Рішення

від 15.04.2024 по справі 147/278/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/278/24

Провадження № 2/147/157/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретаремСвистун А.П.,

розглянувши упідготовчому засіданнів порядкузагального позовногопровадження вприміщенні Тростянецькогорайонного судуВінницької областіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 ,законного представниканеповнолітнього ОСОБА_2 ,до Тростянецькоїселищної радиГайсинського районуВінницької області,третяособа ОСОБА_3 ,провизнанняправа власностіназемельнуділянку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку, кадастровий номер якої 0524181200:01:001:0535.

В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , батько її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, розміром 2,0737 га, що розташована на території Глибочанської сільської ради Гайсинського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому на підставі Державного акту серії ІІ-ВН №037422 від 10.12.2001, кадастровий номер земельної ділянки 0524181200:01:001:0121.

Спадкоємцем до майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 09.09.2016 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом НВХ491222, яке видано державним нотаріусом Другої тростянецької ДНК, син позивачки ОСОБА_2 отримав частки земельної ділянки. На іншу частку вищевказаної земельної ділянки спадкоємцем є мати померлого, третя особа за даною позовною заявою. На дану ділянку ними спільно було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки по частці кожному, згідно свідоцтва про право на спадщину, а саме: ОСОБА_2 площею 1,0369 га, номер земельної ділянки 360б, кадастровий номер 0524181200:01:001:0535; ОСОБА_3 площею 1,368 га, номер земельної ділянки 360а, кадастровий номер 0524181200:01:001:0534. 14.02.2024 ОСОБА_1 , в інтересах свого сина ОСОБА_5 , звернулася до Тростянецької селищної ради, а саме до державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг із заявою про проведення реєстрації на ОСОБА_2 права власності на частину успадкованої земельної ділянки. Однак, 15.02.2024 отримала відповідь-відмову за №117/07004, в якій вказано, що на виконання вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, для реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,0369 га, номер земельної ділянки 360б, кадастровий номер 052481200:01:001:0535, необхідно подати правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку, ідентифікатором якої є її кадастровий номер та площа, які відсутні, а тому їм відмовлено у реєстрації права власності.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,0369 га, номер земельної ділянки 360б, кадастровий номер 0524181200:01:001:0535, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він отримав 09.09.2016, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВХ 491222, виданого державним нотаріусом Другої Тростянецької ДНК, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 22.02.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

01.04.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримала та просила задовольнити.

Представник Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився. 07.03.2024 та 15.04.2024 до суду від селищного голови надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Третя особа ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечила проти задоволення позову.

Таким чином, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Статтею 4ЦПКУкраїни передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексув межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1ст.13ЦПК України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Северинівка Тростянецького району Вінницької області. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , його батьками зазначено: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_6 (а.с.42)

Після укладення шлюбу 07.10.2013 ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.41).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , 1973 р.н., що вказано у копіях свідоцтв про право на спадщину.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено, що (спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Так, з метою реалізації своїх спадкових прав, ОСОБА_2 , 2009 р.н., звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.09.2016 після смерті ОСОБА_4 , а саме на частки земельної ділянки площею 2,0737 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524181200:01:001:0121, належної спадкодавцю на підставі Державного акту серії ІІ-ВН №037422 (а.с.6).

Своє право на дану земельну ділянку ОСОБА_2 належним чином зареєстрував, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2016, номер інформаційної довідки 67916913 (а.с.14)

Також встановлено, що після отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом представник неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до ДП «Віницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0524181200:01:001:0121.

Після розробки технічної документації, в результаті поділу земельної ділянки площею 2,0737 га, кадастровий номер 0524181200:01:001:0121, утворилися дві окремих земельних ділянки: І №360б площею 1,0369 га (кадастровий номер 0524181200:01:001:0535), ІІ №360а площею 1,0368 га (кадастровий номер 0524181200:01:001:0534), що підтверджується матеріалами технічної документації (а.с.7-27).

У подальшому ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації для державної реєстрації новоствореної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак державний реєстратор відмовила у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянки у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу (а.с. 28, 29).

Згідно зст. 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. ст.321,328 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно зі ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно дост. 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ст. ст.79-1,88 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Статтею 392 ЦК Українивизначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що земельна ділянка, яка є предметом спору, утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0524181200:01:001:0121, частку якої ОСОБА_2 , 2009 р.н., успадкував після смерті свого батька ОСОБА_4 , однак після поділу виділеній частці було присвоєно новий кадастровий номер, а тому надати правовстановлюючий документ на новоутворену земельну ділянку позивач позбавлена можливості, так як у даних реєстру відсутні відомості про земельну ділянку, яка припинила своє фактичне існування за кадастровим номером 0524181200:01:001:0121, оскільки свідоцтво про право на спадщину містять визначення часток земельної ділянки із попереднім кадастровим номером. Так як новоутворена земельна ділянка являється об`єктом цивільних прав, так як вона фактично сформована, має свою площу, межі та кадастровий номер, позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку реалізувати право на реєстрацію права власності на земельні ділянки, які утворились у результаті фактичного формування часток із земельної ділянки, яка перебувала у спільній частковій власності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Європейськийсуд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Вимоги про стягнення судових витрат позивачем не пред`являлись.

Керуючись ст. ст. 259,263-265,268,272 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області,третя особа ОСОБА_3 ,про визнанняправа власностіна земельнуділянку,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 1,0369 га, кадастровий номер 0524181200:01:001:0535, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він отримав 09.09.2016, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВХ 491222, виданого державним нотаріусом Другої Тростянецької ДНК, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянка України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, місцезнаходження якої: 24300 Вінницька область, Гайсинський район, смт Тростянець, вул.Соборна, 77, код ЄДРПОУ:04326224.

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 15.04.2024.

Суддя О.А. Натальчук