіальної громади на 2024 рік» убачається, що на стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки до кінця 2024 року виділено 108 484,00 грн, у той час, як на інші інвестиційні проекти боржником виділено більше 74 000 000 грн (а.с.16-18 т.8).

Положеннями частини другої ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що рішення про стягнення коштів із державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок).

Абзацом другим п.2 Порядку передбачено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів із рахунків боржника, подають до органу казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п.6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).

Правила п.25Порядку зазначають,що безспірнесписання коштівз рахункаборжника здійснюєтьсяв першочерговомупорядку.Проведення платежівз рахункаборжника здійснюєтьсяпісля безспірногосписання уразі наявностікоштів нарахунку. У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Приписи п.26 Порядку вказують на те, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Орган казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Тобто, процедура списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) є законодавчо визначеною і держказначейство встановленою Порядком особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Аналогічні правовівисновки викладеніу постановіВерховного Судувід 12червня 2022року всправі № 905/3553/15.

За правиламичастин першоїта третьоїст.435ЦПК Україниза заявоюсторони суд,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції,може відстрочитиабо розстрочитивиконання рішення,а зазаявою стягувачачи виконавця(увипадках,встановлених законом),-встановити чизмінити спосібабо порядокйого виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі №420/6671/18 виснувано, що під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, системний аналіз наведеної норми права у сукупності із усталеною судовою практикою з приводу врегулювання подібних правовідносин дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Окрім того, постанова Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі №2-55/10 містить правовий висновок згідно із яким при вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.

Так, із матеріалів справи вбачається, що боржником вживаються заходи для виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року, зокрема, шляхом створення відповідної програми для фінансування такого виконання. Зазначене підтверджується відповідним листом Управління Державної Казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області. За таких обставин, матеріали справи не містять доказів, які беззаперечно доводять неможливість виконання рішення суду в цій справі. Разом із тим, рішення суду виконується. Фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області витрат по виплаті заборгованості за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19 грудня 2019 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19 грудня 2019 року. Аргументи ОСОБА_1 , наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни порядку виконання рішення суду в справі №278/1089/20, є безпідставними з огляду на те, що обставини, які ускладнюють виконання рішення мають бути істотними. Натомість списання коштів з бюджету Оліївської сільської територіальної громади може поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанести шкоди необмеженій кількості осіб.

Щодо постановлення окремої ухвали колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями частини першої ст.384 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

У свою чергу, частиною першою ст.262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до частини четвертої ст.262 ЦПК України, суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправдивого перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

За таких обставин, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року в справі №438/610/14-ц роз`яснила, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки у їхній діяльності під час вирішення спору.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка відображена у постанові від 12 квітня 2018 року в справі №761/32388/13-ц, при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Апеляційний суд не встановив порушень, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги з цього приводу безпідставні.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом порушені при розгляді заяви про зміну порядку виконання норми процесуального права, а за своєї суттю аргументи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким правильно у відповідності до положень ст.89 ЦПК України надана оцінка судом першої інстанції.

Відповідно до частини першої ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та додаткового правового обґрунтування, з огляду на вищевикладене, не потребують.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Евіна Андрія Костянтиновича, залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 12 квітня 2024 року.

Головуюча Судді: