Ухвала

від 15.04.2024 по справі 820/3119/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 квітня 2024 року м. Харків Справа № 820/3119/18

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Фоміна В.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод" (вх. № 918 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 у справі №820/3119/18, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В., повний текст рішення підписано 15.03.2024,

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків,

до Державного реєстратора відділу Державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича, м.Харків,

за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод", м.Харків,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль", м.Зміїв Харківської області,

Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, м.Харків,

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 (надалі - прокурор) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі - позивач) з позовом до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича (надалі - відповідач), за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод", Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, про скасування рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18346060 від 27.12.2016.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірне рішення державного реєстратора № 18346060 від 27.12.2016 винесено з порушеннями норм Закону, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі №820/3119/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2023 касаційну скаргу ТОВ "Харківський експериментальний завод" задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 скасовано, провадження у справі №820/3119/18 закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 справу №820/3119/18 передано до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 у справі №820/3119/18 задоволено позов. Скасовано рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18346060 від 27.12.2016. Стягнуто з Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича (61098, м.Харків, Комсомольське шосе, буд.52, код 04058775) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 1762,00грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод" звернулось 08.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 у справі №820/3119/18 та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване судове рішення ухвалене місцевим господарським судом 06.03.2024, повний текст якого складений 15.03.2024 (натомість скаржником в апеляційній скарзі помилково зазначено дату складання повного тексту рішення 17.03.2024), а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 04.04.2024. Проте, скаржник звернувся з даною апеляційною скаргою засобами електронного зв`язку 08.04.2024.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.

Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 5.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21.

Натомість, в апеляційній скарзі заявником не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 у справі №820/3119/18, в матеріалах апеляційної скарги також відсутнє письмове клопотання про поновлення такого строку.

Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та апелянт не порушує питання про поновлення цього строку, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, та з метою усунення вказаних недоліків апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення суду.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 8 частини другої, пунктом 4 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі має бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. До апеляційної скарги додаються: докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Проте, до матеріалів апеляційної скарги заявником в порушення вимог пункту 4 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не додано належних доказів на підтвердження дати отримання ним копії повного тексту оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції.

Таким чином, заявнику необхідно подати до суду докази отримання скаржником копії оскаржуваного рішення, зокрема, на підтвердження підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду в контексті приписів статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод" (вх. № 918 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 у справі №820/3119/18 без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод" (вх. № 918 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 у справі №820/3119/18 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О. Фоміна