Рішення

від 04.04.2024 по справі 904/12/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024м. ДніпроСправа № 904/12/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача: Брилевський А.Д. - самопредставництво;

від відповідача: Данилова Л.П. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро", м. Синельникове Дніпропетровської області

про стягнення 1 433 661,54 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС з позовом та з урахуванням заяви від 06.02.2024 про виправлення описки просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" завдані державі збитки в сумі 1433661,54 грн внаслідок засмічення земельних ресурсів.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21504,92 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обрунтовані порушенням відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підтвердження чого позивачем надано акт № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022, складений за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

22.01.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та вважає його такими, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідач зазначає, що виявлене позивачем під час планової перевірки засмічення земельної ділянки не підтверджено доказами щодо можливого настання від цього негативних наслідків, зокрема шкоди, оскільки перевірка проходила в період початку військової агресії на території України під час хаосу і масового руху громадян.

Відповідач наголошує на тому, що факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і, як наслідок, для виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення земель є таке засмічення, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. При цьому відповідач посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 906/6/18, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17. Документи, надані позивачем, не підтверджують того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25.10.2018 у справі № 905/31/17 та від 22.11.2018 у справі № 922/3507/16, відповідач зазначає, що забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Додатково відповідач зауважує, що виявлене Інспекцією засмічення було усунено в день перевірки в повному обсязі, а тому вважає, що підстави для стягнення збитків є недоведеними.

Крім того, відповідач указує на те, що 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" № 303 (далі - Постанова № 303), відповідно до пункту 1 якої припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Згідно з пунктом 2 Постанови № 303 протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов`язань України.

Плановий захід державного нагляду (контролю) у вигляді планової перевірки підприємства відповідача був призначений наказом № 141-ТП від 20.01.2022 "Про проведення планового заходу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (код ЄДРПОУ: 31802641), місцезнаходження юридичної особи: пров. Уютний, 10-А, місто Синельникове, Дніпропетровська область, 52500". Пунктом 1 цього наказу терміни планової перевірки визначені з 22.02.2022 по 07.03.2022. Тобто, зазначені строки охоплюються періодом воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", а тому перевірка підлягала припиненню з дати введення воєнного стану в Україні - з 24.02.2022.

За вказаних обставин відповідач вважає неправомірним пред`явлення вимоги про відшкодування збитків на підставі перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства України.

Не погодившись із доводами відповідача, викладеними у відзиві, позивач 31.01.2024 подав до суду відповідь на відзив.

Спростовуючи доводи відповідача, позивач заявляє про те, що наведені відповідачем висновки Верховного Суду не можуть прийматися до уваги з огляду на таке.

У постанові від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17 Верховний Суд дійсно зробив висновок про те, що позивачем не доведено, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. При цьому позивач звертає увагу на те, що Порядок організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства № 464, на який посилається Верховний Суд, скасовано розпорядженням постанови Кабінету Міністрів України № 169-р від 10.03.2017. Крім того, в постанові йдеться про те, що в акті перевірки в порушення п. 4.15 цього ж Порядку відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів деревини саме на відкритому ґрунті.

Натомість у справі, що розглядається, до позовної заяви додано акт перевірки, в якому вказано, що відходи знаходяться на земельній ділянці без твердого суцільного покриття. З акта перевірки, в якому йдеться про земельну ділянку, і так слід розуміти, що вона є ґрунтовою без твердого суцільного покриття. А для того, щоб відрізнити земельну ділянку без покриття від заасфальтованої земельної ділянки, не потрібно спеціальних знань та не потрібно проводити будь-яких додаткових досліджень, оскільки це може визначити будь-яка особа. Тому, позивач не погоджується з думкою відповідача щодо необхідності додаткового дослідження та підтвердження того, що відходи знаходяться саме на відкритому ґрунті, а не на будь-якому іншому.

Позивач указує, що постанова Верховного Суду у справі № 909/6/18, на яку посилається відповідач, аналогічна постанові № 904/6886/17. Отже, висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані у даному випадку.

Стосовно постанови № 905/31/17 від 25.10.2018 позивач зазначає, що за висновком Верховного Суду засмічення земельної ділянки може бути підтверджено актом перевірки без заперечень. Саме такими доказами й підтверджено факт засмічення земельної ділянки, оскільки зауваження (заперечення) до акта щодо встановленого факту засмічення земельної ділянки не надходили.

Позивач вважає, що не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу. Навпаки, відповідач повинен довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Наведене відповідає презумпції вини правопорушника у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.09.2019 у справі № 922/1699/15.

Позивач наголошує на тому, що мета природоохоронного законодавства - запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, оскільки будь-яке порушення вимог природоохоронного законодавства може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Поводження з відходами потребує спеціальних методів і засобів, чого не дотримано відповідачем. Обчислюючи розмір завданих державі збитків, Інспекція керувалася відповідною Методикою № 171, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України. Для нарахування збитків передбачено лише прості незмінні коефіцієнти, а такого коефіцієнта як негативні наслідки для навколишнього середовища не передбачено та й не може передбачатися. Тож, на думку позивача, завдані державі збитки внаслідок засмічення земельної ділянки підтверджені матеріалами справи.

Також позивач не погоджується з доводами відповідача щодо протиправності проведеної перевірки, обґрунтованими посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану". Позивач указує, що перевірка проводилася з 22.02.2022 по 04.03.2022, тобто до введення мораторію на проведення перевірок.

Крім того, позивач зауважує, що перевіркою зафіксовано й інші порушення відповідачем природоохоронного законодавства, зокрема, видимі ознаки забруднення ґрунту відходами згоряння твердого палива поруч з адміністративним корпусом в районі котельні (кадастровий номер земельної ділянки 1213000000:01:117:0004) та знесення зелених насаджень (клен, каштан) до ступеня припинення росту у кількості 5 дерев.

Розмір шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земельних ресурсів, а саме перевищення вмісту органічних речовин та щільного залишку в порівнянні з контрольним вмістом, склав 3286,81 грн, а внаслідок незаконного видалення зелених насаджень - 21000,00 грн.

З метою відшкодування вказаних збитків позивачем були пред`явлені претензії № 7/182-ПР від 17.08.2022 на суму 3286,81 грн та № 2.5/101-ПР від 19.04.2022 на суму 21000,00 грн, які відповідачем добровільно задоволені.

Відтак, позивач вважає наявними правові підстави для стягнення з відповідача завданої державі шкоди.

13.02.2024 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, які за своїм змістом аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2024; відповідачу запропоновано подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

24.01.2024 відповідач подав клопотання про витребування копій матеріалів кримінального провадження № 12022041390000542 від 08.09.2022 щодо перевірки фактів засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004. Заявлене клопотання заявник обгрунтовує необхідністю підготовки юридичної позиції захисту відповідачем своїх інтересів.

Протокольною ухвалою суду від 06.02.2024 підготовче засідання відкладено на 22.02.2024.

13.02.2024 відповідач подав до суду повторне письмове клопотання про витребування копій матеріалів кримінального провадження № 12022041390000542 від 08.09.2022 щодо перевірки фактів засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004, яке обґрунтовано тими ж підставами, що й попереднє клопотання.

16.02.2024 до суду надійшло письмове клопотання відповідача про долучення до справи копії постанови слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 28.12.2022 про закриття кримінального провадження № 12022041390000542 від 08.09.2022 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

За результатом обговорення поданих клопотань протокольною ухвалою від 22.02.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотань про витребування копії кримінального провадження; клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови слідчого від 28.12.2022 судом задоволено.

Ухвалою суду від 22.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

13.03.2024 від представника позивача Братухіна О.Ю. надійшла заява, в якій останній просить надати йому можливість приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.03.2024 у задоволенні заяви представника позивача Братухіна О.Ю. щодо судового засідання, призначеного на 19.03.2024, відмовлено за відсутності у суду технічної можливості. Разом з тим судом задоволена указана заява щодо забезпечення його участі в режимі відеоконференції у всіх наступних засіданнях суду.

За вказаних обставин у судове засідання 19.03.2024 представник позивача не з`явився.

Ухвалою суду від 19.03.2024 відкладено розгляд справи на 04.04.2024, представнику позивача забезпечена можливість участі у призначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 04.04.2024 представники сторін надали пояснення по суті спору, аналогічні викладеним у поданих ними до суду заявах по суті справи.

За наслідком судового засідання 04.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2022 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 521 від 29.11.2021, та Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України № 383 від 15.11.2020, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Інспекція, позивач) № 141-ТП від 20.01.2022, направлення Інспекції на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 4-112-25 від 21.01.2022 посадовими особами Інспекції у період з 22.02.2022 по 04.03.2022 була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (далі - відповідач, ТОВ "Синельникове-Агро").

22.02.2022 перед початком здійснення заходу посадовими особами Інспекції вручено направлення директору ТОВ "Синельникове-Агро" Федорцю В.І. та внесено запис про перевірку до відповідного журналу. В цей же день обстежено територію підприємства відповідача.

За результатом заходу державного нагляду (контролю), проведеного державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Висильєвою А.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю директора ТОВ "Синельникове-Агро" Федорця В.І. та головного інженера підприємства Стадник М.В., складено комісійний акт № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022 (а.с. 16 - 30).

У ході обстеження території ТОВ "Синельникове-Агро" Інспекцією встановлено факт засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004, яка розташована за адресою: провулок Уютний, 10-А, м. Синельникове Дніпропетровської області, відходами підприємства, а саме:

- поруч з адміністративним корпусом в районі котельні, на земельній ділянці без твердого суцільного покриття встановлено факт розміщення відходів згоряння твердого палива;

- навпроти резервної лінії, на земельній ділянці без твердого суцільного покриття встановлено факт розміщення зернових відходів, відходів деревини та відходів поліетилену, що є порушенням вимог статті 35 Закону України "Про охорону земель", статті 164 Земельного кодексу України та статей 17, 33 Закону України " Про відходи".

Опис фактичних обставин указаного порушення вимог природоохоронного законодавства наведено в пункті 13 акта № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022, який не містить даних про площу засмічених земельних ділянок, відомостей про негативні наслідки, що настали в результаті порушення вимог законодавства або про ризики настання таких наслідків від провадження відповідачем господарської діяльності (а.с. 27).

У пункті 21 акта № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022 зазначено, що договори стосовно передачі виробничих відходів, які утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємства, для подальшого видалення чи утилізації зі спеціалізованими організаціями, що мають відповідні дозволи та ліцензії, відсутні. Інформація щодо кількості та видів відходів, які утворилися на підприємстві протягом 2019 - 2022 років, а також щодо подальшого поводження з ними, в ході перевірки не надана. Заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюються. Відтак, підприємством не забезпечуються вимоги щодо видалення та розміщення відходів екологічно безпечними методами та не забезпечуються вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища. Наведені обставини, що мають наслідком забруднення земельних та водних ресурсів, забруднення атмосферного повітря, а також створюють ризик порушення вимог щодо поводження з відходами, становлять порушення статей 17, 32, 33, 34 Закону України " Про відходи", статей 20-2, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статей 8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Акт № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022 підписаний державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Висильєвою А.В., Карецькою О.Ю., Мурзаєвою О.В.

В акті міститься відмітка про те, що за згодою директора підприємства Федорця В.І. цей акт направлено засобами електронного зв`язку на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тимчасовим припиненням діяльності Укрпошти.

Факт направлення Інспекцією акта № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022 на електронну адресу відповідача sin-agro@ukr.net підтверджується наявними в матеріалах справи скріншотами з електронної пошти позивача та не оспорюються відповідачем (а.с. 50 - 52).

Також у матеріалах справи міститься додаток до акта планової перевірки № 162/2.5-7/22 від 22.02.-04.03.2022, складений одноосібно державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Висильєвою А.В., відповідно до якого земельні ділянки, на яких розміщені відходи, мають наступні кількісні показники:

- площа земельної ділянки без твердого суцільного покриття поруч з адміністративним корпусом у районі котельні, на якій встановлено факт розміщення відходів згоряння твердого палива, становить 2,5х3,5 м, товщина відходів 0,5 м;

- площа земельної ділянки без твердого суцільного покриття, навпроти резервної лінії, на якій встановлено факт розміщення зернових відходів, відходів деревини та відходів поліетилену, становить 17х12 м, товщина відходів 0,8 м (а.с. 49).

За змістом додатку до акта планової перевірки № 162/2.5-7/22 від 22.02.-04.03.2022 заміри проводилися спеціальним мірним приладом - держповіреною рулеткою № 1 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10.12.2021 терміном дії до 10.12.2022). Об`єм відходів встановлено за об`ємними характеристиками цих відходів через добуток площі та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначено вимірюванням.

З метою усунення виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) недоліків Інспекцією складено припис № 162/2.5-7/22 від 14.03.2022, який направлено на електронну адресу ТОВ "Синельникове-Агро" sin-agro@ukr.net (а.с. 54 - 60).

Листами № 4-1682-25 від 05.04.2022 та № 4-1778-25 від 12.04.2022 позивач запрошував відповідальних посадових осіб ТОВ "Синельникове-Агро" з`явитися до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу для надання пояснень за фактами виявлених порушень 08.04.2022 об 11:00 год та повторно 15.04.2022 об 11:00 год, на які відповідач не відреагував.

Листом № 4-3373-25 від 14.07.2022 Інспекція звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням надати інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1213000000:01:117:0004), що знаходиться за адресою: провулок Уютний, 10-А, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, яка є необхідною для визначення розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів ТОВ "Синельникове-Агро" (а.с. 64-65).

У відповідь на звернення Інспекції Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області у листі № 11-4-0.10-3133/2-22 від 27.07.2022 повідомило, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004, яка розташована за адресою: м. Синельникове, провул. Уютний, 10-А, становить 21877213,56 грн (а.с. 66), що за розрахунком позивача за 1кв.мстановить 231,16 грн.

На підставі фактів, установлених в акті № 162/2.5-7/22 від 04.03.2022, Інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки через порушення природоохоронного законодавства України ТОВ "Синельникове-Агро", на суму 1433661,54 грн (а.с. 69-70).

Розрахунок розміру шкоди виконано за формулою 6 пункту 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міндовкілля № 241 від 04.11.2020) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 за № 285/2725, а саме Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засмічення земельної ділянки відходами дорівнює 15;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки, кв.м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (зі змінами);

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (зі змінами).

В основу розрахунку розміру шкоди покладено: нормативну грошову оцінку 1 кв.м земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004, що знаходиться за адресою: провулок Уютний, 10-А, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, у розмірі 231,16 грн, який визначено позивачем за даними Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області в його листі № 11-4-0.10-3133/2-22 від 27.07.2022 про нормативну грошову оцінку указаної земельної ділянки; площу засмічених земельних ділянок: 8,75 кв.м (2,5х3,5 = 8,75) та 204 кв.м (17х12 = 204).

Так, за розрахунком Інспекції шкода за засмічення відповідачем земельної ділянки поруч з адміністративним корпусом у районі котельні відходами згоряння твердого палива становить 18962,34 грн (0,5 х 15 х 231,16 х 8,75 х 1,25 х 1,0 = 18962,34), а за засмічення земельної ділянки навпроти резервної лінії зерновими відходами, відходами деревини та поліетилену - 1414699,20 грн (0,5 х 15 х 231,16 х 204 х 4,0 х 1,0 = 1414699,20), що разом становить 1433661,54 грн (18962,34 + 1414699,20 = 1433661,54).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією (лист № 2.5/181-ПР від 17.08.2022), в якій просив останнього добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, в сумі 1433661,54 грн у місячний термін з дня одержання претензії (а.с. 67 - 73).

Відповідач залишив претензію без реагування, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є встановлення наявності або відсутності факту засмічення відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004 та правових підстав для відшкодування збитків, у тому числі у визначеному позивачем розмірі.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, серед іншого, Законами України "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", Земельним кодексом України тощо.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлено вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, за змістом якої вказані особи зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 33 цього Закону зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Статтею 43 Закону України "Про відходи" (чинною в період спірних правовідносин) передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

За приписами статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Указана норма кореспондується з положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно з підпунктом ґ) частини першої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту б) частини першої статті 91 цього Кодексу на власників земельних ділянок покладається обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, а за змістом пункту б) частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Обов`язок доказування відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Окрім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 171 від 27.10.1997 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики (з подальшими змінами) землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5 Методики).

Відповідно до зазначених приписів природоохоронного законодавства необхідною умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, сам факт наявності сміття (відходів згоряння твердого палива, зернових відходів, деревини та поліетилену) не є достатнім для того, щоб вважати земельну ділянку засміченою і, відповідно, бути підставою для виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земельної ділянки, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Наведені висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17.

Розміщення на земельній ділянці сміття органічного походження у вигляді зернових відходів та деревини, а також відходів згоряння твердого палива та поліетилену, не є беззаперечним свідченням того, що таке сміття/відходи можуть призвести до забруднення земельних ресурсів. Указане твердження підлягає доказуванню.

Матеріали перевірки та справи не містять відомостей, які б підтверджували висновок про те, що такі відходи призвели або можуть призвести до забруднення землі. Зокрема, відсутні матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб, протоколи вимірювань тощо.

Отже, позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення земельної ділянки, чого останнім зроблено не було.

При цьому суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні й будь-які докази (план-схема земельної ділянки тощо), за допомогою яких можна було б встановити місцезнаходження на земельній ділянці відходів, виявлених Інспекцією під час проведення перевірки, що свідчить про недоведеність позивачем факту знаходження цих відходів на відкритому ґрунті.

Також під час вирішення подібних спорів суд має надавати оцінку, в тому числі, розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п. 5.2 Методики).

Пунктом 5.3 Методики визначено, що віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Згідно з пунктом 5.4 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6), яку й використав позивач при розрахунку шкоди: Ршз = А x Б x Гоз x Пдз xКзз x Кег.

При цьому коефіцієнт Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м, повиненен бути застосований з використанням інформації на підставі належних та допустимих доказів, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який за змістом пункту 5.5 Методики видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.

Коефіцієнт Кег - еколого-господарське значення земель визначається за додатком 2 Методики.

Значення коефіцієнта Кег - еколого-господарського значення земель приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 до Методики.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (Кег) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів (п. 5.7.1 Методики).

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи Держгеокадастру (п. 5.7.2 Методики).

Відповідно до пункту 5.8 Методики форма розрахунку наведена в додатку 7, приклад розрахунку - в додатку 10.

За змістом пунктів 5.2, 5.7.2 Методики показники нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, та віднесення земельної ділянки до певної категорії земель, що впливає на розмір коефіцієнта еколого-господарського значення земель у розрахунку, мають бути підтверджені належними доказами, визначеними законом.

У преамбулі до Закону України "Про оцінку земель" визначено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Всупереч наведеним правовим нормам розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 11-4-0.10-3133/2-22 від 27.07.2022, який до того ж не містить даних щодо площі земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004, що унеможливлює перевірку правильності визначеного позивачем розміру нормативної грошової оцінки за 1 кв.м указаної земельної ділянки.

Також у матеріалах справи відсутня й довідка органу Держгеокадастру про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:117:0004 до певної категорії земель, без якої неможливо перевірити правильність застосування позивачем показника 1 для коефіцієнта Кег.

Відтак, наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які не підтверджені належними доказами.

Отже, позивачем не доведено заявлений ним до стягнення розмір шкоди.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в додатку 7 до Методики наведено Приклад розрахунку

розміру шкоди від забруднення мазутом земель транспорту, а сама Форма розрахунку розміру шкоди від засмічення земель міститься у додатку 9 до Методики, пункт 4 якого визначає, що коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 300.

Разом з тим у пункті 4 Прикладу розрахунку розміру шкоди від засмічення земель, що є додатком 10 до Методики, коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами визначено у розмірі 15, який застосовано Інспекцією для здійснення розрахунку заявленої до стягнення з відповідача шкоди.

За таких обставин суд вважає, що надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також не доводять розміру завданої шкоди, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує таке.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив судовий збір у сумі 21504,92 грн й сплатив його відповідно до платіжної інструкції № 968 (внутрішній номер 316883332) від 20.12.2023 (а.с. 74). При цьому судовий збір визначено позивачем за ставкою 1,5 відсотка ціни позову за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1433661,54х1,5% = 21504,92) без урахування приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Тому, належним до сплати судовим збором у цій справі є 17203,94 грн (21504,92х0,8 = 17203,94). Надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 4300,98 грн (21504,92 - 17203,94 = 4300,98), який згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий позивачу ухвалою суду за його клопотанням.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 17203,94 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" про стягнення збитків у сумі 1433661,54 грн внаслідок засмічення земельних ресурсів.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 17203,94 грн за подання позову покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.04.2024.

Суддя І.І. Колісник