Рішення

від 02.04.2024 по справі 904/4126/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024м. ДніпроСправа № 904/4126/23

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Костікова Є.В.;

від відповідача: Рисін О.О.

ПРОЦЕДУРА

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 270 243, 07 грн, з яких: за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 у розмірі 232 010, 20 грн, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2023 у розмірі 314, 33 грн, сума збитків від інфляції у розмірі 31 991, 46 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви та надати суду докази надсилання на адресу відповідачу позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" 14.08.2023 подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4126/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшов відзив та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення третіх осіб.

06.09.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла відповідь на відзив.

13.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшли письмові заперечення.

13.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшло клопотання про призначення економічної експертизи.

Ухвалою суду від 15.09.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 04.10.2023.

18.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20.09.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

22.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи та відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від від 09.10.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/4126/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.11.2023 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2023.

16.11.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшли заперечення на призначення експертизи.

29.11.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 29.11.2023 Клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задоволено клопотання про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2514/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

05.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшли додаткові письмові пояснення.

05.12.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшли письмові заперечення проти додаткових пояснень.

Ухвалою суду від 05.12.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпитер" в задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи відмовлено. Підготовче засідання відкладено в межах розмуного строку до 18.12.2023.

11.12.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання долучення доказів до матеріалів справи.

14.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з наданням Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпитер» додаткового часу для виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі № 904/4126/23 в частині надання письмових пояснень на акт звірки позивача та контр-розрахунок.

18.12.2023 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання про надання доказів.

18.12.2023 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 16.01.2024.

03.01.2024 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшли письмові пояснення.

15.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшли додаткові пояснення у справі.

16.01.2024 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2024.

17.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшли письмові пояснення.

29.01.2024 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання про витребування доказів.

В підготовче засідання 06.02.2024 з`явились представники сторін, надали усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 06.02.2024 підготовче засідання відкладено в межах розумного строку до 05.03.2024 та задоволено клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про витребування доказів задоволено.

01.03.2024 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання на виконання вимог ухвали від 06.02.2024.

04.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР" надійшов лист на виконання ухвали від 06.02.2024.

05.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшло клопотання про відкладення, у зв`язку з наданням часу представника відповідача для підготовки та подання до письмових заперечень (пояснень) щодо наданих позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР" документів.

Ухвалою суду від 05.03.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 20.03.2024.

20.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні від 20.03.2024 оголошено перерву до 02.04.2024.

21.03.2024 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи № 904/4126/23.

27.03.2024 від Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентразиції» ДОР надійшла заява про долучення доказів на виконання умов ухвали від 06.02.2024.

01.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер" надійшли пояснення.

В судове засідання 02.04.2024 з`явилися представники сторін.

В ході судових засідань 20.03.2024 та 02.04.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 02.04.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем індивідуального договору про надання послуги теплопостачання від 05.10.2021, який є публічним договором про надання послуг з постачання теплової енергії в частині своєчасного розрахунку за надані послуги.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях

Відповідач в частині позовних вимог у розмірі 53 003, 40 грн визнає позовні вимоги, в частині 9 329, 32 грн просить закрити провадження у справі, у зв`язку з частковою оплатою, а в іншій частині просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «Юпитер» було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 11058 від 27.09.2017, який відповідно до п. 9.1 договору продовжує діяти до 06.09.2023.

Щодо індивідуального договору, то відповідач стверджує, що ним не вчинялися будь-які дії, які свідчили про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, доказів сплати рахунків за надані послуги.

Листом за вих. № 3 від 15.05.2023 TOB «ЮПИТЕР» повідомляло позивача про те, що воно не приєдналося до індивідуального договору від 05.11.2021 і не може приєднатися раніше 07.09.2023 поки є діючим Договір купівлі-продажу теплової енергії № 11058 від 27.09.2017.

Отже, ТОВ «ЮПИТЕР» не надавало вільного волевиявлення на приєднання до Індивідуального договору, а отже він не є обов`язковим для відповідача, оскільки не передбачає в тому числі юридичну рівність з позивачем.

Також всі платежі, які за період існування заборгованості перед позивачем, відповідач здійснював з посиланням саме на Договір від 27.09.2017, що безпосередньо підтверджується призначеннями платежів, зазначених в платіжних інструкціях.

Позивач не надав до позову жодних додаткових угод до Договору від 27.09.2017, отже його умови є обов`язковими для обох сторін і повинні братися, як підстава розрахунку вартості наданих позивачем і спожитих відповідачем об`ємів Гкал.

Крім того, розрахунок позивача також не може бути належним і допустимим доказом у справі, оскільки розрахований без урахування того теплового навантаження, яке може фізично спожити нежитлове приміщення відповідача, в тому числі з урахуванням Розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень магазину непродовольчих товарів «ЮПИТЕР», зробленого самим позивачем ще в 2017 році. Позивач не доводить, що у відповідача будь-що змінилося порівняно з 2017 роком, що відповідач фізично має можливість споживати теплопостачання, яке в 10 разів і більше перевищує ті норми, які зазначені у Договорі.

Відповідач, визнаючи наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі 41 107, 62 грн зазначає, що дана заборгованість виникла через те, що у зв`язку з запровадженням в Україні з 12.03.2020 карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", який діяв до 30.06.2023, та в зв`язку з тим, що Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідач фактично не міг здійснювати свою господарську діяльність, а тому відповідно не мав можливості своєчасно виконувати свої зобов`язання перед позивачем і тому визнає дані позовні вимоги лише частково, а саме інфляційні втрати за період з січня 2022 по травень 2023 в сумі 9 944, 10 грн, та 3 % річних за період з 04.01.2022 по 11.07.2023 в сумі 1 951, 68 грн, а в іншій частині за аналогічні періоді, зазначені в позові інфляційні втрати в сумі 22 047, 36 грн та 3 % річних в сумі 3 975, 40 грн вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач також просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі до 31.07.2024, оскільки розстрочення виконання рішення суду надасть ТОВ «ЮПИТЕР» можливості уникнути банкрутства та виконати судове рішення шляхом сплати на користь позивача суми заборгованості, при цьому намагаючись повністю виконувати поточні зобов`язання перед позивачем, які можуть виникнути вже в жовтні 2023 року, а строк розстрочення не є тривалим і не може визнаватися надмірним для позивача, оскільки становить менше одного року.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач не погоджується з викладеними обставинами у відзиві на позовну заяву.

Стосовно дії Договору № 11058 старої редакції від 27.09.2017 позивач зазначає, що даний договір припинив свою дію.

Припинення умов Договору № 11058 старої редакції відбулося, у зв`язку і з кардинальними змінами у законодавстві України у сфері врегулювання правовідносин під час надання житлово-комунальних послуг для споживачів багатоквартирних будинків, у зв`язку із набуттям чинності Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05 жовтня 2021 року, який набув чинності 05.11.2021 поява якого (індивідуального договору) була зумовлена змінами в законодавстві.

За вказаних вище обставин, а також неприпустимості існування в одному багатоквартирному будинку двох видів договорів (старих і нових щодо однієї й тієї ж комунальної послуги) Договір № 11058 від 27.09.2017 купівлі-продажу теплової енергії припинив свою дію.

Таким чином, з 05.11.2021 розрахунки за спожиті послуги з постачання теплової енергії на нежитлове приміщення вбудоване у багатоквартирний будинок здійснюються відповідно до публічного Договору приєднання, а саме Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.11.2021, а договір купівлі-продажу теплової енергії № 11058 від 27.09.2017 вважається таким, що втратив чинність в частині постачання теплової енергії, але в будь-якому випадку до виконання фінансових зобов`язань.

Тариф по одиниці вимірювання обсягу (гігакалорії) затверджений рішенням Криворізької міської ради про тарифи № 530 від 22.10.2021, плату за абонентське обслуговування затверджено наказом № 712 КПТМ «Криворіжтешюмережа» від 03.11.2021 «Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (зі змінами).

Вказані нормативно-правові акти є чинними, нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії здійснювалися позивачем безперервно та в правовий спосіб, так як тарифи є затвердженими згідно приписів чинного законодавства, індивідуальний договір укладався також відповідно до приписів нормативно-правових актів.

Тому, будь-які розрахунки (контррозрахунки), складені та долучені відповідачем до відзиву, не повинні до уваги.

Стосовно залишення без задоволення суми у розмірі 19 027, 23 грн, слід зазначити, що вказана сума не заявлена у позовних вимогах, а відображена у розрахунку за для пояснення того, що проплати здійснені відповідачем у першу чергу перенаправлялися для погашення заборгованості за минули періоди. Тобто сума у розмірі 19 027, 23 грн вже сплачена відповідачем.

Проти розстрочення рішення КПТМ «Криворіжтепломережа» заперечує.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПИТЕР» (далі відповідач, Споживач), є співвласником багатоквартирного будинку № 22 по пр. Гагаріна, у м. Кривому Розі, в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення, загальною площею 289 кв. м.

Зазначене підтверджується Свідоцтвом про власність від 25.09.1995 реєстраційний № 30 виданого на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого в Третій державній нотаріальній конторі м. Кривий Ріг за № 1-3938 від 22.09.1995 (арк. с. 8, том 1).

Будинок № 22 по пр. Гагаріна є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

27.09.2017 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер» було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 11058.

Відповідно до пункту 1.1 договору теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач-покупець сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Постачальник відпускає Споживачеві теплову енергію на об`єкти, вказані в таблиці № 2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 06 вересня 2017 року по 06 вересня 2018 року (див. таблиця № 1, № 2). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії Договору (пункт 1.4).

Згідно з таблицею № 1 об`єктом теплоспоживання є нежитлове приміщення, а саме, магазин непродовольчих товарів "Юпитер", що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна 22.

Площа приміщення 289 кв. м була зафіксована сторонами у договорі купівлі-продажу теплової енергії № 11058 від 27.09.2017.

Цей договір діє з 06 вересня 2017 року по 06 вересня 2018 року і вважається щорічно продовженим. Договір може бути розірваний у разі: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення судом; ліквідації однієї із сторін; наявності затвердженого акту про відключення об`єкту тепло споживання у відповідності з Порядком відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений Наказом Мінітерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4. (пункт 9.1). При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).

Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна.

Отже, після 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпитер" продовжилися відповідно до приписів Розділу IV Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Індивідуального договору, текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ "Криворіжтепломережа" від 05.10.2021).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з пунктом 11 індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Пунктом 16 індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

В пункті 30 індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 31 індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

Відповідно до пункту 34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).

Згідно з п. 54 Індивідуального договору у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.

Припинення дії даного договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 Індивідуального договору).

На виконання умов зазначеного договору Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії відповідачу протягом всього періоду передбаченого договором та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, Актами прийому-передачі теплової енергії, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами (арк. с. 12-41, том 1).

Вказані рахунки-фактури були направлені на адресу відповідача та отримано ним, що підтверджується рекомендованими відправленнями, реєстрами рахунків-фактур, актів приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та актів приймання-передачі товарної продукції, списком рекомендованих листів.

Тарифи передбачено за період з 25.10.2021 по теперішній час тариф за 1 Гкал 5 065, 99грн (з ПДВ) (рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за теплову енергію за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 склала 232 010, 20 грн.

Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №928.

Відповідно до п.п. 36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Згідно з розрахунком позивача сума абонентського обслуговування за період 05.11.2021 по 30.04.2023 складає 314, 33 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 11058/14213 (вих. № 1802/13 від 31.03.2023) про сплату заборгованості (арк. с. 63-64 том 1).

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 у розмірі 232 010, 20 грн, позивач просить суд стягнути заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 по 30.04.2023 у розмірі 314, 33 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 991, 46 грн та 3% річних у розмірі 5 927, 08 грн.

Після звернення позивача до суду, сторонами надано докази часткової оплати заборгованості відповідачем у розмірі 14 730, 89 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1159 від 31.07.2023 на суму 5 401, 57 грн та № 1171 від 29.08.2023 на суму 9 329, 32 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок укладання договору покладено на споживача.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперервно, за винятком часу перерв.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 634 Цивільного Кодексу України, договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.

Враховуючи, що в умовах договору та за умови приєднання до мереж постачання відповідач користувався та користується послугами, тому у відповідача виникло зобов`язання перед КПТМ Криворіжтепломережа.

Щодо суми основного боргу

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» від 02.05.2005 № 2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;

місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Отже, обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, є те, що теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

У офіційному виданні «Голос України» № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі Закон).

Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статтею 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 даного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 3, 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Так, 01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Згідно з цим Законом внесено низку змін до Законів України що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі і до Закону України Про житлово-комунальні послуги, зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У частині 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

За приписами ч.5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

05.10.2021, на виконання вимог Закону, КПТМ «Криворіжтепломережа» оприлюднило на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Згідно з п. 1 оприлюдненого КПТМ Криворіжтепломережа Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПИТЕР» (далі відповідач, Споживач), є співвласником багатоквартирного будинку № 22 по пр. Гагаріна, у м. Кривому Розі. В якому має на підставі права власності нежитлове приміщення, загальною площею 289 кв. м. Вказана площа приміщення була зафіксована сторонами у договорі купівлі-продажу теплової енергії № 11058 від 27.09.2017, що підтверджується Свідоцтвом про власність від 25.09.1995 реєстраційний № 30 виданого на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого в Третій державній нотаріальній конторі м. Кривий Ріг за № 1-3938 від 22.09.1995 (арк. с. 8, том 1).

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку.

Будинок № 22 по пр. Гагаріна є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

У визначений нормативними актами строк співвласниками вищезазначеного житлового будинку, та безпосередньо відповідачем, як власником нежитлового приміщення у цьому будинку, не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії КПТМ «Криворіжтепломережа».

Таким чином, з урахуванням аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (05.10.2021), типовий індивідуальний договір між КПТМ «Криворіжтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпитер» є укладеним з 05.11.2021 в силу вимог Закону.

Одночасно, відповідно до абз. 1 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону від 03.12.2020 № 1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Системний аналіз вищевикладених обставин та положень наведених норм дає підстави для висновку, що в силу положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з дати укладення Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в порядку статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари № 11058 від 27.09.2017, укладений між сторонами до введення в дію вказаного Закону, є припиненим.

При цьому, суд наголошує, що відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Щодо отримання послуг з теплової енергії суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Згідно з п. 32 типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 36 договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

Згідно з п. 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

В п. 41 договору зазначені обов`язки споживача, зокрема, оплачувати за надану послугу необхідно за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Статтею 14 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Тепло транспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

З урахуванням наведених правових норм, незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу п.п. 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.

Тарифи передбачено:

- за період з 25.10.2021 по теперішній час тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п. 1.1.4 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень Індивідуального договору та приписів ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту;

- абонентської плати.

Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 №928.

Згідно з пунктом 30 договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовнозмінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Розмір плати за абонентське обслуговування:

- за період з 05.11.2021 по 30.11.2021 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22, 05 грн (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 03.11.2021 № 712 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2021 по 30.06.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22, 05 грн (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.11.2021 № 791 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.07.2022 по 30.11.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17, 87 грн (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.06.2022 № 394 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2022 по теперішній час без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17, 70 грн (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 29.11.2022 № 773 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії").

Як вбачається з матеріалів справ, позивачем надано до позову відомості теплопостачання за спірний період до будинку, в тому числі нежитлового приміщення відповідача, в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції - відомість реєстрації параметрів, одиницю виміру господарської операції - Гкал; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Також до позову надані в якості доказу акти приймання-передачі теплової енергії безпосередньо відповідачу, якими підтверджено передачу відповідачу теплової енергії в загальному обсязі 50, 7 Гкал.

Акти про подачу теплової енергії до житлового будинку та Акти про припинення подачі теплоносія житлового будинку, підтверджують факт подання теплоносія до самої споруди, а рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами у відповідності до п.п. 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин). Включення та відключення систем теплоспоживання здійснюються за графіком, узгодженим з теплопостачальною організацією.

Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку по проспекту Гагаріна, 22, як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення, а саме: Магазину непродовольчих товарів «Юпитер»» у цьому будинку, згідно площі приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою.

При цьому для відповідача тариф обрано вірно - для потреб категорії "інші споживачі", оскільки він не відноситься ні до категорії населення, ні до категорії бюджетні організації, ні до категорії релігійні організації.

Таким чином, позивачем надано детальний розрахунок теплової енергії отриманої відповідачем у зазначений період з урахуванням тарифу (грн/Гкал-5065, 99) на загальну суму 279 244, 71 грн, яку останній оплатив частково на суму 46 920, 18 грн, внаслідок чого заборгованість становить 232 324, 53 грн.

Також суд наголошує, що згідно наказу КПТМ «Криворіжтепломережа» № 712 від 03.11.2021, в редакції наказу від 30.11.2021 № 791, від 30.06.2022 № 394, від 29.11.2022 № 773, нараховано з 05.11.2021 плату за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі 22, 05 грн (з ПДВ), 22.05 грн. (з ПДВ), 17, 87 грн (з ПДВ), 17, 70 грн (з ПДВ).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн/Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Так, за спірний період з листопада 2021 року по травень 2023 року позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування у розмірі 314, 33 грн.

Зазначені суми заборгованості з оплати тепла та за абонентське обслуговування включені у рахунки, що направлялись відповідачу, що підтверджено рахунками та поштовим повідомленням про вручення/невручення відправлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за отримані послуги у період: листопад 2022 року по березень 2023 року, та абонентське обслуговування за період листопад 2022 року по травень 2023 року, а також не було спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача, що викладені ним у своїх заявах.

Наведений обсяг спожитої теплової енергії відповідачем не спростований.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява до Господарського суду Дніпропетровської області була подана позивачем засобами поштового зв`язку 22.07.2023, про що свідчить поштовий штемпель на конверті.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем були надані докази часткової сплати боргу в сумі 14 730, 89 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1159 від 31.07.2023 на суму 5 401, 57 грн та № 1171 від 29.08.2023 на суму 9 329, 32 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Як на тому наголошено у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 14 730, 89 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

Вказані обставини зумовлюють необхідність саме закриття провадження у справі, а не відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки відмова у задоволенні позову може мати місце лише у випадку, якщо заборгованість була погашена боржником до звернення кредитора із відповідним позовом до суду, тобто фактично не існувала на момент такого звернення.

Отже, суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

У зв`язку з наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14 730, 89 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги постачання теплової енергії у розмірі 217 699, 84 грн та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 314, 33 грн.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування своєї правової позиції по наявним спорам, то суд не вбачає підстав для надання ним оцінки у межах цього спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 31 991, 46 грн розраховані за загальний період з січня 2022 року по травень 2023 року та 3 % річних у розмірі 5 927, 08 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума є невірною, оскільки позивачем застосовано сукупний індекс інфляції в середньому, а не за кожен місяць окремо, тому здійснивши перерахунок інфляційних втрат стягненню підлягає 31 981, 29 грн. В задоволенні інфляційних втрат у розмірі 10, 17 грн відмовити.

Заявлені позивачем до стягнення 3 % річних у загальній сумі 5 927, 08 грн за загальний період з 04.01.2022 по 11.07.2023 є вірними.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 31 981, 29 грн та 3% річних у розмірі 5 927, 08 грн.

Щодо заяви про розстрочення виконання рішення

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Отже, підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявником не наведено та не обґрунтовано жодних підстав та обставин, які дадуть можливість йому виконувати рішення суду протягом 10 місяців. Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження скрутного становища Товариства.

Належних та достовірних доказів, в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку розстрочення відповідачем до суду також не надано.

Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд не вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення суду на 10місяців.

Суд наголошує на тому, що заява про розстрочення виконання рішення суду може бути подана відповідачем повторно, за умови дотримання ним вимог статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Тож, з огляду на визнання відповідачем до початку розгляду справи по суті позову в частині суми основного боргу в розмірі 53 003, 40 грн, наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 397, 53 грн, що становить 50% від суми сплаченого ним судового збору за позовною вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу. Питання повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 397, 53 грн підлягає вирішенню окремо шляхом постановлення відповідної ухвали суду.

За приписом пунктом 4 частина 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору в розмірі 220, 97 грн підлягає поверненню позивачеві за ухвалою суду в разі подання ним відповідного клопотання, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 14 730, 89.

В іншій частині витрати зі сплаті судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3 435 грн.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 14 730, 89 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпитер» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, буд 22; ідентифікаційний код 20263015) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 217 699, 84 грн, плату за абонентське обслуговування в розмірі 314, 33 грн, суму збитків від інфляції 31 981, 29 грн, 3 % річних 5 927, 08 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 435 грн.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпитер» відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.04.2024

Суддя В.І. Ярошенко