Рішення

від 12.04.2024 по справі 443/402/24

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/402/24

Провадження №2/443/257/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади с. Голешів в особі Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Чорненький Я.Б. звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади с. Голешів в особі Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області в якій просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті її баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право на земельну частку (пай) розміром 2,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на території Млиниської сільської ради колишнього Жидачівського району Львівської області, яке належало останній на підставі Сертифікату на середню земельну частку (пай) серія ЛВ №9795, який виданий Жидачівською РДА Львівської області 31.05.1997 та зареєстрований за №594.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у c. Гoлeшiв колишнього Жидачівського району Львівської області померла баба позивачки ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті остання 14.08.1996 склала заповіт. Відповідно до вказаного заповіту спадкодавиця ОСОБА_3 все її майно, де б воно не було із чого воно не складалось, взагалі все те, шо їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла внучці, ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшло належне їй право на середню земельну частку (пай) розміром 2,28 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на території Млиниської сільської ради колишнього Жидачівського району Львівської області. Оскільки смерть спадкодавиці ОСОБА_2 наступила до 01.01.2004, тому до вказаних правовідносин спадкування застосовується відповідні положення ЦК УРСР (1963). Як спадкоємець першої черги за заповітом (ст.529 ЦК УРСР), вона відповідно до приписів ст.549 ЦК УРСР, вступила у володіння та управління спадковим майном, тобто вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини, однак не отримала свідоцтва про право спадщину за заповітом після смерті баби. У лютому 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Медвідь Н.С. із заявою про видачу їй Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби - ОСОБА_2 , однак нотаріус своєю постановою №5 від 12.02.2024 відмовила їй у видачі Свідоцтва через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавиці. Вважаючи, що ї спадкові права порушено позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Процесуальні рішення, постановлені по справі

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 29.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 20.03.2024 /а.с.18-19/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.03.2024 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 05.04.2024 /а.с.28-29/.

Розгляд справи по суті відбувся 05.04.2024 року без участі сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилась, її представник адвокат Чорненький Я.Б. через канцелярію суду, подав заяву про проведення судового засідання у його відсутності. Позовні вимоги підтримує з підстав наведених у позові.

Представник відповідача територіальної громади с. Голешів в особі Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду, подав відзив в якому розгляд справи просить проводити без його участі на підставі наявних матеріалів. Повідомляє про відсутність інформації, яка була підставою щодо заперечення позовних вимог.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядкуст. 247 ЦПК Україниза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.ч. 1, 4ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною четвертоюстатті 268 ЦПК Українипередбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5статті 268 ЦПК Українизазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05.04.2024, є дата складення повного тексту судового рішення 12.04.2024.

Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а відтак позов слід задовольнити.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини

За змістом довідки відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.02.2024 №434/15-24, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Жидачівською районною державною адміністрацією по Млиниській сільській раді, на підставі рішення ІІІ сесії другого скликання Млиниської сільської ради від 05.11.1994 та рішення VI сесії другого скликання Млиниської сільської ради від 17.05.1996 за ОСОБА_2 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 2,28 умовних кадастрових гектарів на території Млиниської сільської ради. Сертифікат серії ЛВ № 9795 зареєстрований 31.05.1997 за № 594. Інші правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності або право користування на вищезгадану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Жидачівського району за ОСОБА_2 у відділі не зареєстровано /а.с.13/.

Відповідно до заповіту від 14.08.1996, посвідченого держаним нотаріусом Ходорівської державної нотаріальної контори Кульчицьким А.І., ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було із чого воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла внучці, ОСОБА_1 /а.с.10/.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №75789669 від 12.02.2024 від ОСОБА_2 14.08.1996 посвідчено заповіт номер у спадковому реєстрі 1041651 /а.с.15/.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були ОСОБА_5 та ОСОБА_2 /а.с.6/.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 /а.с.7/.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Млиниською сільською Радою, 20.10.1998 у віці 86 років померла ОСОБА_2 /а.с.8/.

Згідно довідки виконавчого комітету Ходорівської міської ради Львівської області №740 від 22.11.2021 ОСОБА_2 дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 та була останнім членом двору. У виконкомі Бортниківської сільської ради заповіту від ОСОБА_2 не посвідчувалось. ОСОБА_1 дійсно вступила в управління спадковим майном бабусі в 6-ти місячний строк з дня її смерті, так як займалася похороном, в день похорон забрала ключі від будинку та особисті речі померлої. На даний час користується житловим будинком та земельною ділянкою. Заборони на відчуження та арешту на середню земельну частку (пай) немає /а.с.9/.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75789690 від 12.02.2024 інформація за параметрами пошуку ОСОБА_2 відсутня /а.с.12/.

Згідно постанови приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області №5 від 12.02.2024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. після смерті її бабці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на земельну частку (пай) на території колишньої Млиниської сільської ради Стрийського (колишнього Жидачівського) району, Львівської області, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем за заповітом якої була ї онука ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав /а.с.14/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства

Відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»відносини спадкування регулюються правиламиЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правилаЦК України(1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, спадкоємців за заповітом і за законом.

Згідно з ст. 524статті ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли іоскількивононе змінено заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно ст.549 ЦК УРСР 1963 року, діями, що свідчать про прийняття спадщини є: фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно дост. 553 ЦК УРСР 1963 рокуспадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідност. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»від 30травня 2008року за№ 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є особою в чию користь ОСОБА_2 складено заповіт, відтак остання є спадкоємицею за заповітом.

ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 2,28 умовних кадастрових гектарів, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, а отже вважається такою, що прийняла спадщину, відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963.

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право на спадкове майно не має можливості, відповідач проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, підставною і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади с. Голешів в особі Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 право на земельну частку (пай) розміром 2,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на території Млиниської сільської ради колишнього Жидачівського району Львівської області, яке належало останній на підставі Сертифіката на середню земельну частку (пай) серія ЛВ №9795, який зареєстрований 31.05.1997 за №594.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко