Рішення

від 05.04.2024 по справі 243/7171/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/243/160/2024

243/7171/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів недоотриманої пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів недоотриманої пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , після смерті якої позивач отримала спадщину за законом, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 17.11.2021 року. Спадщина на яку видане свідоцтво, складається зокрема з недоотриманої пенсії у розмірі 52889,15 грн., що знаходиться у відповідача. Звернувшись 17.11.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за отриманням належної позивачу на праві приватної власності грошової суми, позивачу повідомлено, що всю суму недоотриманої пенсії у розмірі 52889,15 грн. позивач не отримує через законодавчі обмеження, а листом відповідача на адвокатський запит повідомлено, що суми з недоотриманої пенсії позивачу будуть виплачені за наявності відповідного фінансування.

Тому, посилаючись на положення ст.ст. 328, 1216, 1218, 1227 ЦК України, позивач просить суд стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на її користь недоотриману пенсію у розмірі 52889,15 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представником відповідача направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, та зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 з наступних підстав.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Можливість виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, врегульовано статтею 52 Закону №1058, в тому числі і в частині їх виплати спадкоємцям, за умови надання свідоцтва про право на спадщину, де спадковим майном зазначено пенсію померлого пенсіонера.

У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть відновити нарахування пенсії на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом.

Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 (не більше ніж за три року до дня звернення за отриманням пенсії).

Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами (аналогічні права належали спадкодавцю).

У відповіді на запит нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії, органи Пенсійного фонду України вказують розмір недоотриманих сум пенсій на дату формування довідки про суму недоотриманої пенсії та обов`язково зазначають, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину.

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Слов`янськ (далі - Головне управління), як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058.

Пенсійна справа ОСОБА_2 знята з обліку з 01.06.2021 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Для надання відповіді на лист державного нотаріуса Першої слов`янської державної нотаріальної контори Макарової Н.І. Головним управлінням проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058 та у серпні 2021 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 52889,15 грн. за період з 01.07.2018 по 31.07.2019.

За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 17.11.2021 із заявою №10946 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 .

За результатом розгляду наданих документів нараховано недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 35610,55 грн. за період з 16.11.2018 по 31.07.2019 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.

Механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі-пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України визначений «Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», в тому числі недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 (далі Порядок 1165).

Відповідно до Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.

Пенсійні виплати за минулий період згідно з Порядком 1165 проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 Порядку 1165, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2 (далі Порядок №21-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за № 53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, зазначену суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 обліковано Головним управлінням та включено до переліку отримувачів виплат за минулий період станом на 1 січня 2022 року.

Протягом 2022 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в листопаді 2022 року - в розмірі 530,00 грн. та в грудні 2022 року в розмірі 2,18 грн.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 (зі змінами).

Протягом 2023 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в липні 2023 року - в розмірі 557,32 грн., у вересні 2023 року 2093,00 грн., у жовтні 2023 року - 1303,00 грн., у листопаді 2023 року - 4,10 грн. та у грудні 2023 року - 0,62 грн.

Залишок нарахованої недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 станом на теперішній час складає 31120,33 грн.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів недоотриманої пенсії, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06 липня 2021 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 листопада 2021 року, виданого державним нотаріусом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори, спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є її донька ОСОБА_1 . Спадщина складається з недоотриманої пенсії в сумі 52889,15 грн. яка належала померлій ОСОБА_2 .

Як зазначено у Листі Головного управління Пенсійного фонду України від 06.12.2021 року № 0500-1502-8/119176 на адресу представника позивача, суми з недоотриманої пенсії позивачу будуть виплачені за наявності відповідного фінансування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).

Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені підстави для припинення виплати пенсії. Таким підставами є : 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Проте, визначених даною статтею обставин, у судовому засіданні не встановлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».

Тому припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій відповідача спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Проте, у судовому засіданні не встановлено жодної обставини, яка б свідчила про наявність вини пенсіонера (спадкодавця ОСОБА_2 ) у неотриманні належної їй пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Як було встановлено у судовому засіданні, спадкоємцю ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 листопада 2021 року, виданого державним нотаріусом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори, належить спадщина, яка складається з недоотриманої пенсії в сумі 52889,15 грн., яка належала померлій ОСОБА_2 .

Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки право позивача на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано. За таких обставин, сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, та становить 52889,15 грн.

Однак, як зазначено у виписці ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсії» ОСОБА_2 , відповідачем виплачено позивачу успадковану пенсію у розмірі 530,00 грн. у листопаді 2022 року, 02,18 грн. у грудні 2022 року, 557,32 грн. у липні 2023 року, 2093,10 грн. у вересні 2023 року, 1303,00 грн. у жовтні 2023 року, 04,10 грн. у листопаді 2023 року, 0,62 грн. у грудні 2023 року, тому сума недоотриманої пенсії згідно свідоцтва про право на спадщину має бути зменшена на ці суми виплат, отже сума до стягнення становитиме 48408,93 грн. (52889,15 грн. відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом - 530,00 грн. - 02,18 грн. - 557,32 грн. - 2093,10 грн. - 1303,00 грн. - 04,10 грн. 0,62 грн. виплачені суми успадкованої пенсії).

Що ж до посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, якою затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, суд звертає увагу на такі обставини.

У силу абзацу другого пункту 1 названого Порядку, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев`ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Отже, Порядок 1165 визначає додаткові умови виплати недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, що не передбачені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.

Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Суд враховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.

Суд вважає необхідним звернути увагу на ту обставину, що у разі застосування Порядку 1165 виплата недоотриманої пенсії, належної спадкодавцеві, відбудеться щомісячними платежами у розмірі, що не перевищуватиме розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і лише у разі достатності відповідних бюджетних призначень, а фактично виплата відбулася лише 7 раз у сумі 530,00 грн. у листопаді 2022 року, 02,18 грн. у грудні 2022 року, 557,32 грн. у липні 2023 року, 2093,10 грн. у вересні 2023 року, 1303,00 грн. у жовтні 2023 року, 04,10 грн. у листопаді 2023 року, 0,62 грн. у грудні 2023 року.

Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання неодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця як внутрішньо переміщеної особи у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб. В силу статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Крім того, відповідно до частин першої другої статті 8 цього Закону розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов`язковим урахуванням принципу недискримінації; з метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза проектів нормативно-правових актів; результати антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів підлягають обов`язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акт; обов`язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Як визначено статтею 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є одним з головних завдань цивільного судочинства.

Положенням ст. 10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Броньовський проти Польщі зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов`язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Щокін проти України від 14.10.2010 зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про виплату позивачу недоотриманих сум пенсії згідно Порядку 1165, адже наведене свідчить про невиконання державою взятих на себе позитивних зобов`язань.

Отже, оскільки за життя мати позивача недоотримав пенсію у розмірі 52899,15 грн., яка увійшла до складу спадщини, а позивач є її спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, тому суд приходить до переконання, що позивач як спадкоємець набув право на отримання невиплаченої пенсії, при цьому, як було зазначено вище, спадкоємець має право на отримання всієї нарахованої та невиплаченої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути недоотриману пенсію у сумі 48408,93 грн. (52899,15 грн. відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом - 530,00 грн. - 02,18 грн. - 557,32 грн. - 2093,10 грн. - 1303,00 грн. - 04,10 грн. 0,62 грн. виплачені суми успадкованої пенсії).

У зв`язку з наведеним, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп. 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1% відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При зверненні до судом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Вимоги позивача задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає до сплати судовий збір у розмірі 982,47 грн. (48408,93 грн. задоволені вимоги / 52899,15 грн. заявлені вимоги *100 = 91,51 % * 1073,60 грн./100 = 982,47 грн.).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1217, 1218,1227, 1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів недоотриманої пенсії задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 48408,93 грн. (сорок вісім тисяч чотириста вісім грн. 93 коп.).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , суму судового збору у розмірі 982 (дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 47 копійки.

Повний текст рішення виготовлений 09 квітня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко