Рішення

від 15.04.2024 по справі 908/297/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/15/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 Справа № 908/297/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА», (69037, м. Запоріжжя, вул. Алюмінієва буд. 13)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2)

про стягнення 225814,20 грн.

06.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 06.02.2024, (вх. № 323/08-07/24 від 06.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ про стягнення 225814,20 грн. переплати за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021.

Звернення з даною позовною заявою до Господарського суду Запорізької області позивач мотивує посиланням на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України та умови п. 1.4 договору поставки № 07/22К від 24.01.2022 і п. 3.2 договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021 і додатку 2 до договору, якими передбачено, що місцезнаходженням точки комерційного обліку є: Україна, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, будинок 2. З огляду на те, що предметом спору в цій справі є вимоги ТОВ «РОЗТОРГНАФТА» про стягнення з ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» попередньої оплати саме з підстав припинення між сторонами з 28.02.2023 правовідносин за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021 до точки комерційного обліку в м. Запоріжжя, до спірних відносин підлягає застосуванню положення ст. 29 ГПК України про подання позову за місцем виконання договору, а тому позивач вправі звернутися з цією позовною заявою до Господарського суду Запорізької області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 справу № 908/297/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/297/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/15/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.03.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА», м. Запоріжжя про стягнення 357557,23 грн. штрафних санкцій за невиконання умов п. 6.2.2 п. 6.2.3 договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2024 зустрічну позовну заяву вих. № 02.3/24 від 27.02.2024 (вх. № 557/08-07/24 від 01.03.2024) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ.

05.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» подані пояснення по справі за вих. 03/24 від 04.03.2024 (вх. 5207/08-08/24 від 05.03.2024).

Розглянувши пояснення по справі ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно норм ч. 2 ст. 251 ГПК України у спрощеному позовному провадженні позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання такого процесуального документу як пояснення по справі, тому вказані пояснення за вих. 03/24 від 04.03.2024 (вх.5207/08-08/24 від 05.03.2024) не приймається судом до розгляду.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 13.05.2024.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 693, 1212ЦК України, ст. 162-164 ГК України, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнуті з відповідача 225814,20 грн. переплати за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021.

Ухвалою суду від 12.02.2024у справі № 908/297/24 відповідачу запропоновано у строк до 29.02.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (ідентифікаційний номер 43965848) є: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З наявної в матеріалах справи № 908/297/24 Довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі № 908/297/24 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» 13.02.2024 о 20:19 годині.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Мої справи».

Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.

За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/297/24.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 12.02.2024 у справі № 908/297/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 13.03.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 15.04.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

На виконання Закону України № 329-VIII від 09.04.2015 НКРЕКП своєю Постановою від 30.09.2015 №2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Порядок комерційного обліку природного газу по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу (абз.6 п.2 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання - передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Також, Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу (абз.2 п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 30.09.2015 № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827(Правила).

Правила регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

11.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА» (споживач, позивач) укладено договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 (далі - Договір).

Згідно з п. п. 1.1 - 1.4 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу до 7000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний у додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1.1 договору постачання газу здійснюється за умови наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг переданого (спожитого)газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

За умовами п. п. 2.5.1 - 2.5.3 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники актів приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Сторони погодили в п. 2.5.4 договору, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу або ненадання письмової обґрунтованої відмові від його підписання протягом 2 календарних днів з дня отримання такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 31,25633333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становіть 31,39490933 грн.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюти Україні - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100 % здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданій Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, я якої Споживач включеній до Реєстру споживачів ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступній календарній рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій не обмежена. При цьому стороні укладають додаткову угоду до цього договору, в ній визнають плановий обсяг постачання природного газу (п.9.15 Договору).

На виконання договору протягом січня 2022 - травень 2022 відповідач поставив відповідачу природний газ на суму 929 296,33грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- № ТГ 382001977 від 31.01.2022 на суму 563374,94 грн.;

-№ ТГ 382008932від 28.02.2022 на суму 222036,53 грн.;

-№ ТГ 382016269 від 31.03.2022 на суму 143 836,00грн.;

-№ ТГ382022797 від 30.04.2022 на суму 36,55 грн.;

-№ ТГ382028654 від 31.05.2022 на суму 12,31 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА» здійснило оплату за газ, в розмірі 1 155 110,53 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

-№ 78 від 20.01.2022 від 558 228, 07 грн.;

-№ 156 від 18.02.2022 на суму 361 311, 13 грн.;

-№ 164 від 21.02.2022 від 5 146, 86 грн.;

-№ 293 від 20.04.2022 на суму 225 819, 46 грн.;

-№ 305 від 05.05.2022 на суму 4 605, 01 грн.

У зв?язку з припиненням діяльності на об?єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2, ТОВ «РОЗТОРГНАФТА», повідомило ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» про необхідність розірвання договору та відсутність подальшої потреби в отримання послуг газопостачання.

Додатковою угодою №ДУ-10/41АР200-17568-21 від 28.02.2023 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41AP200-17568-21 від 11.11.202 припинено дію Договору №41AP200-17568-21 від 11.11.2021.

09.11.2023 Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 37 про повернення коштів в сумі 225 814, 20 на банківський рахунок вказаний у даній претензії, а також повідомляв про відсутність потреби у відновленні газопостачання об?єкту за цим Договором.

Листом за вих. № 200- Лв-17393-1223 від 26.12.2023 відповідачем визнано суму заборгованості (переплати) в розмірі 225 814, 20 грн., але запропоновано розглянути пропозицію щодо постачання природного газу на наступний період.

10.11.2023 позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) зі скаргою на незаконну бездіяльність Постачальника у вигляді неповернення коштів.

Листом за вих. № 14185/36/7-23 від 21.12.2023 НКРЕКП зазначило, що на виконання пункту 12 Правил, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» необхідно на письмову вимогу ТОВ «РОЗТОРГНАФТА» повернути надмірно перераховані кошти у сумі 225 814,20 грн., про що проінформувати НКРЕКП у двотижневий строк.

Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ «РОЗТОРГНАФТА» про стягнення з ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» 225814,20 грн. попередньої оплати з підстав припинення між сторонами з 28.02.2023 правовідносин за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В свою чергу частина 1 статті 631 ЦК України встановлює, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення статті 714 ЦК України встановлюють, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

При цьому частина 2 статті 693 ЦК України передбачає, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 12 розділу I Правил постачання природного газу (далі Правила), затверджених постановою Національної комісії,що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Таким чином, відповідно до Правил у разі переплати, сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або на письмову вимогу споживача повертається на його поточний рахунок.

Як вже зазначалось судом, 09.11.2023 позивачем направлено на адресу Відповідача претензію №37 в якій Позивач просив здійснити повернення коштів в сумі 225 814, 20 грн. на банківський рахунок вказаний у даній претензії, а також повідомляв про відсутність потреби у відновленні газопостачання об?єкту.

Приписами частини 2 статті 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У той же час, частини 1 та 2 статті 1212 ЦК України встановлюють, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вбачається з матеріалів справи, договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР200-17568-21 від 11.11.2021 розірвано з 28.02.2023 за обопільною згодою сторін.

При цьому, на момент розірвання Договору ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» визнав факт наявності передплати у розмірі 225 814,20 грн.

Судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи Акт звіряння взаєморозрахунків, скріплений підписами уповноважених осіб сторін та печатками підприємств, в якому відображено, що ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» визнає заборгованість перед ТОВ «РОЗТОРГНАФТА» в розмірі 225 814,20 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «РОЗТОРГНАФТА» про стягнення з ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» передплаченого залишку грошових коштів у розмірі 225 814,20 грн., оскільки підстава, на якій відповідні грошові кошти набуто останнім (передплата в межах Договору), відпала.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач викладені в позові обставини не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, ідентифікаційний номер43965848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗТОРГНАФТА», (69037, м. Запоріжжя, вул. Алюмінієва буд. 13, ідентифікаційний код 37129069) 225 814 (двісті двадцять п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 20 коп. заборгованості та 3 387 (три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Повне судове рішення складено « 15» квітня 2024 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.