Постанова

від 03.04.2024 по справі 910/8312/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 910/8312/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ГУ ДПС у м. Києві: Слив`юк С.В. - відповідно до витягу з ЄДРПОУ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 (суддя Омельченко Л.В.), поміж іншого, відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором боржника на загальну суму 2 756 117,00 грн.

Судове рішення в оскаржуваній частині обґрунтоване неможливістю встановити як саме відбувалося нарахування заборгованості боржнику, оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано розрахунку заборгованості із зазначенням періоду нарахування сум податкового боргу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скарго в якій просило, зокрема, скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором до боржника на суму 2 750 749,00 грн та направити справу до Господарського суду міста Києва для повторного розгляду; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскарження боржником в окремому судовому провадженні вимоги кредитора, зокрема, податкового боргу, до порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого (ініціюючого) кредитора (кредиторів), не звільняє кредитора, вимога якого оспорена від обов`язку подати до господарського суду заяву про визнання і включення вимоги до реєстру вимог кредиторів.

На думку скаржника, хоча податкове повідомлення-рішення № 280150410 від 24.04.2023 на теперішній час є не узгодженим, це не є перешкодою для заявлення податковим органом кредиторських вимог, а для господарського суду - розгляду та оцінки цих вимог.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Листом № 910/8312/23/09.1-14/667/23 від 18.12.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Пантелієнко В.О. витребував матеріали справи № 910/8312/23 з Господарського суду міста Києва.

21.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8312/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 у справі № 910/8312/23 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору відхилено; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/8312/23 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 (з доданими до неї матеріалами) повернуто Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС.

01.02.2024 Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23; поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23; ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 скасувати в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором боржника на загальну суму 2 756 117,00 грн та прийняти нове судове рішення, яким кредиторські вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС задовольнити в повному обсязі; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі № 910/8312/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8312/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 до надходження матеріалів справи.

26.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8312/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 910/8312/23, поміж іншого, задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8312/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23; розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 призначено на 03.04.2024.

Явка представників сторін

03.04.2024 у судове засідання з`явився представник Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.

Інші учасники справи у судове засідання 03.04.2024 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 910/8312/23 була надіслана судом апеляційної інстанції в електронні кабінети учасників справи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документа.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 03.04.2024 представник Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просила її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 скасувати в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором до боржника на суму 2 750 749,00 грн та направити справу до Господарського суду міста Києва для повторного розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» у зв`язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості у розмірі 70 565 190,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі № 910/8312/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» у розмірі 70 765 190,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.

25.09.2023 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2 750 749,00 грн.

За наслідками розгляду, зокрема, вищевказаної заяви місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) визначено:

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Виходячи із спеціальних норм КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), тобто, грошові зобов`язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.

Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі № 910/8312/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» у розмірі 70 765 190,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ»; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.

28.08.2023 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ».

25.09.2023 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2 750 749,00 грн.

Вищевказана заява обґрунтована тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» обліковуються неузгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 750 749,00 грн.

На підтвердження зазначеного розміру заборгованості заявником надано:

- інформацію про неузгоджені грошові зобов`язання;

- копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі № 320/18695/23 про призначення розгляду справи по суті на 12 вересня 2023 року;

- копію податкового повідомлення-рішення № 00861220702 від 29.11.2021;

- розрахунок суми грошового зобов`язання;

- виписку з ЄДРПОУ.

Разом з тим, заявником не надано розрахунку заборгованості із зазначенням періодів нарахування сум податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ», а відтак із поданих кредитором документів неможливо встановити як саме відбувалося нарахування заборгованості боржнику.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість заяви Головного управління ДПС у м. Києві та відмову у визнанні останнього кредитором боржника.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/8312/23 залишити без змін.

3. Справу № 910/8312/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 15.04.2024 (у зв`язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В., Остапенка О.М. та Полякова Б.М. на підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко