Ухвала

від 15.04.2024 по справі 908/1099/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.2024 Справа № 908/1099/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 08.04.2024 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1099/24

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивача: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН», ідентифікаційний код юридичної особи 30077774 (вул. Вороніхіна, буд. 6, кв. 36, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

12.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивача: Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, зменшеного на суму сплаченої плати за змелю за період з 01.08.2021 по 30.11.2023 у розмірі 776 052 грн 35 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 справу № 908/1099/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Разом з позовом від прокурора надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, яка також була передана на розгляд судді Науменку А.О. в рамках справи № 908/1099/24.

Заяву подано в порядку ст.ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України, підписано уповноваженою особою, за заяву сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

У заяві заявник просить суд:

1. Задовольнити заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Накласти арешт на нерухоме майно: незавершене будівництво житлового будинку літ. А, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Козача, будинок № 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509250623101, номер запису про право власності 25295447, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Октан» (м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 6/36, ідентифікаційний код юридичної особи 30077774) на праві власності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» (м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 6/36, ідентифікаційний код юридичної особи 30077774) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035), розрахунковий рахунок ЖІА43 8201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи:" 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 1 514 грн.

В обґрунтування заяви заявником надано: інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ «ОКТАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30077774) від 08.04.2024 № 373291237; копія договору купівлі-продажу від 12.05.2003 № 46, укладеного між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та ТОВ «ОКТАН» (оригінал зберігається у Запорізькій міській раді та ТОВ «ОКТАН»); копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ОКТАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30077774) (оригінал знаходиться у єдиній державній інформаційній системі «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», держателем якого є Міністерство юстиції України) на 3 арк. в 1 прим.; копія рішення та постанови у справі № 908/2721/22; копія рішення у справі № 908/2866/21.

Заява мотивована таким.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності.

У зв`язку з чим, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «ОКТАН» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у розмірі 776 052,35 грн.

Рішенням Господарському суді Запорізької області від 23.03.2023, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 залишено без змін, у справі № 908/2721/22 визнано недійсним акт від 24.11.2021 приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ«ЦРСБ». Враховуючи положення статті 236 ЦК України та правові наслідки визнання рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.03.2023 у справі № 908/2721/22 акта від 24.11.2021 приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЦРСБ» недійсним, ТОВ «ОКТАН» у період часу з 24.11.2021 до 17.05.2023 (дати державної реєстрації припинення права власності ТОВ «ЦРСБ» на нерухоме майно) було та на теперішній час залишається єдиним власником незавершеного будівництва житлового будинку літ. А, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3.

Відповідно до інформації Запорізької міської ради та наданих копій документів встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 26.10.2016 № 51/75 ТОВ «ОКТАН» поновлено договір оренди землі строком на 19 років по вул. Козачій, 3, для розташування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Разом з тим, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договір оренди вказаної земельної ділянки, додаткові угоди або договори до нього не укладено та не зареєстровано.

Згідно з листом виконавчого комітету Запорізької міської ради від 18.01.2024 № 24543/03.3-20/03 на земельну ділянку з кадастровим номером2310100000:01:005:0107 по вул. Козачій, 3, обліковується договір оренди землі від 12.07.2006 № 0406261000636 з додатковими угодами від 26.03.2010 № 0410261000972 та від 28.08.2013 № 201301000700124 строком до 12.07.2016.

Відповідно до відповідей Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.01.2024 № 37/5/08-01-04-01-04 та від 24.01.20.24 № 856/5/08-01-04-07 ТОВ «ОКТАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30077774) лише у 2021 році нараховувало та сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:005:0107.

Упродовж 2022-2023 років ТОВ «ОКТАН» не нараховувало та не сплачувало земельний податок або орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:005:0107.

Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022, яке 03.03.2022 набрало законної сили, у справі № 908/2866/21, задоволено аналогічний позов окружної прокуратури та стягнуто з ТОВ «ОКТАН» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 01.10.2018 по 31.07.2021 у розмірі 787 298,22 грн.

Під час розгляду зазначеної справи судом установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:005:0107 знаходиться у користуванні ТОВ «ОКТАН», сформована, має кадастровий номер та визначену площу і є об`єктом цивільних прав відповідно до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України. При цьому, указане товариство не має прав ні власника, ні землекористувача щодо зазначеної земельної ділянки, тобто у порушення статті 125 Земельного кодексу України без документів, що посвідчують право власності чи право користування, користується останньою.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ОКТАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30077774) земельною ділянкою площею 5 967 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), зменшених на суму сплаченої плати за землю, за період з 01.08.2021 по 30.11.2023.

Враховуючи, що ТОВ «ОКТАН» до теперішнього часу користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, зменшеної на суму сплаченої плати за землю, за період з 01.08.2021 по 30.11.2023 у розмірі 776 052,35 грн.

Відновлення порушених прав Запорізької міської ради, за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необгрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі.

При цьому обраний вид забезпечення позову відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, оскільки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач має зареєстрований статутний капітал на рівні 34 375, 00 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право власності на незавершене будівництво житлового будинку літ. А, яке розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509250623101.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.05.2003 № 46 указаний об`єкт незавершеного будівництва був придбаний відповідачем за 89 830,00 грн.

Згідно відкритих даних, які містяться в державних реєстрах, інше майно у відповідача відсутнє.

У даній позовній заяві необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя зазначає, що до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора.

Зокрема, у позові, питання щодо необхідності забезпечення якого обґрунтовується у даній заяві, в п. 1 прохальної частини викладено позовну вимогу про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 776 052,35 грн. та в п. 2 прохальної частини викладено позовну вимогу про стягнення з відповідача витрат судового збору в сумі 11 640,79 грн.

Інше нерухоме майно у відповідача відсутнє, а отже в разі відчуження майна відповідачем, виконати в примусовому порядку рішення суду буде не можливим.

З урахуванням вищевикладеного, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

Зазначене дає зробити достатньо обґрунтоване припущення про ймовірне утруднення виконання рішення суду через подальше ухилення відповідача від добровільного виконання грошових зобов`язань.

Слід зазначити, що ТОВ «ОКТАН» з метою ухилення від виконання судового рішення у справі № 908/2866/21 за аналогічним позовом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 787 298, 22 грн за період з 01.10.2018 до 31.07.2021, під час розгляду справи Господарським судом Запорізької області, відчужено належне йому нерухоме майно - незавершене будівництво житлового будинку літ. А по АДРЕСА_1 .

Так, після прийняття судом 13.10.2021 ухвали про відмову у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно, відповідач ТОВ «ОКТАН» створив 19.11.2021 нову юридичну особу, в якій є єдиним засновником - ТОВ «Центр розвитку сучасного будівництва».

На підставі акта від 24.11.2021 приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ОКТАН» передало ТОВ «Центр розвитку сучасного будівництва» зазначений об`єкт нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022, яке 03.03.2022 набрало законної сили, у справі № 908/2866/21 задоволено позовну заяву окружної прокуратури та з ТОВ «ОКТАН» стягнуто дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 787 298, 22 грн за період з 01.10.2018 до 31.07.2021.

При цьому, ТОВ «ОКТАН», передавши 24.11.2021 до статутного капіталу ТОВ «ЦРСБ» єдине наявне у нього нерухоме майно штучно створило умови неплатоспроможності з метою ухилення від виконання судового рішення від 01.02.2022 у справі № 908/2866/21.

Викладені обставини змусили окружну прокуратуру звернутись в інтересах Запорізької міської ради до суду з позовом про визнання недійсним правочину щодо відчуження майна.

Рішенням Господарському суді Запорізької області від 23.03.2023, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 залишено без змін, у справі № 908/2721/22 позов задоволено та визнано недійсним акт від 24.11.2021 приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЦРСБ».

При цьому, внаслідок умисних дій відповідача рішення Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі № 908/2866/21 у період часу з 03.03.2022 до 20.11.2023 не виконувалось, територіальна громада міста не отримувала належні їй грошові кошти та не могла під час воєнного стану розпоряджатись ними задля вирішення нагальних потреб місцевого та державного значення.

Додатково звертає увагу суду на те, що наразі набули розповсюдження факти відчуження відповідачами належного їм нерухомого майна під час слухання справ про стягнення з них коштів за позовами прокурора.

У даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 01.08.2021 до 30.11.2023 у розмірі 776 052,35 грн.

Саме через невжиття судами у попередніх судових провадженнях заходів забезпечення позовів, які необхідні задля забезпечення належного захисту інтересів позивача на завершальній стадії судового провадження та відновлення його порушених прав шляхом фактичного виконання судових рішень, останні на сьогодні залишаються невиконаними.

Виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі.

З огляду на викладене, найбільш доцільним, співвідносним і відповідним сумі позовних вимог є застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового обмеження права на відчуження та розпорядження майном) на незавершене будівництво житлового будинку літ. А, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509250623101), яке належить ТОВ «Октан» на праві власності, в межах суми заявлених позовних вимог, без обмеження/позбавлення права користування ним.

Зазначений захід забезпечення позову не буде мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача.

Застосування заходів забезпечення не завдасть шкоди відповідачу, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення позову.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди та судових витрат у випадку задоволення позовних вимог окружної прокуратури.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, суд вбачає підстави для задоволення заяви, виходячи з такого.

Відповідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Позов може забезпечуватися іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 01.08.2021 до 30.11.2023 у розмірі 776 052,35 грн.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач має зареєстрований статутний капітал на рівні 34 375, 00 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право власності на незавершене будівництво житлового будинку літ. А, яке розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509250623101.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.05.2003 № 46 указаний об`єкт незавершеного будівництва був придбаний відповідачем за 89 830,00 грн.

Згідно відкритих даних, які містяться в державних реєстрах, інше майно у відповідача відсутнє.

Отже, для забезпечення позову прокурора необхідним є накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості загальною вартістю

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

Між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 01.08.2021 до 30.11.2023 у розмірі 776 052,35 грн, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову прокурором доведено, що статутний капітал відповідача складає суму, меншу від заявлених до відповідача позовних вимог, а також наявність інших обставин, що в підсумковому висновку може свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача 776 052 грн 35 коп.

Оскільки предметом спору є стягнення 776 052 грн 35 коп., накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні були обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у праві № 908/2382/21.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову прокурором доведено, що статутний капітал відповідача менше заявлених до відповідача позовних вимог, а також перебування частини майна відповідача під обтяженням, тобто наявність обставин, що в підсумковому висновку може свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми.

Вжиті судом заходи з забезпечення позову жодним чином не порушать права відповідача на здійснення його статутної діяльності, зокрема, права користування цим майном.

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено обґрунтованість, адекватність, співрозмірність заявлених заходів забезпечення позову із позовними вимогами.

Аналогічний висновок щодо спірного питання міститься і в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 908/7271/22.

Аналогічна позиція міститься також і у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у праві № 908/2382/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 08.04.2024 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1099/24 законної сили, накласти арешт на нерухоме майно: незавершене будівництво житлового будинку літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509250623101, номер запису про право власності 25295447), право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКТАН», ідентифікаційний код юридичної особи 30077774 (вул. Вороніхіна, буд. 6, кв. 36, м. Запоріжжя, 69068), в межах суми (776 052 грн 35 коп.), заявленої до стягнення.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 15.04.2024, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТАН», ідентифікаційний код юридичної особи 30077774 (вул. Вороніхіна, буд. 6, кв. 36, м. Запоріжжя, 69068)

4. Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.

5. Ухвала підлягає оскарженню.

Суддя Артур Олегович Науменко